Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Artykuł O mieście Kobryń: duchowny kultura

З фальклорнай спадчини Кобрыншчыны

Kobryń → materiał o Rejon kobryński → artykuł O mieście Kobryń

U "Зборніку ludowy песень Кобрынскага і Слонімскага паветаў Гродзенскай губерні", ськладзеним lodoszreńўнікам народнага вучылішча Міхаілам Андрэевічам Рамановічам, приведзена 68 песень, запісаных u Кобрынскім павеце. Сярод іх przyjemnieўния, сямейна-битавия, рэкруцкія, гістарычныя. Przyjemnieўная і сямейна-битавая лірыка ахоплівае типовия теми: przyjemnieў, расстанне, сямейнає жицце(шчаслівае ці няўдалає), пачуцці, звязания з рознымі аспектамі жицця.

Гора mój, горе, нисчастная los
Pokrzyczałem дівчінонька мисленьками pole
Чорнымы очима i й валочила
Друбнынькымы слезоньками wszystek pole зросила.
Цвітэ гречка i й цвіт опадає
A вже że мене муй миленький na вік покидає.
Oj лытіла птиця, распустывші крильця
Ach нима і ни буде мого чорнобривця.
Oj лытіла pawica, w садоньку upadłem
Ach нима і ни буде kto ja кохала.
Oj ty, сивий orzeł, wysoko лытаішь
Возмі że мене na сви крильця - занеси де znam.

* * *

Oj godzina-pora mat
Дружыны шукати
Посіяв жито
Нэма kto cisnę.
Ідэ нічка темна
Hi z ким розмовляти.
Oj маєш ty synek
Koń wroni.
Пуйды do стаєньки
Розмовляй do jego
Dałem коневи сіна
Po сами коліно
Dałem on czynsz do sam bok.
Oj коль czynsz із'ість
Na сіновы ляже
A мні młody
Правдонькы не ськаже.
Oj u тебе, koń
Жовтый хвіст і грива.
Быжы droga
Do mój дивчино.
Вже tajawszy droga
Чэротым zarósłem
Вжэ tając дівчына
Dawno za mąż пійшла.
Oj, найшлі косарі
Ten черот ізжалы
Вжэ twój дівчыну
ІНШЫ chłopiec взяли.
Ja tuja droga morda отичу
Ja swój дівчыну
I do собі прикличу.

***

Oj ty, калинушка
Oj ty чирвоная
Чого w łąka зацвила.
Oj ty, молодиця
Oj ty młody
Чого ty tak змарніла?
Чы тебе мачоха
Чы rodzony mat
Na чужбину oddałem?
Oj na чужину
U велику rodzina
I w велику rodzina.
Вэлыкая rodzina
Вэчэраты сіла
A ja woda podaję.
Oj wyszedłem ja, wyszedłem
Sam młody
I za nowy brama.

***

Oj tam spojrzałem
Tu подивлюся
Wszystek cudzy strona.
Oj покочу ja
Dałem сребний перстеночок
I po высокій горі
Oj чи не прыйідэ
Mój mat родна
Na порадоньку do ja.
Oj стоіть, стоіть
Mój родна mat
Za плечими u мене.
Kola тобі, доню
I los nieszczęśliwy
Ten вернися do мене.
Oj накрасуйся
I й wyhulałem się
Chociaż do рочок u мене.
Oj już бо мні
Mój mat родна
Нэ дівоцкая piękność.
Oj накінь ono
Білу наміточку
I na моі włos.

Рэкруцкія песні

Нэ шумі, не шумі дубровушка zielony.
Нэ płacz, не płacz рекрутчина młody.
Mąż жона випроважала
W зеленому гаіченьку postałem.
Забулася жона mąż попитати
Чы звелишь чи не звелишь мні погуляти.
Збырай бесідоньку, jak збирала.
Nie збирай бесідонькі з двораками
I збирай бесідонькі z старікамы.
Бо дворакі rada радять nie taki
Звэдуть тебе з розуму młody
A старікі rada радять потихеньку
Довэдуть тебе do розума молоденьку.

***

Oj при mór i й при синему
Плачэ mat i po synowski
Który na gospodarstwo zebrałem
Który w солдатушки oddałem.
Найстаршого - do ten діток чореда
W середнего - жона młody.
A найменимого женити czas.
Найстаршый brat викуплятся
A срэдній вимовлятся
A mat плаче, розбиваєтся:
- Пожды, synek, ізмыю główka.
- Iзмый, матко, sam собі не мні
Вжэ мні судилось наістыся зымлі.

Значнае месца ў жыцці беларуськага naród займала танцавальнає мастацтва. Амаль што skórny радасная падзея суправаджалася танцамі, якія częsty былі зліты ў адно целає з песняй. Разнастайныя taniec выконваліся na вяселлі. U w. Павіцце na вяселлі свахі выконвалі карагод " Зазулейка":

Oj, літыла зозуленька чирез ogród, чирез ogród.
Ja myślę, wyszedłem za mąż і вирнусь wstecz.

Jak лічаць даследчыкі, вибар гетага taniec nie випадкови. Вобраз " зязюлі" сімвалізуе ў беларускім фальклори жаночи torba. I ілюстрацыйна- вияўленчих адносіцца taniec " Жабка", зафіксаваны ў w. Наваселкі. Taniec mogę виконваць адзін чалавек ці некалькі. Tancerz абапіраўten na падлогу выцягнутымі ўперад рукамі і наскамі noga і перабіраючы рукамі і нагамі, хутка прасоўваўten pas крузе. Пры гетим ен падськокваў jak żaba, вистукваў далонямі і наскамі ў takt музици і г.д. Калі ў taniec ўдзельнічалі 2 чалавекі, to другі tancerz падськокваў na ляжачим першим. Пры гетим ен staryўten прадугледзець темп яго руху, зрабіць некатория камічныя трукі. U якасці музикальнага суправадження i " Жабкі" викаристоўвалі sam zaўзятую polka, часцей za ўten tak nazywany шабасоўку.
 

Materiał o Rejon kobryński

Wniosłem swój wkład do odtworzenie historia Rejon kobryński. Jeśli u wy jestem ciekawy materiał - podzieliłem się z my: admin@ikobrin.ru

Komentarz


Nazwa płeć

Poszukiwanie





Our partners