Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Les articles sur Kobryn : la culture Spirituelle

Гульнi, les danses, прыпеўкi, загадкi

Kobryn → les Documents sur raïon de Kobryn → les Articles sur Kobryn

"La GRAND-mère". «Stanov'yatsya près du cercle, un чоловіковы zav'ezoujut' otchy і він potchynae lovyty. KHlopajut' à lodochky і prygovaroujut' :« Panas, Panas, ny se trouve à kyslyj le kvas, lovy de nous ». De qui zlovyt', celui-là zav'ezoujut' otchy і par celle-là ouje lovyt'».

"KARTOPLYK". «Ous_ syadajut', tchy stanovyatsyaou le cercle. Nastavlyajut' rouky poperod sebe, ladochky vsyredynou, une jusqu'à другэі. Odyn ідэ і le yack klade cutané à la main kartoplyka, ale à un komous' polojyt'. I ensuite par celle-là, khto stoyav après le cercle, ougadoue chez qui kartoplyk. Le yack ougadae, vje vony tsyloujutsya. staralysya ainsi : le yack ougadoue khlopets', дівчыны polojyty, et le yack дівчына, khloptsevy».

"La VALSE-ZAVYVANETS'". «Tantsjujut' la valse paramy, ensuite zakroutchvajutsya tchyryz plytcho roukamy, stanovyatsya ў radok, byrout' спічку, les odes extrême pyrydajut' jusqu'à perchogo із des lèvres aux lèvres. Perchyj pyrydae mouzykantovy, et geto обізатільно дівчыну ostavlyaly і vony tsyloujutsya. Après getogo tantsjujut' la Polonaise-vyrtoukhou».

LA DANSE "KARAPET" 3 PESNYAJ

Tantsjuvala Karapet
A rompu ботінкы
ostalysya sur les pieds tchoulky oui рызінкы
Et mouzyky grajut', et tchoulky spadajut'
Et la semelle z ботінкамы sobaky taskajut'.

Oj, tchogo toi, chauve
Byz le cheveu étant resté
Ny boulo rochtchosky
Grablyamy tchysavsya

Oj, tchogo toi : karapet
C'est pourquoi, chto les pains est absents,
Et moi le garçon jeune,
Pyryboudou après l'eau.

Oj, налійтэ zrankou
Горілочкы La fiole.
3 tytenotchkom le berceau
Дівчыну-Ганульку.

Moi горілку pyv
Люлічку kouryv
Дівчыну-Ганульку,
Jusqu'à sertsya toulyv.

Oj, ny pyjte, les gars
Міцноі горілкы,
Cela à vous boude karapet
Des odes вашэі жінкы.

Vous, mouzyky, grajte,
Vous, ljude, sloukhajte.
À qui nogy ny bolyat',
Karapet goulyajte.

VYTYNATCHKY (vytryndytchky) — прыпеўкі sans akampanementou. Prytantso¸vajutchy, jantchyny spyavajuts' :

Ішов Gryts' z vytchornyts',
Тэмнэнькэі notchy.
Sydyt' le crapaud sur болоті
Vytrychtchyvchy otchy.

Moi sur еі gylya, gylya
Et vona прысіла,
CHtcho ny en cachant дівчынонька
Boula mene z ' іла.

CHtcho ny en cachant дівчынонька,
CHtcho ny еі любаші
Ny stoyav syvyj konyk
Kolo еі sur дошчі.

CHtcho ny en cachant дівчынонька,
CHtcho ny еі les obscénités
Ny stoyav syvyj konyk
Kolo еі les khatas.

Oj, typer moi poudpyla,
Oj, typer le poud ' іла
Dajte мэні grabyl'ky
J'irai jusqu'à сіна.

Je jusqu'à сіна ny irai,
Bo je crains l'eau.
Sur groudotchkou au logement,
Fonds en arrière vyrnousya.

Oj, kazaly ljude,
Govoryly ljude,
CHo sur mojuj golovon'tsy
Vynotchka ny boude.

Et sur mojuj golovon'tsy
rozvylosya зілле.
Typer de vous, vorogy,
Je demande sur высілле.

TCHyrvonen'kyj bouratchok,
Zylenaya gytchka
Vtchora boula дівчыною
Typer molodytchka.

Oj, kazaly-govoryly,
Khodyt' Sydor jusqu'à Maryny,
Et Maryna prysyagae,
Nygdy Sydor ny bouvae.

Oj, vypyty, cela moi,
Zakousyty, cela moi,
Jusqu'aux robots bolyat' boky,
CHej golovon'ka la mienne.

ÇÇÂÇÄÈ_

À лісы a augmenté, z nagavyts' vylyzlo, sur конці zagornoulosya, всім prygodylosya. (Or_kh.)

CHtcho ny дідовэ laverait, chez la femme selon le nombril s'est couvert. (Вінык.)

La tête йідять, aux peaux khodyat', et la viande vykynout', і sobaky ny йідять. (Le Lin.)

Le point au point dyvytsya pyvno, жывотiк jusqu'à жывотiка vel'my chtchyl'no, nojky zadyre jusqu'à la montagne, et le morceau de viande pkhae jusqu'au trou. (Les obscénités nourrir dytynou.)

Les obscénités tovstoukha, la fille khorochoukha, et le fils Vyr_m_j pochov sur двір. (Пічка, le feu, la fumée.)

Odyn lyjyt', drougyj byjyt', трэтій poklonytsya і ici стоіть. (L'Eau, zymlya, deryvo.)

Par le nombril tre, nogamy pre, de rozyavytsya, là outkne. (Krosna.)

Віса вісыть, la marche khodyt', віса est tombée, de la marche a pris. (TcHolov_k sous яблынію.)

TCHornyn'ke, gorbatyn'ke, vse pole pyryskatche. (Serp.)

Білый Le boeuf près de la fenêtre — tyk. (Den'.)

Еі nogamy toptchout', et vona всіх kormyt'. (Zymlya.)

Ny le feu, et pytchetstsya. (Kropyva.)

Vetchorom prylytyt', ousju nytch prolyjyt', et rankom sur nebo polytyt'. (La Rosée.)

* * *

OUvetchary, напярэдадні staroga Novaga de l'année, спраўлялі un autre Kalyadou. Рыхтавалі chmat stra ў, était mnoga skaromnaj ejy. «... Sur chtchodroukhou khodyt'« komedyya ». Всі kolyadnyky пырыодіваюця à kogos'. KHto à« la chèvre », à« мыдвідя », à« діда "," le soldat "," la Bohémienne z dytynoju "," dokhtoura "," smert' ». Cutané robyt' — dokhgour лічыть, khto aux khatas e, la Bohémienne gadae, et smert' toje e, vona стоіть, la tresse gostryt' і zverkhou poglyadae. Et vje la chèvre zroblyat' — rykhtyk nastoyachtchou. Et vje par celle-là, khto еі vyde, bouv khlopets' molodyj, sprytnyj, chob la langue chez lui dobre des môles. À lui tcheplyaly la barbe, les moustaches, oubyraly pour діда. En cachant la chèvre і trempait, і bekala, tombait ensuite, et еі tourygaly, kob s'est levée, et vona attendait, kob господарі еі chos' daly. Дід prykazouvav :« Oj e, ma chèvre est tombée, mousyt' khotche du lard. Dajte le lard, kob vona s'est levée ». De khto z kolyadouvchtchykouv prykazoue :« De la chèvre khodyt', là jyto rod'gg', de la chèvre par la corne, là jyto par la meule, de la chèvre nogoju, là jyto kopoju. Koudy la chèvre prykhodyt', toudy chtchastse prynosyt' ».

Chez v±skakh, якія myajoujuts' z Malarytsk_m раёнam, вадзілі "kanya" і «бусліка». «... Sur chtchodroukhou zroblyat' d'un tel, le yack du cheval, chej zverkhou sedout', chej à la khata заідуть і chej par celle-là кінь tantsjue. Geto kazaly, cho хлопці z de l'autre syla...»

Многія інфарматары raskazval і, chto збіраліся les troupeaux калядніка du ¸-gars ў, пераапраналіся і хадзілі l'enfer syala oui syala ¸sju Kalyadou, прасіліся sur natchleg chez yakoj-neboudz' khatse, et sur другі dzen' ішлі ў nastoupnouju v±skou.

«... Le yack vje znajut', cho d'e дівчына jeune sur vydanne, prygovarvaly ainsi :« Chez vorotjukh kalynon'ka, à getyj хаті dyvtchynon'ka, et nous хлопці nyjonaty, boudem getou дівку braty ». 3 гармонію khodyly, chej ainsi spouvaly» :

Vary, тітко, goustou la bouillie,
Nous ljubymo votre fille.
CHe la bouillie ny вскіпіла
La fille en mariage захотіла.

Гаварылі :

Ходім, les gars, kolo du radeau
Là najdemo sont nouvelles les portes.
Sont nouvelles les portes прочынімо
Le tonton-gospodarya пробудімо :
— Oj, tchy spych, tchy ny tchouech,
Kolyadnykouv ny tchastouech ?
Oj, je ne dors, mais мні snytstsya
Le mien sertse vysylytstsya.

Каляднікі adrazou ў la khata non заходзіл і, spatchatkou спявалі і прыгаворвалі en chauffant les khatas :

CHtchodrovala, chtchodrovala
Jusqu'à okentsya prypadala.

Дзеці :

CHtcho, toi, тітко, napykla,
Cela nysy à nous jusqu'à la fenêtre.
TCHy groudotchkou kachky,
TCHy l'anneau kovbasky.
Ny mords, ny lamaj
Selon tselen'komou.
Pyk, pyk,
Donne, dedynkou, kolyadnyk.

Spyavajuts' daroslyya :

Vasyleva les obscénités,
Est allée kouvotaty
Sur nouveau літо les Couches,
Boje, jyto.
Jyto-pchanytsju.
Le pois-tchotchovytsju.
Donne, tob і, Boje,
Pane-gospodare
Synyv pojynyty,
Dotchky pooddavaty
Vnoukouv dojdaty,
Горілкы nagnaty
Pyva navaryty,
Pyk, pyk,
Donne, dedynkou, kolyadnyk.
Gaspadary запрашалі ў la khata.

Каляднік; zakhodzyats' і prygavarvajuts' :

Bon vetchor à celui-là, khto à getym à la maison,
CHtchodryj vetchor, bon vetchor.
Сію, вію, посіваю, z je félicite par le Nouvel an! (пасыпалі ці jytam, ці a¸som chez khatse)
Сію À nogy, kob bouly sont sains, le yack de Bogy!
Сію À rouky, chob ny znaly ny du chagrin, ny mouky!
Kob chez vous vylysya les poules і les vaches,
Господарі всігда bouly sont sains.

«POUR GOROJU ВІТЕР ВІЕ»

Pour goroju вітер віе,
Là Mykyta jyto сіе.
Jyto сіе і pchanytsju
I chacune і zbojytsju.
Iз d'un kolosotchka
Narodyla jyta la baril
Voz'my, le tonton, nojyk gostryj,
OUkryj du lard le morceau tovstyj.
I ne мніго, і ny il ne suffit pas
Kob z torbotchky ny est tombé.
OUkryj du lard kolo spyny,
Kob vylysya sont bons svyny.

«ET NOUS GOSTY NYDALAKY»

Et nous gosty nydalaky,
Zakousaly de nous sobaky
Cela pour lyty, pour p'ety,
Ny daly à nous postoety.
Zojchov e à une khata
Perojky patchoutstsya,
Moi rojantsya zastrougav,
Selon un вібірав.
Пырожків ny est devenu,
Поліз Sur la montagne selon le lard,
Et moi du lard ny ayant pris,
Lui darma z les montagnes étant tombé.
I сокірку zgoubyv,
I tobak zamotchyv.
Oj, ny on regrette мэні
Сокіркі stal'ne і,
Il regrette je мыні
Ljul'ky дорогаі.

«ET À PETCH_ SKVAROTCHKY SKVARYATSTSYA»

Et à пэчі skvarotchky skvaryatstsya,
Là моі otchyn'ky dyvyatstsya.
Moi rojnyka zastrougav,
Selon skvarotchtsy dostavav, — jyvyvsya.
Chez пэчі paljukhy сыділы,
Là моі otchyn'ky гляділы.
Et moi toudy zaglyadav,
Selon un vybyrav, — ny est devenu.
Chez пэчі палюхів ny est devenu,
Поліз Moi sur la montagne selon le lard.
Et moi du lard ny ayant pris,
3 rabrynoju z les montagnes étant tombé, — s'étant oublié.
pochov moi jusqu'à l'auberge — napyvsya,
Ідучы — chez ryv ouvalyvsya.
Sont bons ljudy prybouly,
Мні rabrynkou poudaly, — moi vylyz.
pochov moi із du chagrin jusqu'à la khata,
pochov moi kolysky вітаты.
Moi kolysky повітав,
Babej z petchy pospykhav, — ainsi dobre.

«CHTCHODRYJ ВЭЧІР»

Oj, tchy e tchy nyma,
Fonds gospodar les maisons de Chtchedryj вэчір, bon вэчір,
Fonds gospodar à la maison.
Oj, nyma, oj, nyma,
Bo поіхав jusqu'à mlyna.
CHtchodryj вэчір, bon вэчір,
Bo поіхав jusqu'à mlyna.
Pchanytchen'kou vendre
Medoupyva koupovat'.
CHtchodryj вэчір, bon вэчір
Своі gosty tchastovat'.

Chez gety vetchar і notchtchou dzya¸tchaty варажылі. De Jana, pe¸na, марылі ab chljube, ab шчаслівай janotchaj долі і dabrabytse.

«... J'à vous roskajou, le yack moi діда svogo ai gagné. Je suis allée à Chtchodroukhou, ouje temno boulo, a pris à kolodyazovy vydro l'eau, nyoglyadoujutchysya prynysla lui à la khata. A fait provision au verre de l'eau, l'a mis sur la pièce de papier z popylom sur styl. A pris вінчальнэ l'anneau chez jenchtchyny, zapalyla свічку і gadaty. Je suis sortie дві фігуры рімнынькых і, de дід chez myne takyj le yack, рімнынькый zo par moi.

... Klaly sous le coussin grybouchka. KHto à сні boude tybe rostchesouvaty, znatchyt' geto твій soujanyj.

... À хаті nasypaly koutchky jyta, kojna дівчына. Prynosyly z kouryatnyka пітуха і vypouskaly. Le groupe yakouju perchou kljune, en cachant дівчына à getym році percha підэ en mariage.

... Treba boulo выбігчы z les khatas, пудбігчы jusqu'aux bois і skhvatyty поліно, тоді vje dyvyatsya. Le yack полінцэ gladyn'ke, і moujyk boude khorochyj, bon. Le yack il y a beaucoup de сучків, ДІТОК il y a beaucoup de boude. Le yack un tel нырімнэ, moujyk kepskyj boude.

... Byremne des bois prynosyt' à la khata і chtchytae кілька. Le yack tchotne, vyjde en mariage, le yack non, ny vyjde.

... Roblyat' z à la cire svytchky, z orekhouv byrout' le yack krychytchky і toudy stavlyat' свічычкы і pouskajut' sur l'eau. Le yack zyjdoutsya дві jusqu'à koupy, znatchyt' і en mariage підэ.

... Sur styl kladout' mnygo différent vechtchej — la poupée, tovkatcha, la bouteille, grochy, хліб. Zav'ezoujut' дівчыны otchy і vona ідэ vybyrae. Le yack skhvatyt' la poupée, znatchyt' bajstrouka narodyt', le yack tovkatcha, znatchyt' moujyk boude chauve, le yack la bouteille, moujyk p'enytsya boude, le yack хліб, tchy grochy, boude zamojna, est riche.

... Міралыся tchyryvykamy. Kojna znymae tchyryvyk і stavyt' іх попірымінно jusqu'au seuil, tchyj outknetstsya perchyj chez поріг, en cachant хучій en mariage підэ. I ainsi sur kyjkovy gadaly. Znyzou roukoju obkhvatyat' kyya і à пырымішку une pour odneju vverkh міраюця. Якэі дівчыны la main ostanytsya sur vyrkhou, en cachant en mariage percha підэ. CHej un tel boulo, cho tchyryvyka, tchy валінка pyrykydaly tchyryz la khata, хлів і dyvylysya koudy la chaussette povernoutyj, toudy і en mariage підэ.

... Vybygaly sur двір, sloukhaly à якэі стороні le chien breche, toudy і en mariage підэ. podbygaly jusqu'à perchogo moujtchyny і pytaly le yack zvaty, ainsi boude ouje moujyka zvaty.

... Sur Chtchodroukhou le yack chkodou pourrait boulo robyty une telle. Zavyazouvaly dvery сусідам і les portes znymaly, і пулінне rosk'chtchaly selon la cour і, mais chej komyna boucher. Et de bouly dyvky sur vydanne, les gars staralys' oukrasty podouchky, et bat'ky doivent bouly pour geto le rachat de la date, cho тыі podouchky en arrière vyrnouly ».

zakantchvalasya svyatkavanne Kalyada ў posnaj tretsyaj Kalyadoj. «... Pyryd Vodokhrychtchamy, sur Kolyadou aquatique, che еі zvaly« бідна "," poena », хозяін byre pyrojka, khodyt' par le cercle de la khata, le poud la fenêtre poudyjde і pytae chez khozyajky :« Et du lin сіяты ? »Et vona vje kaje :« De посіеш, dénigre là і roste ». Et ensuite stavyt' kryjyky, selon 3 kryjyky sur cutané okn і, sur dveroukh khlyva, prykhodyt' jusqu'à la khata і pyche sur dveroukh, sur пічцы і тоді syadajut' vytcheraty.

gospodar est gaillard la cuillère kout і, klav chez mysotchkou, stavyv sur пудоконнік і klykav du froid : «le Froid, le Froid, les marches koutju йісты! Les marches, koly zovem, et koly ny zovem — ny les marches!». staralysya vytcheraty khoutko, kob z усімы robotamy khoutko ouves' l'année spravlyalysya ».

Nachy продкі ўважліва назіралі pour nadvor'em. «... Le yack sur Kolyady nebo à zorkakh, connais, cho boude à лісы mnygo і грыбів, і des baies. Sur Vodokhrychtcha, le yack morozyano і sonytchno, boude zasouchlyve літо.

Sur Kolyadou nytch місячна, dobre les poules boudout' nystysya, et le yack temna, les vaches molotchny boudout'. Le yack de Kolyada morozna, boude une bonne récolte хліба. Sur Vodokhrychtcha adlyga — cela boude une bonne récolte sur vse. CHe prykazouvaly sur Vodokhrychtcha : «Trychtchy, ny trychtchy — prychly Vodokhrychtchy».

ìÄæ£Ü_Æø- І NFARMATARY :

Дудзік Ніна Pyatro¸na, 1926 naradjennya, jykharka s. Verkhalesse.

Дземідзенка Katsyaryna Emyal'yana¸na, Kaval'tchouk Maryya F±dara¸na, 1939 naradjennya, жыхаркі s. Dz_v_n.

Natallya Rygora¸na Papla¸sky, 1923 naradjennya, Troubtchyk du Barbare Geras_ma¸na, 1919 naradjennya, Chepyatsjuk Maryya Andree¸na, 1929 naradjennya, жыхаркі s. Lel_kava.

Galavejka Nadzeya Pantsyalee¸na, 1924 naradjennya, Мігура Gal_na Martyna¸na, 1928 naradjennya, жыхаркі s. Літвінкі.

Grychko Maryya Kouz'm_n_tchna, 1920 naradjennya, jykharka s. Padalesse.

Vol'ga Vakoula¸na Stotsky, 1922 naradjennya, jykharka s. Strygava.

Kouksjuk Maryya Цімафееўна, 1930 naradjennya, jykharka s. la Noblesse.
 

Vykarystany arkh і ў metadytchnaga tsentra

Padrykhtavla N.V.Jouk, vyadoutchy metadyst pa national творчасці Kobrynskaga раёнnaga metadytchnaga tsentra, à la base de folklore запіса ў, 2000

Les documents sur raïon de Kobryn

Apportez le dépôt dans la reconstitution de l'histoire de raïon de Kobryn. Si vous avez des documents intéressants - partagez avec nous : admin@ikobrin.ru

Les commentaires


Les noms des articles

La recherche selon le site



Nos partenaires