Bis zu 115-littja s des Tages narodschennja Wolodimira Kita¾wskogo
Ukra§nski singt Wolodimir Kita¾wski, 15 tscherwnja 1896 Schicksal auf хуторі poblisu die Dorfer Stowpi Kobrynskogo повіту, teper der Bezirk Berestejsko Schabink_wski ї області Біларус і, bei родині unter-of_zera російсько ї arm і ї Ігната Івановича Kita¾wskogo і schljachtjanki Anni Wassil_wni Keskewitsch erschienen. Chrestili Wolodimira bei церкві сусiднього die Dorfer Weschki.
Дід pojeta Іван gespalten, für sina Ігната poblisu die Dorfer Stowpi 20 Desjatinen землі bei місцевого поміщика gekauft. Dort і osseliwsja zugleich s rodinoju auf хуторі. porjad buw die Zwischenstation auf залізниці Warschau-Berest-Moskau. sajmalissja semlerobstwom, trimali die Magerheit, mali malenku пасіку s bdscholami і lebten zwei вітряні mlini, pobuduwali groß дім, samoschno. Hier ist bei Івана Kita¾wskogo zwei sini - Ігнат і Petro erschienen.
Mati pojeta Anna Keskewitsch bula dotschkoju des Schreibers із Kamenzja-Litowskogo Wassilja Keskewitscha. des bei XVI сторіччi jogo der Vorfahr otrimaw schljachetstwo für військові die Verdienste під die Stunde Лівонсько ї війни s Іваном Grosnim. Bei dodatok bis zu zogo die Erde poblisu Kamenzja-Litowskogo besiegt. Narodila Anna swo¾mu чоловікові troch синів: Wolodimira, Pjotrs і Fjodors.
potschatkowu освіту Wolodimir otrimaw wdoma. Jogo mati bula освіченою жiнкою, навіть wusste franzusku mowu. Потім chloptschika віддали auf nawtschannja bis zu Berestejsko ї чоловічо ї гімназ і ї. Dort вiн wtschiwsja zugleich s майбутнім ukra§nskim pojetom von Dmitrom Lewtschukom (Фальківським). Ale гімназію Kita¾wski nicht закінчив. Невдовзі potschalassja perscha світова війна. Влітку 1915 Schicksal potschawsja nastup німецько ї arm і ї, haben die Kosaken поліщуків wglib angetrieben Wuchs і ї, spaljujutschi §ch domi.
Ішли mi зі smutkom in daleku Ros_ju,
sdawalos, навіки свій der Rand salischiw …
Und наші оселі свічками горіли …
(із вірша "Batk_wschtschina")
Die Heimat potrapila bis zu ukra§nskogo мiста Cherson, dort Wolodimir prazjuwaw хатнім wtschitelem. Звідти haben junaka bis zu діючо ї arm і ї gerufen. Wolodimir Kita¾wski sluschiw bei 17 Фінляндському dem Regiment і dosluschiwsja bis zu unter-of_zera. Buw двічі poraneni.
Sgodom sluschiw bei Tscherwon_j arm і ї. Buw serjosno poraneni beim Recht die Hand, і після лікування, für wlasnim prochannjam, buw відправлений auf dem Roboter bis zu chersonsko ї лікарн і, dort auf півдні wohnte Ukra§ni schtsche jogo mati. Auf es ist schade, batko wsche ist від gripu, auf den Händen druschini gestorben. Bei Cherson_ singt зустрів і swo є persche sprawschn є kochannja – krassunju Aksinju. Поезія zogo періоду nicht sbereglassja.
Ale війна закінчилася. Spalte надійшов дозвіл auf powernennja біженців auf батьківщину, mati pojeta takosch potschala sbiratissja. Hat ¾dinu sbereschenu сімейну цінність – Soloti chrest діда Івана, jaki jener otrimaw für хоробрість bei війні s von den Türken bei 1877-1878 rr verkauft. Für одержані гроші haben das Pferd, віз, збіжжя – і po§chali bis zu Stowp_w gekauft.
Jene Achse nesabarom rückwärts haben umgedreht
Auf ті die Brandstätten uns рідних chatok,
Halt lischen kropiwa свій das Blatt roswinula
І undeutlich вітала davon unsere Wendung.
(із вірша "Batk_wschtschina")
Haben sich wsche in іншу kra§nu umgedreht – ich Werde schmeicheln. Die Bauernhöfe W_d нічого nicht salischilossja. Wolodimir Kita¾wski wlaschtowu¾tsja auf dem Roboter auf залізницю. Bere bei der Bank der Kredit і werde ich є nowi дім. Ale jogo die Seele salischa¾tsja bei Cherson і, dort schiwe kochana. І він вирішу є ta¾mno peretnuti die Grenze і дістатися bis zu Cherson. Nicht wijschlo, bo satrimali польські prikordonniki. potalanilo, schtscho schtsche richteten nicht. Haben bis zu chati і umgedreht haben protjagom dem Schicksal schtschodnja відмічатися auf поліцейській дільниці bestraft.
Wurde sabuti kochanu Aksinju, і dumki самі die Polynullen auf папір hingeführt.
Ich hier, ti dort.
Ich, mosche, більше sili dem Mai
І sata§w in собі ohne Rand,
Ljubow meine,
In розпуці і відчаю.
(із вірша «Guknu schtsche Mal»)
Ale schittja jschlo swo¾ju tschergoju. Відбив місцеву krassunju Uljanu (bei дівоцтві Mendeltschuk), schtscho bula verheiratet bei сусідньому селі Gliboke – її чоловік buw auf заробітках in Ameriz_. Jene і Wolodimir Kita¾wski buw wissoki і krassiwi parubok. Lebten spotschatku bei Stowpach, ale nakopitschiwschi трішки der Groschen і den Kredit bei der Bank aufgenommen, haben die Erde jene дім bei groß селі Tewl і gekauft, halt ist bula залізнична станція klein. Wolodimir prodowschuwaw prazjuwati auf залізниці.
І pissaw вірші dowgimi simowimi wetschorami, jene tschitaw §ch den Landsmännern. Вірші Wolodimira Kita¾wskogo drukuwalis bei львівському прокомуністичному tschassopissu «Вікна» (1929-1930 rr.). Es singt Anton Zwid so charakterisuwaw jogo творчість: «Bei поезіях zogo періоду (« Місто "," Besrob_tn і "," Tartak "jene інш і) prosteschu¾tsja schtschire співчуття des Autors bis zu prignoblenogo dem Volk, die Kälte bei ставленні bis zu міста, hat sich der halt Landmann, ossobliwo davon, schtscho salischiwsja ohne землі jene і, wimuscheni prodawati swo ї робочі die Hände, saliwati nedolju in schinku okowitoju gesenkt.
Bei віршах "Narostannja", "Schniwa" відчутні революційні motiwi, очікування der Bohrer і, jaka onowit світ. Pissaw Wolodimir Kita¾wski і ліричні вірші [присвячені дружині jene доньці Galin_. - der Autobus], pojes і ї релігійно ї die Thematiken («Heute leidenschaftlich subota») auf російській mow і ».
Singt koristuwawsja von der Autorität sered die Landmänner des Dorfes Tewl і, jenem des Gestanks obrali Wolodimira Kita¾wskogo війтом гміни. Die Achse jak jogo тоді (20 січня 1933 Flusse) charakterisuwala polska wlada (Derschawni архів Berestejsko ї області F. 3. Op. 1. Spr. 79. Ark. 4):
Kitajewski Wlodzimierz, syn Ignacego i Anny, urodzony dn. 16.VI.1896 r. czlonek Sejmika, prawoslawny, kawaler, posiada 2 kl. Szkoly miejskiej rosyjskiej, z zawodu rolnik, posiada 4 dziesieciny ziemi we wsi Stolpy, pow. Kobrynskiego, do organizacji politycznej nie nalezy, byly czlonek, Sel-Robu, obecnie czlonek B.B. [Bespart_jnogo dem Block співпраці s der urjadom.-Autobus] Wymieniony, pod wzgledem moralnym cieszy sie opinja ujemna, gdyz jako kawaler od czasu wybrania go na stanowisko wojta uwiodl zone Myszkowca ze wsi Gleboka, gm. Tewle, z ktora w obecnej chwili zyje wspolnie. Obecnie na polu politycznem i spolecznem zadnej dzialalnosci nie przejawia. Rezerwista pospolitego ruszenia z bronia.
Auf die Ghanaerin гмiни односiльчани i вiйт (das Jh. Kitajewski, wissoki, бiля stowpa). Тевлi, 1937-1938 rr.
Auf посаді війта Wolodimir Kita¾wski dopomagaw den Landsmännern, sachischtschaw §ch інтереси in polskich інстанціях, domagawsja відкриття ukra§nsko ї schkoli bei селі. Звісно, ze nicht spodobalos польській wlad і, jak і pissannja віршів ukra§nskoju mowoju, і bei першій нагоді posbawili pflanze w_jta-ukra§nzja.
Поліца ї prijschli, mo ї вірші snajschli
І mene tesch s von sich haben ergriffen.
(із вірша «Ich hinter dem Pflug chodschu...»)
Geworden singt snowu prazjuwati auf залізниці drogowim (колійовим majstrom).
Wosseni 1939 Schicksal wsche bei радянській владі seljani die Dorfer Tewl_ obrali konnte Wolodimira Kita¾wskogo golowoju s_l-für, ale probuw auf тій посаді nedowgo, bo jogo wlaschtuwati політика nowich chasja§w, які saprowadili teror proti місцевого nasselennja nicht. Скінчивши місячні вчительські kursi, singt prazjuwaw vom Lehrer bei селі die Fistel і, ale durch рік jogo звільняють: chtos доніс, schtscho für Polschtsch_ він obirawsja війтом. Prodowschuwaw pissati вірш і, nadsilaw §ch bis zu Мінська, ale dort українські pojes і ї нікому nicht buli потрібн і, jenem wurde pissati lische російською hingeführt. Singt, навіть sajawu bis zu Sp_lki письменників BRSR gereicht.
In кінці dem vierzigsten Schicksal Wolodimir Kita¾wski захворів auf sapalennja легенів – sastudiwsja під die Stunde welossipednich po§sdok bis zu Kobrynja. Für zwei tischn і, bei новорічну ніч, pojeta wurde nicht.
pochowani він auf кладовищі die Dorfer Tewl_. Das Grab sbereglassja і dogljanuta. Auf nadgrobku nach-ros_jski ist es geschrieben: «Hier ruht Dichter Wladimir Ignatowitsch Kitajewski 1896-1941». So він buw справжнім pojetom-samoukom із dem Volk. Die Kriegsgefolge Uljana Ostap_wna Kiga¾wska hat чоловіка auf 52 roki, so і nicht wijschla udruge заміж erlebt. Wona pochowana porutsch зі swo§m suputnikom schittja.
Jaka der Anteil twortschogo dorobku pojeta? Durch півроку після смерті pojeta німці haben Radjanski das Bündnis і wsche 23 tscherwnja buli in Tewljach angegriffen. Jul_ja Ostap_wna poklala hat die Manuskripte віршів swogo чоловіка bei відро і in die Erde vergraben. Ze wrjatuwalo tschastinu творів, bo під die Stunde війни згорів дім і aller, schtscho dort bulo. des bei 60-t_ roki sin pojeta W'jatscheslaw singt Kita¾wski повіз батьківські die Manuskripte bis zu Мінська, ale §ch dort nicht prijnjali – nicht білоруський. Тоді donka Galina Kita¾wska bei 80-t_ roki відвезла україномовні die Manuskripte bis zu Ki¾wa. Saras des Gestanks dort зберігаються bei Zentral großmacht- der arch_w_-Muse ї літератури j misteztwa Ukra§ni (der Fonds 117). Російськомовні pojes і ї зберігаються донині bei W'jatscheslawa Kita¾wskogo.
Auf dem Kolben des XX. Art. nicht bulo auf Pol_ss_ schodnogo ukra§nskogo kulturell osseredku. Schljachta bula під wpliwom polsko ї kulturi, netschislenna інтелігенція і священнослужителі – російсько ї. Тільки пінські поміщики Sk_rmunti і Kurschenezk_ bei protiwagu русифікац і ї поліщуків stworili «Russinski lementar» auf основі narodnich говірок. Tschomu ukra§nska поезія відродилося auf Pol_ss_ під von den armen Schluckern seljanskimi стріхами? Tschomu wurde take das Wunder: pojawa ціло ї plejadi seljanskich pojet_w-samouk_w: Wolodimir Kita¾wski, Stepan Semenjuk, Mikola Kolossun? Des Gestanks sch nicht mali ist ї освіти і anständig lebten bei stolizjach, jak Taras Schewtschenko nicht. Звісно, ці seljani, sokrema mochten Wolodimir Kita¾wski, рідну mowu, народні switscha ї і milu поліську die Erde.
Kochajte sch, mögen Sie wi, добрі die Landmänner,
Ze der Meile Pol_ssja jene j mowu die.
Prazjujte, Sie lernen...
Des Verstands werden Sie zusammengenommen,
Beschimpfe промінь освіти sassja є im Rand!...
(із вірша "Batk_wschtschina")
Ale вирішальну die Rolle bei піднятті національно ї свідомості поліщуків srobila діяльність auf Pol_ss_ bei 20-t_ roki den XX. Art. ukra§nsko ї прокомуністично ї der Schulbänke і ї «Сіль-Роб» jene kulturell towaristwa "Prosw_ta". Українські (іноді nicht зовсім schtschir і) і соціальні erlosch «Сіль-Роба» snajschli відгук bei поліського den Landmann, rosbudili jogo prispanu національну свідомість і pojetitschnu die Seele. Відомий дослідник naschogo dem Rand Wolodimir Leonjuk pische: «Für dunkel, збайдужілого bis zu wlasnich der Probleme Pol_ssja національний і mowni вибір W.Kita¾Wskogo є своєрідним von der Heldentat».
Proponu¾mo читачеві добірку ukra§nskich поезій Wolodimira Kita¾wskogo, які schtsche ніде nicht drukuwalissja (зі sbereschennjam mownich ossobliwostej). Budemo сподіватися, schtscho невдовзі s'jawitsja auf світ perscha pojetitschna збірка talanowitogo поліського pojeta.
Oleksandr Iльїн, Hiна Mарчук.
Ukra§nski tschassopis Підляшшя «Über dem Bug і Narwoju», 3/2011
Wolodimir Kita¾wski: Вiршi
Tjurma
Uns ділять auf den Kehricht zwei світи
Uns ділять ці стіни товсті
Ці Die Fenster bei gratach spowit і,
Ці Die Türen залізні j die Schlösser.
Uns ділять zwei світи, zwei світи
Chto widumaw dir tjurma
Гніють Dort _sgnanniki-d_ti
Гніють і straschdajut darma!
Uns ділять zwei світи, zwei світи
Oden s sie sowetsja tjurma
Гніють Dort _sgnanniki-d_ti
Гніють і straschdajut sch darma!
6/Х 1929 Flusse Stolpi
Auf sgadku
Jak тінь, jak der Dunst, jak der Traum
Majnuw davon die Stunde
Усмішковато...
І острій біль, palki wogon
Auf вік sostawsja t
In die Seelen роспятій
Ich flüsterte tschuw - nicht tschuw ti:
Ach bude wsche...
Ходім Bis zum Haus...
Die Achse bude doschtschik snow ідти
Мні bajdusche...
Bo ich s du
Tschi зрозуміла ti mene
Aller smutok і
Schurbu ohne Rand
Bo ich kochaw gespalten dir
Kochaw сильній
Jak всіх kochaju
Und potschomu mene schurba
Grise і §st
Jak rscha залізо
І smutne сіреньке schittja
Jak der Traum іде
Daremno gine!
Und potschomu? Usna¾sch ti
Den Grund allen
Jak pokochala
Jak bude wsche, ach bude wsche
Ich tschuw nicht tschuw...
Jak ti kasala!
1929 Flusse
Die Köchin
Ich бідна die d_wtscha-Waise
Ich diene від malenka beim Pan
Ich diene - ich lebe nicht.... bo schtsche ich
Niz gut in світі wusste nicht
Prazjuju schtschoden auf панів
Auf кухні mein aller des Roboters
І ist nema - schtscho in котлі heilig
mordujus bei печі in духоті.
Ich witter mehrmals із кімнат
Sguki pliwut forgop'jana...
І klitschut mene, і manjat
kudis wdaletschin мні nesnanu...
І klitschut, jak in сні... In jakijs der Rand
Wesseli, свобідний, der Unwissenheiten
nema dort серіт... ні панів...
Ні kriwdi... ні сліз ні печалі...
Über, den Himmel, smilujs, befiehl
І gib мні землі s drei schleppe
porwati schit¾wi die Strümpfe
Kripazko ї гірько ї долі...
Ich reiße стрімчу bis zu den Menschen
Baschajutschi sprawschnogo schtschastja
Bo den Ruf mene і sowet
Bei світ potschuttja mo є jasne!
Ich бідна die d_wtscha-Waise
nenatsche den Pans saprodana
Ich diene ich lebe - bo schtsche ich nicht
Niz gut in світі wusste nicht.
Gotuju potrawu den Pans...
Bude - ist es heilig... всі bei роботі...
Ich witter dswenit fortop'jan...
mordujus beim Ofen in духоті.
21/IV 1930 Flusse
Відлет бусенів
Schita wsche pomololi, snopi powosili
Тільки schowt і є sternja...
Wsche hat літо і осінь sumliwo geendet
Leise ist auf die Felder gekommen.
І schajworon in небі seit langem nicht schtschebetsche
Es ist heilig es ist Іллі vergangen...
Chotsch sonetschko jasne bei небі bliskutsche
Тільки риллі nicht zu trocknen...
Die Achse passetsja in небі jak der Flaum pawutinnja
Nett kossitschit losnjak.
Taue sternju, trawizi bur'jan і botwinnja
Schowkom вбіраючи schljach...
Ach mili мій den Bruder pogljan auf lewadu...
sbilissja in die Herde бусні
І schurno prowodjat jakus dort naradu
Buti §m snow in чужині...
Die Achse saras зірвуться і in den Himmel polinut
Krila rosprawljat swo ї...
Ohne klekotu tischkom des Gestanks pomandrujut
In даліч für das Meer in ірий
І sumno in останній hier Mal auf kra ї
In небі des Gestanks sakruschljajut.
Nicht всі batsch, nicht всі batsch, s tschuschini umzudrehen.
Krila auf морі sradjat...
Dazu so dowgo prowodjat naradu
Sto§t §m schittja відлет...
Oj gib prirodo, chotsch tichu das Wetter
Wichor nichaj §ch minet...
Buwajte ist і, buski tschornokril і gesund,
Keck nicht sgadujte uns...
Legati orljati bis dazu ї kra§ni
Halt odpotschinok schde Sie.
Unsere projety: Touristischer Kobryn | Intellektueller Kobrynschtschina
Alle Rechte sind © 2011-2015 geschützt. Alle Darstellungen sind mit ihren Rechtsinhabern geschützt.
Beim Kopieren der Materialien ist die aktive Verbannung auf http://ikobrin.ru obligatorisch.