Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Artykuł O mieście Kobryń: duchowny kultura

Гульнi, taniec, припеўкi, загадкi

"WAŻKA". "Становьяця u krąg, jeden чоловіковы завьезують очи і він починає ловити. Хлопають w лодошки і приговарують : "Панас, Панас, ни popadam się do кислий kwas, połów my". Kto зловить, ten завьезують очи і ten уже ловить".

"КАРТОПЛЫК". "Усі сядають, чи становяцяу krąg. Наставляють руки поперод себе, ладошки всиредину, jeden do другэі. Одын ідэ і jak by кладе skórny do ręka картоплика, але że jeden комусь положить. I potem ten, хто стояв za krąg, угадує u kto картоплик. Jak угадає, to вже вони цилуюця. Старалыся tak: jak угадує хлопець, to дівчыны положити, a jak дівчына, to хлопцеви".

" ВАЛЬС-ЗАВЫВАНЭЦЬ". "Танцюють walc парами, potem закручваюця чириз пличо руками, становяця ў радок, бируть спічку, oda skrajny пиридають do першого із warga do warga. Пэршый пиридає музикантови, a гето обізатільно дівчыну оставляли і вони цилуюця. Po гетого танцюють польку-виртуху".

Taniec " КАРАПЕТ" 3 ПЕСНЯЙ

Танцювала Карапет
Podarłem ботінкы
Осталыся na noga чулки i рызінкы
A музики грають, a чулки спадають
A podeszwa з ботінкамы собаки таськають.

Oj, чого ty, łysy
Быз włos остався
Ны було рошчоськи
Граблямы чисався

Oj, чого ty: карапет
Toż, што chleb jestem
A ja chłopiec młody
Пырыбуду za woda.

Oj, налійтэ зранку
Горілочкы szklanka.
3 титеночком fajka
Дівчыну- Ганульку.

Ja горілку пив by
Люлічку курив by
Дівчыну- Ганульку
Do серця тулив by.

Oj, ни пийте, chłopiec
Міцноі горілкы
Ten wy буде карапет
Oda вашэі жінкы.

Wy, музики, грайте
Wy, люде, слухайте.
W kto ноги ни болять
Карапет гуляйте.


ВЫТЫНАЧКЫ(витриндички) - припеўкі bez акампанементу. Прытанцоўваючи, жанчини спяваюць:

Ішов Грыць з вичорниць
Тэмнэнькэі ночи.
Сыдыть żaba na болоті
Вытрышчывшы очи.

Ja na еі гиля, гиля
A вона прысіла
Шчо by ни tając дівчынонька
Була by мене з' іла.

Шчо by ни tając дівчынонька
Шчо by ни еі любаші
Ны стояв by сивий коник
Коло еі na дошчі.

Шчо by ни tając дівчынонька
Шчо by ни еі mat
Ны стояв by сивий коник
Коло еі chata.

Oj, типер ja пудпила
Oj, типер pud' іла
Дайтэ мэні грабильки
Ja poszedłem do сіна.

Ja do сіна ни poszedłem
Бо woda боюся.
Na грудочку postałem
Taję wstecz вирнуся.

Oj, казали люде
Говорылы люде
Шо na моюй головоньци
Выночка ни буде.

A na моюй головоньци
Розвылося зілле.
Тыпэр wy, вороги
Proszę na высілле.

Чырвонэнькый бурачок
Зыленая гичка
Вчора була дівчыною
Тыпэр молодичка.

Oj, казали-говорили
Ходыть Сыдор do Марыны
A Марына присягає
Ныгды Сыдор ни буває.

Oj, випити, to ten ja
Закусыты, to ten ja
Do robot болять боки
Шэй головонька mój.


ЗАГАДКІ

W лісы urósłem, з нагавиць вилизло, na конці загорнулося, всім пригодилося. (Оріх.)

Шчо by ни дідовэ pomyłem, u baba po pępek zarósłem. (Вінык.)

Głowa йідять, do skóra ходять, a mięso викинуть, і собаки ни йідять. (Лен.)

Punkt do punkt дивиця пивно, жывотiк do жывотiка вельми шчильно, ножки задире do góra, a dzwonko mięso пхає do dziura.(Mat karmię дитину.)

Mat товстуха, córka хорошуха, a syn Вырімій пошов na двір. (Пічка, ogień, dym.)

Одын лижить, другий бижить, трэтій поклониця і tu стоіть. (Woda, зимля, дериво.)

Pępek тре, ногами пре, де розявиця, tam уткне. (Кросна.)

Віса вісыть, przebieg ходить, віса upadłem, przebieg wziąłem. (Чоловік pod яблынію.)

Чорнынькэ, горбатиньке, все поле пириськаче. (Сэрп.)

Білый byk u okno - тик. (Дэнь.)

Еі ногами топчуть, a вона всіх кормить. (Зымля.)

Ны ogień, a пичецця. (Кропыва.)

Вэчором прилитить, усю нич пролижить, a ранком na небо политить. (Rosa.)

* * *

Увечары, напярэдадні старога Новага rok, спраўлялі drugi Каляду. Рыхтавалі kawał страў, jestem многа ськаромнай ежи. "...Na шчодруху ходить " комедия". Всі колядники пырыодіваюця w когось. Хто do " koza", to w " мидвідя", w " діда", " żołnierz", "Cyganka з дитиною", " дохтура", " смерть". Skórny swój робить - дохгур лічыть, хто do chata е, Cyganka гадає, a смерть тоже е, вона стоіть, kosa гострить і зверху поглядає. A вже koza зроблять - рихтик настояшчу. A вже ten, хто еі виде, to був хлопець молодий, спритний, шоб mowa u jego добре molo. On чепляли broda, wąs, убирали za діда. Tajawszy koza і maczam, і бекала, potem padam, a еі туригали, коб wstałem, a вона czekam, коб господарі еі шось дали. Дід приказував: "Ой-ей, mój koza upadłem, мусить хоче sadło. Дайтэ sadło, коб вона wstałem". Дэ хто з колядувшчикув приказує: "Дэ koza ходить, tam жито родьггь, де koza róg, tam жито stóg, де koza noga, tam жито копою. Куды koza приходить, туди шчасце приносить".

U веськах, якія мяжуюць з Маларыцкім раєнам, вадзілі " каня" і " бусліка". "...Na шчодруху зроблять taki, jak koń, шей зверху седуть, шей do chata заідуть і шей ten кінь танцює. Гэто казали, шо хлопці з drugi сила.".

Многія інфарматары расказвалі, што збіраліся гурти каляднікаў-хлопцаў, пераапраналіся і хадзілі piekło сяла i сяла ўсю Каляду, прасіліся na начлег u якой-небудзь хаце, a na другі дзень ішлі ў наступную веську.

"... Jak вже знають, шо де е дівчына młody na виданне, to приговарвали tak: "u воротюх калинонька, w гетий хаті дивчинонька, a my хлопці нижонати, будем гету дівку брати". 3 гармонію ходили, шей tak спували":

Wary, тітко, густу kasza
My любимо córka wasz.
Шэ kasza ни вскіпіла
Córka za mąż захотіла.


Гаварылі:

Ходім, chłopiec, коло tratwa
Tam найдемо nowy brama.
Новы brama прочынімо
Дядька-господаря пробудімо:
- oj, чи спиш, чи ни чуєш
Колядныкув ни частуєш?
Oj, ja не sypiam, lecz мні сницця
Mój серце висилицця.


Каляднікі адразу ў chata nie заходзілі, спачатку спявалі і прыгаворвалі rozżarzając chata:

Шчодровала, шчодровала
Do окенця припадала.

Дзеці:

Шчо, ty, тітко, напикла
Ten ниси my do okno.
Чы грудочку кашки
Чы kółko ковбаськи.
Ны kąsam, ни ламай
Po целенькому dawaj.
Пык, пик
Dałem, дединку, колядник.


Спяваюць дарослия:

Васылева mat
Poszedłem кувотати
Na nowy літо poród
Божэ, жито.
Жыто-пшаныцю.
Горох-чочовыцю.
Dałem, тобі, Божэ
Панэ-господарэ
Сыныв пожинити
Дочкы пооддавати
Внукув дождати
Горілкы нагнати
Пыва наварити
Пык, пик
Dałem, дединку, колядник.
Гаспадары запрашалі ў chata.

Каляднік; заходзяць і пригаварваюць:

Dobry вечор ten, хто w гетим dom
Шчодрый вечор, dobry вечор.
Сію, вію, посіваю, з nowy rok gratuluję! (пасыпалі ці житам, ці aўsum u хаце)
Сію w ноги, коб були zdrowy, jak Богы!
Сію w руки, шоб ни знали ни płonąc, ни муки!
Коб u wy вилися kura і krowa
Господарі всігда були zdrowy.


" Za góra ВІТЕР ВІЕ"

Za góra вітер віе
Tam Мыкыта жито сіе.
Жыто сіе і пшаницю
I każdy і збожицю.
Iз jeden kłosek
Народыла жита bok
Возьмы, stryj, ножик гострий
Укрый sadło dzwonko товстий.
I не мніго, і ни mało
Коб з торбочки ни wypadłem.
Укрый sadło коло спини
Коб вилися dobry свини.


" A MY ГОСТЫ НЫДАЛАКЫ"

A my norma państwowy нидалаки
Закусалы my собаки
To za лити, to za пьети
Ны дали my постоєти.
Зойшов е do jeden chata
Пэрожкы пачуцця
Ja рожанця zatemperowawszy
Po jeden вібірав.
Пырожків ни stanąłem
Поліз na góra po sadło
A ja sadło ни dostawszy
Ono дарма з góra upadłszy.
I сокірку згубив
I тобак замочив.
Oj, ни żal мэні
Сокіркі стальнэі
Ono żal же мыні
Люлькы дорогаі.


" A w ПЭЧІ СКВАРОЧКЫ СКВАРЯЦЦЯ"

A w пэчі ськварочки ськваряцця
Tam моі очиньки дивяцця.
Ja рожника zatemperowawszy
Po ськварочци доставав, - живився.
U пэчі палюхи сыділы
Tam моі очиньки гляділы.
A ja туди заглядав
Po jeden вибирав, - ни stanąłem.
U пэчі палюхів ни stanąłem
Поліз ja na góra po sadło.
A ja sadło ни dostawszy
3 рабриною з góra upadłszy, - забився.
Пошов ja do karczma - напився
Ідучы - u рив увалився.
Dobry люди прибули
Мні рабринку пудали, - ja вилиз.
Пошов ja із płonąc do chata
Пошов ja колиськи вітаты.
Ja колиськи повітав
Бабэй з печи поспихав, - tak добре.


" ШЧОДРЫЙ ВЭЧІР"

Oj, чи е чи нима
Taję господар w domu Шчэдрый вэчір, dobry вэчір
Taję господар w domu.
Oj, нима, oj, нима
Бо поіхав do млина.
Шчодрый вэчір, dobry вэчір
Бо поіхав do млина.
Пшанычэньку sprzedaję
Мэдупыва куповать.
Шчодрый вэчір, dobry вэчір
Своі norma państwowy частовать.

U гети że вечар і ноччу дзяўczat варажылі. Яны, пеўna że, марылі аб шлюбе, аб шчаслівай жаночай долі і дабрабице.

"...Ja wy роськажу, jak ja діда свого wykombinowałem. Ja poszedłem na Шчодруху, уже темно було, nabrałem w колодязови видро woda, ниоглядуючися принисла on do chata. Nabrałem do szklanka woda, postawiłem on na papierek з попилом na стил. Wziąłem вінчальнэ kółko u женшчини, запалила свічку і dawaj гадати. Wyszedłem дві фігуры рімнынькых і, od дід u мине такий jak ja, рімнынькый зо ja.

... Клалы pod poduszka грибушка. Хто w сні буде тибе росчесувати, to значить гето твій сужаний.

... W хаті насипали кучки жита, кожна дівчына swój. Прыносылы з курятника пітуха і випуськали. Якую kupka першу клюне, to tając дівчына w гетим році перша підэ za mąż.

... Трэба було выбігчы з chata, пудбігчы do drwa і схватити поліно, тоді вже дивяця. Jak полінцэ гладиньке, to і мужик буде хороший, dobry. Jak dużo сучків, to ДІТОК dużo буде. Jak taki нырімнэ, to мужик кепський буде.

... Бырэмне drwa приносить do chata і шчитає кілька. Jak чотне, to вийде za mąż, jak nie, to ни вийде.

... Роблять з wosk свички, з орехув бируть jak by кришички і туди ставлять свічычкы і пуськають na woda. Jak зийдуця дві do купи, to значить і za mąż підэ.

... Na стил кладуть мниго różny вешчей - kukła, товкача, butelka, гроши, хліб. Завьезують дівчыны очи і вона ідэ вибирає. Jak схватить kukła, значить байструка народить, jak товкача, значить мужик буде łysy, jak butelka, to мужик пьениця буде, jak хліб, чи гроши, to буде заможна, bogaty.

... Міралыся чиривиками. Кожна знимає чиривик і ставить іх попірымінно do próg, чий уткнецця перший u поріг, to tając хучій za mąż підэ. I tak na кийкови гадали. Знызу ręka обхватять кия і w пырымішку jeden za однею вверх міраюця. Якэі дівчыны ręka останиця na вирху, tajawszy za mąż перша підэ. Шэй taki було, шо чиривика, чи валінка пирикидали чириз chata, хлів і дивилися куди skarpetka повернутий, туди і za mąż підэ.

... Выбыгалы na двір, слухали w якэі стороні pies бреше, туди і za mąż підэ. Подбыгалы do першого мужчини і питали jak звати, to tak буде уже мужика звати.

... Na Шчодруху można було робити taki jak by шкоду. Завязувалы двери сусідам і kołnierz знимали, і пулінне роськьщали po дворі, a to шей комина zatknąłem. A де були дивки na виданне, to chłopiec старались украсти подушки, a батьки powinien були za гето okup data, шо by тыі подушки wstecz вирнули".

Заканчвалася святкаванне Калядаў поснай трецяй Калядой. "... Пырыд Водохрышчамы, na wodny kolęda, ше еі звали " бідна", " поєна", хозяін бире пирожка, ходить dookoła chata, pud okno пудийде і питає u хозяйки: "a де len сіяти"? A вона вже каже: "Дэ посіеш, tam ganię і росте". A potem ставить крижики, po 3 крижики na skórny окні, na дверух хлива, приходить do chata і пише na дверух, na пічцы і тоді сядають вичерати.

Господар brawy łyżka куті, клав u мисочку, ставив na пудоконнік і кликав mróz : "Мороз, Мороз, przebieg spaceruję йісты! Przebieg, kola зовем, a kola ни зовем - ни przebieg"!. Старалыся вичерати хутко, коб з усімы роботами хутко увесь rok справлялися".

Нашы продкі ўважліва назіралі za надвор'ем. "... Jak na kolęda небо w зорках, to znam, шо буде w лісы мниго і грыбів, і jagoda. Na Водохрышча, jak морозяно і сонично, to буде засушливе літо.

Na kolęda нич місячна, добре kura будуть нистися, a jak темна, to krowa mleczny будуть. Jak kolęda mroźny, to буде dobry urodzaj хліба. Na Водохрышча адлига - ten буде dobry urodzaj na все. Шэ приказували na Водохрышча: "Трышчы, ни тришчи - пришли Водохрышчы".

НОСЬБІТЫ - ІНФАРМАТАРЫ:

Дудзік Ніна Пятроўna, 1926 rok нарадження, жихарка w. Верхалессе.

Дземідзенка Кацярына Емяльянаўna, Кавальчук Марыя Федараўna, 1939 rok нарадження, жыхаркі w. Дзівін.

Паплаўськая Наталля Рыгораўna, 1923 rok нарадження, Трубчык Warwara Герасімаўna, 1919 rok нарадження, Шэпяцюк Марыя Андрэеўna, 1929 rok нарадження, жыхаркі w. Лелікава.

Галавейка Надзея Панцялееўna, 1924 rok нарадження, Мігура Галіна Martynўna, 1928 rok нарадження, жыхаркі w. Літвінкі.

Грышко Марыя Кузьмінічна, 1920 rok нарадження, жихарка w. Падалессе.

Стоцкая Вольга Вакулаўna, 1922 rok нарадження, жихарка w. Стрыгава.

Куксюк Марыя Цімафееўna, 1930 rok нарадження, жихарка w. szlachta.
 

Выкарыстаны архіў метадичнага центра

Падрыхтавла Н.В.Chrząszcz, вядучи метадист pas ludowy творчасці Кобрынскага раєннага метадичнага центра, na podstawie folklorystyczny запісаў, 2000 r.

Komentarz