I.Chmel

Поет-упівець, dem Geschlecht із Pol_ssja (Berestejschtschina). Jogo perschu віршовану sprobu bulo nadrukowano schtsche in 1918 році. Переслідуваний bei «демократичній» Polschtsch_ für das Schicksal in ukra§nskomu національному русі: jogo pissannja конфісковувались, декілька разів buw saareschtowani. Bei червні 1941 Schicksal buw wimuscheni pokinuti die Kriegsgefolge і klein sina, s bo¾m із wlasno ї chati s ototschennja durchgesetzt. Towarischuwaw s porutschnikom UPA Іваном Galajdoju (psewdo), jaki saginuw beim Kampf s німецьким vom Pferch bei 1943 році. Bei другій половині 1944 Schicksal auf den Auftrag komanduwannja UPA Іван Chm_l projschow s von den Kämpfen auf Sach_d (durch Slowatschtschinu bis zu Awstr і ї).

Tob і, Pol_ssja
Jak dim pachutschi із die Weihrauchfässer,
Jak die Leiste квіток Two§ch ga§w,
Skladaju, Batk_wschtschino ist nett,
Тобі ozej свій вільний спів.
Prijmi jogo, jak die Gabe від sina,
Jak serzja ljubljatschogo die Gabe!
Ich schreite nach Two§ch ru§nach –
Sloschit вінок auf Tw_j вівтар.
Bei співі цім – tjaschka snemoga
І ist wenig es in нім den Himmel krassi,
Jogo sch natchnula віра in den Gott
Jene brenk der Sichel і дзвін mähe...
І der Schrei wesseli über dem Sumpf –
Лебідок, der Möwe, des Kranichs;
Der up_wski Dienstgrad, schtscho des Blutes mottom
Osbro§w bori і die Felder...
І das Rauschen listja des Goldenen
S legendoju Two§ch лісів –
Den Schnurrbart, schtscho є j bulo des Heiligen
Від nesapam'jatnich часів!.
Ljubow і віра – ze sch і ліки,
Schtscho aller buli Two§m vom Guten,
Schtscho aller über ' ¾dnu є навіки
Dir із stepom і von Dn_prom!
Tasch Lw_w і der Hügel і zja рівнина –
Сукупність гір, степів, der Talniederungen –
Ze sch Mati unser Ukra§na
Від Schtschari j Prip'jat_ nach Дін.
Prijmi sch і піснею потішся
Jak діти цвітом powesn і,
Krasso nesbagnuta – Pol_ssja,
Ist in ujaw і, jak і in сні heilig...
Kämpfe, smagajs, schtschob, під sonzem zu leben
Wrostaj bei die Erde, jak граніт!
І aller auf південь bei віконце
diwis, wikonuj заповіт!.
І gomoni дрімучим vom Nadelwald,
Schtschob schwidsche wirwatis s der Fesseln,
І aller tjagnis, jak хміль ugoru,
Nowu відроджуючи das Obdach!
Тоді Ti stanesch jak Gospodar
Під sino-schowti prapor свій,
Тобі Deine ze kasche wroda
І jene одвічна die Wahrheit дій.

posmertne
T
Ti sna¾sch, den Bruder, gespalten halt
Udwoch зустрілись mi s du?
Ze sch dort mow sestri haben sich umarmt
Rosloga Prip'jat із Піною...
Ze прадідів ist die Erde alt,
Der Rand derewljan s поліщуками,
Das rosk_schni Unterteil gar bis zu Dn_pra
Співа є von den Nadelwäldern, лісами.
Пишніють скрізь die Damhirsche квіток,
Schtscho aller bis zu sonzja in буйнім ритмі
Свій prostjagajut цвіт, das Blatt,
nemow protschani auf молитві...
Halt ich nicht wmer – sapam'jataj:
Otam halt крісами мінялись,
Мій Die Leiche ti, den Bruder, pochowaj,
Schtschob mi s semleju nicht rosstalis!
І schtschobi nicht bula сліпа
Mein Grab in оцій драмі:
Drei літери святі "UPA"
Ti wirf dort krizeju auf камінь.
Jenes sch jak s nadpinskich der dichten Wälder і die Flußstrecke
wwes нарід wiruschit bis zum Kampf, –
Ich vom Geist slinu s-p_d des Himmels
І dem Lager in lawi snow під sbroju!.
Полісся, 1943

Хміль Іван

powstanska ліра. Львів. Меморіал. 1992. – 160 stor.



• Іван der Hopfen
• Über Івана des Hopfens
• Мiж dwoma свiтами
• Tob і, Pol_ssja
• Wiederzukommen