Die Artikel über Kobryn: die Geistige Kultur

 Narodnyja гаворкі Kobrynskaga ra±na adnossjazza ja so swanych beraszejska-p_nsk_ch (breszka-p_nsk_ch). Jaschtsche іх nasywajuz — загародскія ці заходнепалескія гаворкі. Akramja Kobrynschtschyny jany bytujuz bei Breszk_m, Drag_tschynsk_m, Schab_nka¸sk_m, Іванаўскім, Kamjanezk_m, Malaryzk_m, Пінскім, Bjarosa¸sk_m (ohne pa¸notschna-sachodnjaj tschastk і), Stol_nsk_m (zentralnaja і sachodnjaja tschastk і), Івацэвіцкім (крайні po¸dsen), Lun_nezk_m (auf sachadse і tschastkowa auf ¸schodse) і Pruschansk_m (auf po¸dn і) ra±nach. Die Hölle asno¸naga масіву volkseigen gaworak Belarus_ getaja dyjalektnaja grupa адрозніваецца scheragam fanetytschnych, марфалагічных і лексічных rys. Bei beraszejska-p_nsk_m dyjalektnym areale wydsjaljajezza некалькі typa ў. Rasmeschtschany jany даволі мазаічна. Адрозненні паміж імі невялікія. Asno¸nyja s getych typa ў paschyrany і auf Kobrynschtschyne (глядзі die Karte auf staronzy 530). Многія dyjalektnyja ryssy sajmajuz suzelnyja arealy, nakladwajutschyssja auf тэрыторыі paschyrennja assobnych typa ў. Die Komplexe такіх rys utwarajuz dyjalektnyja мікразоны. Adna s такіх мікразон — kobrynskaja. Jana ахоплівае groß tschastku тэрыторыі ra±na. Auf поўдні Kobrynskaga ra±na лакалізуецца невялікая мікразона — дзівінская.

Mnoga agulnaga ў volkseigen gaworkach Kobrynschtschyny, jak і іншых рэгіёна ў pa¸dn±waj часткі Breszkaj woblasz і, s гаворкамі pa¸notschnych ra±na ў Walynskaj і Rowenskaj ablaszej Ukra_ny. Moschna sustrez ryssy, якія charakterny für кобрынскіх gaworak і gaworak addalenych славянскіх рэгіёна ў — der Rassen іі, Polschtschy, Tschech іі, Slawak іі, der Serbe іі, Balgary і, Slawen іі. Sustrakajuzza ў кобрынскіх gaworkach запазычанасці s неславянскіх mo ў — балцкіх, германскіх і інш.

Narodnyja гаворкі Kobrynschtschyny s'ja¸ljajuzza вынікам skladanaga і prazjaglaga schmatwjakowaga гістарычнага развіцця. Auf іх адбіліся rosnyja эпохі patschynajutschy die Hölle am meisten staraschytnych і ja сучаснасці.

Слоўнік Volkseigen gaworak Kobrynschtschyny

Bei getym кароткім слоўніку, spezyjalna padrychtawanym für кнігі «Pamjaz. Кобрынскі ra±n», uperschynju sroblena sproba daz bei adpawednaj сістэме najbolsch raspa¸sjudschanyja slowy, schto ¸schywajuzza ў narodnaj лексіцы і s'ja¸ljajuzza adnoj s charakternych rys mjaszowych schycharo ў. Für jago skladannja выкарыстоўваліся ¸scho апублікаваныя prazy, bei t.l. «Leks_tschny der Atlas беларускіх volkseigen gaworak» (bei 5 tamach), які ў adsnatschany ў 2001 Dsjarscha¸naj прэміяй Respubl_k_ Weißrussland. Apratscha getaga, bei слоўнік увайшлі materyjaly s асабістых des Fonds ў dasledtschyka ў і adkasy auf пытанні die Umfragen, schto war raspa¸sjudschana sjarod настаўніка ў Kobrynschtschyny pad die Stunde papjarednjaga sboru крыніц bei 1999

Wykarystanyja materyjaly padajuzza ў nastupnych skaratschennjach:

P — ist Perk_ (mjaszowaja naswa Pyrky) gewichtig; запісы srab і ў F.D.Kl_Mtschuk bei 1971 die Hölle прадстаўніко ў starejschaga pakalennja. Asno¸nyja інфарматары, die Hölle якіх запісаны prywedsenyja slowy: Еўдакія Мікітаўна Majsjajuk (n. Bei 1908), Ulads_m_r Szjapanaw_tsch Baburtschyk (n. Bei 1913), Dsjam'jan Dsjam'janaw_tsch Kapyl (n. Bei 1899), Wolga Цімафееўна Baburtschyk (n. Bei 1916), Mark Markaw_tsch Galaschka (n. Bei 1901), Eva Was_lje¸na Kaberski (n. Bei 1901), Rygor Maks_maw_tsch Kabersk_ (n. Bei 1898), Ulads_m_r Kandrazjew_tsch Maks_mtschuk (n. Bei 1929), Іван Saweljew_tsch Ramanjuk (n. Bei 1907), Іван Ulads_m_raw_tsch Stantschuk (n. Bei 1950), Ulads_m_r Ulads_m_raw_tsch Maks_muk (n. Bei 1954).

Bei — ist Uschkaw_za (mjaszowaja naswa Uschkowyzja) gewichtig; запісы srab і ў P.A.M_Chajla ў (narads і ў sja ў getaj w±szy) bei die 1970-1990. Lumpen. Bolschasz запіса ў sroblena die Hölle бацькі a¸tara, Aljaksandra Agafonaw_tscha Міхайлава (1927—1990), jago maz і, Mary_ Wos_pa¸ny (n. Bei 1930), і babul і, Kazjaryny Makara¸ny Sjarguta (1910—1995).

Und — ist Andronawa (mjasz gewichtig. Andronowo); запісы srab і ў K.S.Karnjaljuk (narads і ў sja ў getaj w±szy).

An — An_skaw_tschy (mjasz. Onyskowytschy); запісы srab і ў P.A.M_Chajla ў.

Bs — ist Baryssawa (mjasz gewichtig. Boryssowo); запісы srab і ў І. І.Сінчук.

Bd — ist Barods_tschy (mjasz gewichtig. Borodytschy); запісы srab і ў U.L.Lup_Sch (narads і ў sja ў getaj weszy).

Der km — ist der Stein (mjasz gewichtig. Kameyn Kurul_wskyj); запісы srab і ў W.M.Chw_Ryssjuk (narads і ў sja ў getaj w±szy).

Lt — ist Літвінкі (mjasz gewichtig. Lytwynky) запісы srab і ў L.R.Kaslo ў (narads і ў sja ў getaj w±szy).

Naswy іншых nasselenych des Punktes ў prywodsjazza ohne skaratschennja ў.

Скарачэнні крыніц:

() — рукапісны слоўнік Kobrynschtschyny, skladseny K.S.Karneljukom.

(X) — Chrestamatyja des Pas belaruskaj dyjalektalog іі. Mn., 1962. Mit. 315—321; Belaruski дыялекталогія. Chrestamatyja. Mn., 1979. Mit. 291—293.

(Die Sparkasse) — Dyjalektny слоўнік Bresttschyny. M, 1989.

(Sg) — P _. Сігеда. Materyjaly für dyjalektnaga слоўніка Bresttschyny//volkseigene лексіка. Mn., 1977. Mit. 70—90.

Bei prywedsenych dyjalektnych materyjalach dadatkowa wykarysto¸wajuzza nastupnyja літары. Літара [] — "der Umlaut"-abasnatschaje guk, які wyma¸ljajezza jak «sjaredn і» паміж гукамі [і] (abo [y]) і [bei].

Літарай [und] abasnatschajezza guk «sjaredn і» паміж [і] abo [y].

Anduljazyja sch. Saw і ў ka. Choroschu srobyla собі anduljazyju. Salesse (die Sparkasse).

Andyk m Індык. Bd.

Anywschesch bei snatsch. pabotschn. Wjadoma, besumo¸na. — Tschy прыйіхав Wolodja? — Och, anywschesch, wsche d±n try, jak прыйіхав. Bd.

Апінія sch. Gonar. Naschtscho bulo jj апінію pokasuwaty! P

Aryschtant m, den Exprospekt Swawoln_k, nesluch. Ach du aryschtant der Kleine! Schtscho mit dir robyty? P

babtschytyssja nesak. Марудзіць. Und ().

Badylle n., sborn. Sz±bly agarodnych раслін, perawaschna bulby. Badylle jenes chorosche poroslo, nywjadomo, якыйі картоплі budut. U

Balo prysl. 1. Kam vor. P, Bei, Bd. Und balo і bis zu Beryszja, і bis zu Warschau пішака chodyly, de sch tych konyj nabyressja. Bei. 2. nekal і, ranej. P, Bei, Bd. Balo, sbyremossja in tschyjuj-nebud die Hütten, гармоніста najmemo і такыйі die Tänze srobymo! U

Balka sch. Belka. P, Bei, Bs, Bd.

Barylok m Dra¸ljany der Geschirre s dwuma донцамі. P, Bs.

Bar'jak m Pawaleny і atschyschtschany der Stamm drewa. Try bar'jaky прывіз s лісу auf die Hütte. P, U

Bajura, bajuryna sch. Калдобіна, выбоіна. Also, j der Weg in лісы, odny bajury, nyjak ny moschna йіхаты. U.Doschtsch slyw, schtscho rundherum баюрі і nygde in pole ny выйідыш. Der km.

Bsyjaty nesak. Гусці (pra nassjakomych). Ny für schtscho ny kann ich spaty, jak die Mücke über dem Ohr бзыйіть. U

Bsemez m der Vorsprung bei коміне. poloschew melo auf bsemez, und chtos usew. Павіцце (die Sparkasse).

Біб M Fassolja. Wir sch ny swem kwassolja, und біб. An.

Бігаты nesak. Pra das Lager цечкі ў karowy. P, Bei, Bs, Bd.

Бікеш M Karotkaje паліто. Usche бікешы wychodjat s die Moden. Salesse (die Sparkasse).

Bluska sch. Die Wanze. Blusku roschtschawyla auf den Tapeten. P, U

Blyschtschjatschyj prym. P, bei, blyschtschetschyj prym. Bd. Бліскучы. Chryschtschona die Matts hat мні zjukerka in blyschtschjatschuj bumaszy gegeben. U

Bljuma sch. і m die Heulsuse. Bei, Pesk_ (der Sparkasse), Bd. Also, du j bljuma, і jak тобі ny peinlich solchem wylykomu jentschyty. U

Bljaschka sch. Butelka. Und ().

Bobel m Tschalawek, які der Lupen і ў der Pferde. P

Bowd±r m Muschyk wyssokaga der Größe, nja¸kljuda. Lt.

Bogorodyzja sch. Травяністая расліна. Bogorodyzja — plyschnytschkom nach die Poplaven roste. P

Boscha der Tau sch. Травяністая расліна. Boscha der Tau — kolo зымлі stelyzzja, auf jj der Tau цілый den, завсігда, zwytotschky дрібнынькы, sywynky. P

Bolotjanyj prym. Balotny. P, Maz_tschy ().

Bonda sch. Bulatschka s пшанічнай мукі. Дзівін (Sg).

Boruschtscha die Kuh sch. Бадлівая karowa. P, bei, Bs.

Bratanka sch. Die Datscha des Bruders. P

Bratanez m der Sohn des Bruders. P

Bratyky mn. Фіялкі. P, U

brochatyssja nesak. Pl±chazza. P, Bei, den km, Bd. Ny brochajsja bei wod і, ist wsche, захворіеш schtsche kalt. U

Brukalo n. Ist getürkt, jakoje weschajuz karowe auf schyju, kab стрымліваць jaje. P, Bei, Pesk_ (die Sparkasse). Jak врідна die Kuh, pochodjuschtscha, so konnte juj auf schyju brukalo одівають, schob ny wtytschy daleko. U

Брушныці mn. Брусніцы. P

brydenknutyssja sak., den Exprospekt Upasz і, паваліцца. Біг, біг і jak brydenknuwsja dogory nogamy. U

bryntyljatyssja nesak. Blytazza pad нагамі. Tschogo du брынтыляйісся? Lt.

Bulba sch. Burbalka. Bude doschtsch, bo bulby, auf воді zu stehen. Bulba збігла auf воді. P

Бульботіты nesak. Bulkataz. Das Wasser bulbotyt. P

Bunka sch. Gladysch. Цілу bunku smytany nysla prodawaty і rosbyla. U

Busnjawka sch. 1. Gnjasdo busla. Der Punkt 2. neprybranaja paszel. Srobyw собі busnjawku auf пычі. Ljachtschyzy. 3. porcha¸ka. P, U

Bussynjatko n. Busljanja. Dort auf вырбі gnysdo, kaschnu wesnu prylytyt bussen — і bussynjatka je. U

Bussen m Bussel. P, bei, Bs. De bussen possylywsja, so tuj sym ’ і sawschy schychuje. Bei, Lt.

Die Bucht sch. Вельмі graskaje mesza. Tudy ny кіруй, bo ny пройідэш, dort nastojaschtscha die Bucht. Павіцце (die Sparkasse). Also, j die Bucht! Ny projdesch. Дзівін (Sg). Solche Bucht, schtscho led выйіхав. U

Buchtowyzja sch. Gras, makretscha. Kaschnyj den doschtsch і doschtsch lle, і auf дворі solche buchtowyzja, schtscho von der Hütte ny wyjty. U

Buchtoryty nesak., den Exprospekt Ліць, sypaz schto-nebuds swysch die Maße. Kudy du so buchtorysch, tschy крайів ny batschysch? U

Buchtylewyna sch. Вельмі graskaja, s wadoj, мясціна. Buchtylewyna — de der Durchbruch in boloty, de moschna wgrjasnuty. P

slutschn. Byzzam, нібыта. P, Bei, Bd. srobylossja in otsch±ch garatsche. U

Bygunka sch. Panos. P, Bei, Bs. Kaschne tylja, jak aber odlutschysch von der Kuh і potschnesch dawaty пійло, mussyt bygunkyju пырыхворіты. U

Bysdennyzja sch. Bjasdonne, besdan. Bei, Pesk_ (die Sparkasse). Ny pudychod bis zu osyra auf болоті blysko, bo dort bysdennyzja, so і пійдэш darauf сьвіт і nychto j ny snajde. U

Bysljudnyk m Neljuds_my tschalawek. P

Bylle n. Sz±bly agarodnych раслін. Auf gurodach wsche paljat bylle. Der km.

Byrska sch. Травяністая расліна, jakaja "¸ezza" der Pas іншых раслінах, swytschajna kulturell, кветкі belyja, jak зонтік. P

Byrysnjak m Padbjarosaw_k. P, bei, den km, Мінянка (die Sparkasse). Über auf getuj poljanzy der Stücke so dwazzyt бырызняків snajschla auf tuj ныділы. U

Bytuschtscha die Kuh sch. Брыклівая karowa. P, Bs.

Bytsch m Puga. P, bei, Bd. Кінь nyz ny chotsche in plugowy chodyty, prynyssy aber мні bytschja. U

Bytschownyk m P, An, Agarodn_k_ (der Sparkasse), bytschuwnyk m des km. Uswyschany berag die Gräben, сажалкі. Jak kopajesch des Kanals, so semlju kydajesch auf bytschownyk; він uroslyj, йім йіздять, chodjat. An. Kuruwy passuzzja auf bytschuwnykowy. Der km.

Byjanka sch. P, bei, Bs, byjenka sch. Bd. Ist (пасудзіна, bei jakoj збіваюць die Öle) flink.

Berdo n. B±rda. De berdo ny chodylo, dort вітёр пійдэ (prykaska). U

Beschtaty nesak. Swaryz. Die Matts so myne beschtala für toje, schtscho ist s wamy gegangen. U

Wagan m Karyta, scholab. Du налі in wagan des Wassers, bo sara die Kühe budut jty. Тэўлі (die Sparkasse)

Ваґоваты nesak. Chwarez, nedamagaz. potschew kossyty gospodar, kossyty ny mosche, waguje, auf nogy міцно gefallen. An.

Waljuchowatyj prym. Pawolny (pra tschalaweka, жывёліну). P

Waljanky mn., waljanok m P, Bei, валінкы mn., валінок m Bs. Валёнкі.

Warywenka sch. Die Kammer ў senzach für sacho¸wannja pradukta ў. P

Wachowaty nesak. 1. Mnoga і zjaschka prazawaz. Der Punkt 2. Merkawaz, rasdumwaz. Брыгадір wachuje, wachuje і nyz ny natschyslyt. U

Wbygy prysl. Bjagom. P, Bd. Ich — wtykaty, und він hinter mir wbygy, ale ny eingeholt. P

Wbytyj prym. Ujesdschany, utrambawany. Der Weg Wbyta, steschka. P, Bei, Bs.

Wwolotschy sak. Uzjagnuz (нітку ў іголку). P, Bei, Bs.

Wwotschoch prysl. Вельмі chutka, увачавідкі. Mussyt takyj wsche hungrig buw, bo jak hat das Stück хліба — wwotschoch зьйів gegeben. U

Wdolaty sak. Wykanaz, sakontschyz, adolez. Led für tyschden wdolala getu кнішку. U

Wdoswyta prysl. Auf досвітку. P, Bei, den km. Wdoswyta — sche poky sonze ny syjschlo, sche ponotschy, temno. P

Wsducha sch. Bakawaja tschastka schywata. Die Kuh найілась, wsduchy powny. Kob (seb) тобі in wsduchach robylo! P

Вінычок M Dekaraty¸naja расліна s mjaz±lkaj. Вінычок — kolo die Hütten сійімо. P

Вірно prysl. Schtschyra, sumlenna. Budesch, batenku, prynajmaty, nach schtyry sloty in den dawaty, taky ny bude вірно schjaty (s pesn і). P

Вітёр M Wezer. P, bei, Bs, Bd.

Вітранка sch. Wetrawaja doschka ў strasse. P, U.Takaja des Bohrers bula — вітранку odorwalo. U

Вітраныця sch. Травяністая расліна. Вітраныця — kutjaschkamy roste, jak myt±lka, podkurujut von ihr. P

Вітэ Die Anleihe. P, Bei, Bs, wyte die Anleihe. Der km. Sie.

Вішалнык M Вісельнік. P, bei, Bs.

Вішальня sch. Шыбеніца. P

Wltschka sch. Scharszjanyja kaljarowyja ніткі. P

Wlopaky prysl. Chutka. Побіг wlopaky. Sjalez (Sg).

Wnagn prysl. Na¸sdagon. Wony sind perschymy, und mich für йімы wnagn abgeschmackt. P

Woschjajka sch. Das Maß вагі des Heus 4 zentnera ў erhitzend. Aj, і schtscho він dort nakossyw, woschjajka bude tschy ny bude, und die Kuh sch jenes treba symowaty. U

Wosyk m Wjal_kaja Mjadsweds_za. P

Wolo n. Wall±. P, Bei, Bs, Bd. Die Hühner понайідалыся, gar des Ochsen powypyralo набік. U

Wolotschyty nesak. Baranawaz, скарадзіць. P, Bei, Und (), Bs, Bd. Wsche картоплі potschaly schodyty, ist es wolotschyty höchste Zeit. U

Woloschka sch. Васілёк. P, Bei, Und (), Bs, Bd.

Woronne schyto n. Heftig tschornaje den Korn ў kolasse schyta. P

Worotylo n. Nawoj bei krosnach. P, U

Woskowaty nesak. Waschtschyz (pra нітк і). P, Bs, Bd.

Wochkyj prym. Вільготны, die Käse. P, Bei, den km, Bd. Schtsche сіно wochke worotschjaty, beschimpfe putsochne bis zu обіда. Das Hemd dobre prassowaty, poky wona wochka. U

Wotschowyd prysl. Auf watschach. Tschjachne чоловік wotschowyd. P

Woschtschyna sch. Klejkaje retschywa, s jakoga ptscholy robjaz пчаліны der Leim; пропаліс. P, Bei, Bs, Bd.

Ins Lagerhaus bei snatsch. prysl. Spossab arannja die Hölle den Rand ў ja сярэдзіны. P, U

Wtoplenyk m Tapelez. P

Wtrywnka sch. Schonka muschawaga des Bruders. P

wtyrybytyssja sak. 1. Залезці ў schkodu. Skutyna wtyrybylassja in pschanyzju, led hinausgeworfen. Der km. 2. Sagrusnuz. Doschtsch gegeben, dem Kreis der Lachen і, gras; jak wtyrybywsja, so uno schtscho wylys. Der km.

Wuje n. Dyschal сахі. Der Hakenpflug den Mai zwei soschnyky жылізных, rutschky і wuje. An.

Wybraty sak. Wykalaz (woka, wotschy). P, Bei, Bs. naschtyrchnulas, kaum hat des Auges ny gewählt. P

Wybrodyty sak. Давесці ja drennaga dem Lager (pra abutak, adsenne). Wybrodyw tschyrywyky. P

Wybendjuwaty nesak. Капрызіць, перабіраць. Bei, Sjalez (Sg). Scho du выбэндюйіш, йіш, scho dajut. Sjalez (Sg), Lt.

Wywaljaty sak. Sapezkaz, забрудзіць. Scho jenes für dytyna, ny вспів wyjty надьвір — wsche wywaljaw des die Hosen. U

Wydlupaty sak. Wypalaz, ачысціць schto-nebuds daskanala. Chorosche, tschysto wydlupala auf дворі. U

Выдмідь M Mjadsweds. P, Bs.

Wydno prysl. Відна. Nyz ny wydno. P, Bei, Bs, den km.

Wydnotte n. Відната. Мазічы ().

Wydrane dsejeprym. Pra ¸saranuju і aprazawanuju цаліну, raszjarob. P, Bs. Auf wydranomu perschyj rk prossa tody посіялы. P

Wydraty sak. Usaraz і aprazawaz цаліну, raszjarob. P, Bs, Bd. Buly wydraly davon kussotschok unter Muchawez, so prosso wrodylo. P

Wydubanyj dsejeprym. Wydse¸bany. P

wydubassytys (-) sak., den Exprospekt Pamerz_. P

Wydyrok m das Feld, wyrablenaje auf сенажаці. Wydyrok — jak wydyrajut сінокос. An.

Wyscholobljanyj prym. Sind gebogen, njaro¸ny. Tschysto wyscholobljanyj powal geworden. U

Wyswanne n. poswa. P.Pryschlo ihm wyswanne für світка buty. P

Wykapanyj prym. Bei, wykupanyj prym. Der km. Вельмі padobny ja kago-nebuds. Aj, schtscho вітэ goworyte, so sch wykapanyj batynko: і chodyt taksamo, і smyjezzja. U

Wykataty sak., den Exprospekt Pabudawaz. Von Pytro bis zu ossyny getogo sruba wykataw і kaschnyj den auf dem Roboter chodyw. U

Вылыґдур M Bamb_sa. P, bei, den km, Bd. Takyj вылыґдур ist gewachsen, nyz udoma ny pomosche. U

Вылыґдура sch. і m Welm_ высокі (pra tschalaweka). Strygawa ().

Wymantyty sak. Выпрасіць, выманіць. P, U.Scho тобі ny dassy — aller wymantjat, chotsch ny gib. U

Wymotschka sch. Nackt лапіна auf sassejanym полі. P

Wypowsen m Daschdschawy tscharwjak. P, Bs.

Wypustak m P, wypustok m Bei, An. Zjalja, jakoje перазімавала.

Wypezkaty sak., den Exprospekt Wygadawaz. Ich werde auf літо tylja, jak-nebud wypezkaju abgeben. U

Wyrtyno n. Schpjan±k, auf які nassadschwajezza верхні der Stein schorna ў. P

Wyrchol±dyzja sch. Zw±rdy верхні die Schicht dem Schnee paslja адлігі. Jak auf nass сніг dasz der Frost, bude wyrchol±dyzja, twerdogo снігу сантімэтрув auf try pojawyzja. An.

Wyrydnyk m Trawjan_staja расліна. Wyrydnyk — lyst auf orabyny, jak auf orabyny lystotschky, schowtynky zwytotschky. P

Wyresnuty sak. Віскнуць, завішчаць. Bei, Bd. Oj, ny tschypaj myne, bo jak wyresnu. U

Wyskaryty sak. Выскаліць. Snow die Zähne wyskaryw. Der km.

Wystydaty sak. Пасароміць mozna, mnoga, nicht schkadujutschy і nicht стрымліваючыся. Scho ich ihm sroblju: nabyty — ny sduschaju, so hat wenn auch wystydala dobre, takdala gegeben! U

wyssypatys (-) nesak. Kalassawaz. Wsche schyto высыпайіцьця. P, Bei, Bs.

Wyssjakaty sak. Wysmarkaz (die Nase). P, bei, Bd. Ny schmorgaj von der Nase, und wosmy chustotschku і wyssjakaj. U

Wytjaganka sch. Trocken mesza sjarod balota. Wytjaganka — takyj pagurok auf der Sümpfe і, de orut і сіють. An.

Wytjaty sak. 1. Stuknuz mozna, baljutscha. P, Bei, Bd. Wsche tyschden, jak wytjaw die Hand, und біль ny prochodyt, mussyt, treba bis zu dochtora schodyty. Bei. 2. Udaryz (pra malanku). Jak der Donner grymyt, so wystawljaly kolo der Schwelle die Schaufel, scho хліб sadschjaty, schob der Donner ny wytjaw bei die Hütte (tradyzyjny swytschaj). U

wychwaljatyssja nesak. Хваліць das Selbsthektar sjabe. Jak stane wychwaljatyssja, so stecke chotsch du ein. P

wychljapatys (-) sak. Sachljupaz, sachljupazza. Wychljapaw die Hosen. P, Bs.

Wytschawka sch. Нізкае mesza, нізіна. Sjalez (Sg).

Wytschornyzja sch. Wjatschernjaja ist scharfsichtig. P

Wyschmargaty sak. Wyschmalzawaz. So wsche wyschmargaw die Hosen auf den Roboter і, schtscho ny sind die Daten odmyty froh. U

Wyschtschyrka m і sch. Subaskal. Lt.

wyschtschyrjatys (-) nesak. Patschaz seljanez (pra das Gras, passewy). Wsche das Gras вышчыряйіцьця. P

Wyschjar m Trocken njaskoschanaja das Gras. P, U

Wedluk prysl. Bei параўнанні. Bei, Und (), Bd. Wedluk es він takyj schtschuplynkyj, und so brjasnuw auf semlju, schtscho davon gar och-nuw. U

Welme prysl. Вельмі. Bula welme ist molodyzja gut. Bd.

Wendylka sch. Wjandljarnja. Dubawoje ().

Werost m Weras. P

Wertjacha sch. Вялікая гліняная міска, bei jakoj церлі der Mohn. P, U.Buwalos, jak ussjadyzja aller sym'ja rundherum wertjachy і wsche chto справнішый, jener ліпш найісьця. U

Wesmagnute sak. Зрабіцца dick, uwaryzza (pra warywa). Der Kohl in pytschy get wesmagla. Дзівін (Sg).

Ґаґавыця sch. Der Kehle, paschtscha. Sakryj ґаґавыцю. Lt.

Ist sch garstig. Dumka. Ist in seines Guten bula, und srobyw nytschogo garstig. Kortschyzy (die Sparkasse).

Ґазныця sch. Ljampa ohne schkla. P, Bs.

Gajdamaka sch. і m Bei wyrase: Jak gajdamaka. Tschalawek wyssokaga der Größe. In jakaja gajdamaka puschla, всі dywytyssja potschaly. Kljatyschtscha (die Sparkasse). Ihr ist chlopez jak gajdamaka gewachsen. P, U

Gaky mn. Вілы s загнутымі зубамі für wygrabannja dem Eiter. Battschy ().

Galaj m і sch. Gultaj. P

Ґаламутыты nesak. Нудзіць (rusk. Zu kotzen). P

Galas m Kryk, goman, gutschnaja gaworka. In uchach мні so bolyt, scho galassu tschuty ny kann ich, utykaju. U

Gal±wka sch. 1. Перавіцце, auf jakoje kladuz жэрдкі. Der Punkt 2. Splezeny lasowy wusel bei den Hammel, bei які ¸sta¸ljajezza sub'e. Krutyly die Rebe auf die Hand abo auf stowptschyk і robyly dwazzyt p'et — p'jadysset gal±wok auf die Egge. An.

Galjaty nesak. Schwendazza, gultajawaz. P, Bei, Bd. Takyj вылыґдур ist gewachsen, und robyty nyz ny chotsche, es galjaje nach цілюськых die Tage. U

Gaman m Bei wyrasach: Napasty gamanom, b'jut, jak auf gamana. Напасці von der Herde, sgrajaj. Всі gamanom napaly, sind abgeschmackt. Napaly, jak auf gamana. P

Ґардёла sch. P, ґардзёла sch. P, Bei, gards±la sch. Bs. Dychalnaje der Kehle.

Ґарлына sch. Вялікі die Garbe abmalotschanaj pramoj salomy, jakoj ranej крылі dach. Ґарлыны trjasly mit снопів; ґарлына gar wymal±wana, jak wytrjassesch. U

Garunka sch. Карункі. Jakuju choroschu garunku selbst swjasala. Навасёлкі (die Sparkasse).

Gartschjaty nesak. Slosna wurtschaz. Tschogo du gartschysch auf myne, spokjno ny moschesch skasaty! P.Gartschjaw ніччу der Hund, chtos chodyw nach дворі. Kortschyzy (die Sparkasse).

Gassyty nesak., den Exprospekt Mnoga піць. Sle-dsjuw найілась, so lösche ich wsche drugyj den das Wasser. Гуцкі ().

Ґеґнуты sak., den Exprospekt Pamerz_. Tschy sch du schtsche nyz ny tschula: jenes sch він bei tuju ныділю gegnuw, nyma wsche es. U

Гіра sch., den Exprospekt Do¸g_ja nepadstryschanyja walassy. Chrystynyn chlopez solche гіру otpustyw, ist es dywytyssja, і ny стыдайіця so chodyty gar garstig. U

Глубочій prysl. Glybej. Und ().

Glumsowaty m Prydurwazza. Petja, nicht glumsuj. Lt.

Glumok m Nedal±k_ tschalawek. Мазічы ().

Glumyty nesak. Marnawaz. Naschtscho du so jablyka glumysch, tschy jenes chorosche ny moschna зйісты? U

Gluschen m Gluch_ tschalawek, gluschez. P, Bei, Bd. Von gluschen so gluschen, kaschne das Wort pyrypytuje. U

Glynka sch. Die Kreide. Ny vergiss prynysty glynky die Hütte pokalyty das Pud es ist heilig. U

Gnaty nesak. Bei wyrase: Gnaty chrapku. Mez slosz. Wsche він auf myne seit langem chrapku schyne, und von für schtscho тілько ny weiß ich. U

Гніватысь (-) nesak. Крыўдзіцца. P, Bei, Bs, Bd. Гнівайіцьця, scho ny poklykaly es. P

Гнояныйі wylky mn. Вілы ja dem Eiter. P

Gnydnyk m Sw_nakrop (pustaselle). P, U

Gnylky, mn. Drobnyja gruschy. Lt.

Gojdalka sch. Guschkalka, арэлі. P, Bei, Bs, Bd.

Gol±patyj prym. 1. Зніцелы. Gol±pata zybulja, bo ny opoljana. Der Punkt 2. Bei kago доўгія ногі. Gol±pata, jak bussen. P

Der Kopf sch. Katschan die Kohle. P, Bei, Bs, Bd.

Golosnyj prym. Галасісты. P, bei, Mazjassy (), Bd.

Golubok Sind m grusd Weiß. P

Golydra sch. і m Walazuga. P

Golja sch. Велізарны balotny mas і ў. Die Sümpfe Jak більш jak suschy, so nennen wir golja, гіктарув p'jadysset. An.

Gonde prysl. wos hier. P, Bei, Bd. Gonde lyschyt deine chustka, ny schukaj! U

Gopaty nesak., den Exprospekt Kaschljaz. Also, j gopaw du getu ніч, des utschora taky добіг холодныйі des Wassers napytyssja. U

Gorbatschnyj prym. Skarobleny. Und ().

Горіх M Agrech. Der Haufen, den Hakenpflug polamaw і горіхув narobyw. An.

Gornok m Beragawaja lasta¸ka. P

Die Kehle n. 1. Der Mund. P, Bei, den km. Rossjawyw die Kehle. Die Kehle dyrezzja — spaty ny samanezzja. P.Muwtschyt, jak in die Kehle wudy zusammengenommen. Der km. 2. Вузкі ¸wachod bei nerat. P

Gorlyzja sch. Від galubo ў. P

Gormada sch. Der Haufen. P, Bei, Und ().

Gortschjak m Drass±n. P, U.Roskasuwalys, schtscho kolyssja gortschjakom konej natyraly, kob muchy і owady ny sjadaly. U

Gorschtschjan m Gantschar. P

Ґорэнь m Mul_ne. Kupyla talku ґорыню, werde ich wyschywaty. P, U

gostynez m P, Bei, Bs, gostynyz m Bd. Padarunak. Прывіз synowy gostynzja — try obaranky. P, Bei, Bs.

Grablyschtscha mn. Грабільна. P

Graty nesak. Pra sonza. Sonze graje auf Jana wrano і wwetschyra graje auf Jana. P, U

Grusko prysl. Graska. P, Bei, Bs.

Gruskyj prym. Гразкі. Der Sumpf Gruske — nogy ny wytjagnuty. P, U

Грыбінка sch. Tschastka ў die Rechen, bei jakuju nassadschany subzy. Грыбінка — s subamy bei grablech. An.

Grywa sch. Kasmyk die Gräser auf skoschanaj сенажаці. P, U

Grytschjanyj prym. Грэцкі. P

Gudyty nesak. Lajaz, ганьбіць, abgaworwaz. Für schtscho du йійі so gudysch, schtscho wona тобі nytschogogo srobyla, so sch ljudyna jak ljudyna? Ny treba chwalyty, und fremd gudyty. U

Ґузыроватый prym. Spradseny njaro¸na (pra нітк і). P

Gulutetscha sch. Bednasz, galetscha. Дзівін (Sg).

Guljaty nesak. P, bei, Bs, gulety nesak. Bd, Ds_w_n. Tanzawaz. Jak guljaw, so gu -

ljaw — ny чобіт, ny choljaw, ostalyssja die Pluderhosen, schtscho dywtschjaty darowaly. U

Gupatsch m Філін. Gupatsch — ptaschka in boloty — gup-gup-gup. P

Sind nesak dick. Pra das Lager цечкі ў свінні. P, U.Moja swynnja jak aber ny зьйіла мішань, so weiß ich і — bude sind dick. U

Guschtschylewyna sch. Guschtschar. Sajschly in solche guschtschylewynu. P, U

Gydyty nesak. Abraschaz, праклінаць. Sgydyw чулувіка ny saschtscho. Der km.

Gyzel m P, gyzal m Bs, gyzlja sch. Bs. Tschalawek, які der Laven і ў sabak.

Geblyk m Rubanak. P, bei, Bs.

Gende prysl. P, gende prysl. P, Bei, Bs. wos dort.

Давновік prysl. Вельмі da¸no, da¸nawata. Stypan hier давновік schywe і jenes solchen nyz ny pomytaje. U

Давновічно prysl. Вельмі da¸no. Sla¸naje ().

Dalschaty nesak. Addaljazza. Sla¸naje ().

Dwojtschjaky mn. Dra¸ljanyja вілы s dwuma рагамі. P, U

Dscholo n. Drückte. P

Дзыбыніты nesak. Zjatschy strumenem. Das Wasser dsybynyt, jak llezzja mit tschogo. P

dlupatyssja nesak. Kalupazza, sajmazza марудлівай і nudnaj arbeite. Цілый den dlupalassja auf grjatkach mit zybulju. U

Bis zu prynas. 1. Ja. Kaschu bis zu Olky: schos мні so ist schwach. Bei. 2. U.Tschy j іздыла du in ныділю bis zu Beryszja? U

Dobrutkyj prym. Вельмі sind gut. Malyschy ().

Dowba sch. і m, den Exprospekt Duran. Dowbo du! P

Dowbsty nesak. Дзяўбці (pra ptuschak). P, U

Dowgastyj prym. Prada¸gawaty. P

Dokljarowaty nesak. Perakonwaz, dakaswaz, abjazaz. І so wony мні dokljarowaly ейі prywysty. U

Dolygowaty nesak. Bei, Bd, dulygowaty nesak. Der km. Chwarez, nicht chapaz (pra sdaro¸e). So schos das Bein dolyguje, mussyt, das Wetter wsche зміныця. U.Takyj chudyj, pewno schtschos jumu dulyguje. Der km.

Dopadaty nesak. Імкнуцца, starazza. des hier das Pud стріху dopadaje worobej, schukaje dyrky das Pud gnysdo. U

Doradyty sak. Параіць, padkasaz. Sind ljude doradyly, jak мні вылічытыся, und дохторі led in mogylu ny sagnaly gut. U

Doryschtyty sak. Давесці ja kanza, smarnawaz. Doryschtyw jenen білого des Pferdes robotyju. P

Doreschty m Ja kanza. Lt.

Досціпыроный prym. Дасціпны. P

dos prysl. Dawol і, dossyz. Jenes in myne kotyk dos der Gute: wsche sch шчурів bei myne bulo кілько bis zu getogo, und jak aber seiner prynysla, von chutko звів. U

dotknutys sak. Dakranuzza. P, Bei, An.

Dotynaty nesak. Dapjakaz, paprakaz. P, Bei, Bs.

Dozeklyj prym. Davon, chto chotscha ¸s± wedaz, дасціпны, цікаўны. P, U.Ot dozeklyj, wsjudy тобі treba swogo der Nase wtknuty, nygde bys tybe ny obyjdyzja. U

Doschtschjastyj prym. Srobleny s doschak. Styna doschtschjasta. P

Dragtschka sch. Травяністая расліна. Dragtschka — zwytotschky bobotschky, die Tränen, sywynky, nach die Poplaven roste, lystku nyma, trassezzja, tschy вітёр, tschy ny вітёр. P

Dranky mn. Драніца für kryzzja страхі. P, Bs.

Draptschjastyj prym. 1. Laptschasty. Draptschjaste lyste. Der Punkt 2. Schurpaty. Getoj koz natto draptschjastyj. Ljagaty ().

Druschbak m Sjabar. P, U

Dubky prysl. Den Folterbänken. Und кінь davon bude dubky stanowytyssja, zudo wytschwyrjaty, aber in оглоблі nyjak ny satjagnuty. U

Dudjach m Szjablo сланечніку. Auf dudjachowy kruglo, dich sch sind in йіх kolys mussyt steil? An.

Dutynate nesak. Упікаць, dakaraz. Tschugo te мэні дутынайіш, mich sch ny wynowat. Дзівін (Sg).

Dylda sch. і Ist m і, zybaty tschalawek Hoch. Ist solche dylda, und dem Sinn mit tybe nyjakogo gewachsen. U

Dyl m To¸staja doschka, dylja. P, U

Дырвыніты nesak. Njamez. Забужкі ().

Dyrschun m Ds_zja ¸srostam pa¸goda і bolsch erhitzend. Dytyna mit powroku — wsche dyrschun. P

Dyrno n. Дзірван. P, U.Dawnos, seit langem ist ich in batynka bula, wsche j der Weg dyrnom (s pesn і) zugewachsen. P

Dyrywlenyj prym. Dra¸ljany. Хабовічы (X).

Dyryschowatyj prym. Masz kanja: s_wawata-tschorna-gnedy. P

Dychta sch. Das Furnier. P, Bei, Bs. Kupyw dychty powala pudbyty. U

Дыхтіты nesak. 1. Dryschaz (pra drygwu). 2. Zjaschka dychaz (pra дыхавічнага tschalaweka). P

Дыхтыліты nesak. Adtschuwaz nedachop pawetra, рабіць tschastyja ¸sdych і, sadychazza. Jak potschala дыхтыліты, jak potschala, tschysto ersticke ich. U

Dychtylewyna sch. Drygwa. P

Dejkaty nesak. Peradawaz njape¸nyja навіны. P, U.Dejkajuts, schtscho bei Man_ chutko высілле bude. U

De-negde prysl. Дзе-нідзе. In getum році зусім jablyka ny wrodyly, es de-negde вісять nach einem і aller. U

Derwo n. Drewa. P, Bei, Te¸l_ ().

dessja prysl. nedse, дзесьці. Bei, Mazjassy ().

Deschtscho prysl. Schto-nebuds, штосьці. P, Bei, Baloty (X).

Djagastyj prym. Pra тканіну ў palosku. P

Schagaty nesak. Бліскаць, schachaz (pra malanku). Malyschy ().

Жвір M Pjassok-graw_j. Lt.

Schschutschyty sak., den Exprospekt З’есці s pragnaszju. Він usche wse schschutschy. Sjalez (Sg).

Schnez m Schnjaja. P, bei, Bs.

Schowna sch. і m, den Exprospekt Nasola. Und ().

Scholobyna sch. Нізкая мясціна auf полі. P

Scholyty nesak. Жаліць (pra ptscholy). P

Schomraty nesak. Pawolna jesz і, schawaz. Schtscho du dort schomrajesch, jak byssubyj. U

Schukowyna sch. Pjarsz±nak. Auf palzowy blyschtschala schukowyna. Тэўлі (die Sparkasse).

Schurachlyny mn. Журавіны. P, U

Жухотіты nesak. Garez, свяціцца. Ljagaty ().

Schyschucha sch. Крапіва-жыгучка. P

Schylnykowaty nesak. Nicht есці ў posnyja дні. P

Schyrdjanyj prym. Schardsjany. Schyrdjanaja sagorod. P, Lt.

Schyrowaty nesak. Карміцца (pra schyw±l). P, U

Schytnyzja sch. Расліна s sjamejstwa жыцікавых, pustaselle. Хабовічы ().

Schyty nesak. Bywaz, nawedwaz. Ich wsche puwroka ny schyla in Kobryn_. U

Schjabsky gryby mn. Agulnaja naswa nejadomych grybo ў. P, U

Die schjadnyj Anleihe. Ніякі. P, U.Jak upljunyzja geta chworoba, so nyma der Oden йійі schjadnogo ratunku. U

sabawytys sak. Satrymazza auf nekatory die Stunde. Bei, An. Latata eine s drugyju і trochy sabawylas. An.

sabljutuwatys (-) nesak. Blytazza (pra нітк і) P

Saborsaty sak. Saschnurawaz (чаравік і). Groß

Sabrakowaty sak. Нехапіць. P, bei, Kortschyzy (die Sparkasse). Hat groschej, ny kupyla chustky aussortiert. P.Sabrakowalo rosumu wutschytyssja; und ruky solotyj і, schyty bude dobre, ny propade. Kortschyzy (die Sparkasse).

sabrochatyssja sak. Абрасіцца. Die Kuh in schkodu забігла, bis, tschysto spodnyzju sabrochala hinausgeworfen hat. U

Der Verschüttung sch. і m Pawolny tschalawek. P

Sawarjaty nesak. Peraschkadschaz, blytazza pad нагамі. P, Bei, Und (), Bs. Ny sawarjaj das Pud nogamy, odyjdyssja. U

Завірэнцыя sch. Sanjatak choz які. pobljutala trochy nytok symoju für завірэнцыйі. U

Saworoty mn. Galawakruschenne. Tuju symu ich jakras міцно хворіла, gar saworoty in голові buly, gar kydalo, und wsche getu, djaku dem Gott, ліпш taky. U

Sawydlywyj prym. Sajsdrosny. Meine сусітка solche sawydlywa, scho o± age. U

Sawydowaty nesak. Зайздросціць. P, U.Ny sawyduj auf fremd, treba staratyssja naschywaty. U

Sawynuty sak. Запрасіць, sapatrabawaz. P, bei, Ljagaty (). Jak sawyne schtscho, chotsch du ihm das s-Pud зымлі erreiche. U

Sind sak geheult. Sawjasaz (chustku). P, Bei, Bs. podywyssja in ljustro, jak hast du chustku geheult. U

Saganuty sak. Sagadaz (den Rätsel). P, U

Sagwabyty sak. Захапіць. Sagwabyw aller собі. P

Sagmabyty sak. Захапіць. Den Schnurrbart собі sagmabyw. P

Sagranka sch. Sarodak bei jajku. Sagranka bei йійц і, вроді solchen tschyrwjatschka bei былкові. An.

Sagrane йійцэ n. Aplodnenaje jajka. P, bei, Bs.

Sagrusle n. neprachodnaje mesza auf darose, baloze. Hier sagrusle wsjudy — jak wir пройідымо? P

Saguslyj prym. Saguszely. Bei, Battscha (), Bd.

Sagusnuty sak. Зрабіцца vom Dicken. Bei, Strygawa ().

Sad±gaty sak. Sapezkaz, занасіць. Und ().

Sasdronyj prym. Sajsdrosny. P, U

Sajty sak. Зайсці. Treba sajty bis zu matyra. Sajschlo sonze. P, bei, Bs.

Sakalez m Nedapetschany das Brot. P, U.Ot gospodynja хліб spykla — sakalez auf palez. U

Sakatschjaty sak. Sakassaz. P, U.Sakatschjaj wyschyj die Hosen, bo namotschysch; es ist hier tief. U

Закіс M Bei, An, saks m P.Pakoss skoschanaj die Gräser. Nach einem sakossu geriet скошаныйі die Gräser. An.

Sakladtschyna sch. Patschastunak bei patschatku budawannja die Hütten. P, U

Saklo n. Alchowyja die Büsche. P

Sakotyty sak. Sakassaz. P, Bs.

Sakrut m Pawarot, выгін ракі. P

Sakrutka sch. Pawarot дарогі. Auf sakrutzy wir sudossylyssja. P

Sakruten m Кіёчак, якім karystajuzza pry вязанні snapo ў. P, U.Ot der schlechte Kopf, sakrutnja Häuser sabulassja, і jak typer w'jasaty werde ich? U

Sakenslaty sak. P, Bs, sakendslaty sak. U.Sak_Lsaz.

Залубыці mn. Wyjasnyja сані. P

Salejzjaty sak. Padparadkawaz kago-n. Ljagaty ().

Заміжок M Usmeschak. Bei, Rynk_ ().

Замітаты nesak. Samjataz. P, U

Заміть sch. Saweja. Solche заміть, scho chotsch ny wychod s die Hütten. Kortschyzy (die Sparkasse).

Заморожіты sak. Pakryzza цвіллю. P

Der Splitter sch. Pado¸schnyja і papjarotschnyja палкі ў dra¸ljanaj den Hammel. Die Splitter sabywaly in gal±wky auf pyrykrostkach. An.

sanegodytyssja sak. Rasdaschdschyzza. Nadowgo sanegodylossja. Павіцце (die Sparkasse).

Sapatyryty sak., den Exprospekt Satknuz den Schalen. Strygawa ().

Запорізцы mn. Pryssutnyja auf wjassell і, ale nicht jago ўдзельнікі. Дзівін ().

Sapraschka sch. To¸tschanaje der Leinsamen. Troschky soly wsyplesch bei sapraschku і kartoplja пасмачніла. An.

Sapywky mn. Sarutschyny. Auf sapywky jschly, so das Stroh trasly dywtschjata nach всім syl і, schob samusch pojty. P

Sapynyty sak. Adagnaz die Hölle schkody (pra скаціну). P, Bei, Rynk_ ().

Sara prysl. Saras, zjaper. P, Bei, Bs.

Sarasky prysl. Saras. Sarasky wono usche ny in unsere brygadu wchodyt. An.

Sarywaka sch. і m Jene, chto любіць задзірацца (patschynaz bojku, das Schweißen). P

sarywatys (-) nesak. Задзірацца (patschynaz das Schweißen, bojku). P, U

Заскорузіты sak. Pakryzza tonkaj skarynkaj ільду. Und die Bank sche ny samersla, es so заскорузіла verheimlichend. U

Sasmaka sch. Pryprawa s des Fleisches, tluschtschu. P, Bei, Bs, Bd.

Sasmatschyty sak. Заправіць strawu. P, bei, Bd. Pudschar des Fetts mit цыбулію і sasmatschy borschtsch s бураків, смачнішый bude. U

Sastorknuty sak. Satrymazza. schtschos hast du typer і ny sastorknuw bei йій і, mussyt von der Hütte tschy j mo зусім ny pustyla hinausgeworfen. U

Sastoronok m Link ці recht tschastka клуні (die Tenne). P, U

Sastygnuty sak. Sastyz. Bulo garjatsche, und wsche sastyglo. P, Bs.

Sind nesak erstarrt. Sazjamnjaz. P, Bei, Bs. Ny sastuj мні. U

Sat±ka sch. Satoka. P

Satop m des Hochwassers. Гуцкі ().

Satulka sch. Saslanka (bei petschy). P

Satulotschok m Kl_nok für samazawannja kassy ja betr. Bis zur Sense satulotschka srobyw. An.

Saturyty sak., den Exprospekt Sanesz_. Satury gety lachy auf wyschky, seb ny sawarjaly. Ластаўкі ().

Satyrussyty sak. Saparuschyz (woka). P, Bei, Bs, Lasta¸k_ (), Bd.

Sauschnyzja sch. Motschka wucha. P

Sachwatyty sak. Sastaz auf meszy. Ny sachwatyla es wdoma. P, U

Sacholonuty sak. Sastyz. P, Bei, Bd. wynys kwaschylyny auf дьвір, dort wony ліпш і хучій sacholonut. U

Sachyljaty nesak. Sazjamnjaz. P, Bs.

Satschypka sch. Prytschyna. Und dich sch sawschy satschypku snajdesch, aby poswarytyssja. U

satschypytys (-) sak. Прычапіцца. satschypyws, jak slota, jak das Harz. P

Sascherchnuty sak. P, bei, An. Pakryzza тонкім ільдом. Sascherchlo — jak takyj l±dyk auf пувсантімытра. An.

Sajalosyty sak. Saschmalzawaz. Es gibt dich, jak dytyna klein, auf das Hemd sajalosyw nicht. U

Збігчы sak. З’явіцца (pra burbalku auf wadse, pryschtsch auf zele). Bulba збігла auf воді. Auf руці pryschtsch збіг. P

Збіж sch. Bei, Bs, Bd, sbsch sch. P.Sboschscha.

Sbludyty sak. Трохі заблудзіцца. P, bei, Bs.

Sbobowtschyty sak. Mozna ¸daryz. Battscha ().

Sbobuschyty sak. Mozna ¸daryz. Ljagaty ().

Sbrodyty sak. Давесці ja njajakasnaga dem Lager (pra abutak). Sbrodyw tschyrywyky. P

Sbudylyty sak. Sbuzwez. P

Sbusanyty sak. Знасіць (pra adsenne); зганьбіць. Казішча (), Kataschy ().

Sbuntowaty die Sense sak. Nja¸mela pakljapaz kassu. P

sburytys sak. Успеніцца, выліцца s пасудзіны (pra malako auf agn і). Wsche blieb die Milch dalyj ny mosche sburytys — kubotschok aber in kostrulzy. U

Sbuchtowana die Sense sch. Kassa s няроўнасцямі ў выніку nja¸melaga kljapannja. P, U

Sbujaty sak. Вельмі разрасціся auf ¸gnojenaj glebe. P, U

Sbytkowaty nesak. Sdsekawazza. Bei, Kataschy ().

Sbytylyty sak. Sbuzwez. P

swaschytys (-) sak. Nameryzza, wyraschyz. P, Bs.

Swysty sak., den Exprospekt 1. Mozna ¸daryz. P, Bei, Bs. Jak swysu chljuboju nach pletschuch. P.Swysy dobre йійі nach pletschoch, so dyssjatomu sakasche, jak in tschuschyj der Garten lasyty. Bei. 2. Bei wyrase: Jak die Sprache swyse. Jak wytrymaje die Sprache (pra lajanku). Also, gab j kljala, also, j, jak die Sprache swyse. U

Swynnyj prym. Chutk і, sprytny. Über, in йійі das Töchterchen welmy swynna. U

Sgamschonyj prym. Smjaty, sabrudschany. Кустовічы ().

Sgonyny mn. Adchody pry malazbe (perawaschna біты kolas). Sgonyny sgrybly. P.Tschy du здурів: usjaw і wyssypaje sgonyny bei путсьціл U.Sgonely grablemy sgonyny, ja j schtsche myt±lkoju smytesch. An.

Sgraja sch. Bei wyrase: Jak sgraja. Bei вялікай колькасці і agres і ў auf. Napaly, jak sgraja. P, U

Sdolaty sak. Adolez. Ny sdolala es. P, U

Sdorowylo n. Bei, sdorowydlo n. і m Ljagaty (). Sdarawjaka.

Sdumaty sak. Успомніць. P, U.Nyjak ny sdumaju, jak почынайіця geta пісьня. U

Sdymky mn. Расліннае pokrywa auf baloze, jakoje ¸spuchaje, узнімаецца. Sjalez (Sg).

Ssarannja prysl. Sagadsja, ranej, датэрмінова. Ssarannja pryjschly auf высільле, sche j nykogo ny bulo nawyt. U

Зіва sch. Prameschak паміж верхнімі і ніжнімі ніткамі asnowy, pras які праходзіць tscha¸nok. P

Зірный, srnyj prym. Sorny. Зірнэ (srne) nebo. P

Srotschka sch. Soratschka. Och, srotschka waschend. P

Slg m P, зліг m An. Abloga, salesch.

Sloschyty sak. Adsez. Und ().

Smalenkogo prysl. Smalku. Und ().

Smutyty sak. Padmanuz. Smutyt jak nymaschtscho. Der km.

Smynjuschyty sak. Ablajaz. P, U

Smyrkaty nesak. Smjarkazza. Smyrkaje — temno robyzzja. P, U

snadobytyssja nesak. Спатрэбіцца. Імяніны ().

Sobatschyty sak. Ubatschyz. Sobatschyw auf Ghanaerin Marta. Bs, Bd.

Зозулін l±n m Kasjalez (люцік). P, U

Зозулін rutschnytschok m Pljam_staja sjasjulka, плямісты ятрышнік (расліна). P

Зозулін schtschawuch m Кісліца. P

Sumesle prysl. Na¸mysna. Von sumesle ny werde ich guwurete s йім. Дзівін (Sg).

Syjty sak. Узысці. Syjschow місяць. Syjschla sora (sorja). Scheno sonze syjschlo. P, U

Sykaty nesak. Gawaryz sa sloszju. Паляцічы ().

Зылізнык M Rydl±¸ka. P, Bs.

Sylnkowatyj prym. Selenawaty. P

Sylynytschky mn. Зялёнкі. Дзівін.

Symowaty nesak. Карміць зімою (дамашні statak). Сіна ny kossysch, tschym budesch symowaty die Kuh? U

syrytyssja nesak. Ugljadazza. Кустовічы ().

Sjablyty nesak. Das Feld Peraworwaz ¸wossen perschy Mal. Ransche піжню sjablyt, und später sche lomyt pyryd symoju, jak gut gospodar. An.

Sjapnuty sak. Raskryz der Mund, usdychnuz. Jak der Damen unter sduchy, і ny sjapnesch. U

Зяхотіты nesak. Ist garez hell. Sla¸naje ().

Йідкый prym. Sind (pra das Gras, des Heus für скаціны) ausdrücklich. Йідкая das Gras auf заміжку. P.Kupyly solchen йідкого сіна, dobre podkasala sowyzja. Kortschyzy (die Sparkasse).

Йіж M Woschyk. P, Bs.

Kabalnyzja n. Варажбітка (auf den Karten). P, bei, Bd. sassowajsja хучій, bo gende jde kabalnyzja, schtsche pryssunyzja in die Hütte. U

Der Absatz m der Rahmen dra¸ljanaj die Hammel ў wygljadse der Bögen і, kanzy jakoj smazawany papjarotschnym brussam. Der Absatz bei бороні eichen- buw. An.

Kabyzja sch. Prypetschak. Kabyzju wsche potschystyla, bula grasna der Oden gorschkw, der Oden dem Rauch. Kobryn (die Sparkasse).

Kawdun sch. Страўнік свінні. Bei, Ds_w_n.

Kawytschjaty nesak. Mja¸kaz do¸ga, besupynna, prazjagla (pra des Kattes). Also, j tschogo du kawytschysch, der Milch sch wlyla, іды j йіж. U

Kal m Gras, brud. P, Bei, Bs.

Kaldub m der Geschirre, wydse¸bany s kalody. Kaldub — dyryw'janyj, von der Karte wydubanyj. P

Kalno prysl. Graska. poslja дошчів wurde kalno auf dorosy. P

Kantor m Bjasmen s pruschynaj. P

Kaplun m Strawa s des Stückchens ў die Brote, кіпячонай wady (ці malaka), sapra¸lenaja tluschtscham ці zukram. P, Bei, Bs, Bd, Guzk_ (. Мні so typer kapluna схотілося, naroby aber, Man±. U

Kapyljusch m die Mütze gryba. Sla¸naje ().

Karatschun m Dsjarkatsch. P, bei, Sla¸naje ().

Карбіж M Krug_ auf ragach bei karowy, den Pas якіх wysnatschajuz jaje ¸srost. Скілько карбыжів, стілько літ die Kühe. An.

Karpany mn. Das Floß. Die Städte sagorodyly nowymy karpanamy. Тэўлі (die Sparkasse).

Kartoplynne n. Бульбоўнік. Kartoplynne tschysto possochlo, moschna wsche kopaty картоплі. U

Kartoplysko n. Бульбянішча. In поныділок kartoplysko werde ich pyryoruwaty. U

Katschjan m Chrapka (der Kohl). P

Kaschanka sch. Krywjanaja ka¸bassa. Дзівін.

Kwaska sch. Dra¸ljany der Geschirre auf des Fetts. P, Bei, Bs.

Kwassolja sch. Fassolja. P, U

Kwaschylyny mn. Студзіна. Sajdy in магазін і kupy swynnjatschych der Pfoten, swarymo kwaschylyn. U.Welmy in Ganny kwaschylyny sind ausdrücklich. Der km.

Квітка sch. 1. Patschastunak paslja sakantschennja pabudowy die Hütten, der Tenne і інш. P, Bei, Bs. 2. Swjaska abradawych kalossja ў. Mit посліднёго der Garbe robyly квітку; jak sassywaly, so tuju квітку — possadyty; йійі poswjatjat auf сплінне. Der Punkt 3. Pladanosnaja tschastka szjabla prossa, a¸sa, грэчкі. P, U

Kwytschjaty sak. Вішчаць (pra свіней). P, U.Swyny kwytschjat, treba in den Trog schtscho wkynuty. U

Кіха sch. Die Kamera für веласіпеда. P, Bei, Bs, Bd. Von і gib ihm poslja getogo rowyra: кіху aufgehalten, postawyw es nyschkom і nyz ny gesagt. U

Klscha sch. 1. "Wugal" beim Lastwagen des Heus. 2. peran. Szjagno (bei tschalaweka). P

Ksch m P, кіш m Bei, Bs, Koschyk.

kladowytyssja nesak. Класціся (spaz). Bei, Rynk_ ().

Klasty nesak. Apranazza. Auf двурі chuludno treba тыплішу udeschu klasty. Der km.

Kl±kotaty nesak. Klekataz (pra busla). P, Bei, Bs.

Клін, kln m der Ahorn. P

Klopouchyj prym. Аблавухі. Klopouchyj wypruk bei myne: такыйі swyny, kaschut, welmy choroschy rostut. U

Klygaty nesak. Чыкільгаць. Klygaje — ідэ, wodoju plywe. Lt.

Klykaty nesak. Glytaz. P, Bei, Bs, Bd. Die Kehle so bolyt, scho ny kann ich nyz klykaty, mussyt, snow ангіна. U

Klyknuty sak. Praglynuz. P, Bei, Bs, Bd.

Klyn m Prarech, schyrynka ў die Hosen. P, Bei, Bd. Klyna wenn auch saschpyly, sonst chodysch, jak tschutschalo, smyschysch ljudej. U

Kljunja sch. Die Tenne. P, Bei, Bs.

Kljutschka sch. Kulba. Ішов, opyrawsja kljutschkyju. Bs, Bd.

Kljawaty nesak. Leds schyz, mez drennaje sdaro¸e. Wsche Nytschypor led kljawaje, зусім nyz nyma es, und takyj tscholowyrno buw. U

Kljamra sch. Schalesnaja tschastka папругі. P

Knur m Knyr. P, bei, Bs. Swynnja gude, treba bis zu knurja wysty. U

Knybel m Кіёчак, якім karystajuzza pry вязанні snapo ў. P, U

Knyga sch. Кнігаўка. Lt.

Kobylnjuch m Konskaje schtscha¸e. P, U

Kowdylyty nesak. Puskaz bei pawetra "der Flaum" (pra расліны). Kowdylyt, jak wyssochne. P

Kowsalka sch. Ko¸sanka, die Eisbahn. P, Bei, An.

Kowpotylo n. Свіное logawa. Auf дворі der Frost, so srobyla porossjatjum kowpotylo, schtschob ny pomersly. U

Kowrotok m Kala¸rot. P

Kowtunowatyj prym. Pra tschalaweka s ka¸tunom. P, U

Kowschok m Utschastak (pra der Wald). Kowschok лісу. P

Koschuschkowyj prym. Wytkany so schto ¸tok daje ¸sory толькі auf recht dem Tank тканіны, und auf link jago die Konturen. Хабовічы ().

Koschuschky mnjaty nesak. Угінаць, mjaz тонкі das Eis. Mnjaw koschuschky і wwalywsja in polonku, also, j hat sch die Matts gegeben. U

Die Ziege sch. 1. Strakaty пеўнік (gryb). Der Punkt 2. Njasschaty kasmyk schyta, які пакідалі auf полі. kolys auf die Fußböden die Ziege ostawljaly, jak schjaly. U

Kosatschky mn. Dsmuchawez, aduwantschyk. Buwalo, jak narwesch козачків і gib bytyssja йімы. U

Kosjaky mn. Agulnaja naswa jadomych grybo ў. P

Kokl m Kukol. P

Kokodakaty nesak. P, Bs, kokudakaty nesak. U.Kudachtaz (pra kurej). Кукоріку, kokudak, хлопці in ріку, дівкы in den Mohn. U

kolossytys (-) nesak. Kalassawaz. Wsche kolossyzzja schyto. P, U

kolyssja prysl. Калісьці. P, bei, Ds_w_n.

Копані mn. Mesza, dse капалі der Torf. In kopanjach chodyw kn. P

kopsatyssja nesak. Таміцца, stamljazza. So für den nakopsawsja, scho j йісты ny will ich, es kob ljachtschy хучій і aller. U

kopynutyssja nesak. Кідацца. Він kopynuwsja bis zu ljudej. Lt.

Kopyty nesak. Класці des Heus ў kopy. Сіно kopyty in копыці. P, U

Kopyzja sch. Kapa des Heus. Z, Bei, Bs. Wosmy носілкы, kopyzju сіна prynyssem. U

Kordupel m Nedarostak. Кустовічы ().

Kornatyj prym. Кароткі. P

Der Schorf sch. Kastryza. P, U

Kossar m Kassez. P, bei, Bs.

Kostopraw m Balotnaja расліна. Kostopraw — in boloty roste, ny zwyte. P

Die Sensen mn. Walassy. P, Bei, Bs, Bd.

Kotko swarotn. Die Form. Den Mai дзіцятка. Die Läufe bis zu myne, kotko. P

Kotjachy mn., kotjak m Kwetk_ wjarby. P, Bei, Bs.

Koz m Damatkanaja посцілка. pokynuw lyschko jak byrlogu, chod kozom würde geschickt. U

Kozjuba sch. 1. Katscharga. P, Bei, Bs, Strygawa (). 2. Чапельнік. Lt.

Kozjubnyk m Katschareschn_k. P, U

Koschanka sch. Skoschanaje rschyschtscha s rosnym paljawym sellem. Von tschym majesch kaschnyj odwytschorok pyty, ліпш pojschow de jakuju kopyzju koschanky sbyw, symoju aller пійдэть. U

Koschlatyj prym. Kasmaty. Bd, Bs.

Der Rand prynas. Erhitzend. Sydyt swanytschka der Rand okenytschka, mit dem Falken rosmowljaje (s pesn і). P

Der Rand prysl. Вельмі neabchodna. Der Rand Mn_ йійі treba pobatschyty. Kobryn ().

Крамінне n., sb. Крамяні. P, U

Kramnyna sch. Fabrytschnaja тканіна. P

Kramen m Kremen. P, U

Kraplystyj prym. Masz kanja: schery s белымі крапінкамі. P, U

Krasnogolowez m Padas_naw_k. P, Bs.

Krasnjuk m Padas_naw_k. P, bei, Te¸l_ ().

Krassolka sch. Сіваваронка. P

Kroschka sch. Скрылік des Fetts. Одрізана — kroschka, und pudscharysch, so schkwarka. An.

Krugala prysl. Rundherum, wakol tschago-n. Krugala die Hütten бігала. An.

Круглішаты nesak. Станавіцца bolsch vom Runden. P, Bei. Місяць aller blschaje, круглішае. P

Kruglo n. Die Mütze сланечніка. Kruglo — bei tschomu wsche s±muschky rostut. An.

Kruglowydyj prym. Kruglatwary. P

Krugykaty nesak. Rochkaz (pra свіней). Swyny kwytschet, jak tschawysch, und so — krugykajut. An.

Krugytaty nesak. Вішчаць (pra parassjat). P

Krus prynas. Zeras, pras. Пырыліз krus plt. P

Krupod±rka sch. Addsel bei mlyne, dse wyrabljajuz die Grützen. P

Крутомізнык M Manjuka. Aj, schtscho du getogo крутомізныка sluchajesch, він der Vater рідного і jenen pudmane. U

Krutscha sch. Moznaja завіруха. Solche krutscha auf den Hof і, so des Bohrers krutyt. P, bei, Bs.

Krutschjawyna sch. Moznaja завіруха. Krutschjawyna auf den Hof і, der Nase ny pokasaty. P

Krywogorlyj prym. Krywaroty. P, U

Krywyj prym. Kulgawy. P, Bei, Bd. Ist dafür, bo reich, chotsch krywyj gegangen. Bd.

Kryga, sch. Скіба зямлі. Symlja mnjakynka, so chorosche krygamy одвалюйіцьця. Und ().

Krysch m Sp_na ў meszy згібу. P, U

Kryschownyzja sch. Спіна ў meszy згібу. P

Крыжовыйі dorogy mn. Skryschawanne darog. P, U

Kryntak m Rutschny swerdsel вялікага dyjametru, які wykarysto¸wajezza ў будаўніцтве. Lt.

Kryschjan n. Скрылік bulby. P, U

Kudlatyj prym. Kasmaty, kalmaty. Bs, Bei, Bd. Buw darin kudlatyj der Hund. Bd.

kudys, kudyssja prysl. Kudysz і, nekudy. P, bei, Lasta¸k_ (). Jak pojschow kudyssja s rannja, so bis zu гэтыйі der Zeit schtsche ny wyrnuwsja. U

Kusaka sch. Kasja¸ka. P, U

Kuksa sch. Bjasrogaja karowa. P, U

Kulupajlo n., m і sch. Maruda. Schtscho für kulupajlo — aller pumalu robyt. Der km.

Kulyk m die Garbe pramoj salomy, jakoj крылі dach. Lt.

Kulenka sch. Lusta die Brote. Дзівін (Sg).

Кумнір M Ka¸ner. P, U

Kupelja sch. Невялікі wada±m, bei якім wada nicht wyssychaje letam. Ранішэ robyly kupelju, bo jak kossysch, so treba, kob bula das Wasser, bo jak sche du budesch bys des Wassers; wona krugla, nywylyka. An.

Kurawa sch. 1. Пылішча. Maschyna projschla, so solche kurawa стойіть. Bei. 2. Віхор. dywyssja, jakaja kurawa pokrutyla. U

Kurjatschka sch. Dymar. ±go kurjatschkyju ny wykurysch. P

Kurjatschtschyj prym. Kuryny. Tschy je in tybe, Man±, kurjatschtschy jejzja; kuryzja sakwoktala і nyma in myne auf чім possadyty. U

Kuttja sch. Panzak (bujnyja jatschnyja die Grützen). P, bei, Bs.

Der Haufen sch. 1. schart. Die kleine Hütte. Der Punkt 2. Pjatschurka (die Vertiefung s der Seite petschy, dse suschaz schto-nebuds). Pulusche, dotschytschko, sapalke in den Haufen. Дзівін (Sg). 3. Snapok ільну. Narwala wsjugo dwazzyz kutschok schmiege ich mich an. Дзівін (Sg).

Kydnyj prym. Spra¸ny. Battschy ().

Kyj m Кій. Ny ky±m, so поліном. P, U

Кылішок M Tscharka. Lt.

Kylka die Anleihe. Некалькі. Und, schtsche kylka der Stücke je, prychod, posytschu. U

Kyrsa sch. Каласоўнік (pustaselle ў schyze, пшаніцы). P

Kyrys prysl. Zeras, pras. An, Ds_w_n. Bei uns bulo kyrys eine Hütte sylo горіло. An.

Kytajka sch. Stuschka. P, Salesse (die Sparkasse).

Kergawyj prym. Які s плямамі (pra вішн і). Kergawy вышні топіро, und kolys choroschy buly. U

Die Lava sch. Der Straßengraben. P'janyj ішов s die Roboter, powalywsja in die Lava j eingeschlafen, allen ніч auf syruj зымлі proleschaw. U

Lagwyzja sch. Dra¸ljanaja пасудзіна (das Fass, skrynja) für засолкі des Fetts. Дзівін, Paw_zze (Sg).

Ladyty nesak. Ramantawaz. P, Bei, Bs, den km. Jak batsch rowyra puladyw. Der km.

ladytyssja nesak. Schyz sgodna, ist einträchtig. P, Bei, den km. pubralyssja udnakuwy і schywut dobre, ladjazzja. Der km. Nydawno pobralyssja і wsche ny ladjazja. U

Lajsa sch. і m Walazuga. Also, j lajsa du, і jak тобі ny peinlich tako sowatyssja? U

Lapsyrdak m Alt adseschyna. P, Bs.

Lassotschka sch. Die Liebkosung (жывёліна). P, U

Lastowka sch. Usta¸ka ў die Hosen. P, Bs, Lasta¸k і, Lt.

Ласыці mn. Die Muster auf sam±rslych woknach. P, bei. Der takyj Frost, scho ласыці всі die Fenster samurowaly. U

Latatsch sch. Lotaz (balotnaja расліна). P, An. Росцвів takyj latatsch choroschyj. An.

Latucha sch. 1. Alt adseschyna. Der Punkt 2. neadukawany tschalawek. Lt.

Лёкотіты nesak. Трэсціся, dryschaz, bajazza. P, Bei, Bs, Bd. Tschogo du schtsche l±kotysch, usche sch besäe die Angst seit langem projschow? Gar l±kotyt von der Kälte, und ny одіныця, die Mundarten ny die Mundarten. U

Літній prym. Zeplawaty. P, Bei, Battschy (). Kaum літня das Wasser. U

Літюсь, літюся prysl. letas, bei мінулым godse. P, Bei, Bs.

Lnysko n. Das Feld, dse wuchs l±n. P, U

Lomanta sch. і m Balbatun. Von lomanta, nyma nyjakogo werde ich retten, chotsch von der Hütte stecke ein. U

Лушпайі mn. 1. Астаткі paslja prassejwannja grezkaj мукі. Der Punkt 2. Bulbjanyja шалупіны. Lt.

Lyschko n. Loschak. P, Bei, Bs.

Лыкотіты nesak. Dryschaz. P

Lyptschyzja sch. Расліна s sjamejstwa павітухавых, jakaja паразітуе auf l±ne. Хабовічы (X).

Es ist m Ліса (agulnaja naswa des Männchens і samk і) kahl. P, U

Lyssyty nesak. Рабіць зарубкі auf stwale drewa. Jak dajut dyljanku лісу, so dyrywyny, kotory тобі lyssjat і nach lyssjanomu nomyrujut. U

Lychyj prym. 1. Slosny, сярдзіты. Ptscholy топіро lychyj і, jak s ulyja wylytajut. 2. Pakry¸dschany. Pytro jenen auf myne lychyj, scho ich ihm das Pferd ny сіна prywysty gegeben, und ist мні sch і am meisten treba bulo das Stroh genommen, bo swyny wsche potopylyssja. U

Leschkaty nesak. Kastryrawaz, pakladaz. Prywysy dochtora, treba kabantschyka leschkaty, ny powysesch sche auf den Markt nyleschkanogo. U

Ljubywe mnjasso n. Des Fleisches ohne tluschtschu. Und ().

Ljudjatschyj plyschnyk m, swjskyj plyschnyk m Rasnaw_dnasz плюшніку. Ljudjatschyj tschy swjskyj plyschnyk — хліб pytschem auf йім. P

Ljumsa sch. і m, den Exprospekt Rumsa. A.Marussja wsche sch solche ljumsa, і mysynz±m ейі nawyt ny satschypy. U

Ljucht m Juschka (bei petschy). P, U

Ljubzko prym. Der Pas-ljudsku. Battschy ().

Ljady mn. Набіліцы. P

Ljakan m Puds_la. Auf gurody treba pustawyty ljakana, schtschob die Krähen gurka ny gewählt. Der km.

Ljakaty nesak. Puschaz. P, Bei, den km. Ny ljakaj myne, bo jakos so pyryljakawsja, schtscho місяць хвурів. Der km.

Ljatogo prysl. Усё-такі. P, Bei, Bs. Ljatogo buw choroschyj rk. P

Masaty nesak. Песціць (pra дзіця). P

Makuch m Schalup_ny die Hölle to¸tschanaga lnjanoga der Samen і kanapel. An.

Маніты nesak. Pryjemna pachnuz. Манів chorosche хлібэць, auf plyschnjakowy spetschonyj. An.

Mantyty nesak. Прывабліваць. Von sche sch сусітка in myne: mantyla-mantyla мойіх kurej, typer всі bis zu однэйі in йійі nyssuzzja. U

Mantetschka sch. Mjantaschka. P

Marudnyk m Marudl_wy, pawolny ў raboze tschalawek. P

Marz±waty nesak. Pra das Lager цечкі ў кошкі. P, U

Machljar m Chlus, aschukanez. Bei, Und ().

Мачіснык M Dsjagel (травяністая расліна). P

Mgtsch sch. P, мгіч sch. U.Drobny doschdsch.

Мірытыся nesak. Збірацца, mez namer, namerwazza. Мірылася in ныділю bis zu Kobrynja schodyty, und hier doschtsch такыйулів! U

Місто n. Gorad. P, Bs, Bd.

Мішанка sch. Trassjanka (sumes des Heus і salomy). P, Bei, Bs.

Мішань sch. Свіная des Giftes s мукі і bulby. P, Bs.

Ml±nok m Кій, pry dapamose jakoga prywodsjaz bei ruch верхні der Stein schorna ў. P

Mnygo prysl. Mnoga. P, Bei, Bs.

Mnjawkaty nesak. Mja¸kaz. Bei, Guzk_ ().

Mnjawtschjaty nesak. Mja¸kaz. P, U

Мнясныці mn. Mjassajed. P, U

Mnjasso n. Mjakaz агародніны ці садавіны. In tschyreschen більш mnjassa, tschym bei wyschen. Забужкі ().

Mowmyra sch. і n. Ma¸tschun. Гуцкі ().

Modykowaty nesak. Prystasso¸waz, pryladschwaz, majstrawaz. Scho du dort modykujesch, ny tschypy, pudoschdy der Vater, він ліпш für tybe понімае і srobyt. U

Mosl m P, mosyl m Bs. Wusel auf нітцы.

Mokrotetscha sch. Mokraje nadwor'e, makrata. P, Bei, Bd. Auf дворі mokrotetscha, ny wyjty von der Hütte. U

Molodez m Malady neschanaty tschalawek. P, Ds_w_n.

Molotebnyk m Malazb_t. P, U

Молочійка sch. Разнавіднасць grusda. P, U

Molotschjajka sch. 1. Aduwantschyk. 2. Разнавіднасць malatschaju. P

montorytyssja nesak. Марудзіць, kalupazza. Scho du dort montoryssja, ходімо хучій. U

Montyk m Хітрун. Und ().

Моріг M Atawa. Жынім der Kühe tudy, dort sche molodyj моріг одріс, dort seit langem pogrebljano. An.

Morkytaty nesak. Byz bei den Lager цечкі (pra awetschak). P, U.Schtschoss dowgo blieb unsere owetschka ny morkytsche, schtschop wenn auch ny ny кітна. U

Mormylo n. Маўклівы tschalawek. P

Morosysko n. Марозішча. P, U

Das Nieseln sch. Імжа. Паляцічы ().

Мосійка sch. Drobny doschdsch, імжа. Aj, jakyj dort doschtsch buw, мосійка! An.

Motloch m Drobjas (bruch- bulba і інш.). Bei, Sjalez (Sg). Nyz картоплі ny wrodyly, od±n motloch. U

Moz±waty nesak. Stukaz das Ei ab die Zähne, prawjarajutschy, ці moznaje jano. In myne tato вміе jejzja moz±waty, und mich nicht. U

Mruknuty sak. Burknuz, skasaz neschta newyrasna. P, Bs.

Mrez m Njaboschtschyk. P, U

Mstlywyj prym. Помслівы, мсцівы. P, Bs.

Mudryky mn. Mudragelstwa. Паляцічы ().

Mulja sch. Das Maultier. P, Bei, Bs, Bd. S мулі ny wytjagnuty. P

Muratyj prym. Brudny. P

Muracha sch. Muraschka. P, U

Murlata sch. Berwjano, jakoje kladsezza pawerch belek. P, U

Murljawyj prysl. Kwoly, sind Mager-. Тэўлі ().

Mussowo prysl. Abawjaskowa. P, Bei, Bs, Bd, Lasta¸k_ ().

Mussyt prysl. Mabyz. P, U

Mutnja sch. Chlusnja. P, Bs.

Mutyty nesak. Хлусіць, маніць. P, bei, Bs, Bd. Geto nyprawda, він mutyt. P

Mutjun m Ілгун. P, bei, Bs, Salesse (die Sparkasse). Ny sluchaj getogo mutjuna. Salesse (die Sparkasse).

Mydwedyny mn. Aschyny. P, Bei, Bs. Mamo, nawary мні warennja s mydwedyn. U

Mydlyty nesak. Абівацца, badsjazza, ацірацца, круціцца (ist s metaj schto-nebuds ukrasz і häufig). schos діты kolo gorodschy mydljat, tschy ny chotschut in den Garten влізты, nagljadaj hier. Nyma tschogo тобі hier mydlyty, jdy odsjul. U

Mykytkyj prym. Gubaty. Und ().

Mymra sch. і m, sind der Exprospekt Ma¸kl_wy, negawark і, tschalawek finster. Also, j mymra, твій Stypan, für den і die Wörter seiner Oden ny potschujesch. U

Mynjuschyty nesak. Mozna, brydka abgaworwaz. Klawdja so wsche йійі mynjuschyla, so mynjuschyla! U

Myrma sch. і m Ma¸tschun. Ластаўкі ().

Mytanuty sak. Падмесці (neakuratna). Und ().

Мыхір M Matschawy pusyr. kolys s мыхіра дітюм zazku robyly: wymynajut es in popylowy, nassypajut die Erbse, naduwajut, robljat schylystuna, bude mnjachkyj, wenn auch bei das Ohr pchaj. U

Myschjaty nesak. P, bei, myschaty nesak. Der km, myschety nesak. Bd. 1. Perameschwaz. Ich werde namyschjaju die Kühe gehen. P.Myschaty сіно mit sulomyju, schtschob poslja січкы нарізаты. Der km. 2. Tschargawaz. Jak w'jasala die Matts swedra, so myschala білу nytku mit synyju. Der km. 3. Peraschkadschaz. Ny myschjaj mn і, ny towtschys unter nogamy. P.Dytej mit suboju pu jagudy braty ny treba: uno myschaty budut in лісы. Der km. Ny poschyla тобі rubaschky, цілый wetschor myschely мыні. Bd.

Medwedyny mn. Aschyny. Дзівін.

Medykowaty nesak. Prystasso¸waz, pryladschwaz. Lt.

Мярґоваты nesak. Merkawaz. Mjargowala, schtscho chwatyt gorynju auf wyschywku, und seiner hat дьві talky aussortiert. U

Nabraty sak. Padmanuz, abduryz. Von і він myne zusammengenommen: scho gryby wsche je in byresyny gesagt, bin ich gegangen, puwdnja prossowalassja і wenn auch einen zur Schau snajschla. U

Nawskyj Wylykden m Pam_nalny dsen. Nawskyj Wylykden — in tschytwer poslja Pasky. P, U

Nawydozy prysl. Auf batschnym meszy. P, U

Naglyzja sch. Njaschtschasze. Naglyzja tybe ny wosme. P, U

Nagljadaty nesak. Назіраць, satschyz, acho¸waz. Ich werde zybulju poloty, und dich hier für chatyju nagljadaj, kop davon бандіт von der Stunde ny wworwawsja gehen. U

Nagnaty sak. Dagnaz. P, Bei, den km. Пуйіхав rowyrom, so wir jugo ny doschynem. Der km.

Najpersch prysl. Persch. P, Bei, Bs. Najpersch мні prywysesch, und poslja Wolod_. P, U

Наковісытысь (-) sak. Нахіліцца, nagnuzza нізка, блізка ja kago - tschago-nebuds. Tschogo bist du наковісывся von mir notwendig, sei nach-ljudsku. U

Naljman m Gultaj. P

Naljagaty nesak. Уздзейнічаць akty¸na, настойліва; prymuschaz ja tschago-nebuds. Der Sohn scho des Tages naljagaje auf myne — roby хучій высільле і aller! U

Namusklyj prym. Nassytschany вільгаццю (pra драўніну). P

Napostaty sak. Bei, An. Nastojaz, sapatrabawaz. Німці bei uns napostaly послідню korowku sabraty. An.

Naproschky prysl. Напрасткі. P, bei, Bs, Bd.

Napusto prysl. Daremna. P, U

napytljuwatyssja sak., den Exprospekt Naprazawazza. Wse prybyrala і so napytljuwalassja für den. Kortschyzy (die Sparkasse).

Naperyty sak. Adlupzawaz. P, Bei, Bd. Dobre taky tybe die Matts naperyla. U

Nastawyty otschy. Утаропіцца. P, bei, Bs.

Настілнык M P, настілнык m U.Abruss (nakrywaz der Tisch, dseschku).

Nastromyty sak. Udaryz nastortsch. Nastromyla palzja. P, U

Nastropalyty sak., den Exprospekt Padbuchtoryz, настроіць supraz kago-nebuds. Jener, pewno, жінка so es nastropalyla, scho nawyt auf рідну matyra potschjaw kydatyssja. U

Natrypaty sak., den Exprospekt Nab_z. P, bei, Bd. Und mich natrypala і nykudy ny pustyla, beschimpfe die Häuser possydyt. U

Naturlywyj prym. Наравісты (pra kanja). P, bei, Bd. Oj, so кінь naturlywyj, dich йім сіно moschesch і ny prywysty. U

Natjakaty nesak. Namjakaz. Snow über uns schtschossja in сылі goworjat, bo Sykl_ta мні typerytschka wsche natjakala. U

Nachljapaty sak. Nachljupaz. Auf das Hemd nachljapaw. P, bei, Bs.

nachopytys sak. netschakana, neprykmetna pryjsz і, patschazza і d. Ossen nachopylas jak du ny batsch і sind ny вспіла umgeschaut. U

Die natschyj Anleihe. Іншы. Ich mag natschyj die Farbe. Kortschyzy (die Sparkasse).

Naschtscho prysl. Nawoschta. P, Bei, Bs, Bd. Und naschtscho мні takyj klopot tschuschych dytej глядіты — мні j свойі den Kopf oduryly. U

Naschychowaty sak. P, bei, den km. Padrychtawaz, sabraz. Mamo, dich wsche torbu naschychowala? Der km.

Nywschesch prysl. Und jak scha. Bei, Bd. Nywschesch, napewno werde ich, j ny versuche nawyt. U

Ныґды prysl. Ніколі. P, bei, Bs, Bd. Більш ныґды моёйі j nogy auf deinem дворі ny bude, Males bei tybe chwatylo sowysty solches auf dytej skasaty! U

Nydogrysok m Nedajedseny kawalatschak die Brote. P, Bei, Bs.

Nysastorknuty sak. Nicht satrymazza. U

Nysaty nesak., den Exprospekt Schturchaz. P, bei, Bd. Nysche j nysche in boky dytynu, froh, schtscho більшый ist gewachsen. U

Nymajesch prysl. Njama. Und ячмынів nymajesch, ny das Jahr typer auf ячмінь. An.

Нымовіть jak prysl. Nadta, nemawedama. Нымовіть jak treba bulo in Kobryn зьйіздыты, und konnte ich pudnjatys ny. U

Nyobolyty nesak. 1. Nicht spryjaz. Jenes sch jenes treba solchem чоловіковы urodytyssja: він nawyt swojuj matyry nyz nyobolyt, schtscho wsche hier über ljudej. Bei. 2. Ненавідзець. Wona йіиі nyobolyla. Der Punkt 3. Зайздросціць. Сусід sawschy nyobolyt, schtscho in uns kartoply sind rustut gut. Der km.

nyostyrkatyssja nesak. Nicht byz, redka pakaswazza. І schtscho für chlopez, Hauses j ny остыркайіця, allen in поході j in поході. U

Nychartschowanyj prym. nenajedseny, galodny. Nychartschowana chodyla. P

Nychlymjaschyj prym. nechljamjaschy. P, U

Nychljuja sch. neachajnaja schantschyna. P, Bei, Bd. Also, j nychljuja, jakaja auf juj spodnyzja saljapana, dich aber podywys. U

Nyz prysl. Нічога. P, bei, Baloty (X). Nyz мні ny treba von tybe, es ny tschypy myne. U

Nytschogyj prym. Drenny. P, Bei, Bs.

Nyschkoryty nesak. Schukaz lytschom, dsjubaj (pra свіней, kurej). Nyschkorjat die Ferkel, ryjut, schukajutschy schtscho. P

Nemnyzja sch. Balota, bei jakoje prawalwajuzza, bagna. Ny jdy, dort nemnyzja. P

Nerod sch. Drobnyja неўрадлівыя plady, nassenne, sboschscha. P, U

Obdyrtus m Abarwanez, abscharpanez. Ідэ obdyrtus, es schmaty trassuzzja. U

Obsel m Snadworny die Schicht драўніны, abalona. P, U.Dyrywyna называйіця: eine obsel, stryschnja j ny wydno зусім. U

Oblak m Woblaka. P

Obljamwka sch. P, облямівка sch. U.Apucha ў kaschuchu.

Обміл M Melkawoddse. Auf обміл sachodyt der Fisch auf nerest. An.

Oboburyty sak. Udaryz. Oboburyw nach pletschoch. P, U

Obolok m Woblaka. P, bei, An. Ale j das Wetter, aby obolok najschow auf sonze, so ist — gar ny wydyrschjaty kalt. U

Obor m Bei wyrase: Auf obor die Daten. Daz ohne groschaj, pawery¸schy auf die Wörter. Auf obor — bys groschej, auf повіру gegeben. P

Oborg m Streschka über staschkom des Heus, abarog. P

Obraty sak. Аграбіць, abrabawaz. P, Bs.

obrobytyssja sak. Зрабіць ussju die Arbeit. P, Bei, Bd. Led für den obrobylassja. U

Obchodyty nesak. Рабіць abchod. kolys auf Jur'ja mit korowajem obchodyly свойі nywy, schyto. P

Obyraty nesak. Грабіць, rabawaz. P, bei, Bs.

Owad m P, die Bremse m U.Awadsens. Jak napaly die Bremsen, so led die Kuh подойіла, popochodyla hinter ihr nach всім die Poplaven. U

Owetschyj schtschawuch m Кісліца. Owetschyj schtschawuch nach пьжні roste. P

Ogledschtschyna sch. Agljad гаспадаркі njawesty radn±j жаніха і naadwarot напярэдадні wjassellja. P

ogrywatyssja nesak. Bei wyrase: Ny ogrywatyssja Häuser. Amal nicht bywaz Häuser, nedse prapadaz. Мій chlopez aller літо Häuser j ny огрывайіця: sabyschyt, зьйісьць deschtscho і snow побіг. U

Ogende prysl. Wun dort. Ogende lyschyt geblyk, reiche aber мні es. U

Der Oden prynas. Für. Jak wona і try дні ny йістымэ, so bude towschtscha der Oden Sie. U

Odbrodschuwaty nesak. Rasmjascho¸waz слядамі senaschaz. Das Gras odbrodschuje mit tytschky auf tytschku — steschku rabyt. An.

Odbrodyty sak. Адбрадзіць, правесці слядамі mjaschu auf сенажаці. P

Odbytkowaty sak., den Exprospekt Nab_z. Sara werde ich schytyka, odbytkuju dobre і du napewno ljaschesch wsche тогді nehmen. U

Одвідаты sak. Nawedaz. P, U

Odwolognuty sak. Adsyrez (pra бялізну). Нагавыці pyryssochly, schtscho nymoschna prassowaty: повісь nanutsch auf дьвір, schtscho odwologly. U

Odganuty sak. Adgadaz. P, U

Od±n ліч. Адзін. P, U

Odnakowyj prym. Jak nekranuty, zely, sind neu, byzzam nicht ў bei карыстанні. P, Bei, Bd. Він okuratno odeschu nossyt, allen wesnu одівав des Anzugs, und jak odnakowyj. U

odnostalka sch. Der Zirkel ka¸bassy. P, U

Odrotowanyj gorschtschok m Garschtschok, aplezeny drotam. P, Bs.

Odura sch. і m Nasola. P, bei, Bd. Твій chlopez solche odura die Köpfe, jak сьвіт ny batschyw, ny will ich тобі es глядіты. U

Odynak m Ads_ny der Sohn bei sjam ’ і. S odynaka jak ny der Hund, so der Hund. U

Odjag m Adsenne. Хабовічы (X).

Odjagnuty sak. 1. Adsez. Odjagnula den Mantel і ist gegangen. Der Punkt 2. Der Exprospekt Pazjagnuz, udaryz. Діты, opsjatte, bo odjagnu schytykom. U

Osnajmyty sak. Паведаміць. P

Okap m Tschastka die Angst і, jakaja звісае über szjanoj. P

Okapa sch. Skura, jakoj abschyty chamut. U

Das Auge n. Дзірка ў верхнім камені schorna ў, kudy nassypajezza sboschscha. P, U

Okradaty nesak. Abkradaz, красці. І hier okradaje, і in колхозі okradaje — такыйі жулікы je. U

Окромій, okromyj prysl. Assobna. P

Okyd sch. Ападкі. Wsche sch jakajas okyd bude: batsch kolo sonzja jakoje pryslonne.

Oladok m Aladka. Davon oladok auf pudlogu geraten, oddaj es swynjum. U

Olchwka sch., ольхівка sch. Свінуха fein (gryb). P, U

Onde prysl. P, gonde prysl. wos hier. U

Opar m Tschastka der Krebs і, jakaja зімой nicht samjarsaje. Opar — de das Wasser ny samyrsaje, dywyssja, schob tudy ny влытіты. An.

Опівзына sch., опівзныны mn. To¸styja dubzy, галіны, якія kladuzza auf wjarschynju die Schober. Опівзыны swjasujut tschy skrutschujut. P

Оплічка n. Pletschawy susta ў. P, U

Opljataty nesak., den Exprospekt Jesz_ mnoga po¸nym den Kompanien. Von opljataje, gar des Ohres trjassuzzja, jak tyschden ныйівшы. U

Opolonok m Prasnak. Lt.

Opoloschyty sak. Ablataschyz. Діты залізлы in sadok і opoloschyly eine jablynu. U

Opona sch. Веласіпедная schyna. P, bei, Und (), Bd. Ny vergiss kupyty nowu oponu. U

Opotschyty sak. Adpatschyz. P, Bei, Bd. Ljasch, opotschyn, narobywsja sch für den. U

Opoja sch. і m Bei wyrase: Opoja сьвіта Tschalawek, які mnoga p'e. Aj, schtscho wsche darüber dort goworyty: jenes sch jenes opoja сьвіта. U

opranutys sak. Nadsez werchnjaje adsenne. P, Bei, Bs, Bd.

Opsadowyty sak., den Exprospekt Supako_z. Ich chutko tybe opsadowlju, ny setze sich aber selbst. U

Opsjadaty nesak. Supakojwazza. Opsjad, bo naperu. U

Opchodyty nesak. Kranaz, непакоіць. Tym він myne ny opchodyt, schtscho tschuschyj. Tschogo wono den Mai myne opchodyty? U

Optschachnuty sak. Absochnuz (pra das Gras). Typerytschka das Wetter, bis zu обіда pokossy optschachnut, und s обіда moschna bude powyrnuty. U

Opylonok m Prasnak. Opylonok — tako vom Finger potykaje, dyrotschky srobyt і pytsche. An.

Opyrysaty sak. Mozna szebanuz (erschrick). Jak opyrysala stierisch, dyssjatomu sakasche in jablyka lasyty. U

opytuwatys (-) nesak. Вітацца (für die Hand). P

Oretschok m Muschtschynski tuch- do¸gaja adseschyna. P

Osmalok m, osmalky mn. Трохі padgarelaja swaranaja бульбіна ці padgarelaja tschastka jaje. Wyjnjala tschyguna mit kartopljamy mit petschy, бырітэ swerchu osmalky. Und ich mag taky welmy den Punkt картоплі s osmalkamy. U

Osmlok m Smaljany kawalak drewa. P

Osnywnyzja sch. Ramatschnaja snawalka. Хабовічы (X).

Ossypaty sak. Pakryz, напоўніць, абсесці. Jak ворінне die Poplava bestreute — сніг bude (prykmeta). U

Ossypaty nesak. 1. Akutschwaz matykaj. Ny bulo de des Pferdes sind genommen, mussyla всі sotky ossypatschkyju ossypaty. 2. Passypaz vom Mehl (das Futter schyw±le). Treba йіхаты snow smoloty ein Paar myschetschkuw, bo wsche nyma tschym ossypaty ny swynjum, ny die Kühe. U

Ossypatschka sch. Matyka ohne subzo ў. P, Bei, Bs. Nagostry мні ossypatschku, werde ich buraky poloty gehen. U

Ossypka sch. Ist smelenaje den Korn auf das Futter schyw±le grob. P, U.Ny schachtaj so ossypku, bis zu neu schtsche daleko. U

Ossyt sch. Сітаватае drewa. P

Ossytuwatyj prym. P, ossytowatyj prym. Bei. Сітаваты (pra драўніну). Прывіз ossytowatu das Brett мні. U

Osselyzja sch. Senaschaz agaroda erhitzend. P

Otkydalnyk m Mjaschotschak für adzedschwannja twaragu. Saw'esche otkydalnyka, pomne, каміньчыком pryloschyz і bude der Käse. An.

Oto prysl. Njada¸na. Oto sudossyla йій ’ і in Kobryn_: solche babsno srobylassja, skul, sdajezzja, in юйі wurde aller zusammengenommen. U

Otpanachtaty sak., den Exprospekt Adresaz вялікі kawalak tschago-nebuds. Ich sch тобі kasala nywylytschkyj das Stück des Fetts одрізаты, und dich otpanachtala kawal, scho j für tyschden ny зьйімо. U

Otrepyny mn. Mjakkaje atrep'e l±nu.

P, U

Otuchnuty sak. Знікнуць (pra пухліну). Die Hand bula hat angeschwollen, und sara wsche otuchla. P

Otchezkaty sak. Выхадзіць, wyletschyz. Ein Paar d±n lyschjala dort, bis йіиі otchezkaly. U

Ochljupystyj prym. Пахілы (pra der Angst). Ochljupysta стріха. An.

Ochylynka sch. Вялікая chustka. P, Kortschyzy (die Sparkasse).

otschypytys sak. Прычапіцца. otschypywsja bis dazu jak slota. P, U

Oschalaputyty sak. Abmanuz, абвесці wakol des Fingers. Solche choroschu дівку oschalaputyw і pokynuw, більш такэйі wsche ныґды ny snajdesch. U

Паґурок M P, An, pagurok m des km, Ljachtschyzy. Uswyschanaja мясціна, usgorak. Літо mokre bulo і chuludno, so dobre, schtscho sotky auf pagurkuwy daly. Der km.

Padanky mn. Plady, якія самі apadajuz s drewa. P, Bei, Bs.

Pasur m, пазурі mn. Кіпцюры ў ptuschak, kapyty ў parnakapytnych. P, U

Палахтіты nesak. Palaz. P, U

Parostok m Rastok. P, bei, Bs. Namotschyla gurky (насінне), so wsche poparostylys, parostotschky je, parostky. P

Passaman m Dsjagastyja pljamy. Tschogo in tybe passamany auf sorotschzy? Bei, Ljachtschyzy.

Passowysko n. Pascha. P, U

Passowez m Plytagon. P

Pastownyk m Wygan вёскі erhitzend. In pastownyku nyz die Gräser nyma, dowgo der Kühe pasly. kolys сіяных der Gräser ny bulo, es kossyly nach pastownykach. An.

Der Stiefsohn m Njarodny der Sohn, passynak. P, U

Passyrbyzja sch. 1. Sjastra толькі der Pas bazku. 2. Die njarodnaja Datscha, padtscharyza. P

Paz±ry mn. Пацеркі. P, U

Patschossy mn. Пачаскі. P, U

Півэнь M Pewen. Jak півэнь wetschorom saspywaje, so пырыміна die Wetter bude. P, U

Пір’е M Лісце цыбулі. Bei, Bs.

Пішком prysl. Peschschu. P, Bei, Bs.

Pd m P, під m U.Meszas, dse das Rudel ў der Schober des Heus.

Pp m Bazjuschka, der Pfaffe. Sing ’ іхалы bis zum Pfaffen — nyma den Pfaffen wdoma: tschy deine, tschy meine nyschtschaslywa der Anteil (s pesn і). P

Plawnyk m Wasser- расліна. Plawnyk — schyrokynkyj, stybylky den Mai, білінькым zwyte, nach воді. P, U

Plawuschka sch. Raska. P

Plaskyj prym. Пахілы. Plaska стріха. P

Der Zahlungen m das Stück palatna (typu намітк і), дарылі auf вяселлі. P

Pleschka sch. Bd, pljaschka sch. Bs. Butelka. Pleschku горілкы wypyly.

Plyssak m Plygagon. P

Plyska sch. Лісічка (gryb). P, U

Pljuta sch. Doschdsch sa dem Schnee. Bei, Ds_w_n (Sg).

Pljaschyty nesak. Ісці besupynna, do¸ga, bei вялікай колькасці (pra doschdsch і sind der Schnee nass). Also, j pljaschyt auf den Hof і, jak skotynu pokormyty? U

Pljamkaty nesak. Есці pryzmokwajutschy, pryzmokwaz. P, U.Ny pljamkaj, jak йісы, so ny chorosche robyty. U

Pljazok m, pljazky mn. Блін auf ¸sju patelnju. P, Bei, Bs.

Nach prynas. Paslja. P, U.Po обіды пійдэш grybsty сіно bei walky, bo nanutsch auf doschtsch pyrydawaly. U

poblagnuty sak. Smarnez. So картоплі poblagly, schob wenn auch tschysto ny propaly. U

powal m So. P, Bei. Пічку bryketom beheize ich, so für symu powal so sakoptyzzja, schtscho led otscharuju das Pud Pasku. U

powdnja sch. Pa¸dnja, сярэдзіна des Tages. P, U

Повідде n. Des Hochwassers. Повідде — jak des Wassers mnygo. An.

pownja sch. po¸nja (die Phase des Monats). P, U

powodyty nesak. Вадзіць kanja ў die Stunde worywa. P, bei, Bs.

powpywatys (-) sak. Панапівацца. P, Bei, Bs, Bd. powpywajuzzja, jak чмылі. P

powrosy mn. Tass±mka, matusy ў fartuchu. powrosy dowgy, dobre saw'jasuwaty. Kortschyzy (die Sparkasse).

powch m der Maulwurf. P, Bei, Bd. powch sanutsch allen grjatku цыбулі stotschyw, treba pyryssadschuwaty. U

powchototschyna sch. Der Haufen sjaml і, natotschanaja кратамі. Nyjak ny moschna kossyty, odny powchototschyny nach der Gräser і, es die Sense tupysch. U

powschok n. Mjadswedka. P

powschubok m Pa¸kaschuschak. Bs, Bd. Sloschy powschubka, so bude і typlo і chorosche. Bd.

powyd±n prysl. Павінен. P, U.Powyd±n Вітя in subotu прыйіхаты mit Kobrynja, und нывістка powydna in ныділю. P.Powyd±n buw schtsche srannja pryjty, und schtschos nyma. U

poganjaty nesak. P, bei, Bs, poganety nesak. Bd. Panukwaz (kanja). poganew den Pferd, sedjatschy auf die Fuhren. Bd.

Der Verfolgungen sch. Нізкае mesza. In погоні olschyna roste. P

podaryty sak. Daz міласціну. P, Bei, Bs, Bd. Treba podaryty starzja. P

podwalok m Perschaje berwjano ў srube. P, Bei, Bs.

Подвірный prym. Snadworny (pra die Rahmen ў woknach). Подвірны die Fenster usche wstawyw, saschklyw, moschna pyrybyratyssja bei nowu die Hütte. U

podwornyzja sch. Doschka pad warota-m_. P

podganjaty nesak. Prymuschaz ja chuttschejschaga wykanannja die Arbeiten. P, Bs.

podgrybnyk m Polsk_ gryb, padgryb. P

podmetjanyj prym. Bei wyrase: sind abgeschmackt, jak podmetjany. Пайшлі paslja nja¸datschy. Bei, Lt.

podn±tka sch. Padnossak. Du ny wart мэйі podn±tky. P

Подоріжка sch., podoroschnyk m Apenka lugawaja. P

podpoljuschka sch. Perap±lka. podpoljuschka (spjawaje) — p_t-p_t, unter-Feld, unter-Feld. P

podstanywka sch. Padsta¸ka pad wulej auf drewe. P

podtjagnjuwatyj prym. Padzjagnuty, s klein schywatom. Kony podtjagnjuwaty, ny tlusty. P

Подупліты sak. Aslupjanez die Hölle der Angst, mozna spuschazza. P, U.Jak staly stryljaty, so wony подуплілы. P.Jak grymnulo, so усі in хаті подуплілы, poljakalys. U

podschewka sch. Padschyty ніз вопраткі. P, Bs.

podyjka sch. Njape¸naja навіна. podyjka jdet. P

pod'jundyty sak. Padbuchtoryz. Geto du es pod'jundyla, schtscho він takyj slyj. Der Stein (die Sparkasse).

posawtrej prysl. Pasa¸tra. P

posasawtrej prysl. Pras try дні (bei budutschym). P

Позазавчір prysl. Try дні rückwärts. Позазавчір діло bulo. An.

posasawtschora prysl. Try дні rückwärts. P, U

posaprygumnykom prysl. Пазагуменні. P

posdorowkatys (-) sak. Павітацца. Sajschow bei die Hütte, posdorowkawsja s gospodar±m. Bei, Bd.

pos±mky mn. Суніцы. P

pojnjaty sak. Злавіць. pojnjaty kuryzju treba. P, U

pokljuschka sch. Невялікі гнуткі kalotschak. Auf ws goll± kladut і wyrubujut pokljuschky, stawljat auf drabynu, schob blsch gollja naklasty. P

pokowbatschytyssja sak. Пакрывіцца. Зусім dosky auf пудлозі pokowbatschylyssja, mussyt syrymy sastylaw. U

pokoroschanyj prym. Njaro¸ny. In w'jasowy glatka die Rinde, und in berostowy pokoroschana. P, Bei, Bs.

pokydanka sch. Raswedsenaja, пакінутая den Herren schonka; raswjads±nka. P, Bei, Bd. pokydanzy tjaschko samusch snow wyjty. U

pol±wyj gryb m Machaw_k sjal±ny, sajetschy баравік. P

Політок M Paletak. Bei wyrase: Krytschyt auf allem політок. Mozna krytschyz. P

polowa sch. 1. Мякіна. P, bei, Bs. 2. Астаткі paslja prassejwannja a¸sjanaj, jatschnaj мукі. P, Bei, Bs.

polowyj prym. Masz karowy, kanja: ist hell-scho¸ty. P, U

polowyntschyk m Berwjano, rasresanaje ¸do¸sch напалавіну. P, Bei, Bd. kolys chlywy, der Hütte (jak chto welmy бідный) і клюні mit polowyntschykuw robyly. U

polokaty nesak. Palaskaz. P, Bei, Bd. popolokala loschky P.Sanyssy мні odeschu bis zu kolodjasa, werde ich polokaty gehen. U

polotte n. Поліва, prapolwanne. P, bei, Bd. So für wesnu wurde gete polotte gegeben: ruky poopuchaly, scho j die Kuh ny kann ich выдойіты. U

polochlywyj prym. Палахлівы. P, bei, Bs.

polupyschok m, die Halbflaumhaare m Palukaschak (kosch, які ¸sta¸lja¸sja ў die Fuhre, die Würde і). P, Lt.

pomalu prysl. Pawolna. pomalu jschly, йіхалы, robyly. P, bei, Bs.

pomotsch sch. Dapamoga. P, U

ІІ omytuschtschyj prym. Памятлівы. P, Bei, Bs.

ponarawytys (-) sak. Spadabazza. P, Bei, Bd.

ponotschota sch. Zemen. ponotschota, nyz ny wydno, der Nase ny wyssadyty. P

ponotschy prysl. P, bei, ponutschy prysl. Der km. Z±mna. Bulo so ponutschy, schtscho led duchaty dutjagnuwsja. Der km.

poparostytys (-) sak. Paprarastaz. P, Bei, Bs.

popyrytschnjak m Papjarotschny der Pferch. P, U.Popyrytschnjaka treba burakamy sassadyty: auf symu die Kühe scho die Daten bude. U

porochnjak m Truchljawaje drewa. P, Bs.

poskryptucha sch. Chljabok s reschta ў zesta. Павіцце (die Sparkasse).

posljad m Drobnaje den Korn sboschschawych der Kulturen. P

possobljaty nesak. Pamagaz. Мні od±n djadko possobljaw kupljaty. P, bei, Bs.

possobyty sak. Dapamagtschy. P, Bei, Bs. possobyw мні myschky poklasty auf ws. P

postoly mn. Лапці. P, bei, Bs, den km. postoly schwamm, woloky heulte — podarkuw ny narobyla (s pesn і). P

Des Nachales sch. Paszel. Wona schickte dem Nachale. Bd.

possudok m der Geschirre. P

potak m Prystassawanne für навівання zewak. P, U

potapez m Strawa s kawalatschka ў die Brote, wady (ці malaka), sapra¸lenaja tluschtscham abo zukram. P

potyrebyny mn. Pachmelka, pachmelle. Ich jenes denke, kudy він so früh пойіхав, sonst sch auf potyrebyny хучій nachgejagt. U

potjas m Prasn_za. P, U

pofarbl±nyj prym. Pafarbawany. P

pochodenka sch. Schantschyna, jakaja любіць хадзіць ohne sprawy der Pas die Hütten. P

pochodenky mn. Chadnja die Hölle der Hütte ja die Hütten. P

pozw±lyj prym. Цвілы. pozw±lyj хліб йілы діты, kob dem Donner ny bojetyssja. An.

poschtscho prysl. Nawoschta. P, U.Poschtscho wono тобі gete, poschtscho! P І poschtscho wono тобі sdalossja? U

Prawdywez m Baraw_k. P, bei, Bs. Balo, jak werde ich in byresynu, so tylko odny правдывці byru, und sara chod auf die Vorführung jakogo snajty gehen. U

Das Recht n. Ulada. Bulo polske das Recht, nymezke, sowezke. P

Prawylo n. Berwjano, jakoje kladsezza ў апошнім wjanku sruba. P, Bei, Bd. Getoj bar'jak auf prawylo gut bude. U

Pratsch m Skrutak ільновалакна. Pratsch — byrezzja nach сім повісом і tryrasy nach сім. P

Pratschyk m Apalon_k. Jak buly malymy, lowyly pratschykuw і bawylyssja йімы. U

Проґапыты sak. Прашляпіць, правароніць, prasjawaz. P, bei, Bd. Progapyla solche choroschu chustku in onutschnyka, ny kupyla. U

Progajaty sak. Pragawaryz, sagawaryzza. Godynu сыділа hier і progajala, und мні sch tschjassu nyma! U

Der Vielfraß m Abschora. P, bei, Bs.

prokynutyssja sak. З’явіцца netschakana ў невялікай колькасці. P, Bei, Bd. Jak дожджі projschly, so ist buly trochy gryby prokynulyssja, und sara — jenes j snow nyma trocken. U

Promaneschyty sak. Страціць. Pyj, pyj, so die Rechte chutko promaneschysch! U

Prorj m, P, прорій m Bei, An, Lt. Pral і ў ny doschdsch, лівень.

Protjag m Prazjaschnaje wyma¸lenne. In Chodossach goworat mit protjagom. P

Prochytronyj prym. Дапытлівы. P, U

Prusak m Ramentschyk. P, U

Pryborkaty sak. Pryrutschyz. Led trochy tyljatko pryborkala, sonst solches dyke urodylossja. U

Prygarka sch. Sarumjaneny wjarschok malaka pry кіпячэнні ў petschy. Auf maloduchu kasaly: ny йіж prygarkuw. Sonst bude doschtsch іты. Jak samusch ітымэш. An.

Prygumnyk m Mesza die Tennen і mesza, dse stajala die Tenne erhitzend. P

Prysba sch. Prysba. P, U

Prysylyty sak. Prywaraschyz, pryssuschyz. Prysylyla chlopzja — зіллем es pryworoschyla. An.

Prymantyty sak. Prywaraschyz, прывабіць. І tschym тілько wona зуміла es prymantyty? U

prymatkoboschytyssja sak. Uladkawazza, прыладзіцца, прымасціцца. P, Bei. Місця hinter dem Tisch ny bulo, so ich so-so skrajetschku prymatkoboschylassja і so von allem wetschor і prossedyla. U

Prymgnuty sak. Sadramaz. pojdy wsche du popylnuj die Kuh, und werde ich wenn auch auf mynjutu prymgnu gehen. U

Prymorosok m Samarasak, prymarasak. P, Bei, Bs. Prymorosok byrezzja, treba картоплі nanutsch sind bedeckt. U

Prymoruschanyj prym. Pryschmurany. Es wsche wchodyt in die Hütte prymoruschanyj, so weiß ich, schtscho wypywschy. U

Prymruschyty (otschy) sak. Prypljuschtschyz (wotschy). P, Bs.

Prynajmaty nesak. Najmaz die Stunde die Hölle der Stunde. Oj chto sch tym serpom bude schjaty?-Budesch, batenku, prynajmaty (s pesn і). P

prynytytyssja sak. 1. Prylaschtschyzza, прыгалубіцца ja kago-nebuds. Von prynytylassja bis zu matyra. 2. Супакоіцца, сціхнуць auf нейкі die Stunde, затаіцца. De aber dich dort prynytylassja, und also, wylas. U

Prypolnyj sajez m der Hase-graue Hase. P

Prypyk m Prypetschak. P, U

Pryskaty nesak. Pyrskaz. P, Bei, Bs.

Pryskryn±k m Bakawaja skrynka ў kufry. P, Bei, Bs.

Prystupa m Prymak. Tosche pryschow bis zu uns in prystupy, Males bis zu жінкы pryschow schyty. An.

prystupytyssja sak. Падступіцца, padysz і, прыступіцца. Jak nallju des Wassers in den Trog, so s-für ptschol ny prystupytyssja. U

prychamanutyssja sak. Prybrazza, apranuzza ў tschystaje, prygoschaje. Іды і du trochy prychamanyssja, sloschy tschysty nagawyzy і das Hemd. An.

Prychwatkom prysl. Урыўкамі. P, bei, Bd.

Прышчіток M Streschka ўнізе frantona. Treba neu прышчітка srobyty, getyj зусім gnylyj. U

Pudwalok m Padruba. P, U

Pudmurwka sch. Padmurak die Hütten. P

Pud'judschuwaty nesak. Padbuchtorwaz, padschturcho¸waz словамі зрабіць schto-nebuds (swytschajna drennaje). P, Bei, Bd. Geto napewno sein Wassyl pud'judyw, selbst він ныґды solchen ny srobyw. U

Puschalno n. Dra¸ljanaja tschastka пугі. P

Пузатій M Pusatsch. Und jakyj він пузатій buw, kob du batschyla! U

Pulga sch. Вялікая мяцеліца. Pulga — jak wylykyj вітёр і сніг, scho j іты nymoschna. An.

puljatys nesak. Napruschwazza s усіх сіл. Дзівін (Sg).

Pustyty sak. Sapsawazza (pra darogu napradwesn і). Der Weg pustyla — wysna почынайіця. P, U

putschytyssja nesak. Raspuskazza, nabrynjaz (pra pupyschk і). Putschyzzja wsche смородіна, sche хучій für wyrbu wona роспускайіця. U

Die Kanone sch. Karabok (s-pad sapalak). P, Bei, Bd. Дьві puschky sapalkuw kupyla. P.Ny gib dytyny die Kanone bawytyssja. U

Pyrykowbassjuwaty nesak. Mozna нахіляць schto-nebuds. Ny treba so ny pyrykowbassjuj. U

pyrykulbatschytyssja sak. Перакуліцца. Jak der Damen de tschym, gar pyrykulbatschyssja. U

Pyryl±tnyj, mit pyryl±tamy doschtsch. Karotkatschassowy doschdsch, doschdsch s перапынкамі. P, U.Bs.

Pyrymota sch. Pamylka pry снаванні. P, U

Pyrypassanyj prym. Perawjasany, perapjarasany. Des Freundchens (auf высілл і) pyrypassanyj rutschnykom. P

Пырыпілка sch. Matyl±k. P, U

Пырыпіччэ n. Wugal nassupraz petschy. P

Pyrypj m Padarunak maladym auf вяселлі. Дзівін.

Pyrypywaty nesak. Adorwaz maladych auf вяселлі. Дзівін.

Pyrej m Pyrn_k. P, Bs.

Pytschurka sch. Шампіньён. P, Bei, Bs.

Pytschy nesak. Skwaryz, smaschyz. P, Bei, Bs.

Pytschjajka sch. Pjakotka. In myne pytschjajka pytsche. P, U

Pyschnota sch. і m Tschalawek, speschtschany jeschaj, пераборлівы ў jeschy. Pyschnota du bei myne, toje ny chotsche, gete ny werde ich, von йіж, schtscho hat gegeben, ny jenes sabyru зусім. U

Pyschtschuga sch. Pjastschanaja mjaszowasz. P, U

Pewnyj prym. Upe¸neny, perakanany. P, Bei, Bd. Він pewnyj buw, scho es nychto ny batschyw. U

Pelka sch., den Exprospekt des Kompanien. Rossjawyw pelku. P, U

Pendsel m Prylada, jakoj beljaz die Szenen. P, Bei, Bs.

Penkaty nesak. Lopazza. P, Bei, Bd. Die Seifen слоікы garjatschyju wodoju, so odyn penknuw, mussyla wykynuty. U

P'jawetschynyk m Rakaw_na слімака. P

Radjuschka sch. Посцілка. P, bei, Bs.

Raljuch m Schyrok_ kawalak usaranaj зямлі die Hölle rasory ja rasory. P, U

Raptom prysl. Ussjago. Raptom auf godynu мні treba buw жылізнык, і jenes nawyt poschkodowala. U

Rataj m Araty. P

Rachowaty nesak. Лічыць. P, Bs.

Ratschyty nesak. Schadaz. Schtscho batschyt, toje j собі ratschyt. U

Ridkwka sch. Свірэпа. P

Робітка robyt. Pra цвіценне (krassawanne) schyta. P, Bei. Ich робітку batschyla. Робітка robyt auf schyty — schyto zwyte. P

Robotschyj prym. 1. Працавіты. P, bei, Bs, An. 2. Bei wyrase: Robotscha symlja. Верхні die Schicht wornaj зямлі. An.

Роділля sch. Парадзіха. P, U.Chod_Mos, Man±, bis zu роділлі auf одвіткы bei ныділю. U

Rosboronjaty nesak. Разводзіць bojku, уціхамірваць tych, chto patscha ў bojku. P, U

Rosbywaty nesak. Rastrassaz skoschanaje des Heus. P, Bei, Bs.

Roswydnjaty sak. Развіднець, развіднецца. P, bei, Bs.

Roskalle n. Chalepa. Сніг rostane — bude roskalle. P

Roskynuty sak. 1. Rasaslaz (paszel). P, Bei, Bd. Roskyn посьціль, ist es spaty ljagaty höchste Zeit. Bei. 2. Bei wyrase: Roskynuty die Karten. Pawaraschyz auf den Karten. Die Zigeunerin so roskynula die Karten і kasche: «Ny byduj, bude in tybe sche ліпша owetschytschka!» U

Rospanachtaty sak., den Exprospekt Rasresaz mozna, glyboka, nawyl±t. Tschystyla buraky і so міцно rospanachtala die Hand nosch±m, sara nyz ny kann ich robyty. U

Rosprka sch. Die Leiste, jakaja smazo¸waje krokwy іх skryschawannja erhitzend. P

Rosporka sch. Rasres bei die Hosen. P, Bs.

rospranutys (-) sak. Snjaz werchnjaje adsenne. Bei, Bs, Bd.

Rospruga sch. Rasora — barasna паміж gradam і, загонамі. P, U

Россвітте n. Світанак. P

Roschytaty sak. Расхістаць, raskalywaz. Des gesunden Zahnes schwierig roschytaty. An.

Rossjano prysl. Rosna. P, U

Roschtscha sch. Die Größe (jak prazes), урадлівасць. P, Bei, Bd. Nyma in mogo tschasnyku roschtschy. P.To in sein solche roschtscha: bude schlecht він bei Ihnen, bis ny wyroste, satoje тогді jakyj chloptschysko stane, ny одлюбуйіся. U.Nyma roschtschy das Pud derwom. An. Des Guten roschtscha in мэйі die Kohle, sarodyt der Kohl. Bd.

Rublystyj prym. Masz kanja: naja¸nasz bolsch z±mnych krugo ў. P

Rum±nok m Ramonak. P, U

Ryschez m Scho¸ty зярністы pjassok. P

Rysa sch. Апілкі. P

Rysak m Prystassawanne für resannja сечкі. P

Des Marktes sch. Klein patelnja auf troch die Stiele. Ліпава (die Sparkasse).

Ryschytnjak m Raschetn_k (gryb). P, U

Sadowyty nesak. Садзіць, ussadschwaz. Druschko jung sadowyt auf possad, hinter dem Tisch йіх pyrypywajut тогді. An.

sadowytyssja nesak. Садзіцца. Nyma koly sadowytyssja, ходімо wprawljatyssja, später budesch opotschywaty. U

Сачівка sch. Сачавіца. P

Swyntyjanske зілле n. Святаяннік P

Swyny mn. Tschornyja grusdy. Ich swynej nasbyraju, odwaru, uwyllju smytany, nakryschu zybulky — і so выйімся! U

Swynyntschyk m P, Bei, Bd, swynjuschnyk m Lt. Свіны dra¸ljany chle¸tschyk ці prybudowa für свіней.

Свыріпа sch. Warywa s lebjady. Buwalo poss±rbajesch свыріпы і цілый den robysch. U

Swyrtschok m Zw_rkun. P, Bs.

Swytyty nesak. Ssjaz. Sory світять. P, Bei, Bs.

Sweder m Sw_ter. P, bei, Bs.

S±romno prysl. Den Schnurrbart ro¸na. Der Punkt U

Sschka sch. Плуг-акучнік. P

Skp m Kastryrawany der Hammel. P

Skrka sch. Skarynka. P

Skolotyty sak. Pataptaz, pablytaz passewy (скацінай). P

Сконвіку prysl. Spradweku. Сконвіку swaly і sowemo nasche sylo — Pyrky. P

Skoturchaty sak. Пабудзіць, raskaturchaz. Led skoturchala muschyka, so міцно gesunken. U

Skrunuty sak. Pawjarnuz. Der Weg skrunula вбік. Rowyrom йіхав ja вбік skrunuw. P, U

skrutytys (-) sak. Aschalez. P, Bei, Bs.

Skrywdyty sak. Пакрыўдзіць. Він takyj, scho ljubyt oddaty (wjarnuz do¸g), schob чоловіка ny skrywdyty. An.

Скубосінка sch. Krutschok s eingebogen kanzom für wyskubwannja des Heus sa staschka. An.

Skulyty nesak. Skawytaz (pra sabaku). P, Bei, Bs.

Skupljaty nesak. Wykupljaz. Дзівін.

Skupyndja sch. і m Skupjanda. P, bei, Bs.

Skupyty sak. Падкупіць. Нывіста reich, uns bis zu ейі ny prystupymo, doljaramy ny skupymo (s pesn і). P

Sleds m Seljadsez. P, U.Ot ausdrücklich sledsja kupyla, і ny salzig, і tlustyj — smakota. U

Slota sch. Sind der Schnee nass. prytschypywsja bis zu myne jak slota snygowaja. An.

Slysota sch. Слізгота. Von slysota, ny stupyty nogoju. U

Slypyndja sch. і m Sljapy tschalawek. pomalu, so den Kopf rosob'esch, slypyndja, prygynajsja trochy. U

Сніданічко n., pamjansch. Snedanne. Pryj_chala Manetschka s вынчяннічка, prossyt in batenka сніданічка; toje batenko selbst snaje, сніданічко wydawaje (s pesn і). P

Der Weg Sobatschtscha sch. Szeschka, prataptanaja schyw±lam і, leds prykmetnaja szeschka. P

Совплі mn. Ledsjaschy. Bs.

Сокоріты nesak. Sakataz (pra kurej). P, U

Sokoryna sch. Tapolja. Скількы gn±sduw auf сокорыні. Навасёлкі (die Sparkasse).

Солодойіжоватый prym. Пераборлівы ў jadse. Scho jenes für чоловік, солодойіжоватый, nytschogo ny йісьць. An.

Solomnjanyj prym. Salamjany. P, Bei, Bs, Bd.

Sonyko n., pamjansch. Sonejka. Taky ny bude вірно schjaty — aller auf sonyko pogljadaty: sonze ist es hoch, so j schtsche жнімо, sonze nysenko, so j ходімо (s pesn і). P

Spadaty mit тіла. Chudsez. P, U.Sa fremd діло ny sinke mit тіла. P

Спалахтіты sak. 1. Sgarez chutka, вялікім polymem. P, Bei, Bd. Сухыйі das Brennholz bei плыті jak du ny batsch спалахтілы, so swynnjatschy картоплі nawyt ny закыпілы. Bei. 2. peran. Sakachazza. Спалахтів chlopez, bude schenytyssja. Павіцце (die Sparkasse).

Spachowo prysl. Njasrutschna s-für нахілу. Hier spachowo зайіжджяты. P

Spachowyj prym. Pakaty, спадзісты, які den Mai нахіл. Spachowyj berog. Der Weg Spachowa. P

Die Legierung m Drygwa, багністае balota. Die Legierungen dychtjat, gar іты nymoschna, dort sche nyma de nogoju stupyty. An.

Spowrotschyty sak. Surotschyz. P, Bei, Bd. Hätte тобі die Ferkel vorgeführt, ale fürchte ich, scho spowrotschysch. U

Sposchytok sch. Spaschywa. Hier nyma sposchytku. P

Spokojnota sch. і m Spakojny ціхі tschalawek ці жывёліна. P, U

Spomytaty sak. Успомніць. Geto so seit langem bulo, scho kann ich nyjak ny spomytaty, jak es swaly. U

Sprodawaty nesak. Pradawaz, sbywaz. Nychaj batenko kony sprodaje, uns groschy pryssylaje (s pesn і). P

Sprokudyty sak. Abrydnuz. P

Spryndschynwka sch. P, bei, спрынджынівка sch. Bs. kultywatar. P

Spudnyzzja sch. Спадніца. Bd.

Spust m Fuganak. P, bei, Bs, Bd.

Spyltschlywyj prym. Sapaltschywy. P

Ssjakaty nesak. Padsychaz. Auf дворі ssjaklo trochy, mosche, wypusz дівчыну auf jakuju godynu, nychaj побігае. U

Stowpak m Kwetanosnaje szjablo цыбулі. Zybulja ist in stowpaky gegangen. P, Bei, Bs.

Stoscharysko n. Mesza, dse das Rudel ў der Schober, staschar'e. P, U

stokonytys (-) nesak. Chorascha прыбірацца. Tschom йій ny stokonytys! P

Stolnytschka sch. Der Zirkel resaz des Fetts, des Fleisches і інш. Reiche stolnytschku, das Fett pokryschu. U

Stonoga sch. Sarakanoschka. P, Bei, Bs, Bd.

Stortschma prysl. Startschma. P

Stramyty nesak. Сароміць. Хотів postramyty йіиі. P, Bs.

Strachopud m і sch. Баязлівец. P, Bei, Bs.

Strp m das Oberteil страхі. Natjagnuw stropa solomoju. P, U

Стройічный prym. Dwajuradny, trajuradny. P

Stryschty otschyma (pra kanja) nesak. Уважліва satschyz. P, Bs.

Stryschen m Slamany das Horn. Die Kuh, jak sob'e die Hörner, ostajezzja stryschen. Jak perschyj Mal sob'e, so schtsche odrostaje, und більш — nicht. U

Stubolyty sak. Wytaptaz (pra passewy). Es gibt keine Kühe auf stubolyly картоплі мойі. U

Stuboljanyj prym. Збіты, staptany скацінай (pra pflüge ich). Stuboljane місьце — de skotynu krutyt auf odnym місьці. P, U

Stydotte n. Вялікі soram. Über stydotte bude, jak ljude potschujut, j auf sylo ny wyjdesch. U

Stymynyty sak. Szjagnuz, сперці. Kschka kubassu stymynyla. Beschimpfe tybe tscherwy зйідять! P

Stypyr'e n. Лісце цыбулі. P

Styrnja sch. Іржышча. P, Bs.

Styschtschyty sak. Adwaschyzza, raschyzza. P, U.Ojs, пійдэм bei die Hütte, sjadem für стіл і aller, taky sch ny styschtschyt pry ljud±ch prognaty. U

steljuwatyssja nesak. Выводзіць pasled (pra karowu). Die Kuh otylylas і nyjak ny стэлюйіця. U

Suwalok m Skrutak palatna. P, Bei, Bs.

Sugurbuwatyj prym. Sutulawaty. P

Sudossyty sak. Sustrez. P, Bei, Und (), An. Sudossyw swogo сусіда kolo syla. P.Pobyschy die Mutter sudossy s die Roboter, wydro s von der Milch pudnyssy chotsch. U

sudossytys (-) sak. Sustrezza. P, U

Suchoparkom prysl. Ussuchamjatku. P, Bei, Bd. Жінка ihm сьніданьне nykoly ny waryt, suchoparkom пойісьць і побіг auf dem Roboter. U

Suchopostj m P, suchopostyj m Bd. Сухастоіна.

Suschtschyk m Akrajez des Brotes. Suschtschyka gib мні пойісты. An.

schwostatys (-). Bei wyrase: Sind schwostawschyssja Abgeschmackt. Пайшлі paslja nja¸datschy. Lt.

schljapatys (-) sak. Sachljupazza. schljapaws (-) auf gibt es. P, Bs.

Ähnlich prym. Bei wyrase: sind дні ähnlich. Peryjad ubywannja des Monats ja palowy. Jak місяць mentschaje, so sind дні ähnlich. An.

Schodyty nesak. 1. Узыходзіць, усходзіць. Місяць schodyt. P, bei, Bs. 2. Падыходзіць (pra zesta). P, U.Chl_B schodyt, chutko in піч werde ich saschjaty. U

schochulytys (-) sak. Стуліцца. P, Bs. Bussen, schochulywschys, pryschow unter die Hütte, bo die Kälte. P

Schron m 1. Ракавіна слімака. Der Punkt 2. Die Gruft. Lt.

Schronyschtsche n. Лісіная nara. P

Sy prynas. P, se prynas. Bei, Bs. Kal і, jak. Sy kupysch, so prynyssy. P

Sydorko n. Boschaja karo¸ka. P, Bs. Sydorko, pydorko, tschy pen, tschy die Karte, tschy bude wsawtra das Wetter? Sy das Wetter, so puschtschu. Sy nygoda, so sab'ju. P

syjmykowatys (-) nesak. Раіцца, abmjarko¸waz. P, U

Sylno prysl. Mnoga, uradschajna (pra садавіну, агародніну). P, Bei, Bd. Von sylno jablyna der Oden dorogy sazwyla verheimlichend. Der Punkt Bei getum році sylno jablyk auf jablynach. U

Sylnyk m Prybudowa ja die Tennen. P

Sylo n. Ist gewichtig. P, Bei, Bs, Bd.

Synenka sch. Сяннік. Synenku bei den Streifen tkaly. An.

Сыній prym. P, bei, Bs, synyj prym. Der km. Сіні.

Synowyz m Pljamenn_k. S йім schyla alt die Matts, жінка, zwei dytej і syrota synowyz. Bd.

Synjak m Machaw_k die scho¸ta-Bohrer, імшарнік. P

Sypkyj prym. Pra bulbu, jakaja des Guten raswarwajezza. Sypky картоплі. P, U

Сыроміть prysl. Amal darma addaz. Sajschow jakyjsja odur in den Kopf, сыроміть oddala півня. U

Systranka sch. Die Datscha sjastry. P

Systranez m der Sohn sjastry. P

Sel±g m P, seljach m U.Katschars. Sarubaj alt seljacha auf die Suppe. U

Sjadaty nesak. Садзіцца. P, U

Sjakaty nesak. Smarkaz. P, U

talaschkatys (-) nesak. Badsjazza. P

Talka sch. Matok мулінэ. Auf makatku сім tal±k gorynju pojschlo. U

Taljachaty nesak. Abgaworwaz. Ny majut die Roboter, posbyralyssja jene j taljachajut jasykamy auf всіх pudrjad. U

Temrawa sch. Zemnata. Temrawa auf дворі chotsch otschy wykol. U

Tk sch 1. Der Strom bei die Tenne. 2. Erd- padloga. P

Tlumak m Klunak. P, U

Товканыці mn. Swaranaja to¸tschanaja bulba. Bei mojuj сымйі taky nychto towkanyz ny йісьць, und von der Suppe es reiche. U

Towkynuty sak. Schturchnuz. P, Bei, Bs.

Топіро, топірычко prysl. Saras, zjaper. P, Bei, Bs.

Topyty nesak. Паліць (bei petschy). P, bei, Bs, Bd.

Torknuty sak. Sruschyz s mesza. P, Bs. Ny torknu ich getogo die Maus, die Läufe possob. P

Torotschky mn. Завязкі ў nawalatschzy. So chutko torotschky poodrywalyssja. Мінянка (die Sparkasse).

Trojtschjaky mn. P, bei, trojtschaky mn. Bs. Dra¸ljanyja вілы s tryma рагамі.

Tromkaty nesak. Brynkaz. Auf гітары kolo die Hütten wetschorom tromkaje і tromkaje. Kortschyzy (die Sparkasse).

Trochkantowyj prym. Trochwugolny. P

Труйіты nesak. Труціць. P, bei, Bs.

Truskawky mn. Клубніцы. P, bei, Bs, Bd.

Trypalnja sch. Padsta¸ka, auf jakoj trepljuz l±n. P

Trypaty nesak. Gawaryz бязглуздзіцу. Bei, Bs, Bd.

Trypatschka sch. Prylada ў wygljadse lapatatschk і, jakoj trepljuz l±n. P, Bei, Bs.

Trypytaty nesak. Lapataz крыламі (pra ptuschak). Auf einem місцы krylamy trypetsche jenes wgoru, so wnys (pra schawaranka). U

Trepsy mn. Machry wakol хусткі. P

Tubolysko n. Збітая скацінай pascha, dse ist die Gräser klein. Tubolysko — de skotynu krutyt auf odnym місьці. P

Tubylnyk m Mjaszowy, tutejschy schychar. P

Tutyka prysl. wos hier. Ny weiß ich, kudy wono konnte подітыся, ich tutyka legte. U

Tchr m P, тхір m Bei, Bs, Bd. Tchor.

Tchnuty sak. Dychnuz, перавесці der Geist. Tschysto samutschyla myne mit swo±ju robotyju, ny daje мні j tchnuty. Ny daje мні nawyt tchnuty, allen kupy ja kupy. U

tylypatyssja nesak., den Exprospekt Ісці. Ich denke, і chto dort takyj auf змырканьні тылыпайіця dorogyju? U

Tymnota sch. Zemen, zemnata. P, Bei, Bs.

Typer prysl. S±nnja. P, Bei, Bs, Bd.

Tyrtuschka sch. Tarka. P, Bei, Agarodn_k_ (die Sparkasse).

Тырыбіж M Raszjarob. Тырыбіж de выкорчовуйіця aller. An.

Tytn m Tytun. P, U

Temno prysl. Z±mna. Temno, chotsch du otschy wybyry. P, Bei, Bs.

Tepera (teperytschko) prysl. Zjaper. Хабовічы (X).

Tjublyty nesak., den Exprospekt Nesz і, везці mnoga і zjaschka. Buraky wsche auf zuckersüss tjubljat. U

Tjaglo n. Prystassawanne, pry dapamose jakoga ja сахі прыпрагаліся die Wellen. Tjaglo auf den Ochsen — solche skrutschana byrosa kolo des Joches. Für tjaglo прычіпалы den Hakenpflug. An.

Тяжірізный prym. Вельмі цяжкі. Und ().

ubyratyssja nesak. Прыбірацца. Bei, Ds_w_n.

Uwobgaty sak. Schtschylna sklasz і, уціснуць. Den Schnurrbart in tschumajdan uwobgala. Kortschyzy (die Sparkasse).

Ugrasyty sak. Развярэдзіць die Wunde. Помаліньку jdy, ny ugrasy aber die Wunde. U

Udweschyty sak., den Exprospekt Udaryz. Jak udweschu de tschym — wywyrnyssja! Jak udweschyw, gar sgorbywsja. U

Usdro n. Ніжняя tschastka snapa. P

Uljuljuschyty sak. 1. Укласці ў besnadsejnuju sprawu, nabyz daraguju і nepatrebnuju retsch, страціць (pra groschy). Такыйі groschy uljuljuschyw für gete der Mantel, und wono тобі — jak свынні nabedryky. Bei. 2. Выпасці ў вялікай колькасці (pra doschdsch). Doschtsch jak uljulju-schyw — tschyrys puwtschassa j сіно auf поплаві ist es geschwommen. U

Umanuty sak., den Exprospekt Ukrasz_. Він dumaw: «Uworwussja in die Hütte і groschy umanu». U

upastys (-) sak. Rastluszez, rasta¸szez. P, U.Upassjas, rospassja, jak die Karte, jak koldka. P

Upowywatsch m der Gürtel, якім спавіваюць дзіця. P

Usluschnyj prym. Tschalawek, які імкнецца ўсім дагадзіць. P, U

Ussjalka sch. Adna s tschatyroch wjarowak, auf якіх вісіць kalyska. U

utalowatyssja sak. Samaryzza, стаміцца. Für den kolo dem Eiter so уталуйіся, scho, jak dodomu prydesch, і йісты ny chotschyzja, chod bis zu lyschka dojty. U

utyrebytyssja sak. Ulesz і, umjaschazza. Snow du kudyssja utyrebywsja! U

Uchwatka sch. Charaktar, die Höhle ў. Von uchwatka bei чоловіка, nyz напротів ny skaschy, odrasu gar kypyt. U

Uschtschypnyj prym. Wuskawaty (pra adsenne, jakoje schtschylna pryljagaje). Kupele p usche tyb і, ste der Mantel, churosche auf від, ale sch welme uschtschypne, purwezzja chutko. Дзівін (Sg).

Die Frackschöße mn. Зборкі ў adseschyne. P, Bs.

Farbyty nesak. Farbawaz. P

chal±watyssja nesak. Убірацца, prycharoschwazza. Also, j kudy du so ssarannja халюйіся, pojdy ліпш мні des Brennholzes topyty prynyssy. U

Харій M Ajer. P

Chajaty nesak., den Exprospekt Abgaworwaz, nagaworwaz, snesla¸ljaz. Chwatyt wsche chajaty es, ist es він гіршый für остатніх wenig. U

Chwalba sch. Wychwaljanne, chwalba. Chwalby powny torby, und in torbach nyz nyma. P

Chworostyna sch. Гнуткі dubez. Ich tybe sara chworostynyju. Bei, Bd.

Хвошчійка sch. Chwoschtsch wjasnoj. P, U

Chwylka sch. Хвілінка. Pryschla bis zu tybe auf chwylku. P

Chwylja sch. Кароткі die Stunde. Вітя прыйіхав auf chwylju bis zu uns. P

Хітялка sch. Guschkalka. Chytajuzja auf хітялцы діты. An.

Chloptschysko m Wjal_k_ sdarowy chlopez. P, Bei, Bd. Choroschyj in tybe chloptschysko ist gewachsen. U

Chlypaty nesak. P, chlypaty nesak. Bs. Mozna plakaz.

Chljapanyna sch. Slata, chalepa. P, U

Cholodnyzja sch. Нізкая неўрадлівая gleba. P

Cholodnjawo prysl. Chaladnawata. P, U

Choromyna sch. Budynak, budynatschak. Jak dyryw'janna choromyna, so in juj тыплій, und такыйі pustaky, jener літом kühl. U

Хрыпотіты nesak. Gawaryz chrypla, chrypez. Scho jenes du, synotschok, chrypotysch, tschy aber ny добіг du bis zu холодныйі des Wassers, sara snow sljaschesch. U

Chrjapko prysl. Pra das Lager sam±rslaj дарогі ohne Schnee. Samerslo chrjapko. Auf dorosy chrjapko. P

chtossja die Anleihe. Chtosz і, nechta. Ny tschula, Man±, chtossja ніччу заліз bei swynarnyk і porossja gestohlen. U

Die Magerheit sch. і sind m Welm_ tschalawek Mager-. Такэйі der Magerheit, jak du, mich schtsche ny batschyw. U

Chyschyj prym. Udaly, prygoschy (pra скаціну). Solches bulo tjaljatko chysche. P

chyljatys (-) nesak. Хістацца (bei die Stunde chadsby). P, Bs.

Chytaty nesak. Kalychaz. Rukoju chytaty klein in kolyszy. An.

chytatys (-) nesak. 1. Хістацца (byz netrywalym). 2. Kalywazza (pra die Zähne). P, bei, Bs.

Zazkaty nesak. Gadawaz, pestawaz. Saras es zazkajesch-zazkajesch, und jak pudroste j odwernyzja. U

Zwygaty nesak. Біць гнуткім den Ruten. Taky zwygnu typerytschka tybe von der Rute. U

Zwygel m Trochwugolny клінок тканіны, які ¸sta¸ljajezza ў die Hand ў. P

Zwysty nesak. Цвісці. Paporot zwyte вночі pyryd von Janom. P, U

Zyljuskyj prym. Zely, цалюткі. Zyljuskyj Boschyj den robyw. P, Bei, Bd.

Zymalkyj prym. Велікаваты. P, U

Zypky m, zypok m 1. Вузкія дошачкі ў драбінах. P, bei. 2. Пруткі ніта. Хабовічы (X).

Zjupaty nesak. Paprakaz. P, U.Schtscho du myne mojeju dotschkoju zjupajesch, schtsche nywjadomo, scho bei самэйі roste. U

Zjupnuty sak. Papraknuz. P, U

Zjurowaty nesak. Zyrawaz. P, U

Zjurubalo n. Kostka s abresanaga свінога kumpjaka. Schuro, pojdy rosrubaj мні zjurubalo in die Suppe ukynuty. U

Zjapaty nesak. Nja¸mela даіць karowu. Dobre wenn auch das Töchterchen уміе trochy zjapaty die Kuh, sonst j ny weiß ich, schtscho robyla, solche chwora bula. U

Tschawyty nesak. 1. Byz zesnym. Tschobuty kupyla малыйі і tschawljat, nymoschna chudyty. 2. Duschyz, расціскаць. Naschtscho tschawyty такыйі jagudy. Іды ліпш steschkyju. Der km. Чарінь sch. Garatschaje mesza ў petschy. Lt.

Tschatowaty nesak. Пільна satschyz. Kschka wwes der Wunden tschatuje kolo мышачыйі die Höhlen. P

Tschwendyty nesak. 1. Dymez, kurodymez. P, Bei, Bs. Das Brennholz syryj і, so tschwendyje in пычі. Der Punkt 2. Der Exprospekt Sazjaschna kuryz, puskajutschy schmat dem Rauch. P, Bei, Bs. Tschwendyje getogo papyrossa. P, Bs. Scho du hier tschwendysch kolo dytyny, jdy auf дьвір! U

Tschweryty nesak. Рабіць neprystojnaje, гарэзнічаць, wytwaraz. P, Bei, Bd. Solches tschweryt. І jak ihm ny peinlich. P.Schtscho du dort tschwerysch, schtscho gar die Hütte chodunom chodyt. U

Tschoboty mn. Die Kähne. P, Bei, Bs, den km, Bd.

Tschodyk m Ljadsjasch. Jenes in Ihnen sossulky, und in uns tschodyky. An.

Чоловічок M Regenbogenfarbig abalonka woka. Die Pupille — klein, чоловічок — blschyj. P

Tschop m Korak bei скрыні dra¸ljanaga kalodsescha. Tschop — der Schalen in скрыні in kolodjasowy, ottykaly, jak ist wenig es Wasser bulo. An.

Tschustryj prym. Sind flink. Tschustryj twj chlopez, Man±. P

Tschustryty nesak. Церці bulbu auf tarzy. P

Kaum світ. Auf досвітку. P, Bei, Bs.

Tschuchryty nesak. Tschuchaz. Tschuchryw собі den Kopf. Bei, Bs, Bd.

Tschyljadnyky mn. Prazasdolnyja die Mitglieder sjam ’ і parabka abo pads±nnyja найміты. Tschyljadnyzja tageweise chodyla auf dem Roboter. parubka s tschyljadnykamy genommen. Tschyljadnyky — sym'ja parubka. P

Tschymyldyknuty sak. Выпіць гарэлкі. De du всьпів tschymyldyknuty, dich sch auf роботі buw? U

Tschyrotjanka sch. Assaka sa szjablom kruglaj die Formen. P

Im Schritt bei snatsch. prysl. Pawolna. Ішла im Schritt, pomalu. P, Bei, Bs.

Schalennyk m Balotnaja расліна. Schalennyk — nach boloty, nach воді roste, дрібнэ lyste, цвіт — den Strauß rosa, jak der Hund schal±nyj wkussyt, so wpotrybljajut. P

Schalyna sch. nesasselenaja terytoryja. Nicht, hier usche schalyna, сіл nema. An.

Шаналівка sch. Schanotschaja ober chustka, pokry¸ka. Lt.

Schanda sch. Schandra (травяністая расліна). P

Schatrwka sch. Wyschejschy gatunak мукі. P

Schwyrga sch. і m Jene, chto gaworyz aby schto. Schwyrga du! P

Schwyrgaty nesak. Schpurljaz. P, U

Schwyrgotaty sak. Balbataz (gawaryz auf sameschnaj mowe). Lt.

Schwyrnuty sak. Schpurnuz. P

Schwytkyj prym. Chutk і, sind schnell, шпаркі. Bei, An.

Schwedor m Sw_ter. P

Schpka sch. Prybudowa ja die Tennen (bei мінулым і die Hütten). P

Schkalyk m Кілішак. Auf neu рік ich wypyw schkalyk. Die Wespe (die Sparkasse).

Schkap m, schkapa sch. Schafa. P, U

Schkaraljupa sch. Шкарлупіна die Eier. P, Bei, Bd.

Schkwarka sch. Skwarka. P, Bei, Bs.

Schkoda prysl. Schkada. P, Bei, Bs.

Schkodowaty nesak. Schkadawaz. P, Bei, Bs.

Schkryptaty nesak. Скрэбці. Treba ліпш schkryptaty swynnju, kob schowtynka bula, und ny tschorna. U

Schlapakowatyj prym. Вялікі і pljaskaty. Schlapakowatyj сніг. P

Schlapastyj prym. So і, які padaje камякамі (pra der Schnee). Batsch, jakyj schlapastyj сніг ідэ. U

Schlojda sch і m Balbatun. Bei, Pesk_ (die Sparkasse). Nyma tschogo es sluchaty, schlojdu getu, scholotyt tschort відь schtscho. U

Schljuchtowaty nesak. Чысціць (кішк і). An.

Schljapnuty sak. Кінуць grassju. Vom Sumpf Schljapnuw, kalom. P, Bs.

Schmorgnuty sak., den Exprospekt Udaryz (дзіця). Setze sich, bo jak schmorgnu schytykom nach pletschoch. U

Schmorygaty nesak. Saschmorgwaz лісце s галінак. pojdy naschmorygaj wyschn±wogo lyszja, gurky possolymo. U

Шнурівка sch. Die Schnur bei abutku. P, Bei, Bs.

Schnyrgaty nesak. Schturchaz. Saschtscho du es schnyrgajesch bei boky? U

Schnyryty nesak. Schnyparyz. І schtscho du dort schnyrysch, schtscho du dort ostawyw? U

Schparkomarudnyj prym. Davon, chto робіць chutka, ale njajakasna. Schparkomarudnyj — solche prymowka — chutko robyt, ja ny welmy получяйіцьця. P

Schpary mn. Bei wyrase: Schpary in пальці sajschly. Адубелі die Hölle choladu die Finger. P, Bei, Br.

Schparyty nesak. Ісці (pra mozny doschdsch). Doschtsch schparyt. P, U

Schpyzja sch. Спіца ў den Pfahl. P, U

Schtaket m Agarodscha s doschtschatschak. P, U

Schturbynuty sak. Schturchnuz. P, U

Schtyrchnuty sak. Schturchnuz. P, Bs.

Schubynyzja sch. Шыбеніца P, Bs.

Der Lärm m der Schaum. Lt.

Schuschmo n. Ist zähflüssig, das Paket. P, Lt.

Schuschmynne n. Drobnaje lamatschtscha, трэсачкі і іншая drabjasa. P

Schtschawuch m Schtscha¸e. P, U

Schtschpty mn. P, шчіпты mn. U.Newjal_Kaja kolkasz sol і, dem Pfeffer, jakuju moschna ¸sjaz tryma пальцамі.

Schtschoka sch. Bakawaja tschastka церніцы. P

schtschossja prysl. neschta. schtschossja goworyw йій. Bd, U

Schtschur m Pazuk. P, bei, Bs.

Schtschybrez m Tschabor. Bei, Bs.

Schtschynok m Plastawany abjaremak des Heus, salomy. P, U

Schtschynjaty nesak. Plastawaz des Heus, salomu. P, U

Schtschypyty sak. Прышчапіць. P, Bs.

schykotytyssja nesak. Korpazza. U

Schyl±chaty nesak. Schaljaszez. Myschy schyl±chajut in komory. P, Bs.

Schyl±chnuty sak., den Exprospekt Wyl_z. Schyl±chnuw wydro des Wassers auf den Kopf і selbst побіг. U

Schylbuchnuty sak. Upasz і, netschakana ўваліцца. So schylbuchnuw bei den Wasser, schtscho j kryknuty ny ўспів. U

Шылькітка sch. Bei, schylktka sch. P.Kasytanne. Ich fürchte шылькіткы jak dem Feuer. U

Schylkotaty nesak. Kasytaz. P, U.Ny schylkotschy йій і, so sch ny moschna. U

Schymorodde n. Drabjasa (tresk і, галінкі і інш.). Wypal allen gete schymorodde, beschimpfe ny sawarjaje das Pud nogamy. U

Schypota sch. Ігліца хвоі (калі assypajezza). P

Schytyk m Papruga, remen. P, Bei, Bs.

Schychowaty nesak. P, bei, Bs, schychuwaty nesak. Der km. Schanzawaz, шчасціць. Uns kaschnogo dem Schicksal schychowalo mit korowyju. P.Bogatomu sawschy schychuje: den Mai eine l±chkowuschku, auf тобі — wygraw bei lotyreju dem Freund! U.Jumu sawschy schychuje. Der km.

Scheno prysl. Толькі schto. Scheno pryschow — і für dem Roboter. P, Bei, Bs.

Scheren m Іней, scheran. Nach дэрві scheren, so choroschyj ячмінь naroste. An.

Schjapka sch. 1. Sukwezze сланечніку. P, Bei, Bs. 2. Ober tschastka gryba. P, U

Judyty nesak. Зводзіць. Kudy es judysch, kudy? U

Es ist m Prystassawanne звіваць ніткі ў der Knäuel flink. P

Juchta sch. Bei wyrase: nass, jak juchta. Welm і, mozna sind nass. Nass, jak juchta, pryjschow s des Hofes. U

Juschyty nesak. Zjatschy strumenem (pra kro ў). Das Obdach juschyt. P, Bs. Das Obdach jak s der Fischotter juschyt. U

Jaglyty nesak. Mozna і do¸ga krytschaz (pra dsjazej). І tschogo du jaglysch?! An.

Jagnjutschka sch. Jagnja-awetschatschka. P, U

Jadlyj prym. Sind für скаціны (pra des Heus, das Gras) ausdrücklich. P, U

Jadrynoje prym. n. Heftig, урадлівае (pra sboschscha). P

Jaducha sch. Sadyschka. P, Bei, Bd. Ny sdumaj sind Bartaschuka oraty, darin jaducha, wsche der Alte genommen. U

Jak batsch prysl. Вельмі chutka. Bei, den km. Muludyj, sdurowyj, jak batsch djalku skussyw. Der km.

Jaktynybatsch prysl. Імгненна, вельмі chutka. P, U

jakyjsja die Anleihe. Якісьц і, нейкі. P, U.Jakyjsja півэнь prybywsja bis zu mogo des Hofes, mosche твій, Sana? U

Jalowyj prym. Ялавічны, які s ялавічыны. Stuschyla in gorschkowy jalowe mnjasso mit kartopljamy — von sym'ja выйілася! U

Jalosyty nesak. Wymaswaz, pezkaz. Solches sch jenes in myne nyokuratne dytyna: für den ussju odeschu sajalosyt, ny wspywaju sind і одіваты gewaschen. U

Jalocha sch. Jalawaja karowa, jala¸ka. P, U.Treba sdaty die Kuh auf die Basis і kupyty t±lotschku, bo schtscho wsche s йійі — і alt, і jalochyju blieb. U

Ярівныця sch. Saloma jarawoj sbaschyny. Ярівныця — s sommer-. P

Das Joch n. Ist getürkt, prywjasanaje ja шыі karowy so kab, калі jana sachotscha begtschy, біла ihr der Pas kalenjach. Das Joch — поліно auf шыйі bei der Kuh, kob ny steckte in schkodu ein. An.

Eifrig prysl. Sa¸sjaty. P

Jaslja mn. P, bei, jaslja mn. Der km, jaslo n. Дзівін (die Sparkasse). Dsjasny. Jasla вэрхні і ny-schn_. P

Jat±l m Dsjazel. P

jatrytys nesak. Tschyrwanez, pakrywazza wyssypkaj (pra zela die Wunden erhitzend). P,

Bei, den km.

Jatylyna sch. Дзікая kanjuschyna. P, bei, den km. Solche ist jatylyna auf заміжковы gut ist angewachst, іды tyljatowy ukossy. Bei

Падрыхтавалі F.D.Kl_Mtschuk, P.A.M_Chajla ў

• Gukanne wjasny. Kupalle
• Гульнi, die Tänze, прыпеўкi, загадкi
• Wjasselnaja abradnasz
• S falklornaj spadtschyny Kobrynschtschyny
• Die Geschichte kobrinskich der Tempel
• Kaljady auf Kobrynschtschyne
• Kaljandarnyja abrady
• Кобрынскi die Ordnung
• Die Legenden, kask і, padann і, гульнi
• Majstry narodnaj творчасці
• Narodnyja і дзіцячыя ¸sornyja kalektywy
• Паселiшчы, schyll±, gaspadartschyja pabudowy
• Pachawanne і памінкі. Abradnasz
• Die Gewerben i ram±stwy
• Renessansawaja meblja ў Belarus_
• Sa des Hausrates ў narodnaj mowy
• Tradyzyjnyja заняткі насельніцтва
• Schtschadrawanne kaljadnaga der Herde
• Wiederzukommen