Die Artikel über Kobryn: die Geistige Kultur

Wjasselny abrad sklada¸sja s 4 tschastak: dopyta ў, злюбін, запоін і wjanza. Njawestu выбіралі swytschajna родзічы жаніха. Auf dopyty хадзіла маці жаніха albo jakaja-nebuds paschylaja родзічка, kab dawedazza pra njawestu, raspytaz bei den Verwandten ab іх namerach nakont samuschscha dsja¸tschyny.

Pras некалькі ds±n paslja dopyta ў жаніх sa den Vätern des Schwiegersohnes выпраўляліся auf злюбіны. Pry іх з'яўленні njawesta выходзіла. Bazka ці маці адзін auf адзін распытвалі jaje, ці schadaje jana выйсці samusch, und satym паведамлялі ab getym dem Vater des Schwiegersohnes. Paslja getaga prycho - дзіла apranutaja den Pas-swjatotschnamu njawesta, ставіла den Tisch auf pokuz і, bedeckte jago von der Weiße настольнікам і выходзіла sno ў bei klez ці ў sussednjuju die Hütte. Der Vater des Schwiegersohnes wyma ў s daroschnaj сумкі das Brot і garelku і і ў іх auf den Tisch, наліва ў perschuju tscharku і віта ў усіх наступнымі словамі geworden: "Gib, Bosche, schtschob wse bulo gosche! schtschob sjaja ein Paar schtschaslywa bula, dem Becher горілку des Eifers, korobkoju діты міряла, і schtschob bis zu старості тішылася von sich». Auf getyja slowy ¸se адказвалі: «Hex ім der Gott daje, jak selbst snaje і відае». Paslja getaga patschynalassja sastolle. Калі sch bazka njawesty pakladse ў kaschel dem Vater des Schwiegersohnes try буханкі die Brote і столькі sch kawalka ў palatna, geta asnatschaje, schto sastolle skontschylassja, і жаніх павінен wjartazza damo ў.

Paslja злюбін bei subotu bywajuz sarutschyny albo запоіны, auf якіх njawesta taksama nicht prymaje ¸dsel. Bei gety die Stunde der Vater des Schwiegersohnes dama¸ljajezza nakont passagu і колькасці gaszej s der Seite жаніха. Ab getym moschna dawedazza і der Pas колькасці buchanak die Brote, якія der Vater des Schwiegersohnes peradaje bazku njawesty.

Bei njadselju paslja sarutschyn bei zarkwe tschytajezza abwjaschtschenne. Bei subotu, напярэдадні wjassellja, sarutschyny pa¸tarajuzza, auf іх uscho прысутнічае njawesta Malen s сяброўкамі. Ja s'ja¸lennja жаніха dsja¸tschaty pljatuz вянкі s ruty і spjawajuz песні:

Bei syl±nym dem Garten зіллічко sazwytaje,
Bei naschyj Mar'juchny высілле potschynaje.
Nech scha ій der Gott daje ja pomagaje
I рідный batenko nech dakladaje.
Ne das Weinen, Mar'juchna, wynotschky ¸jutschy,
Budesch die Plakate, für Іваном schywutschy,
Свікровы porogy perestupajutschy,
Swykruchy narowy perejmajutschy.

Калі njawesta war сіратой:

Oj snaty, snaty, schtscho Mar'juchna syrota:
Ist chatka, usky das Tor vergänglich.
Ich werde den Falken auf Ukra_nu schicken,
Nech auf вэсілле sbere rodynu,
Ich werde bis zum Himmel sywu sosulku schicken
Swaty auf вэсілле matulku!
Oj prydy, prydy, der Seife matulko!
Ich kann wstaty, sywa sosulko nicht!
Ich kann wstaty, die Ordnung die Daten nicht,
Die Ordnung des Datums swomu dytjaty

Калі жаніх pryjdse, spjawajuz:

Oj прыіхалы sapywalnotschky,
Mar'juchnu sapywaty,
Prywesly der Seite medu batenka tschastowaty,
Und горілонькы дві барылонькі
Für podruschetschok, für rodynonky.

Бацькі ў senjach sustrakajuz жаніха, wjaduz bei klez і tschastujuz. Satym der Brautführer (marschalak) nasta¸ljaje jago, jak абыходзіцца s njawestaj. Bei gety die Stunde bei chaze spjawajuz:

Прыіхав Іван bis zu дівкы,
Jak klar місяц bis zu surky.
pytajetsja batenku:
«Schtscho мні goworyty?»
Batko kasche bis dazu:
Ne die Mundarten nytschogo,
Ist marschalok dazu.

Pad гукі getaj песні marschalak уводзіць жаніха ў die Hütte і padaje njawesze падарункі: чаравік і, pantschoch і, стужкі і pjarsz±nk і, kaschutschy: «der Pan molodyj obsylaje die Frau jung podarkamy, schtschob bula laskawa, prynjala». Njawesta prymaje ¸s± geta, нізка klanjajezza marschalku і weschaje падарункі auf szjane ў kuze die Hütten. Marschalak njawesty выходзіць auf сярэдзіну і gaworyz: «Oto die Frau jung obsylaje podarkamy des Vaters, matku і marschalka des Pans jung, schtschob buly laskawy, prynjaly». Жаніх нізка klanjajezza bazkam njawesty, und die Hölle marschalka prymaje wjanok s ruty і nadsjawaje jago auf die Mütze. Bazku жаніха і marschalku padnossjaz der Pas kawalku palatna, якія jany sawjaswajuz sabe zeras pljatscho. Palatno für маці chawajuz bei die Tasche, tamu schto маці ніколі nicht прысутнічае auf запоінах. Satym den Schnurrbart sadsjazza an den Tisch, akramja жаніха і njawesty, якім маршалкі sawjaswajuz хусткі auf рукі і trojtschy abwodsjaz wakol wurde. Für haut- abychodam njawesta klanjajezza bazkam і атрымлівае die Hölle іх blagasla¸lenne; госці pad die Stunde getaga abradu spjawajuz:

Ny вітёр kalynu lomyt —
Kolo des Tisches дівка chodyt
I hinter sich zwei janwoly wodyt,
Und tret±go — Batenka swogo.
Setze sich, batenku, hinter dem Tisch.
Kasaly мні
Janwoly моі
poklonytyssja тобі. Batenku,
blagoslowy doleju!

Getuju sch das Lied spjawajuz і für maz і, paslja getaga sadschajuz maladych an den Tisch і patschynajuz spjawaz іншыя песні:

Лэтілы gussy tscheres der Garten
Klykaly дівоньку auf possad,
Стэлітэ kowdry in die gewandte Reihe,
Blagoslowy, batenku, ich werde mich setzen.

* * *
Sburnaja sjaja subota —
Sobrala дівонькы podruschky,
possadyla in die Reihe і die Reihe,
I. selbst сіла auf possad.
Sagte gadonku tychonko wahr,
Kasala samusch werde ich nicht gehen,
Junger ich mag nicht.
Und dich, batenku, nicht wwaschaj,
Motschy ячмінь auf das Malz,
Kupy пшеныці auf korowaj.

Für stalom maladyja ўстрымліваюцца die Hölle jeschy і пітва. Nareschze marschalak s жаніхом ustaje і dsjakuje: «Djakuju dem Vater, matery, swatowy і сватьті für всі poschytky», — і jany sychodsjaz. Bei gety die Stunde сяброўкі patschynajuz прыбіраць njawestu. Raspljatajuz і prytscheswajuz kassu, sawjaswajuz auf galawu weiß chustku, uprygoschanuju рознакаляровымі стужкамі ў wygljadse невялікага какошніка, apranajuz sind tschorny armjak (schupan) s чырвонымі saszeschkam і, satym ідуць der Pas sjalu s die Hütten ў die Hütte і sapraschajuz auf wjasselle neu:« Prossyw batko і die Matts, і bitte ich auf вэсілле, auf chl_b-sul, auf korowaj і auf wse, schtscho den Bug poschle ». Getak scha sapraschaje і malady auf swa± wjasselle, jakoje adbywajezza assobna ў chaze jago bazko ў. Ja wjanza peschschu nicht chodsjaz. Калі жаніх bjare njawestu s іншай ist і, so ±n wypra¸ljajezza ў zarkwu sa vom Pfahl der Hütte ў суправаджэнні swajgo die Züge gewichtig. Njawestu papjaredschwajuz ab die Stunde der Abfahrt, kab jana nicht спазнілася. Калі sch jany abodwa schywuz bei adnoj w±szy, bei такім Mal жаніх s bratam (den Freundchen) і s marschalkam jedse ja njawesty. Бацькі sustrakajuz jago auf dwary s den Broten-sollju, wjaduz bei die Hütte і sadsjaz an den Tisch. Njawesta s дружкамі выходзіць s клеці і padaje die Grube auf bljudse zwei wjanzy, chustku, пярсцёнкі і stuschku, kaschutschy:« ich Bitte tebe, Іванэ, auf perschyj die Ordnung ». Жаніх prymaje ¸s± geta, bei den Pfahl tschargu doryz njawesze groschy і ¸sadschwaje jaje sjabe erhitzend. Paslja getaga der Pas sagadse wjasselnaga starasty maladyja sastupajuz mesza bazkam, bei якіх prossjaz blagasla¸lennja, trojtschy klanjajutschyssja ім. Бацькі blagasla¸ljajuz:« Благословітэ, der Vater і mate das Pud zarskym wenzem staty ». Paslja des Freundchens sa starastaj trojtschy abwodsjaz іх wakol wurde і spjawajuz: Tryswjatuju« Ojtscha unser "_" Uwaskressenne twa±, Chrysze Spasse ». Pry wyjesdse sa dwara ў zarkwu свахі spjawajuz:

Ломітэ roschenku,
Стэлітэ doroschenku
Moloduj і dem Jungen
Bis zum Haus Boschogo

* * *
Bis zu schljubu, дівонькы, bis zu schljubu...
Upady матюнці bis zu noschok,
podjakuj den Freundinnen für wynok
Von I. rot chlopzjum für tanok.
Dywtschjata wynotschky swywaly,
Молодьці таньці najmaly.

* * *
Sawydlywy woroschonky,
Überlassen Sie s doroschenky
Moloduj і dem Jungen
Bis zum Haus Boschogo.

* * *
Dort йім ручэнькі swjaschut,
Вірнэе slowze skaschut.
Вірнішэ, jak batko,
Вірнішэ, jak die Matts.

* * *

Быжітэ, konyky, sywy nywelytschky
Auf den Berg steil,
Unter zerkwu die Heilige.
Perschaja квітонька — molodyj molodez.
Быжітэ, konyky, sywy nywelytschky
Unter zerkwu heilig,
Auf den Berg steil...
Andere квітонька — jung дівонька.

* * *
Swunkoje derewo topulle
In лісе stand, шуміло,
Dorogoju wes±ne звыніло,
Auf dwur swes±ne mowylo,
Mowylo дівоньці in нэдільку: —
Nawyj wynotschkuw s barwynku,
Ne plety die Sensen in batuschky,
Nagotuj rutschnyk unter nuschky,
I schowtu свіченьку in rutschky.
Auf білом rutschnytschku stand,
Schowtu ju свічку derschala,
Jak bub слёзонькі ronyla,

Beim Gott doly prossyla:

Hier mene, Bosche, spomoschy,
Meinen batenka прынэсі
Auf syte nowe podwurje,
Auf sapyssowe sastup'e.

* * *

Auf die Berge zerkowka —
Swjatyj Hat gerettet,
Wyjdy, batenku, protyw uns!
Oj wyjdy, najdy protyw uns,
powyntschaj діткы in die gute Stunde.

Pry набліжэнні ja zarkwy, spjawajuz:

Nema des Pfaffen die Häuser,
Поіхав Bis zu Lwow,
Kljutschyky kupowaty,
Zerkowku odtschynjaty,
Naschy діткы wyntschaty.

Bei zarkwe sluchajuz abednju, und paslja saambonnaj малітвы свахі і маршалкі passjarod zarkwy рассцілаюць kawalak palatna, auf den Rändern jakoga kladuz das Brot, und пасярэдзіне bruch- manetu, raspljatajuz kassu ў njawesty і, kab jana ў жыцці nicht zjarpela pryzjasnennja, расшпільваюць sapaschku auf ka¸njary кашулі. Bei die Stunde wjantschannja njawesta імкнецца наступіць auf nagu жаніху, kab mez über ім perawagu ў sjamejnym жыцці. Adychodsjatschy die Hölle analoja, njawesta zjagne für saboj padnoschnaje palatno, kab des Freundchens і сяброўкі jaje nicht чакалі do¸ga жаніхо ў, und den Spuren für ihr выходзілі samusch. Paslja wychadu s zarkwy sachodsjaz bei die Hütte ja swjatara für blagasla¸lennem і prynossjaz padarunak — nekatoryja pe¸nja і kuryzu, іншыя — das Brot і garelku. Ad'jasdschajutschy, spjawajuz:

Djakujmo poponkowy,
Naschomu batenkowy,
Schtscho uns swyntschaw,
Nemnogo genommen: Puwpjata des Goldenen
Der Oden naschogo des Jungen
I lytowsku kopu
Für dywozkuju die Sense.

* * *
Прыіхала дівонька s schljubu,
poklonylas s rutonkoju
Pered swojeju motjunkoju:
Meine matjunko, rosche,
posdorow tebe, Bosche,
Schtscho du mene naradyla
Für gut sem'janyna.
Auf mene die Pfaffen gljadjat,
Auf mene djaky gljadjat,
Auf mene sadywylyssja,
Schtscho in ks±nschkach pomylylyssja.

* * *
Snaty Івана, schtscho swyntschanyj:
Auf jum wynok pomynjanyj;
Jak іхав bis zu schljubu buw s kalynonk і,
Und der Oden schljubu — s рутонькі.
Ідэ Іван s wyntschannja,
±go batenko im Tor стоіть,
Білый rutschnytschok in den Händen діржыть,
Sl±sonkamy oblywajetsja,
Swogo dytjatka pytajetsja:
Schtscho du batschyw, mein dytjatko?
Batschyw ich, batschyw усі swjatn і,
Batschyw і die Weise Дівы Pretschyste_.
Pretschystaja выночкі swywala,
Uns, molodenkym, bis zu schljubu hat gereicht.

Pad'echa¸schy ja die Hütten njawesty, spynjajuzza bramy і spjawajuz erhitzend:

Wyjdy, batenku, s свічамы —
Wsche твоі діткі swyntschany!
I du, matjunko-utko, Tschom nicht wychodysch chutko,
Tschom uns ne wytajesch I tschomu nicht pytajesch:
Tschy saras schljub braly,
Tschy всі прыіхалы?

Hier бацькі wychodsjaz nassustratsch maladym s den Broten і sollju, віншуюць іх, tschastujuz півам і wjaduz bei die Hütte. Ja abeda свахі spjawajuz:

Dajte s des Pfahls
Rutschnyka bis zum Tisch:
Mar'juchnena die Hochzeit kwoktsche,
Обідаты chotsche.

Bei іншых w±skach бацькі nicht wjaduz maladych s гасцямі ў die Hütte, und tschastujuz assobna ў клеці. Paslja getaga maladaja прыходзіць bei die Hütte і dapamagaje маці tschastawaz gaszej; між tym malady agljadaje gaspadarku zeszja і wjartajezza, калі госці adabedajuz. Die Tänze patschynajuzza pad nape ў nastupnaj pesn і, jakaja suprawadschajezza musykaj:

Unser swatonku, коханічку,
Sind sche uns bis zu tantschyku leer,
Нужэнькі prolomaty,
Schubonky pokasaty.

Калі molads развесяліцца, свахі patschynajuz spjawaz:

Gde наші коровайныці
Nap'jano popylyssja,
Schtscho über uns sabulyssja?

Wsche uns spywajutschy, gar der Geist sanymaje, Und nychto і wodoju ne прікропляе. Paslja getaj песні wymajuz s petschy der Laib і chawajuz bei chaze, paku l nicht pryjdse die Stunde дзяліць jago. Passjarod des Tanzes ў marschalak das Geheimnis выводзіць maladych auf den Hof, садзіць іх auf die Fuhre і die Ulme auf wjasselle ў die Hütte maladoga. Pry ¸esdse auf den Hof, spjawaje:

Іван swyntschannyj wese batkowy das Geschenk —
Tonenkyj, byl±nyj suwalok,
Bo wsche bulyn годі schdaty,
Chotsche Mar'juchnu zu собі sind genommen.

Bazka жаніха sustrakaje maladych auf dwary, віншуе іх, prymaje die Hölle нявесткі padarunak, wjadse іх bei die Hütte і kladse padarunak auf den Tisch. Маці prymaje sa wurde padarunak, садзіць maladych an den Tisch і tschastuje рознымі стравамі. Paslja getaga patschynaje іграць die Musik і molads tanzuje. Pras некалькі гадзін starasta passylaje westku bazkam maladoj, schto chutka pryjedse ja іх wjasselle die Hölle жаніха. Paslja wjartannja paslanza die Hölle starasty patschynajuz spjawaz:

Ne kun vom Huf poswonyw,
Jenes Іванко nach сінях pochodyw,
Swogo batenka probudyw
I so ihm goworyw:
Stehe auf, batenku, dowgo spysch,
Mene in den Weg ne radysch.

Auf schto bazka adkaswaje:

Oj du, muj dem Sohn, kosatschku,
Wybyraj swanku spywatschku,
Den I. Ältesten alt,
Die I. Freundin klug,
schtschobys ne мів soroma,
Bo dort tschuscha die Seite.

Satym blagasla¸ljaje maladych і adpuskaje іх ja bazko ў njawesty ў суправаджэнні bajar. Geta adbywajezza notschtschu, tamu der Pas darose spjawajuz:

Bei naschogo Івана tschorny очі — Wun ne боіться чорнэі notsch і!
Tschogo sch dem Mai bojatys,
Tschogo dem Mai ljakatys:
Der Bug ist von mir notwendig,
Kun podo von mir,
Swanky і pryswanky
Ringsumher so von mir.

Бацькі sustrakajuz maladych, wjaduz іх bei klez, dse njawesta, kab адрозніваць die Hölle сваіх gaszej, perawjaswaje koschnaga palatnom zeras pljatscho. Госці ¸wachodsjaz bei die Hütte і patschynajuz весяліцца. Pras nekatory die Stunde ідуць bei госці ja дружкі. Bei gety die Stunde свахі spjawajuz:

Des Freundchens всіх uns bis zu sebe prossyla,
Usche der Seite medu seit langem wykotyla.
Und jak bude tschastowaty,
Jenes budemo notschowaty.

Paslja tago jak pawessjaljazza ў druschk і, ідуць sno ў ja bazko ў njawesty, darogaj spjawajuz:

Wir bei druschky buly,
Insgesamt dowol мілы,
Med і wyno pyly,
Pschenytschnyj хліб йiлы,
Und der Oden des Fleisches і kowbas
Ist ne puskaje der Gürtel klein.

Калі ¸wachodsjaz bei die Hütte, tyja dsja¸tschaty, якія засталіся, spjawajuz njawesze:

Ne letaj, sosulko, s kutka synoschatky —
Ne so dobre bude bei чужэі matk і!
Sokoly sydjat,
Auf tebe gljadjat,
I wosmut tebe auf krylotschka,
Sanessut tebe der Oden гніздочка.
Ne выбігай, jungen Mar'juchno,
Für swogo batenka podwur'etschko,
Bo bojare sydjat,
Auf tebe gljadjat,
Wosmut tebe der Oden batenka
I sawesut bis zu свікронька.

Paslja getaj песні starasta s vom Freundchen wynossjaz s kamory der Laib, spjawajutschy:

Moschtschony die Brücken s komory bis zur Hütte,
Jene melke ich nessjuno korowaj sind reich.

Der Laib kladuz auf den Tisch, für які sadsjazza бацькі і rodnyja njawesty, und starasta gaworyz: «Blagoslowy, ottsche і die Matts, dytjaty auf passag sjadaty». Paslja getaga бацькі ¸stajuz, a іх mesza sajmajuz maladyja. Druschko ставіць perad імі talerku і spjawaje:

Jak s dem Paradies, s dem Paradies sonetschko wstaje,
So junger Mar'juchna auf possag sjadaje,
I prossyt batenka über wspomoganne:
— Muj batenku-m_sjazju, spomoschy mene
Vom schtschaslywym Alltagsleben,
Kopoju schytom,
Schtschastem, sdorow'em,
Doleju, der Ruhe.

Bazka adkaswaje:
Nechaj tebe, donku, den Bug spomagaje I всі sind і heilig, і ljudy sind gut. Der Fernen druschko spjawaje: Oj rode, rode reicher Wedy statotschok der Weiche: die Kühe s teljatamy, Owetschky s jagnjatamy. Pry getym koschny s der Verwandten падыходзіць ja njawesty і adorwaje jaje. Des Freundchens запісвае haut- padarawanuju retsch. Starasta sch налівае tscharku garelk і, peradaje njawesze, und jana — koschnamu, chto doryz. Pry getym bei njawesty і ў tago, chto prymaje tscharku, die Hand павінна byz abwjasana chustkaj. Ale perad getym, jaschtsche ja "perapoju" замужнія schantschyny sdymajuz s njawesty dsjawotschy ¸bor і sawjasywajuz ihr auf galawu chustku, und жаніху nadsjawajuz die Mütze, pry getym spjawajuz:

sawsjalyssja swachy діло srobyty,
Knjagynju upowggy.
Prydy, batenku, pogljady,
Jak dein dytja powyly.
powyly, roskwtgowaly,
Schtscho всі ljude dywowaly.

Für perapojem ідзе dsjalba des Laibes, pry getym bazka njawesty робіць kryschapadobnuju naresku auf караваі. Starasta tym scha naschom вынімае s des Laibes kryschapadobnuju часцінку, sagortwaje jaje Malen s graschyma, якія падаравалі auf perapo і, bei weiß chustku і addaje njawesze. Paslja getaga der Laib дзеліцца auf невялікія kawalk і, якія rasdaje koschnamu, chto ўдзельніча ў bei перапоі. Paslja tago jak der Laib падзяліл і, starasta spjawaje:

Der Älteste — wyswol±nyj,
Korowaj — podyl±nyj.
Gib sche, Bosche, dobre літо,
Schtschob die Geburt des Elches uns schyto,
Ячмінь і pschenyzja,
I wsjaka paschnyzja.

Und maladaja ў davon die Stunde, калі starasta rasdaje der Laib, koschnamu s verwandt жаніха doryz der Pas kawalku palatna. Pry getym свахі spjawajuz:

Es ist schade, Bosche, daruw
Für tych prächtig bojaruw:
Уміють Die Gaben braty,
Nicht вміють djakowaty,
Шапочкі podyjmaty.

Paslja adorwannja der Verwandten жаніха maladaja skladwaje swaje retschy і rychtujezza ja ad'esdu, dabei die Stunde jak бацькі s гасцямі wjatscherajuz. Paslja wjatschery starasta spjawaje: «Würdig ist», und paslja getaga prypjawaje:

Es ist schade, Bosche, daruw
Für tych prächtig bojaruw:
Уміють Die Gaben braty,
Nicht вміють djakowaty,
Шапочкі podyjmaty.

Der Fernen падхопліваюць schantschyny:

Rytschnaja rybonko, tschy ne ist es тобі bude schade,
Jak jenes goworjat gut ljude,
3 рыкі in osery, ідучы,
Sel±nu das Gras mnutschy.
Junger Mar'juchno, tschy ne ist тобі bude schade,
Jak über тобі deine rodyna sabude?
Tschy ne ist es тобі bude, der Oden batenka ідучы schade,
Dobranutsch dajutschy?

Njawesta ¸sja ў sljasach выходзіць s klez і, bei gety die Stunde dsja¸tschaty spjawajuz:

Ne schmiede, sosulko, in temnom лiсы,
Тобі kowaty in sel±nuj die Eichenwälder!
Ne weine, Mar'juchno, bei своеі matky,
Budesch die Plakate, жівучі in свікров і,
Іі narowy perejmajutschy, Chl_ba і солі uschywajutschy.

Paslja getaga starasta kascha: «Blagoslowy, ottsche і die Matts, dytjaty auf dem Alltagsleben staty». Njawesta klanjajezza bazkam і атрымлівае blagasla¸lenne, хрысціцца, zaluje das Brot, bjare jago pad der Leiste і выходзіць s die Hütten. Bei gety die Stunde starasta spjawaje:

Bis zum Nadelwald, tetjurko, bis zum Nadelwald,
Dort тобі die Kiefern s der Auswahl,
Dort тобі das Wasser s krynyz і,
Dort тобі die Beeren jaryzja (земляніка).

Dsja¸tschaty:
Neprawda, sokolju, neprawda: Коныкі s ' ілы trawyzju, Wolyk_ wypyly wodyzju, Jagodk_ skl±waly птыці.

Starasta:
Bis zu свікра, Mar'juchno, bis zu свікра, Dort ist тобі wetschera, Dort тобі світёлка met±na fertig, Ist des Nachales stel±na Weich.

Dsja¸tschaty:
Neprawda, starosto, neprawda, Sw_t±lku дівэры засілы, Wetscheru зовыці s ' ілы, Swykrucha salegla dem Nachale.

Калі maladaja kladse retschy ў die Fuhre, dsja¸tschaty spjawajuz:

Nakryj mene, swanetschko, polamy,
Schtschob ne oblyla mat±nky sl±samy.

Starasta:
Ubyrajsjasch, Mar'juchno, ubyrajsja,
In kowanyj die Hochschule wkladajsja.
Wsche ist es der Oden ' іжжаты höchste Zeit,
Swogo dem Alltagsleben одвідаты.

Pry wyjesdse:
Djakuju tob і, muj batenku, Djakuju tob і, muj місяцу, Für dein godowanne, Für dobre possylanne! Ich wusch in tebe lychogo die Wörter ne tschula, Tulko kossonku tschessala, Біло lytschko.

Darogaj:
Graj, graj, schtschuko-rybo, nach bystrum duna і,
Bo chutko saplywesch wsche in чужыі kra і;
Dort budesch slowl±na,
3 лушчіцы slupl±na
I molodzewy auf обід swar±na.

Pry набліжэнні ja dem Haus bazko ў жаніха spjawajuz:

Surenka swytowaja swytaje,
Mar'juchna das Tor trogaje: —
Odtschyny, batenku, das Tor,
Die Achse тобі нэвістка ist jung!
Tschorny очі hat geweint,
Schtscho kossonku hat gelitten.

* * *
Freue sich, batenku,
Wesemo нэвісточку,
Wyssoku, jak jalyna.
Tscherwonu, jak kalyna.
Калі maladaja maloga der Größe:
Nicht ljakajsja, batenku,
Schtscho нэвістка die Kleine;
Wir еі подвыжыімо,
Auf schowku postawymo,
Vom Gold podwaschymo.

Bei nekatorych mjaszowaszjach дамашнія, patschu¸schy набліжэнне wjassellja, skladajuz вогнішча bramy і pras jago maladyja павінны ¸jasdschaz auf den Hof erhitzend.

Auf dwary spjawajuz:

Прыіхала пані
In tschornomu schupan і,
Ne chotsche wstawaty,
Treba powytaty.

Бацькі жаніха wychodsjaz nassustratsch, віншуюць njawestu і wjaduz bei die Hütte. Маці sustrakaje njawestku ў futry po¸szju nach oben.
Калі maladaja ўваходзіць bei die Hütte, spjawajuz:

Freue sich, die Matts,
Ідэ нэвістка bis zur Hütte,
3 вэлыкымі очіма,
3 schyrokymy pletschyma,
Gut robotucha,
Und ліпша kolotucha.

Maladaja kladse pryweseny das Brot auf den Tisch і pad petsch кідае kuryzu, paslja getaga bjare wjadro і ідзе für wadoj. Bei gety die Stunde госці wjatscherajuz. Für maladych wjatschera padrychtawana ў клеці. Paslja wjatschery starasta wjadse maladych, ім spjawajuz nastupnyja песні:
Wsche дівонька s die Loge ідэ, sind Swomu свікровы daje gut-den. Oj, ich bin bula froh sind gut-den hat gegeben, serdenko mein hat die Wolke Ale eingenommen: Ne kann ich goworyty, Serdenko swesselyty.
Pry padychodse ja Häuser, maladyja patschynajuz die Tänze auf dwary, und für імі і ¸se gosz і, spjawajutschy:

Gib sche, Bosche, die gute Stunde,
Jak bei ljudej, so і bei uns.
Gib, Bosche, dem Guten godynu,
Multipliziere ihm rodynu.

Maladyja ў суправаджэнні gaszej ідуць s віншаваннямі ja des Pans, spjawajutschy der Pas darose:

Wir bis zum Pan ідэмо,
Das Geschenk nessemo;
Bis zum Pan jung,
Wir sluschenky es.

Der Pan s die Ghanaerin prymaje padarunak (palatno) і віншуе maladych, adpuskaje некалькі garza ў гарэлкі auf sakantschenne wjassellja. Auf darose sustrakajuz druschak maladoj, якія ідуць павіншаваць jaje auf neu den Lager, sajasdschajuz bei госці ja starasty і druschk і, und die Hölle іх sno ў bei die Hütte ja bazko ў жаніха, dse dseljaz der Laib жаніха і prazjagwajuz guljanne. Калі rasychodsjazza, spjawajuz:

sklonylossja sonetschko bis zu dolu,
Die Stunde uns, panowe, bis zum Haus.
Wsche вітёр das Tor відчыныв,
I місяц den Weg oswytyw.

Музыкі wjaduz gaszej für bramu і auf развітанне s гаспадарамі spjawajuz:

Bery, tschorte, des Gastes,
Und die Musik poslja.

Beim Jh. Chabow_tschy paslja wjantschannja njawesta, калі выходзіла s zarkwy, zjagnula für saboj abzassam ручнік, auf якім stajala ў die Stunde wjantschannja, kab jaje дружкі chuttschej маглі выйсці samusch. (Sap_sa ў P.Duds_nsk_ die Hölle Mary_ Dsjan_sa¸ny Wakul_tsch.)

Beim Jh. Akzjabr wjasselle святкавалі 3 дні. Bei sbornuju subotu dsja¸tschaty s барвінку вілі wjanok njawesze, potym клалі jago ў сіта і бацькі выкуплялі jago. potym gety wjanok надзявалі auf den Laib і маці s bazkam 3 Male абводзілі ім wakol galawy njawesty. Bei njadselju adbywalassja wjantschanne. Perad ad'esdam bei zarkwu bazka s wjadrom wady, und маці s den Broten і sollju 3 Male абыходзілі swjatotschna ¸brany die Fuhre і лілі wadu pad kapyty den Pferden. Paslja wjantschannja жаніх і njawesta раз'язджаліся, potym прыязджалі die Väter des Schwiegersohnes і выкуплялі njawestu. Жаніх забіра ў jaje ў panjadselak. Калі дзялілі der Laib і дарылі maladych, казалі: «ich Schenke groschy auf 4 kapy, kab былі 4 syny і ¸se die Musiker", albo "Schenke ich groschy, kab былі дзеці charoschy». (Sap_sala І.М.Бабер.)
 

 

• Gukanne wjasny. Kupalle
• Гульнi, die Tänze, прыпеўкi, загадкi
• Wjasselnaja abradnasz
• S falklornaj spadtschyny Kobrynschtschyny
• Die Geschichte kobrinskich der Tempel
• Kaljady auf Kobrynschtschyne
• Kaljandarnyja abrady
• Кобрынскi die Ordnung
• Die Legenden, kask і, padann і, гульнi
• Majstry narodnaj творчасці
• Narodnyja і дзіцячыя ¸sornyja kalektywy
• Паселiшчы, schyll±, gaspadartschyja pabudowy
• Pachawanne і памінкі. Abradnasz
• Die Gewerben i ram±stwy
• Renessansawaja meblja ў Belarus_
• Sa des Hausrates ў narodnaj mowy
• Tradyzyjnyja заняткі насельніцтва
• Schtschadrawanne kaljadnaga der Herde
• Wiederzukommen