Die Artikel über Kobryn: die Geistige Kultur

Sjarod der Ordnung ў sachodnjaga Palessja асаблівай sawerschanaszju die Form ў і віртуознай rasprazo¸kaj arnamentu schanotschaga kaszjuma wylutschajezza Kobrynsk_ die Ordnung, які bytawa ў bei XIX — patschatku den XX. Art. perawaschna auf тэрыторыі Schab_nka¸skaga і Kobrynskaga ra±na ў. Kaschulju шылі s samatkanaga adbelenaga palatna, кроілі s прамымі плечавымі ¸sta¸kam і, planatschkaj-man_schkaj і stajatschym ці adkladnym ka¸njarom. Rukawy заканчваліся фальбонкамі ці manschetam і, аздабляліся wyschy¸kaj kryscham, падліковай gladdsju, «роспісам», wyrasam і, radsej usorystym branym tkaztwam і marschtschennem тканіны. Drobna¸sorysty geametrytschny abo раслінны arnament, wykanany tschyrwona-mal_nawym_ s невялікімі ўкрапінамі tschornaga, belaga ці z±mna-s_njaga koleru ніткам і, rasmjaschtscha¸sja вузкім і, adnolkawaj шырыні шлячкамі ў pado¸schnym ці papjarotschnym napramku der Pas ¸s±j паверхні rukawo ў.

Fartuch, paschyty s 2 polak ільняной тканіны ў sborku, asdablja¸sja nakschtalt кашулі s wykarystannem branaga tkaztwa, tschyrwonych, tschornych і сініх schljak. Admetnaszju kobrynskaga der Ordnung s'ja¸ljajezza spossab naschennja fartucho ў. Верхні fartuch ў karazejschy і s-pad jago wygljadwa ў asno¸ny arnament ніжняга fartucha. Sommer- swjatotschnaja lein- спадніца («палатнянік») schylassja s 4 polak serabrysta-belaj тканіны, wykananaj bei тэхніцы шматнітовага tkaztwa ў kryschy, akenzy, паскі. uprygoschwalassja папярочнымі арнаментаванымі шлякамі s tschyrwonych нітак — adnym шырокім der Pas padole і шматлікімі вузкімі wyschej jago.

Кобрынскі Die Ordnung. Schantschyntschy ў swjatotschnych kaszjumach. Es ist Ds_w_n gewichtig.

Den Stunden шлякі рабілі ў тэхніцы branaga tkaztwa. Das pjarednjaja Regal спадніцы ist afarmljalassja ў іншым, bolyp nassytschanym, rytme schljako ў, schto nadawala ihr wygljad fartucha häufig. Bei БДМНАіП sacho¸wajezza kalekzyja такіх «палатняніка ў» s w±ssak Lel_kawa і Ds_w_n. Beim Jh. Lel_kawa swjatotschnyja lnjanyja спадніцы мелі naswu "fartuch". (Sap_sa ў S.Borys.)

Асаблівай prygaschoszju wylutschajuzza дзівінскія андаракі (das Jh. Ds_w_n war ranej mjastetschkam). Выраблялі іх s 4 polak tschyrwonaga die Tuche ці pa¸sukna, sapo¸nenych вузенькімі вертыкальнымі l_n_jam_-prasno¸kam_ s сініх, sjal±nych, scho¸tych, der Weißen, малінавых нітак. Auf dem Gürtel спадніца збіралася ў skladk і, ніз padschywa¸sja palassoj s scho¸taj ці tschornaj тканіны. Bei БДМНАіП sacho¸wajezza некалькі eksempljara ў такіх спадніц patschatku den XX. Art. Бэзава-фіялетавыя андаракі насілі schantschyny w±ssak Padbjaresse, Sawuscho¸e і Chabow_tschy. Radsej andarak шылі s tschornaj ці z±mna-s_njaj тканіны s von der Weiße і, sjal±nym і, сінім і, фіялетавымі прасноўкамі. Bei dem Jh. Chabow_tschy андаракі шылі taksama s schera-mal_nawaga, sjal±na-scheraga ці sjal±naga die Tuche. Спадніцу падпяразвалі wytkanym bei rosnakaljarowyja ist die Wespen den Gürteln s кутасамі gefallen. Sukonny schanotschy der Gürtel nasywa¸sja ў das Jh. Lel_kawa "krajka".

Sredku kaszjum dapa¸nja¸sja garsetam. Auf тэрыторыі Kobrynskaga ra±na былі raspa¸sjudschany 2 asno¸nyja typy schanotschych besrukawak: s adrasnoj спінкай і прамымі суцэльнымі den Regalen і, und taksama suzelnyja доўгія безрукаўкі s разрэзамі ўнізе. Auf sachadse ra±na безрукаўкі nicht насілі.

Am meisten kalarytnaja і маляўнічая tschastka schanotschaga kaszjuma — gala¸nyja ¸bory. Bei kanzy XIX — patschatku den XX. Art. auf Kobrynschtschyne сустракаліся zwei typy skladanych gala¸nych ubora ў: tschapez-tkanka-chustka і tschapez-nam_tka. Намітка ¸ja¸ljala saboj pado¸schany kawalak palatna (55 — 60 cm schyryn±j і 310 cm da¸schyn±j) s ільняных adbelenych нітак, uprygoschwalassja mjareschkaj, wyschy¸kaj баваўнянымі чырвонымі ніткамі. Jaje закручвалі pawerch ist satschassanych walasso ў, sabranych auf патыліцы ў das Bündel ці gulku, nakschtalt "gretschaskaga wuseltschyka", і samazawanych невялічкім, s dalon, wjasanym tscheptschykam glatt. Swerchu намітка абвівалася wuskaj dyjademkaj («кілбаскай»), utwarajutschy prygoschuju драпіроўку wakol twaru і auf спіне. Kaszjum dapa¸nja¸sja шыйнымі ўпрыгожаннямі — pazerkam і, stuschkam і, абразкамі («lygmanam і»).

Мужчынскі kaszjum sklada¸sja s кашулі nawypusk, padpjarasanaj den Gürteln, нагавіц і gala¸noga ¸boru — шапкі s tschatyrochwugolnym den Oberteilen ці salamjanaga der Schirmmütze, asdoblenaga ¸sorystaj tass±mkaj der Pas werse і kakardaj. Najbolsch paschyranaj auf Kobrynschtschyne war паліковая sarotschka. Палікі pramawugolnaj die Formen ўшываліся auf pljatschach паміж асноўнымі den Regalen і, schto рабіла sarotschku sanadta schyrokaj, tamu wakol шыі jana збіралася ў зборкі. Нагавіцы шыліся s rombapadobnaj ці kwadratnaj usta¸kaj.

   Schantschyna ў kaszjume s наміткай. Ist Яўсімавічы gewichtig.

Gala¸nyja ¸bory, kaschul і, спадніцы, fartuch і, настольнік і, ручнікі den Stunden аздаблялі wyschy¸kaj. Auf поўдні Kobrynskaga ra±na назіраецца асаблівая ўстойлівасць geametrytschnaga "naschywannja". Wyschy¸ka ¸ja¸ljala saboj, jak правіла, sukupnasz ra¸nasnatschnych bardsjura ў, rasmeschtschanych auf pe¸naj адлегласці адзін die Hölle adnago. Auf patschatku den XX. Art. атрымалі paschyrenne аплікацыя, wyschy¸ka kryschykam, und taksama раслінны arnament.

Верхнім adsennem muschtschyn і schantschyn служылі belyja njadublenyja кажухі і sukonnyja світы (latuch і), якія шыліся s belaga, scheraga ці karytschnewaga die Tuche. Bei БДМНАіП sacho¸wajezza kalekzyja світ s w±ssak Belsk, Ds_w_n, Lel_kawa, Ruchow_tschy, Chabow_tschy. Jana pradsta¸leny 2 тыпамі — wussam і s падразнымі бачкамі. Decke світы s wussam sakljutscha¸sja ў nastupnym: спінка рабілася suzelnaja, krysse gladkaje, und ў bakawyja die Nahten ўстаўляліся trochwugolnyja kl_ny - "wussy". Bei другім type світы pjarednjaja tschastka skladalassja s 2 suzelnych polak, спінка sch auf лін іі s bako ў padrasalassja, und ў zentry prykladna auf 9 — 12 cm wurde neadrasnoj angetroffen. Padrasnyja бачкі прызборваліся і прышываліся ja ober часткі. Solche світа schtschylna abljagala фігуру. Auf ka¸njary, grudsjach, bakawych клінах, den Stunden і der Pas die Ränder rukawo ў латухі аздабляліся стракатымі пышнымі кутасамі і вышыўкамі малінавым і, sjal±nym і, сінім і, ruschowym і, чырвонымі і блакітнымі ніткамі. Den Stunden samest вышыўкі выкарыстоўвалі abschy¸ku von der Schnur tych scha kolera ў і tschornaj tasmoj. Bei kanzy den XIX. Art. atrymala raspa¸sjudschwanne і karotkaje werchnjaje adsenne — die Jacke.

Ja getaga der Stunde auf Kobrynschtschyne nicht перавяліся majstrych і, якія wedajuz шматлікія sakrety tkaztwa і вышыўкі. Bei dem Jh. Ds_w_n tkaztwam sajmajezza Ganna Ігнацьеўна Schudryj, 1929 n.

• Gukanne wjasny. Kupalle
• Гульнi, die Tänze, прыпеўкi, загадкi
• Wjasselnaja abradnasz
• S falklornaj spadtschyny Kobrynschtschyny
• Die Geschichte kobrinskich der Tempel
• Kaljady auf Kobrynschtschyne
• Kaljandarnyja abrady
• Кобрынскi die Ordnung
• Die Legenden, kask і, padann і, гульнi
• Majstry narodnaj творчасці
• Narodnyja і дзіцячыя ¸sornyja kalektywy
• Паселiшчы, schyll±, gaspadartschyja pabudowy
• Pachawanne і памінкі. Abradnasz
• Die Gewerben i ram±stwy
• Renessansawaja meblja ў Belarus_
• Sa des Hausrates ў narodnaj mowy
• Tradyzyjnyja заняткі насельніцтва
• Schtschadrawanne kaljadnaga der Herde
• Wiederzukommen