Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Die Artikel über Kobryn: die Geistige Kultur

Majstry narodnaj творчасці

Szjapan Іванавіч Dremuk — адзін s tych mastako ў, twortschasz якіх wjadoma nicht толькі ў naschaj краіне, ale і für jaje межамі. Адзінае mesza, dse mastak adtschuwaje sjabe najbolyn ist і kamfortna, geta sjalo Ds_w_n, dse ±n narads і ў sja frei. Беларускія pejsaschy Dremuka пранікнуты patschuzz±m замілавання perad rodnaj pryrodaj, jany ў mastaka jak schywyja. Вельмі ist ±n maljuje drewy häufig. Die Hölle jago palotna ў зыходзіць энергія dabryn і, spakoju, цішыні.

Twortschasz Je¸dak іі Іванаўны Lagw_now_tsch s das Jh. Ds_w_n prypadaje auf pasljawajennyja die Lumpen. Tkaz jana nawutschylassja die Hölle бацькі. Калі die Seele gut, so і рукі dobryja, працавітыя: ab getym swedtschaz dywany, посцілк і, ручнік і, surwetk і, sroblenyja Еўдакіяй Іванаўнай. Arnamenty majstrycha prydumwaje selbst, und sakrety prygatawannja farba ў swedala die Hölle бацькі. Іншы Mal die Muster snjazza. I ttsche jana potym toje, schto ¸batschyla ў den Traum. Die Datscha Wolga taksama ў sind die Stunde любіць сесці für krojeny frei. Jenes адзін usorysty radok, so другі. Und potym adbywajezza zud: skla¸sja sapra¸dny arnament.

JE _. Лагвіновіч

Beim Jh. Astrom_tschy schywe wjadomy koschnamu wjasko¸zu majstar auf ¸se рукі Мікалай Pa¸law_tsch Піліпчук. Hier ±n narads і ў sja ў 1929 Bei 17 gado ў bei ім pratschnu¸sja talent des Musikers: selbst nawutschy¸sja іграць auf die Ziehharmonika. Bei die Stunde des Dienstes ў arm іі raskry¸sja яіпчэ адзін talent — bondara. Відаць, nicht wypadkowa, tamu schto pradsed Мікалая Pa¸law_tscha taksama ў bondaram. Am meisten perschaja die Arbeit — maslabojka (біянка). Spatschatku der Sklave і ў für sjabe, potym пайшлі die Bestellungen die Hölle ljudsej. Мікалай Pa¸law_tsch wykonwaje die Arbeit nadsejna, s sadawalnennem. Buds des Gags nowyja бочкі s адзінарным ці dwajnym vom Grund, wjadro, kwaska für salennja ў ці adramantawanyja staryja retschy, якім majstar daje anderes schyzz±, für jago jany jak дзеці rodnyja, bei haut- retsch majstar ukladaje tschastku vom Pfahl duschy. Bei майстэрні Піліпчука amal koschny dsen guduz stank і, tschujezza das Klopfen malatka. Daretschy, koschny die Werkbank srobleny рукамі majstra. Und калі ў бацькоўскі das Haus pryjasdschajuz dsez і, унукі bjaguz ja dseda, і jany Malen majstrujuz. Majstar s radaszju і nadsejaj глядзіць, jak prazujuz unuk і, jak цікавяцца jago sprawaj. Und geta snatschyz, schto dsedawa ramjastwo budse schyz do¸ga.

Talenty ў Baljaslawa Antonaw_tscha Pryluzkaga s das Jh. Pryluk_ Astrom_zkaga selsaweta праявіліся s дзяцінства. Spatschatku ja maljawannja, satym ja музыкі. Sjabar jago nawutschy ў іграць auf skrypzy. Wurde nabyz інструмент angetroffen. Ale kaschtawa ў ±n nicht tanna, і Baljasla ў wyraschy ў зрабіць skrypku samastojna. pospech akryl і ў, і ў die Stunde sind Baljasla ў Antonaw_tsch гіача ў sajmazza любімай sprawaj — рабіць скрыпкі frei. Praza geta fein, карпатлівая, спешкі nicht любіць. Прылуцкі sdole ў зрабіць 8 skrypak, s якіх prada ў толькі dswe. Die Grube bolsch padabalassja daryz скрыпкі swajakam, sjabram — bei nadsejnyja рукі. Dswe пакіну ў sabe, kab bei wolnyja хвіліны pazeschyz der Dusche ігрой. Und jaschtsche ±n smajstrawa ў мандаліну і гітару. Snajscho ў Baljasla ў Antonaw_tsch prymjanenne і anderem swajmu talentu: namaljawa ў некалькі карцін, s гіпсу і zementu srab і ў цікавыя статуэткі auf рэлігійную temu. Gety кірунак newypadkowy. Прылуцкі — tschalawek werujutschy. I ±n perakanany, schto wyschyz bei нялёгкіх сітуацыях dapamog die Grube der Gott. I talentam nadsjal і ў taksama ±n.

Maryja Ulads_m_ra¸na Sazuk s das Jh. Bjarosa achwotna demanstruje вынікі swajgo majsterstwa і starannja: ручнікі і surwetk і, wyschytyja "kryschtkam" і "gladdsju", tkanyja ў try і tschatyry ніткі і ў "perabory", посцілк і, прасціны і mnogaje іншае. Bei haut- s wyraba ў batschny twortschy padychod wykana¸zy ja ¸soru, padboru нітак, spalutschennja іх kolera ў. Majsterstwu і starannju jana nawutschylassja ў maz і, wyschywaz patschala jaschtsche школьніцай. Krychu padrasla — das Dorf für krojeny. Любіць sajmazza rukadsellem і prygoscha wyschywaje і die Datscha Swjatlana. Maryja ніколі nicht adma¸ljaje ljudsjam, schto prychodsjaz für paradaj, für neu den Mustern für вышыўкі. Bei narodse zjaga ja prygoschaga, ja die Kulturen nicht pamerla, і ja Mary_ nawedwajuzza schantschyny sa Strygawa, Wostrawa, Kas_schtscha ў, іншых w±ssak. Wyschytyja і wytkanyja ihr ручнікі ±sz bei Maskwe, Gomel_ і, tschym асабліва sadawolena Maryja Ulads_m_ra¸na, bei nowaj zarkwe ў das Jh. Strygawa.

±sz beim Jh. der Stein das Haus, dse schywe Nadseja Rygora¸na Schysch. Auf perschy pogljad swytschajny wjaskowy das Haus, ale warta пераступіць jago parog, jak ubatschysch, schto geta nicht зусім so. Bei haut- пакоі der Pas wuglach abrasy ¸prygoschwajuz wyschytyja ручнік і, auf den Szenen — daroschk і, auf stalach, tumbatschkach, schafach — Sie-schytyja ці wjasanyja krutschkom surwetk і, kanapa ist pakrywalam taksama ¸lasnaj die Arbeiten geschickt. Und jaschtsche jana moscha pakasaz і фіранк і, і schanotschyja die Jacken, wyschytyja "gladdsju" ці "kryschykam", tkanyja ручнік і, swjasanyja пруткамі хусткі і die Schals, рукавічк і, шкарпэткі і многія іншыя retschy, sroblenyja jaje ўмелымі і працавітымі рукамі. Nadseja Rygora¸na daskanala walodaje ўсімі відамі rukadsellja. Ale jana вельмі сціплы tschalawek і redka калі pagadschajezza demanstrawaz swaje die Arbeiten. Perschy Mal jany выстаўляліся ў ist Bresze schmat gado ў tamu і былі azeneny, ab tschym swedtschyz Ganarowaja gramata hoch. Некалькі raso ў удзельнічала ў mjaszowych wysta¸kach. Ale jana nicht chawaje die Hölle ljudsej talent. Achwotna дзеліцца сваімі den Fertigkeiten і, раіць, padkaswaje. Swaje здольнасці ja rukadsellja starajezza peradaz den Töchterchen, unukam. Akramja getych talenta ў ±sz bei Nadse_ Rygora¸ny jaschtsche адзін — гірыгожы golas. Jana wedaje mnostwa volkseigen pessen.

Bei Wery Antona¸ny Ussenka s das Jh. Ds_w_n skladany der Wald. Нарадзілася jana ў 1942 Bei дзяцінстве do¸ga і zjaschka chwarela, s-für tschago wurde інвалідам auf ¸s± schyzz± angetroffen. Ale ў samyja цяжкія хвіліны ihr auf dapamogu прыходзіла любімая rechts — maljawanne, sdolnasz ja jakoga peradalassja die Hölle бацькі. Maljawaz patschala alo¸kam, potym perajschla auf farby. Jana leitete правіл stankowaga жывапісу, und ішла schljacham, padkasanym ihr ulasnym das Verständnis dem Licht, prygaschosz і, schadannem der Pas-swojmu wykasaz swaje адносіны ja сучаснасці nicht. ±j асабліва блізкая tema rodnaga dem Rand, pryrody, сваіх karan± ў. Adljustrawannem getych patschuzzja ў сталі jaje карціны «Sjamejnaja wjatschera», "Radnja", den "Rand Belarusk_", «Аўтагіартрэт».

Bei мастачкі bagataja фантазія, jakaja пераносіць jaje ў meszy, dse jana ніколі war nicht. I naradschajuzza карціны, якія wabjaz і арыгінальнасцю padatschy sjuscheta, і neardynarnaszju padboru farba ў, і dakladnaszju. Bei ліку іх асабліва цікавыя «die Dschungel Trap_tschnyja,« Кітаянка s vom Ball "," Mamantawa drewa "," Dsja¸tschyna і паўлін ».

Апошнія jaje die Arbeiten — auf ducho¸nyja temy. Напісаны jany s асаблівай zeplyn±j. Die Arbeiten Wery Antona¸ny adsnatschany дыпломамі II і der III. Stufen auf wysta¸kach bei Bresze, jana la¸reat das 4-Hektar рэспубліканскага festywalju творчасці інваліда ў (1997), удзельніца ablasnoga pleneru «Baranaw_zk_ja краявіды» (2001), usnagarodschana dyplomam аргкамітэта.

Die Kommentare