Kobrynschtschina in den Jähren des Krieges

Pamjataju, byzzam geta war es ¸tschora, jak sboku Kobryna ціхім am Tag narasta ў trywoschny das Geschwirr. Auf dem Hintergrund tschystaga des Himmels з’явілася pljama, jak der Rauch pascharu. Jana імкліва rasla, das Geschwirr mazne ў. Sonetschny dsen pazjamne ў. Mabyz, Hundert бамбардзіроўшчыка ў, калі sei nicht krank, auf невялікай вышыні і ў ідэальным paradku, jak auf paradse, trymala der Kurs bei napramku Baranaw_tscha ў. potym sno ў, für chwaljaj, - samal±ty lobend.

- Bjada, straschennaja bjada, - gawary ў bazka, які Malen s намі ¸gljada¸sja ў wyschynju. – Jak wystajaz perad solcher сілай?!

І hier scha adkasa ў: − Balschaw_k_ nicht sdajuzza, barazba budse auf smerz. Bei perschuju suswetnuju wajnu ±n beschanzam die Schiffstreppe і ў bei Ras_ju, sluschy ў bei zarskaj arm іі і sweda ў салдацкіх akopa ў. Dort pasna±m і ў sja s бальшавікамі.

Stagnala des Himmels, stagnala sjamlja. S war Kustow_zk_ch chutaro ў відна, jak njaspynnym den Sirupen ruchalassja Pas Masko¸skaj schaschy faschyszkaja тэхніка. potym den Lager wjadoma, schto hier war es wastry± фашысцкіх армій "Zentr", nazelenaje den Plänen «бліцкрыга» auf Maskwu — serza perschaj rabotscha-sjaljanskaj dsjarschawy.

sdawalassja, schto mozna ¸stajaz perad getaj nawalaj, націскам? Solcher ist neadolnaj сілай hundert ў davon і, ranej newjadomy der Geist, які ўсяліла ў serzy volkseigen mas Wjal_kaja Kastrytschn_zkaja rewaljuzyja hoch. Сіла getaja war newjadomaj werchawodam trezjaga rejcha і імперыялістычным padpalschtschykam wajny.

ne¸sabawe дзесяткі zwei гітлераўца ў auf den Vasen, die a¸tamab_l_-Planwagen накіраваліся ў napramku Kustow_tsch. Рухаліся njaspeschna, bei біноклі разглядвалі schytn±wyja ist і, chutary, узлескі gefallen. Высачылі tschyrwonaarmejza ў, якія апынуліся ў waroschym den Hinterland. Ma±r adstrelwa¸sja ja aposchnjaj kul і, und aposchnjaj abarwa ў swa± schyzz±. Схапілі zwei tschyrwonaarmejza ў, завялі ў schyta і забілі выстраламі ў патыліцы. Забралі dakumenty, retschy і pajschl і, sabaran і ў schy chawaz забітых auf могілках.

S perschych ds±n акупацыі auf den Damen bei Kustow_tschach вывесілі ab'jawy. sabaranjalassja mez sbroju, puskaz auf natschleg і dawaz dem Igel tschyrwonaarmejzam, прадпісвалася sdawaz радыёпрыёмнік і, snojdsenuju sbroju. Für newykananne — rasstrel. Ale auf chutarach укрывалі і лячылі der Verwundeten савецкіх bajzo ў, давалі prytulak ljudsjam, якія прабіраліся für лінію der Front. Збіралі і ў patajnych meszach хавалі sbroju. I слухалі rodny golas Maskwy...

Chutar Was_lja Galadsjuka ў auf ¸skrajku dem Wald, які zjagnu¸sja gar ja der Brücke zeras Muchawez. Sjam'ja вялікая: бацькі schonk і, zwei syny, die Datscha. Bei salamjanym dachu chljawa, auf senawale Was_l nadsejna замаскірава ў antenu радыёпрыёмніка. Bei ліпені 1941 Grube ¸dalossja pasluchaz wystuplenne I. W.Stal_Na. Sdajezza, ja jago das Selbsthektar былі swernuty slowy Starschyn_ Dsjarscha¸naga Kam_teta Abarony: «Bei beschäftigt woragam ra±nach treba stwaraz партызанскія atrady, konnyja і peschyja, stwaraz дыверсійныя grupy für barazby s часцямі waroschaj arm іі, für raspalwannja partysanskaj wajny ¸sjudy».

Васіль Die Vernunft ў, schto für barazby patrebna budse sbroja, bojeprypassy. nelga ¸puskaz momant: die Front толькі prajscho ў, і ў den Wald, auf schaschy, bei abotschynach darog schmat зброі. ±n збіра ў jaje, smaswa ў і chawa ў bei die Gräben, kalodseschach. Pasnej высветлілася, schto so рабілі wa ¸s±j akruse. Uscho ў ліпені das 1941-Hektar ў Dachla¸sk_ch ljassach, schto злучаліся s лясамі lja Kustow_tsch, patschalassja «прапіска» perschych савецкіх ljudsej, якія паклалі patschatak partysanskamu ruchu auf Kobrynschtschyne.

Njamezki saldatnja, satscharawanaja першымі поспехамі rasbojnaga werde ich angreifen, den Schnurrbart jaschtsche abpalwala serzy ljudsej завучанымі сказамі s des Arsenals ў gebelsa¸skaj prapagandy: «die Maske ў kaput! Сталін kaput!» Akupazyjnyja ¸lady s dapamogaj die Agenturen наносілі ¸dary der Pas актывістах — tych, chto konnte арганізаваць wakol sjabe ljudsej, staz auf tschale barazby s захопнікамі. Хапалі ў адзіночку і групамі.

Bei den Haus васемнаццацігадовага Мікалая Цімашука ў perschy dsen wajny war es арганізавана kalekty¸naje praslucho¸wanne wystuplennja W.M.Molatawa. Адкрылі wokny die Hütten, sabralassja schmat ljudsej. Pasnej akupantam wurde wjadoma pra geta. Gestapa hat ergriffen ich Spalte і jago bazku, wjaskowaga kawalja. Іх расстралялі ў newjadomym meszy.

Іван Saw_tsch Fedaruk bei вераснёўскія дні 1939 ў tschyrwonagwardsejzam, und s ustana¸lennem Sawezkaj ulady ў Sachodnjaj Belarus_ hundert ў perschym настаўнікам bei Kustow_zkaj patschatkowaj der Schule. Geta ў garatschy prapagandyst sawezkaga der Art. Bei patschatku Wjal_kaj Ajtschynnaj wajny chaze ў prabrazza auf Uschod, adnak перайсці лінію der Front nicht sdole ў і wjarnu¸sja ja sjam ’ і, bei Kustow_tschy. Карнікі наляцелі auf chutar Fedaruka 14 кастрычніка. Ja getaga der Stunde newjadoma, tschamu і jak hier апынуліся byly deputat Garadsezkaga selsaweta F±dar Galadsjuk і актывіст Szjapan Зімніцкі. Der Pas darose faschysty захапілі Івана Lak_schyka, bazka jakoga perajscho ў für лінію der Front. Усіх tschatorych адвялі die Hölle chutara і расстралялі.

Bei perschy das Jahr wajny ist страціла sdolnych арганізатара ў, bjasmeschna addanych sawezkaj dsjarschawe ljudsej gewichtig. Ale das Volk ірваўся ja зброі. Wichtig faktaram развіцця partysanskaga ruchu auf Kobrynschtschyne war es toje, schto ў jago ўліваліся saldaty і афіцэры Tschyrwonaj Arm іі, якія der Pas rosnych prytschynach апынуліся auf акупіраванай тэрыторыі. Bei Kobryne ў lager wajennapalonnych (auf тэрыторыі die Basen garchartschpramgandlju auf wul. Радзішчава sachawalassja tschastka jago der Baracke ў). Palonnych выкарыстоўвалі auf цяжкіх die Arbeiten des Pas ramontu schassejnaj дарогі. Bei dalejschym akupanty, відавочна, меркавалі wykarystaz іх auf raboze ў Hermann іі, und pakul дазволілі сялянскім gaspadarkam braz іх ja восені ў якасці rabotschaj сілы. Ale nicht разлік auf tannuju arbeits- сілу, und wyssokarodnaje інтэрнацыянальнае patschuzz± дапамогі ljudsjam, якія трапілі ў bjadu, кіравала tym і, chto sabra ў іх bei swaje dieser ’ і.

Wajennasluschatschyja (budsem nasywaz іх so) былі ў Kustow_tschach, Waratyn_tschach, Kamen_ (zjap±r Akzjabr), auf chutarach. Pamjaz wjasko¸za ў sacho¸waje schmat эпізода ў s tago der Stunde. nejak der Pas schaschy auf maschyne die Deutschen везлі palonnych. Адзін s іх, знясілены, upa ў і nicht padawa ў prykmet schyzzja. Гітлеравец werde ich ў jago den Kähnen, spyn і ў maschynu, і tschalaweka jak лішні die Ladung, выкінулі ў adchon supraz вёскі mit Ossa¸zy zeigen. Ale ў maladym zele jaschtsche цяплілася schyzz±. Tschalawek aprytomne ў, dapo¸s ja kusto ў. Jago, jak rodnaga, dagledsela sjam'ja Was_lja Pa¸law_tscha Kastyljuka. Potym Was_l Ціхаміра ў den Lager kamsorgam partysanskaga atrada ім. M.Schyscha, sakratarom Drag_tschynskaga padpolnaga des Stadtbezirkskomitees kamsamola.

Bei Was_lja Kastyljuka ў семнаццацігадовы Sohn Pjotr. Malen s tschatyrma надзейнымі хлопцамі swajgo ¸srostu ±n збіра ў sbroju, bojeprypassy für budutschaj barazby. Пазнаёмімся s гэтымі юнакамі: Sjargej Marynew_tsch, Мікалай Walsk і, Aljaksej Galadsjuk, Rygor Germanjuk.

Ішо ў die Stunde, наступіла perschaja wajennaja зіма. Снежаньскім marosnym am Tag pryjschla ў Kustow_tschy radasnaja westka ab die Zerschlagung faschysta ў pad Maskwoj і paspjachowym наступленні Tschyrwonaj Arm іі. Лістоўкі s getaj westkaj раскіда ў unser samal±t.

Zeras die Untersuchung wurde wjadoma, schto die Deutschen namerwajuzza sabraz wajennapalonnych і адправіць bei kanzentrazyjnyja lagery ці вывезці für die Arbeit auf wajennych die Betriebe Hermann іі. Rannjaj wjasnoj 1942, nicht tschakajutschy pazjaplennja, ў glybokaj dem Geheimnis, jany сабраліся wetscharam bei dick sasnjaku auf могілках вёскі Kustow_tschy. Ale die Mitglieder padpolnaj kamsamolskaj grupy Pjatra Kastyljuka прыйшлі ohne sapraschennja: Pezja і Was_l Ціхаміра ў жылі pad adnym dacham.
Es war wyraschana ўсім wajennapalonnym padazza ў der Wald, und mjaszowym kamsamolzam sastazza ў w±szy. Nawat zjaper zjaschka skasaz, jak war es lepsch. «Solcher barazby, — піса ў U I. Ленін, — bei jakoj sagadsja wjadomy былі ¸se die Chancen, nicht bywaje». Асабіста лічу, schto raschenne пакінуць malads±schnuju grupu für dalejschaj padpolnaj die Arbeiten, war es правільным wa ¸mowach patschatkowaga, арганізацыйнага peryjadu partysanskaga ruchu auf Kobrynschtschyne.

Ale akupanty і іх die Agentur nicht драмалі. Ім ist es выйсці auf die Spur tych, chto weda ў ab знікненні wajennych gelungen. Den Schnurrbart pjaz±ra chlopza ў атрымалі павесткі з’явіцца ў Garadsez bei гміну byzzam der Pas pytannju paschparto ў. Starasta вёскі запэўніва ў: pojduz і pryduz. Nicht treba наклікаць bjadu auf ¸sju w±sku.

Chlopzy накіраваліся ў Garadsez. Sjaljane batschyl і, jak für w±skaj jany прыселі am Rande дарогі. ў der Mai, pryroda gewusst s дзяцінства mesz abudschalassja. Ніхто nicht wedaje ab іх rasmowe, ale людзі заўважылі: адзін s junako ў padnja¸sja і накіраваўся ja алешніку ў die Seite balota. Tschazw±ra пайшлі der Pas darose der Fernen. Іх dagna ў auf веласіпедзе памочнік starasty. Спыніліся, дагаварылі. Satym свістам аклікнулі swajgo tawaryscha Pjatra Kastyljuka. I zjaper uscho ¸se Malen пайшлі ў Garadsez.

Bei гміне auf іх надзелі наручнік і, адправілі spatschatku ў Antopal, satym bei Kobrynski turmu auf dopyt gestapa. Bei njada¸na апублікаваных успамінах Was_l Ціхаміра ў піша: «Ні schtschodryja abjazann і, ні зверскія катаванні nicht змаглі прымусіць P.W.Kastyljuka, A I. Galadsjuka, G.S.Germanjukas, M.W.Walskagas, Mit. M Marynew_tscha wydaz іншых удзельніка ў kamsamolskaga padpollja».

S turmy auf den Willen dajschlo: chlopzy leitete і, schto іх tschakaje smerz. Ale jany nicht здрыгануліся. Ugolas спявалі ў die Kameras савецкія і rewaljuzyjnyja pesn і, ja vom Pfahl aposchnjaj гадзіны ussjaljajutschy ў іншых wjasnja ў den Glauben ў peramogu über фашысцкімі захопнікамі.

Worag ljutawa ў. Bei студзені 1943 ў Kustow_tschy pryby ў atrad карніка ў. Für suwjas s партызанамі і dapamogu ім паставілі pad rasstrel 14 tschalawek. Bei ліку achwjar war ¸sja sjam'ja Kalen_ka Kaberskaga. Malodschaga des Sohnes, chloptschyka gado ў сямі... bazka prykry ў paloj kaschuschka die Hölle der Kälte. Pad кулямі ўпалі Malen. Ale smerz prajschla міма chloptschyka. ±n sasta¸sja schywym. Bei ліку 13-і загінуўшых − партызанскія suwjasnyja Jemjaljan Nasartschuk і Kas_m_r Kazef_ryk.

Rannjaj wjasnoj 1943 schychary Kustow_tsch batschyl і, jak невялікую grupku partysan daganjajuz ja 30 usbrojenych faschysta ў. Partysany дабраліся ja chutara lja дарогі Saprudy — Kustow_tschy і adsjul адкрылі agon der Pas woragach. ІІ akul faschysty апамяталіся die Hölle rapto¸naga ¸daru, partysany дабеглі ja balota. Auf chutary für prykryzzja sasta¸sja адзін tschalawek. Budutschy akruschanym, partysan nicht sdawa¸sja, adstrelwa¸sja s garyschtscha. Die Hütte s salamjanaj strachoj падпалілі. Partysan sgare ў, ale faschystam nicht sda¸sja. Імя des Helden wurde newjadomym angetroffen. Gaspadara die Hütten Мікалая Jak_maw_tscha Samassew_tscha, jago schonku Chrysz_nu Was_lje¸nu, und taksama Мікалая La¸renaw_tscha Paltschuka, schoplenaga ў die Stunde ablawy, расстралялі hier scha.

nesgassalnaj slawaj пакрылі sjabe partysany, padpolschtschyk і, suwjasnyja, актывісты, якія dobraachwotna, nicht bajutschyssja smerz і, вялі abaronu sawa± ў Wjal_kaga Kastrytschn_ka. «Ні adno імя воіна, partysana, padpolschtschyka, ні adno імя schantschyny, дзіцяц і, якія сталі ахвярамі faschysmu, — gawary ў ist P.M.Maschera ў, — nicht павінна byz abojdsena, upuschtschana ці vergessen».

Zjaschka auf serzy, калі batschysch, schto jaschtsche nicht ¸s± sroblena.

Sojdsem auf могілкі вёскі Kustow_tschy. Nicht snojdsesch hier pasljawajennych магіл ohne agarodsch, надпіса ў. Ale wos магіла s truchljawaj dra¸ljanaj agarodschaj, bei zentry — solche sch tumbatschka s soratschkaj. Und chto pachawany, newjadoma. Und sjudy sch перанеслі wjasko¸zy paslja wajny астанкі загінуўшых воіна ў, hier pachawany byly deputaty selsaweta, perschy настаўнік mjaszowaj die Schulen і іншыя актывісты, rasstraljanyja гітлераўцамі.

Bei pa¸tara dsessjatkach des Meters ў die Hölle могілак jaschtsche adna магіла, s dwuma гатовымі wos-wos упасці драўлянымі крыжамі. Hier ljaschaz 13 партызанскіх suwjasnych і die Mitglieder іх sem'ja ў. pobatsch — jaschtsche adna, neagarodschanaja, nedagledschanaja. Hier pachawany tschazw±ra: N.N.Samassew_Tsch s schonkaj, s die Hütten jakoga вялі der Kampf partysany, newjadomy der partysan-Held і M.L.Paltschuk.

nepadal±ku die Hölle могілак die Schule, вучнямі jakoj былі pjaz±ra загінуўшых kamsamolza ў – padpolschtschyka ў. Wychawanzy die Schulen павінны ist pamjataz sla¸nyja імёны сваіх загінуўшых semljako ў ewig. Auf іх павінна wycho¸wazza maladoje pakalenne. Wycho¸wazza ў dem Geist patryjatysmu, вернасці Rads_me.

Suschtschuk Und. Bei бітве swjaschtschennaj, narodnaj / A.Suschtschuk//Kamun_stytschnaja praza. – 1986. – 29 лістапада. Партызанскі ruch auf Kobrynschtschyne. 

Die ersten Tage des Grossen Vaterländischen Krieges Ішлі баі pad Kobrynam Die Befreiung Kobryns... Der helle Tag der Befreiung Volkseigen barazba Auf der Erde Pribuschski Bei бітве swjaschtschennaj, narodnaj Wenn der Vater der Held Von Moskau bis zu Brest 123 Vernichtungsluftwaffenregiment Es ist die Kindheit unter den Bombenangriff geraten Hinter jedem Namen das Schicksal Die langersehnte Befreiung Die Grenze Dnjapro¸ska-Bugsk_

Perschy dsen wajny So fing der Krieg an Von Pinsk bis zu Brest Die Luftwerktätigen des Krieges Standen zu Tode Kab уміраючы ўвасобіцца Das Blut des Berges Bronnoj Die Besatzungswerktage Das Schicksal der Bewohner des Kobrynski Gettos Bei haut- вёскі – swaje pamjaz і der Schmerz Es war vor kurzem, es war seit langem Die Grenze Dnjapro¸ska-Bugsk_ Die Chronik im Sturzflug niedergehend... Die Toten für die Heimat im Flug

• Volkseigen barazba
• Auf der Erde Pribuschski
• Weißrussland partysanskaja
• Die Schlacht ohne Erklärungen
• Die Partisanenvereinigung Gebietes Brest
• Im Einheitlichen baue ich
• Загінуўшыя wo_ny-wyswal_zel_
• Über die Kampftätigkeit der Abteilung Schtschorsa
• Der Kobrynski Bezirk
• Von Moskau bis zu Brest
• Die Erinnerungen des ehemaligen Stabschefs
• Das Diwinski illegale Stadtbezirkskomitee KP ()
• Unsere Korrespondenten
• Für den Dneprowsko-Bugski Kanal
• Sarewo über der Waldgegend
• Vom Herzen zum Herzen
• Die illegale und Partisanenbewegung
• ±n smaga¸sja für swabodu
• Ніхто Sind nicht vergessen, нішто ist nicht vergessen
• Партызанскімі сцежкамі
• Schyzz±, jak der Fackel garenne
• Bei бітве swjaschtschennaj, narodnaj
• Bei radach volkseigen msz і ў za ў
• In den Kampf führte ihre Jugend
• Swabodu адстаялі...
• Uns вадзіла maladosz
• Auf einer Seite der Barrikaden …
• Wenn der Vater der Held
• "Die Morgenröte" - partisanka
• Die Partisanenpresse
• Wajny radawy
• Wiederzukommen