Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Die Artikel über Kobryn: die Tragödie der Dörfer Kobryn

Abpalenyja …

Kobryn → die Materialien für Kobrynschtschine → die Artikel über Kobryn

1124 дні faschyszkaj акупацыі адабралі 13000 schyzzja ў erhitzend. Bei ліку іх - bolsch jak 8000 schycharo ў gorada.

Spaleny Malen s жыхарамі zelyja вёскі. Bei dem Jh. Baryssa¸ka загінулі 217 tschalawek, Kamenzy - 152, Retschyzy - 64, Tscharawatschyzach - 56, Nawass±lkach - 67, beim Jh. der Zwiebel - 30, Arol - 18, Bork_ - 18.

Былі rasburany і prywedseny ў neprygodnasz: trezjaja tschastka schyloga dem Fonds, den Schnurrbart pradpryjemstwy pramyslowasz і, pamjaschkanne elektrastanzy і, ussja paschtowa-telefonnaja suwjas.

Die Stunde забірае swedak rosnych padsej. Und калі іх war es klein – асабліва chutka. Tamu ў w±szy Kamenka ¸scho njama nepasrednych відавочца ў tago, jak вераснёўскім den Wunden фашысцкія akupanty, sagna¸schy ¸s± насельніцтва вёскі byzzym für wyraschennja pytannja s sakupam malaka, асудзілі ljudsej auf пакутніцкую smerz. Zudam uzalela некалькі tschalawek …

Адзін s іх - pakojny Mann Fja¸ronn_ Maks_muk. ±n raskaswa ў ihr, schto paslja tago, jak s nato¸pu sabranych карнікі забралі zeluju sjam'ju і расстралялі auf watschach adnawjasko¸za ў, людзі srasumel і, schto іх tschakaje. Некалькі tschalawek s ліку моладзі кінуліся ¸zjakaz, usled ім gradam паляцелі кулі. Tschatyry чалавекі ўпалі auf sjamlju, некалькім ist es dabegtschy ja kusto ў і schawazza gelungen. Tady карнікі замкнулі dswery клуні і запалілі jaje...

Sjam'ja Fja¸ronn_ schyla nepadal±ku, auf Kas_schtschansk_ch chutarach. Jana ведалі ab schudasnaj смерці сваіх родзіча ў і gewusst і жылі ў pastajannym der Angst für swa± schyzz±. I ne¸sabawe bjada pryjschla і ja іх. Napatschatku ў Kobryne арыштавалі bazku. Хацелі adrasu rasstraljaz, ale potym сказалі: вядзі ў der Wald, ja partysan. ±n saw± ў faschysta ў bei багністае mesza, und selbst, des Guten wedajutschy mjaszowasz, uz±k. Sjam'ja - маці і pjaz±ra dsjazej - schyla ў trywose, dswe notschy prawjala ў den Wald. Раніцай, калі прыйшлі ja die Hütten, chutar акружылі die Deutschen, паліцаі. Fja¸ronnja war starejschaj, маці hat gesagt: «Uzjakaj, datschuschka». Dsja¸tschynzy стралялі ў спіну, ale jana paspela dabegtschy ja die Gräben, упасці auf den Grund. Geta і wyratawala: карнікі padumal і, schto des Sackes трапіла ў zel...

Und maz і, zwei brato ў, adnu sjastrytschku расстралялі. Tschatyry дні Fja¸ronnja хадзіла sind der Pas den Wald, nicht weryla, schto geta ў der Traum nicht furchtbar. Dse dselassja am meisten menschaja dsja¸tschynka - dwuchgadowaja, jana do¸ga leitete nicht. potym ihr raskasal і, schto dsja¸tschynku прывезлі ў Te¸l і, dse паліцай sab і ў jaje, кінуўшы galawoj auf daroschnaje kamenne... Zela маці і траіх dsjazej praljaschala auf meszy sabojstwa zwei тыдні: карнікі ўстанавілі wakol der Leiche ў den Hinterhalt s nadsejaj схапіць bazku.

potym чатырнаццацігадовай dsja¸tschynzy dawjalossja зімаваць bei den Wald, natschawaz pad dem Schnee, galadaz, хадзіць njamytaj, njatschessanaj. Treba war es nejak ratawazza, wyschywaz. Bazka Fja¸ronn_ Malen s іншымі wjasko¸zam і, якія für suwjas s партызанамі трапілі ў «tschorny спіс» faschysta ў, auf padwodach der Pas bjasljudnych мясцінах прабраліся ja Swaryn і, dse rasmjaschtscha¸sja sind партызанскі atrad, pad kantrolem jakoga знаходзілася некалькі nasselenych des Punktes ў heftig. Paslja wygnannja akupanta ў Fja¸ronnja wjarnulassja ў rodnyja мясціны, schyla ў radn і, potym wyjschla samusch, pabudawala ў Kamenzy das Haus.

polymja straschnaga вогнішча ў Kamenzy абпаліла і schyzz± ist Ganny Kawalew_tsch, sjam'ja jakoj schyla taksama die Hölle tych mesza ў, bei ljasnoj w±ssatschzy Dachlawa unweit. Jaje schychary batschyl і, jak ланцугі карніка ў рухаліся ў die Seite Kamenk і, і паспяшаліся schawazza ў ljasnoj глухамані. ne¸sabawe s tago der Seite пачуліся strely, und s dre ў war es batschna, schto ist palaje gewichtig. Pras tydsen карнікі прыехалі ў Dachlawa і спапілі pjaz damo ў, gaspadaro ў якіх naswa ў faschystam нейкі здраднік. Sjam'ja Ganny zely tydsen prassjadsela ў den Wald. Schychar adnoj s addapenych w±ssak prapanawa ў маці addaz die Grube dsja¸tschynku ў njank і, ma¸lja ў, bei zjaple budse, dy і nicht galodnaja. Ganne auf neu meszy war es njadrenna, ale adnojtschy ў das Haus sajscho ў starasta і sagada ў gaspadaru адвезці dsja¸tschynku rückwärts, інакш raskascha pra jaje den Deutschen. Und ў wurde Dachlawe толькі adna die Hütte angetroffen.

Ganna do¸ga tuljalassja der Pas den Wald, pakul schantschyna, jakaja wypadkowa sustrelassja, nicht dapamagla ihr ubatschyzza s маці. patschynalassja зіма. Sjam'ja Ganny і dsjadska s schonkaj правялі jaje ў malenkaj sjamljanzy, bei jakoj, akramja mesza für dem Traum, былі klein petschatschka і "kapodsesch" - paglyblenne ў sjaml і, dse pastajanna stajala wada, jakuju выкарыстоўвалі für піцця, prygatawannja jeschy. Bei sjamljanzy прасядзелі ¸wes зімовы die Stunde. Wjasnoj, калі пачаліся pastajannyja ablawy карніка ў, падаліся ja partysan, bei Spora¸sk_ja ljassy, dse dsja¸tschynka Malen s дарослымі жанчынамі prazawala auf кухні.

Njagledsjatschy auf peranessenyja schyzz±wyja і dusche¸nyja wyprabawann і, Fja¸ronnja Maks_muk і Ganna Kawalew_tsch wyschyl і, стварылі dieser ' і, выгадавалі dsjazej, дачакаліся ¸nuka ў і pra¸nuka ў і ў сваіх swarotach ja des Gottes prossjaz ab tym, kab naschtschadkam nicht dawjalossja ¸batschyz і peraschyz toje, schto перанеслі jany.

Sa slo ў Fja¸ronn_ Maks_muk і Ganny Kawalew_tsch
напісала Maryja ХІЛЬЧУК

Хільчук, M.Abpalenyja … / Maryja Хільчук; sa slo ў Fja¸ronn_ Maks_muk і Ganny Kawalew_tsch//Kobrynsk_ веснік. – 2002. – am 8. Mai.

Ab трагедыі w±ssak Kobrynschtschyny.

Die Materialien für Kobrynschtschine

Tragen Sie den Beitrag an die Wiederherstellung der Geschichte Kobryn bei. Wenn Sie interessante Materialien haben - teilen uns mit: admin@ikobrin.ru

Die Kommentare


Die Titel der Artikel

Die Suche



Unsere Partner