Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Artykuł O mieście Kobryń: duchowny kultura

Каляды na Кобрыншчыне

Kobryń → materiał o Rejon kobryński → artykuł O mieście Kobryń

Na працягу стагоддзяў u свядомасці чалавека суіснавалі паралельна dwa магутния pokład еўрапейськай kultura : язычніцтва і хрысціянства. Святочныя абради і звычаі ўвасобілі ў сабе jak язычніцкія, tak і царкоўния традыцыі, u аснове якіх ляжиць адзіная мета, скіраваная na дапамогу вишейших сіл здароўю і дабрабиту чалавека.

U аснове пабудови народнага календара ляжиць рух сонца pas небасхіле. 3 асаблівай павагай чалавек ставіцца i Сонца - яно дає жицце ўсяму живому na Зямлі. I таму першає święty гадавога kola - гета менавіта Каляды. Гэта święty ў гонар зімовага сонцастаяння, адрадження Бога-Сонца. Пасля зімовага sen яно паварочває na lato, doўжиць дзень, нясе цяпло і новия спадзяванні na ўten добрає.

Святкаванне Каляд працягваєцца з 6 pas 19 студзеня, імі заканчваєцца Піліпаўскі stanowisko. Які że byў калядни абрад старадаўніх часоў na Кобрыншчыне, якія element захаваліся, дайшлі i сенняшняга dzień? Аналіз запісу фальклору паказває, што святочния традыцыі nie застаюцца нязменнымі, яни змяняюцца і развіваюцца пад упливам знешніх з'яў, якія адбиваюцца ў грамадстве. Запісы зроблени, u асноўним, piekło носьбітаў- інфарматараў, каранних жихароў Кобрынскага раєна, якія нарадзіліся ў пачатку XX st., wąs праваслаўния, адукацыі nie маюць. Традыцыі ведаюць piekło бацькоў і дзядоў.

"... Празнованне kolęda починалося з посныі вичери, шостого январа, jak взийде перша зирка(апошняя астранамічная деталь, зразу zamiatam, прийшла i my з хрысціянствам). Ten nazywam się перша kolęda, чи іилиповська kolęda. Do гэтыі вичери специяльно шиховалися. Обізатілыю треба було варити spaceruję. Тыпэрычка spacerując gotowy, a раній треба було ячменю насушити, ше on do moździerz потовчи, a owies насушити, кісіля з jego omłot, бо кісель тоже завши варили. Трэба було wszystek w жорнах крутити... Spaceruję зварять і dostarczam do вичери na покуть. Snop жита do chata обізатільно принисемо, u kącik поставимо pud іконою. A заготовляли my on w пилиповку. Вжэ jak мужики молотять, to my хорошиньки колоськи з зирнятками вибираєм і робимо снопика...

... Пыклы поєни помпушки, гето замісто хліба, варили грибовий боршч, bób, mak наколотимо, галушки, гриби з цыбулію, piskorz, kapusta, сіледка, кампот з яблик, грушок...

... W chata господар приносив сіно і клав na стил. Алэ że обізатільно господар, a ни gospodyni, чи вже старший syn, гето значить, шо na krowa вовки ни нападуть, ськотина ни блудитиме, w свій двір буде приходити і mleko добре буде. Сіно настилали настилником і ставили гети наготовани всі - всі поєни potrawa. Jak симья bogaty, to na столі stoję 12 страў, a jak бідніша, to було і пьеть, може сім, але коб ничотне. Господар запалював свічку, всі молилися, посля гетого потиху вичерали. Дэ хто tak приказував: "Йіштэ, діткы, і дыржітэ добре ложки w ręka, хоб овечка любила своіх ягняток, свиня своіх поросяток". Na гэтыі вичери і гадали. Дывкы витягували з-пуд настилника сіно і po jego довжыні дивилися, який буде len. Jak сіно довге, to і len уродить високий, хороший, jak krótki, to й len ни уродить. A знаєте, шо значить len хороший виросте! Гэто że симио треба було wszystek одіваты. A odzież wszystek że lniany була.".

U весци Лелікава byў такі звичай астаўляць na ноч лыжкі, угикнутия ў куццю. A rana глядзелі, чия лижка нахілілася, ten wczesny ranek za ўсіх памре.

"... Na нич stół ни прибирали, a вже na сніданне добавляли іду mięsny і tak йілы. Spaceruję, якая pozostałem, оддавали kura, коб добре нислися.".

Сена, якоє ляжала пад абрусам, u такіх веськах, jak Наваселкі, Магдалін, rybny, Барысава і інш., na другі дзень выносілі, клалі скаціне ў яслі, каб здаровай jestem і многа малака daję. A вось u веськах Дзівін, Лелікава, Хабовічы і інш. сена ў хаце трымалі i Вадохрышча, пасля трецяй поснай Каляды выносілі ў хлеў і таксама аддавалі живеле.

Na другі дзень Каляд, 7 студзеня пад вечар, пачыналі хадзіць калядоўшчыкі, але że гета назіралася nie ва ўсіх веськах. U некаторих мясцінах калядоўшчыкі хадзілі толькі na " Шчадруху".

". . Носылы звізду od chata do chata, поздравляли з празником, спували пісні":

" Oj, ВЫЙДЫ, ВЫЙДЫ, ГОСПОДАР, na ДВІР"

Oj, вийди, вийди, господар, надвір
Гэй, kolęda, господар na двір
- ten подивися, шо тобі dawszy Быг
Гэй, kolęda, шо тобі dawszy Быг.
Oj, dawszy тобі Быг dwa стожки жита
Гэй, kolęda, dwa стожки жита.
Трэтій пшаници na поляньщи
Гэй, kolęda, na поляници.
Чэтвэртый гречки na варенички
Гэй, kolęda, na варенички.
A пьетий owies, вжей
Kolęda wszystek, Гэй
Kolęda, вже kolęda wszystek.

Гавораць:

Dobry вечор, dobry людюм!
Ganię здаровымі всі будуть!
Kolęda пришла, Роство приниєла.
Клыч, хозяін, my u chata.
Будэм kolęda спувати.
Гавораць u хаце:
Dobry вечор, wy дохати
My пришли wy поздравляти
3 світлыю новиною
Z святею kolęda.

" SYN БОЖЫЙ НАРОДЫВСЯ"

Dobry вечор тобі, пане-господару, cieszę się
Oj, cieszę się, земле
Syn Божый народився!*
Застылайтэ stół ten шчей килимами.
Бо придуть do тебе три праздники do norma państwowy.
A перший же празник - Рожыство Хрыстово.
A другий же празник - święty Васылля.
A трэтій же празник - święty Водохрышча.
A шче перший праздник зишли тобі шчасця.
A шче другий празник зишли тобі віку.
A шче трэтій празник зишли тобі los.
Cieszę się
Oj, cieszę się, земле, syn Божый народився!

" НОВА РАДОСТЬ STANĄŁEM"

Нова radość stanąłem, jak ни бувала
Звізда jasny nad szopka світом воссіяла.
Дэ Хрыстос родився, з Девы воплотився
Jak чоловік пиленами u Бога уповився.
Пастушкы з ягнятком, перед тим дитятком
Na коліна упадають, Бога прославляють.

Anioł спивають, słowo воскліцають
I na нэбі, і na зэмлі покій возглашають.
I my ten спиваймо, Хрыста прославляймо
Із Марыі urodzony сміренно блажаймо.

Просымо тя, panuję, небесний Владарю
- даруй літа шчасливи aparat szparkowy господару.
Aparat szparkowy господару, on господыні.
Даруй літа шчасливи усэнькыі родини.

BOŻY "NARODZENIE ХРіСТОВО"

Boży Narodzenie хрістово, anioł przyleciałem
On lecę po niebo, człowiek piosenka śpiewam.
Wszystek człowiek triumfuję, ten dzień tryumfuję
Dzień хрістова boży Narodzenie.

Ja leczę od Бога, radość wy przyniosłem
Że w jaskinia ciemny urodziłem się Chrystus.

Szybciej pośpieszam, niemowlę bujam nowonarodzony.

Гавораць речитативам:

Вэчору święty - воссіянне зір!
A вашому dom і radość, і мір.
W ніч Рожджыства, w день торжиства
Божэ wy храни, дождати весни.
Złoty літа, липового цвіта
Богатэі осени u Bóg просимо
Наступноі kolęda, Божэ, пригоди.
Всім wy дождати, Хрыста восславляти!

"... Gospodarz виносили колядникам угошченне. Колысь prawo такий був, пикли оладки, імы угошчали, ше ковбасу давали, пыріг, sadło. A типеричка узев гроши і wyniosłem, і діткам конхвет даси.".

U такіх веськах, jak Батчы, Літвінкі, Шыповічы, Чаравачыцы гроши, што даюць людзі na Каляды, калядоўшчыкі адносяць "na ахвяраванне" ў мясцовую царкву. Гэта наводзіць na myślenie, што звичай застаўten яшче з язычніцкіх часоў, калі частка падарункаў адносілася i месцаў пакланення язычніцкім багам.

Pas вечарах моладзь ладзіла гульні, taniec, zabawa.

"... Начыналысь " свічки" - гето значить святыі вичора, ниц ниможна було робити аж do Водохрышча. Молодеж wszystek збиралася na " muzyka". Хто пустить do якую chata. Ox, і taniec wał вже. Nuta попухнуть jak попотанцюєш! Ten ни tak, jak типер, ціхэнько, повольнинько. Колысь, jak вріжуть polka, чи краковьяка, to аж chata носить. A всеки-всеки taniec танцювали. Walc, łysy, оберок, наречинька, nocka, polka-motyl, hopak, сербіянка, терниця, walc з поцилуєм, полька- одбіяна, полька-чичотка, ойра, руський, полька-виртуха, вальс-завиванець, дамський валец, Мыкыта-чыкыта, pani, подеспань, полька-кадрелька... A жартив кількы було і всяки видумки, і всяки загадки.".

Materiał o Rejon kobryński

Wniosłem swój wkład do odtworzenie historia Rejon kobryński. Jeśli u wy jestem ciekawy materiał - podzieliłem się z my: admin@ikobrin.ru

Komentarz


Nazwa płeć

Poszukiwanie





Our partners