I.Chmel

Вибранi статтi über ukra§nskich письменникiв

ÖàÄ_É ODRATSCH AUF TL_ SWO¶CH ТВОРІВ

Ні Eine tschastina ukra§nskich der Erden nicht є taka sanedbana naukoju, публіцистикою, golowno літературою, jak Pol_ssja. Über nogo sagalno najut, schtscho dort die Sümpfe j die Seen, schtscho поліщуки chodjat nach трясовині in postolach, schtscho dort die Dunkelheit і злидні. Навіть jetnologi досі samalo uwagi приділювали тій такій чарівній, chotsch і вбогій, нашій землі. Jenem bei Fjodor Odratscha, über jakogo will ich pissati, wistupa є dejake огірчення і bis zu ukra§nskogo gromadjanstwa s darum dem Antrieb, schtscho ist jene первісна j kaskowa kra§na in uns prisabuta schade. Ze tim patsche uns wrascha є, schtscho Ukra§nskim Pol_ssjam цікавилися навіть pismenniki сусідніх народів. polska pismennizja Wanda Was_lewska опублікувала tschimalo репортажів über Pol_ssja. Mar_ja Rods¾w_tsch schrieb цілі schaff über Pol_ssja, und російський singt Korotischewski tworiw ліричні вірші s schittja Пінщини j, пізніше bis zu комуністично ї der Schulbänke і ї, drukuwawsja in bolschewizkomu часописі "die Pol¾ski Wahrheit" beigetreten. Білоруси majut твір "In глуші Pal¾ssja" Jakuba der Ähre, jaki nicht buw von Autochtonem Pol_ssja і auf білоруській етнографічній teritor і ї erschienen. Chotsch білорусини majut pretens і ї bis zu Pol_ssja, zentralne Pol_ssja nicht widalo ні einen wisnatschnogo білоруського pismennika ані wtschenogo.

Найвизначнішим pojetom Pol_ssja buw Dmitro Falk_wski, snischtscheni moskowskimi von den Bolschewiki, der Autor tschudowogo tworu "Pol_ssja", schtscho satschina¾tsja Wörter:

Otscheret buw мені für kolisku,
In den Sümpfen ich і зріс geboren worden.
Ich mag chatku поліську,
Ich mag свій замріяний ліс.

Поліщук Olch_wski, jetnograf і der Archäologe, tschimalo prisluschiwsja für рідного Pol_ssja. Uroschenez zentralen Pol_ssja, der Doktor Іван Сідорук, wisnatschni філолог, prazju є auf еміграц і ї in rjamkach NTSCH. Für Polsch_ pissaw гарні побутові і злободенні w_rsch_-satiri jene pojes і ї Stepan Stepanjuk, помішуючи §ch bei різних tschassopissach і die Zeitschriften Galitschini, bo auf Pol_ss_ ukra§nskich widawniztw nicht bulo. Чудові вірші pissaw і drukuwaw §ch bei газеті "Unser schittja" auf Підляшші під redakz і є ju Doktoren Wawrissewitscha O.Kolossuns s-p_d Diwina. Jogo batko buw vom Lehrer für zarskich часів. Синові 1919 рік pereschkodiw закінчити die Schule; він auf das Dorf j осів auf вбогій господарці zurückgekehrt. Zej talanowiti singt-samouk buw vom Kommandanten поліц і ї für німців і in 1943 році цілу stanizju завів bis zu UPA.

Bis zu паростків Pol_sko ї musi treba tesch sarachuwati вірші das Jh. Kata¾wskogo, schtscho §ch він drukuwaw bei львівських совєтофільських "Вікнах", chotsch selbst nicht buw совєтофілом. Ist від die Schwindsucht gestorben. Die Polen die ganze Stunde переслідували Кіндрата Bl_daja, jaki sich slowiti auf wudku brechliwo ї bolschewizko ї propagandi gegeben. Ale spalte Sow¾ti sajnjali Pol_ssja, Bl_daj rostscharuwawsja j вірш, halt wirasno batschimo protissow¾tske nastawlennja geschrieben:

Beruhige sich, dokutschliwi вітре, ujmis, -
Nicht mutsch mogo serzja bis zum Rand!
Bo s des Kummers mühsam, newol і, schurbi
Ich і so schon sili nicht dem Mai!...
Jak teper in kajdanach spinilissja mi, -
Jenes j найближчі всі uns posabuli...

Molodi, talanowiti pismennik s Kobrynja Oleksander Gaw nicht maw закінчено ї wischtscho ї освіти. Pissaw гарні оповідання і nowel і, які tesch drukuwaw bei "Вікнах", bo buw радянофіл. Saginuw auf dem Kolben війни 1939 Schicksal bei Lwow_ від bombardiere.

S Kobrynskogo повіту pochodiw tesch M.Stozki, obdarowani літературним chistom. Buw jakijs die Stunde bei SSA, und in 20 rokach bis zu рідного die Dorfer zurückgekehrt. Spalte die Bolschewiki sajmali Pol_ssja, wi§chaw rückwärts bis zu SSA, halt ювілейний комітет bei New York widaw jogo збірку віршів "Rodn_k", auf es ist schade, nicht ukra§nskoju mowoju napissanich. Іван Chm_l (Wassil Lagodjuk-Bojt_k) pereklaw auf ukra§nsku mowu jogo вірш "Chto ich?" j помістив bei swo§j збірці "Gom_n Pol_ssja". Хміль, останній predstawnik Pol_sko ї ist Musi, bei 1974 roz і, jaki, крім dwoch сбірок поезій, "Gom_n Pol_ssja" (1960) jene "Іду für kobsoju" (1962) gestorben, uns цінну das Buch "Ukra§nske Pol_ssja", schtscho auf канві swogo schittja poda є цікавий pobut, tradiz і ї і borotbu Pol_ssja für рідні die Rechte gegeben. Prazjuwaw über neju ціле schittja, sbirajutschi етнографічні матеріяли über північно — західну tschastinu Pol_ssja, golowno Kobrynschtschinu. Perebuwajutschi auf еміграц і ї in Awstr і ї, Angl і ї і SSA, dopownjuwaw далі ті матеріали von den Zettel, schtscho §ch діставав від земляків. Обидві jogo збірки присвячені рідному Pol_ssju і підкреслюють ukra§nski der Charakter t і є ї kra§ni. Ist das Schicksal bei die Kämpfe UPA j wacker ist auf 78 році schittja, 27 січня 1974 Schicksal gestorben. Auf jogo могилі in Bawnd Bruku sdwigneno pam'jatnik, auf jakomu wibito jogo die Wörter:

Krasso nesbagnuta, Pol_ssja,
Ist in ujaw і, jak і in sn і heilig!...

12 років jenem in Toront_ закінчив schittja talanowiti pismennik vom Geschlecht s ukra§nskogo Pol_ssja, ist Fed_r Odratsch frech. S jogo smertju hat unsere література weliku wtratu, bo buw він von einem із найвизначніших представників поліського регіоналізму in істор і ї ukra§nsko ї літератури getragen. Salischiw uns dossit bagatu літературну spadschtschinu. Він передусім новеліст і повістяр, ale tesch tschimalo нарисів geschrieben, репортажів і okremu розвідку über Pol_ssja gegeben. Spalte in останній світовій війні sini j Töchterchen Pol_ssja sapownili rjadi Pol_sko ї Січі і in den Laven UPA kämpften für wiswolennja swo є ї wenig ї батьківщини j рідно ї Ukra§ni, aktiwnu das Schicksal bei боротьбі tesch Odratsch, prazjujutschi vom Redakteur "Інформатора" genommen. Після війни pismennik емігрував і ist sperschu in Німеччин і, потім bei Mantschester_ in Angl і ї lebendig, und, вкінці in Kanad і, halt j закінчив auf 52 році swo є bujne schittja angesiedelt geworden. Kineni waschkoju doleju bei крутіж wo¾nnich подій і neswitschnich obstawin, Odratsch auf чужині nicht міг sabuti рідного Pol_ssja, jenem priswjatiw jomu weliku tschastinu swo є ї twortschosti, між іншим najkraschtschi свій твір, повість "Schtschebetun".

Prijschow Fed_r Odratsch (sprawschn є прізвище Scholom_zki) auf світ 13 schowtnja 1912 Schicksal in Місятичах auf Pol_ss_. Закінчивши університет bei Вільн і, redaguwaw "Kowelsk_ Віст і". Pissati potschaw schtsche in Рідному Kra§1, ale jene aller nicht sbereglossja durch wo¾nnu завірюху. drukuwatissja potschaw bei 1942 roz і, und perschim jogo drukowanim tworom auf еміграц і ї bula pobutowa повість "In doros і", schtscho її widalo widawniztwo "Peremoga" in Argentin_ dem 1954 Schicksal. pomerli vor kurzem auf еміграц і ї поліській singt-wo§n Іван Chm_l poproschtschaw Odratscha auf den Weg вічности ozim віршем:

Відлетів Der Adler sarano
Dabei der Rand, -
"Schtschebetun" ze unser поліський,
Auf чужині сірій.

Jogo schtschebet, w_ra-p_snja, -
Mow neslamna krizja! -
Schtscho Pol_ssja — ukra§nska,
Рідна Uns semlizja!...

Schtscho Falk_wski, Storoschenko,
Sidoruk, Olch_wski -
Sini вільні stepu j dem Nadelwald,
Вірли українські.

Beschimpfe Tob_ die Erde kanadska
Leicht bude vom Flaum!
So ist jak lebendig, nasnaschuj,
Den Bruder, Unser neslamnim vom Geist!...

Bei swo¾mu найбільшому творі über Pol_ssja "Schtschebetun smaljuwaw der Autor krassu j nedolju t і є ї wbogo ї, ale чарівно ї nascho ї землі jene її kriwdu під polskoju sajmanschtschinoju після I-о ї світово ї війни. Für її den Willen він borowsja in Reihen UPA, und spalte tscherwoni na§snik, auf зміну polskomu j німецькому, sajmaw jogo рідне Pol_ssja, Odratsch пішов auf tschuschinu j in 1953 році in Toront_ angesiedelt geworden. Sered bajduschogo j kalt довкілля nicht sradschuwawsja і під wpliwom tugi für Pol_ssjam potschaw auf чужій землі pissati über рідну die Erde, über її бідний, ale tschesni das Volk, über її dawninu. Pissaw, schtschob saspoko§ti jene bei für рідною kra§noju, nicht majutschi ist es ї über і ї, schtscho gluche j cholodne ukra§nske довкілля podba є über widannja jogo творів groß. Ze ist es s narissu"Botokudi", halt sobraschena der Anteil ukra§nskogo pismennika sered bajduschich земляків auf еміграц і ї sichtbar. Pismennik Kopiljuk — ze davon botokud. Jak відомо — kasche der Autor — botokudi вирізнялися від normalnich der Menschen tim, schtscho mali m'jaki der Rückgrat і dusche гнучкі schi ї; m'jaki der Rückgrat sprijaw ботокудові jeljastitschno wklonjatissja bis zu seml і, und gnutschka schija srutschno powertala den Kopf tudi, kudi wkasaw palez ist ї ljudini stark. Botokudi mali домішку dem Jod ins Obdach і, schtscho nassitschuwaw jasik, dadurch botokud ganiw den Schnurrbart swo є рідне, und sachopljuwawsja vom Fremden. Ale chotsch Kopiljuk naleschaw bis zum Geschlecht ботокудів, die Natur nicht obdaruwala jogo timi rissami. Jenem die Landsmänner potschali jogo навіть uwaschati für wirodka. Tschujutschi ze, Kopiljuk nicht гнівався, schtsche і s гордістю sarachowuwaw sich bis zum Stamm ботокудів. Snajutschi den Gute swo§ch земляків, він навіть nicht swertawsja bis zu ihnen, schtschob dopomogti jomu widati jogo der Roman. uwes фінансовий tjagar poklaw він auf swo ї вбогі письменницькі der Schultern і, positschiw bei der Bank гроші j widaw für sie das Buch. Розіслав її botokudam, ale majsche всі примірники sind zurückgekehrt, und auf pakunku buw rosrachunok poschti für повернені possilki.

Buw Odratsch aktiwnim vom Mitglied bagatoch ukra§nskich towaristw і організацій. Jak колишній das Mitglied UPA pische über UPA in dejakich tworach, napriklad, in повісті "In doros і" і in нарисі "Newdala wiprawa" (in збірці "Півстанов hinter dem Dorf"). In ostannomu творі powstanez Dubowi dem Auftrag є німецьким грабіжникам, schtscho §ch UPA slowila, rosdjagnutissja, und потім doda є: "Und teper der Marsch bis zu Luzka! Und wi, grupenfjurere, mussite відповісти vor dem Gericht für eingeschlagen powstanzja і für грабіж der Landmänner!". Sdiwowani von solchem blagorodnim wtschinkom, німець Gajge gesagt: "Diwni hier der Rand і предивні hier die Menschen. Tschi воні справді banditi? Jak dumati, tschi moschna §ch naswati von den Banditen!".

Smalowujutschi swogo Kopfhelden Wassilja Grudka in "Schtschebetun і", Odratsch відступив від swogo poperednogo gut der Methode in зображуванні postatej. Ze ist schkoda groß. Vom Prototyp Wassilja buw, mabut, der Autor. Wassil ma є тільки самі позитивні rissi, und ze podtwerdschu є uns staru die Wahrheit, schtscho über sich am meisten pissati waschko. S автобіографічних podrobiz творів Odratscha nawedemo schtsche eine: Odratsch bei "Schtschebetun і" sgadu є alt діда Uljanitscha, jaki die Hälfte swo є ї der Jugend prazjuwaw віддано auf "берлінах". Jak він buw molodi, so odn і є ju rukoju klaw auf die Schulterblätter всіх хлопців bei селі.

Одрачеві statt і, новелі j повісті drukuwalissja in tschassopissach і die Zeitschriften auf всіх die Erden posselennja auf еміграц і ї. Bei Вінніпезі 1955 Schicksal wijschlo jogo "Unser Pol_ssja", das Büchlein, jaka є majsche довідником über eine s найгарніших der Gebiete ukra§nsko ї землі.

In повісті "In doros і" golownim gero¾m є Petro Bes_menni, jaki bei 1944 році іде auf еміграцію, pereschiwajutschi in дорозі різні nebespeki j pereschkodi. porutsch nogo batschimo grupu ukra§nskich повстанців jene der Menschen із запілля німецького na§snika. Hier wistupajut побіч sich 2 різних світи; s einen der Seite die Menschen, які готові poswjatitissja für батьківщини, s anderen — dorobkewitsch і, schkurniki і звичайні споживачі хліба. Bis zu perschich, крім Ist Bes_mennogo, naleschit powstanka jene інші tschleni UPA Lustig. Wuchnal і Rosal_ja proschtschajutsja in über і ї, schtscho für den Frühling зійдуться snowu j poberutsja. Stürzten 2 фіри ein; eine auf схід, des Freundes auf захід і haben s von sich 2 wognika newgasno ї der Liebe, молодечі mr і ї і великі сподівання Glück gehabt. Ale der Anteil prisnatschila §m іншу rosw'jasku: des hinter der Front Rosal_ja ist NKWD, jake її sganbilo, skatuwalo j пострілом in potilizju posbawilo schittja, und Wuchnal saginuw bei зустрічі s bolschewizkimi von den Partisanen in die Hände gefallen. Wostann є diwljatschis auf рідні brenne і wtirajutschi slosi s der Augen, dumaw Bes_menni:" Schljachi, schljachi ohne кінця, ohne міри, і auf ihnen tschorni ruchomi der Reisende — bespritulni осамітнений мандрівник ". powstanez Віра wislowlju є свій pogljad auf majbutn є, spalte Німеччина скапітулю є. Auf її dumku, зміна політичного dumannja neminutscha auf Sachod_ j сьогоднішня ворожість mosche переміниться in симпатію. So dachte тоді ist tschastina українців, ale groß, auf es ist schade, гірко rostscharuwalassja. Und втім, powstanez Віра sda є собі sprawu, schtscho UPA mussit prodowschuwati borotbu, bo іншого wichodu nema є. Wona kasche:" Dobrow_lnimi von den Sklaven nicht budemo, bo ze wsche projdeni das Lager. Повстанці salischatsja im Rand j далі wojuwatimut, und mi, емігранти, ma¾mo інформаціями і propagandoju populjarisuwati in світі borotbu UPA ".

Protileschni табір represintujut bei повісті der Direktor kooperatiwi Purchawka s жінкою Murzeju і sluschnizeju Pr_skoju. Des Gestanks тікають vor den Bolschewiki, schtschob rjatuwati nicht тільки swo є schittja, ale j... меблі. Ze типові dorobkewitsch і, für jakich батьківщина є тільки pustoju frasoju. wganjajutschis für матеріяльними dobrami, des Gestanks навіть nicht snajschli der Stunde auf wiwtschennja літературно ї mowi j послідовно rosmowljajut galizkim діялектом.

Збірка оповідань "Півстанок hinter dem Dorf" ma є невідповідальний der Titel, bo hier акція відбувається nicht тільки auf der Dörfer і, ale і in міст і, und крім jenen das Thema der Autor із schittja nicht тільки українців, ale j інших народів genommen: німців, англійців, хорватів, чехів toschtscho. So nasiwa¾tsja persche оповідання збірки і naswu jogo переніс der Autor tschomus auf цілу das Buch. Ich will hier swernuti uwagu auf оповідання "der Ruf des Blutes", jakogo дія відбувається bei Pras_ j відноситься bis zu wsa¾min ukra§nsko — tscheskich. Bei зденаціоналізованого wsche Pep_ka відізвалася ukra§nska das Obdach, spalte він пішов auf das Konzert ukra§nskich бандуристів. Він 2 godini сидів auf концерті і plakaw, потім, mow p'jani, blukaw wulizjami, und bis zu chati zurückgekehrt, erklärt, schtscho він schon nicht Pep_k і nicht der Tscheche.
Kurt Kljajst і Gajnz Ціге schiwut in ukra§nskomu селі і skutschajut ("Півстанок hinter dem Dorf"). Часті bo ї, які spalachujut між німцями j ukra§nskimi powstanzjami, robljat §chn є schittja дедалі tjaschtschim. Des Gestanks wtratschujut віру in Німеччину і dbajut тільки über swo ї swrawi.

Повість "Schtschebetun" Boris Oleksandr_w pojemoju über чарівне Pol_ssja, auf jakomu der Autor зріс і jake він snaw s wijnjatkowoju докладністю genannt. Chotsch hier, in ukra§nskomu der Dörfer і, panujut krajnja безпросвітність і das Bedürfnis, Odratsch nicht песиміст. In останніх розділах t і є ї повісті є надія і віра in нові вітри, schtscho шумітимуть über Pol_ssjam, in nowu зміну, schtscho prijde auf місце temnich, chotsch і buwalich bei світі Juchimz_w і Garapnik_w. І srujnowana von den Landmännern die Hütte Wassilja Grudka, jaku вкінці seljani berutsja відбудувати — ze das Symbol kraschtscho ї budutschini jogo батьківщини. Golowna das Problem "Schtschebetuna" — ze das Problem prikrogo potschuttja menschewartosti j die Sklavereien sered земляків Wassilja, und свідси slobne недовір'я і der Hass bis zu odiniz, schtscho siloju swogo dem Charakter abo догідніших obstawin wibilissja s §ch saskoruslogo j dunkel seredowischtscha.

Wassil Grudok 14-l_tn_m chlopzem пішов s dem Haus in світ für очі: bei likowich postolach, bei samorobnich schtanjach і бідній свитині. Пішов s поліського die Dorfer auf південь (bis zu Lwow), назустріч кращій долі. Und mati salischilassja wdoma in біді. "Beschimpften.ten ich der Groschen saroblju, mamo, тоді budemo schiti, jak der Pan die Horde, jene kupimo der Sack des Mehls питльованої2, jene budemo die Kuchen §sti". Mati nach 3 місяцях ist gestorben. Nach 9 rokach Wassil освіченим і bagatim zurückgekehrt. Посумнів, матері nicht angetroffen. "So die Achse das halt Wesen rechts — zwei metri seml і!" — scheptaw über mogiloju mami. Він bluka є vom Dorf j schuka є der Steppstich swogo ditinstwa. Ale des Gestanks teper якісь nicht so і, які buli давніше: des Gestanks des Stahls nemow schirsch і, більше втоптані. S рідного die Dorfer віяло teper von der Kälte! Dumaw pobuti in селі 3 місяці j schiti in хаті Onkel Gnata. Ale ledwe 2 тижні міг bei тій хаті witrimati, chotsch für jogo гроші собі djadko das Feld gekauft, und ist цілу die Heimat Wassil sodjagnuw і obdaruwaw freigebig. Buw prinewoleni, bis zu chati die Insel Jewt_ch_ja verlegt zu werden. Spalte roskasaw die Insel Jewt_ch і є ві über swo ї прикрі pereschiwannja, davon gesagt: "Wi haben sich auf півдні і навіть verwandelt Sie können batschiti sich bei wahr світлі nicht. Starsch і, зрозуміло, sasdrjat і nenawidjat Sie, und молодші napewno sachotschut піти von Ihren слідами. S die Gabe neu із machen wir alt, im Voraus batschu ze. Tschu є mo є serze, schtscho in селі bude für olot". Und spalte Wassil spitaw, schtscho ma є robiti, tschi тікати тоді s die Dorfer, swjaschtschenik відповів:" Навіщо Ihnen утікати s die Dorfer? Schtscho ma є statis, stanetsja навіть tod і, spalte j Sie nicht bude. In usomu закономірність, und über закономірністю der Gott ".

Gero ї оповідань і повістей Odratscha відрізняються здебільшого positiwnimi rissami. In оповіданні "Ljudina ohne dol і" kasche der Pan F bis zu Duschka: "Wi є s ist leise, від jakich відвернулася der Anteil. Und der Menschen ohne долі ich schanuju, bo j für mene wona ніби matschuchoju". Stari Turski in оповіданні "Mum_k" (збірка "Ist osselja" Verlassen), jaki schiwe auf квартирі bei wdowi пані Patriz і ї і місяцями, комірного, bo propiwa є den Groschen _ nicht zu zahlen, ist oscheniwsja із neju froh. Ale wona jogo nicht chotsche, bo schiwe spominami über небіжчика чоловіка. Nicht swaschajutschi auf ze, Patr_z_ja, wmirajutschi, bascha є in заповіт і, schtschob Turskogo salischili in її хаті ohne platschennja tschinschu, ale він mussit perestati piti горілку. In тій збірці in оповіданні "Між von den Landsmännern" висміюва є wurde Odratsch plasunstwo і хрунівство, rissi, які so jomu спостерігати in unseren емігрантів oft hingeführt. Наші робітники in канадській фабрищі підлещуються formanam і bossam, змінюють swo ї імена і прізвища. Остаффі (ze unser Ostap!) kasche bis zu Pawel:" Spalte ti wsche hier, mussisch buti тутешнім; тільки крейзі4 bude wpiratissja і trimatissja starokrajowich дурощів. Die Achse ім'я Ostap sanadto muschizke, und Ostaff і, jene schtsche j 2 "f", ze wsche тобі nicht scharti ". Taki sami є Dsch_m, unseren lemko від Kriniz_. Nicht swaschajutschi auf jenen aller, всі дістали auf jalinku lejd оф3, und auf §ch місце prijnjali nowopribulich голляндців. Bei повісті" Schtschebetun "Gnat bis zu Wassilja gesagt, spalte zej jomu radiw nicht ponischuwatissja vor den Pans:" ponischennjam moschut giduwati pani, und мужикові abi гроші bis zu кишені. Otwestwennost ist groß, vor дітьми otwestwennost. Älteste Garapnik і sekretar Juchimez рішили prognati Wassilja s die Dorfer, bo він "pribuwschi in unser Dorf, der Menschen nach всім den Regeln potschaw nicht решпектувати5, ніс, поділам, potschaw ugoru derti. Bei frech sostojan і ї roskol між von den Menschen, die Bosheit j den Hass посіяв між starimi і malimi, капосників підкупив getan, auf mirnich die Menschen eingelassen. Namowiw schlechten Pilipa, schtschob der Menschen jene dubinoju періщив. Ukra§nskimi bogoprotiwnimi von den Zeitungen chati sassipaw, molod nazkuwaw proti die Regierungen, Ukra§nu jakus jene umi molodim nerobam neju засмітив ausgerufen".

Bei "Півстанку hinter dem Dorf" німецький der Raufbolde Ціге soromitsja jenen, schtscho німецьке військо перемінилося in бандитів і kriwdit ukra§nskich der Landmänner. Він дійшов bis zu richtig wisnowku, schtscho "russi" німецькими von den Händen, swo§ch противників, українців zu verarmen. Він релігійний і, tschogo sasdrit jomu Freund Kurt, jaki nicht mosche zu beten, bo, mowljaw, Gebet ze pokora, und "mi darauf, schtschob buti von den Pans jene інших upokorjuwati zu beten". Ціге kasche: "Німеччина propade, bo banditi des Stahls її провідниками." Opow_dannja "Ank_za — ze die Satire auf англійську tupu дрібничковість. Анкіца, die Kroatin-jem_grantka, nicht mosche dowgo pobuti bei винаймленій der Hütten і, bo англійцям den Schnurrbart schtschos nicht podoba¾tsja. Wona saljubki roskasu є über Zagreb, halt її batko buw possadnikom, і містечко ist Gl_na, halt wona віллю klein. Ze найприємніша das Thema schdlja haut- емігранта, bo тоді він bodaj auf chwilinu peresta є buti сірою, нікому nicht потрібною ljudinoju, peretworjujutschis ist es in den Fürsten, tschi großmütig добродія einfach.

Nicht sabuw wurde Odratsch і über den Kummer жидів, jake §m pereschiti in der Stunde ostanno ї війни hingeführt. Zja das Thema wistupa є in "nicht Selbstgeflochten die Reede і" (збірка "Півстанок hinter dem Dorf"). Hier roskasaw der Autor dossit неправдоподібну подію. Після війни mtschit po§sd s Awsburgu bis zu Nürnberg. Naproti des Autors kunja є der Jude, und über jogo golowoju ist валіза groß. Der Autor підозріва є, schtscho ze paskar і chotsche naw'jasati s von ihm rosmowu, ale snajutschi ukra§nofobstwo жидів, poda є sich für den Tschechen. Der Jude roskasaw jomu подію, jaka нібито sko§lassja in Bogum_n_ in 1944 році. Grupu 13 жидів, bei jako ї buw і unser Jude, mali німці розстріляли. Jene raptom wurde schtschos nessamowite. Der Raufbolde Вільде wchopiw ssadu für die Kehle Raufbold Zojge, swaliw zogo s ніг, und den Juden kasaw pereodjagnutissja auf вермахтівців. Wdajutschi den Juden s Polschtsch і, auf sich rolju den Kommandeur j повів жидів auf схід genommen. Die Bolschewiki haben §ch bis zu Tscherwono ї Arm і ї і kasali діяти in Sudeten auf den Hinterseiten німців, jak червоні partisani aufgenommen. In березні 1945 Schicksal grupa дісталася bis zu Bawar і ї, halt її sachopila капітуляція німців. "Des Kommandeurs" Вільде альянти6 areschtuwali j mali suditi in Njurnbers_. І die Achse schidi fuhren für nogo харчі jene рішили boroniti vor dem Gericht.

In повісті "In doros і" dotorknuwsja pismennik ganebno ї ролі поляків і фольксдойтшів7 für німецько ї okupaz і ї. Des Gestanks wislugowujutsja німцям, schtschob auf haut- кроці nischtschiti українців. Ossobliwo die Polen in ролі "банполіцаїв" dajutsja in die Zeichen unseren Menschen, відбираючи chartsch і, pobiwajutschi українців, snewaschajutschi §ch.

"Schtschebetun" ma є tschimalo der Reis літератури, jaku nasiwa¾mo pobutowoju. Spalte in тій повісті rosmowljajut поліські seljani, mi saschmuriwschi очі j nicht batschitschi §ch, nach мові і dem Stil пізнаємо окремі postat і, napriklad, gut і rechtmäßig діда Кіндрата, schtscho відцурався die Menschen і proschiwa є bei глуші über Stirom, kaschutschi: "die Menschen — пліснява semna, tschern гріховна!", pridurkuwatogo, ale вірного j besmeschno відданого Diener Pilipa. Spalte die Menschen тікали від Wassilja, jak від tschuscho ї ljudini, Pilip kasche bis zu nogo: "Hier nema der Menschen, panitschiku, hier die Magerheit. Грішники pogan і, der Vater ze kasaw. Das Hektar, mosche, werden sagen, ich lüge?". Вірну die Charakteristik ist temnich der Landmänner s §ch rabskoju wdatscheju leise, Missjun gegeben, spalte Wassil, Athleten Ostrokola übergewältigt. Він bis zu Wassilja gesagt:" Mi batschimo, schtscho ti silni і відважний. Die Menschen dir, switschajno, budut bojatissja. Ale tschi budemo mi dir ljubiti? N і, mi dir nicht budemo ljubiti! Dafür, schtscho ti wsche nicht taki, jak mi. Vor silnim vom Pan mi chilimo golowi, bo mi призвичаєні chilitis; solche, jak ist Zimbalski (der Kommandant polsko ї поліц і ї) mi gehasst, ale mi bo§mos §ch і tesch chilimo golowi. Budemo dir bojatis, bo ti silni і відважний, ale golowi vor dir nicht budemo chiliti, bo ti gespalten buw taki, jak і mi. І tschim більше ti budesch roskidati der Groschen і, tim більше budemo dir ненавидіти. Onde davon, schtscho buw vom Hirten і розбагатів! — skaschut die Menschen ". Tschi treba dodati, schtscho otu dem Reis ma є ist tschastina naschogo суспільства groß?!

Justu priwid "Pan¾nki" j wona chotsche висповідатись zu quälen. Ale spalte die Insel Jewstach_j kasaw §j nassampered pereprossiti Wassilja für всі заподіяні kriwdi, so gespalten wona ні für schtscho in світі nicht chotsche jenen srobiti, bo "він pranzjukom nemitim бігав nach wigon і". Дійсно, nagadu¾tsja uns motto повісти: ніхто nicht mosche buti vom Propheten bei swo§j батьківщині. Prignoblju є uns підлота des Alters Garapnika jene багатія Schreibers Juchimzja. Perschi kasche über Wassilja: "So ljudkowe, nach ділам netschestiwi pribuw bei das Dorf! Ich, ljudkowe, підкопався bis zu nogo s іншого der Seite. Gaseti заборонені ukra§nsk і! Wi sna¾te, schtscho jogo des Schecks є dafür! Rechts prostenka: bis zu Kommandanten Zimbalskogo. So і so den Pan den Kommandant. Бунтівник bei den Dörfern і, dem Aufruhr є proti derschawi, gaseti заборонені tschita є den Menschen!" Und drugi die Achse jaku "оцінку" ja є Wassilew_: "Muschizki sin, jene schtschob so збагатів, ze підозрітєльно, ljudkowe!"

In повісті "Schtschebetun" ma¾mo s einen der Seite розкішну поліську die Natur, якій der Autor priswjatschu є bagato місця j uwagi, s anderen sch — die Dunkelheit, безпросвітність, забобонність і злидні поліщуків. Усі одрачеві постаті ist і, s positiwnimi j negatiwnimi rissami in одній і тій особі lebendig. Ostrokol, jaki ненавидів Wassilja, відколи zej jogo, potschaw bis zu nogo підлабузнюватися übergewältigt, spalte pobatschiw, schtscho Wassil wpliwowa ljudina, bo sawdjaki jomu chimerni amerikanski diwak-m_ljoner Піктус obdarowuwaw die Menschen. Und Wassil die Achse jak diwitsja auf swo§ch der Dorfgenossen і §chn є die Sklaverei:" Свій, mowljaw, mussit buti тільки vom Mann, — nicht der cm і є skinuti s ніг postoli і wsuti tscherewiki. Namul die Sklavereien щільно prikriw усі tschesnoti bei Ihren serzjach. Schkoda мені ist pissan für waschogo des Guten leise. Ich schreie auf allen світ — поможіть, rjatujte bestalannich земляків, und ті die Landsmänner поспішають auf Stir, schtschob mene wbiti. Mosche chotschete, schtschob bin ich snowu usuw postoli, schtschob skaliw subi bis zu leise, schtscho gnobljat усіх uns? Nicht dotscheka¾te! Prijde die Stunde, schtscho скигління Ihr j зігнуті spini budut wiprawljati von den Buchen. Ich bin wsche batschu nowich der Menschen leise; des Gestanks prijdut Ihnen auf зміну. Деякі s sie schon witjagajut swo§ch батьків s-p_d печі für wucha ".

Prostoduschni дід Кіндрат nicht mosche зрозуміти мрій і smagan schljachetnogo Wassilja; він die Duma є, schtscho ze wurde "Pan¾nka Wassilew_" erklärt. Auf ze Wassil: "Ze nicht Pan¾nka, ze tesch nicht taka собі дівчина, ze chtos... sda¾tsja, ze — мрія, ze sonze, ze besmeschschja schtschastja j die Freuden. Ze квітка, найчарівніша ruchoma квітка z і є ї seml і, jaka wtekla in лісову guschtschawinu, schtschob nicht stati schertwoju natschalstwujuschtschich тиранів". Hier prigadu¾tsja uns Міцкєвича apoteosa narodno ї пісні j tradiz і ї s "Konrada Walenroda". Nicht wikljutschene, schtscho wona wplinula auf Odratscha, bo sdobuwajutschi wischtschu освіту bei Вільн і, мусів unseren pismennik der Noblesse schaff Міцкєвича.

Schtschob kraschtsche зрозуміти golownu провідну dumku "Schtschebetuna", prigadaju, schtscho spalte Wassil schon, das Dorf j newdjatschnich земляків verlassen, ist seljani chotschut jomu podjakuwati für alles gut. Тоді bis zu ihnen die Insel Jewtich_j gesagt: "Ich besmeschno schtschasliwi, schtscho wi впізнали jenen, chto prijschow bis zu Ihnen із schtschirim serzem. Freilich, trochi запізно, ale kraschtsche пізно, jak ніколи".

Одрачеві поліщуки ze діти prirodi, які majut swo ї повір'я і saboboni, свій okremi світ, jakogo nicht moschut зрозуміти die Menschen s освітою. Jenem дід Кіндрат kasche bis zu Wassilja: "Mi chotsch і nicht wtschen і, dafür sna¾mo bagato! In польовій квітці smoschemo pobatschiti усміх ist Jangola Gospodnogo, bei білій schowkowiz і, schtscho die Größe nach die Sümpfe, uns углядіти slosu Mat_nki Pretschisto ї gegeben. Teplimi wetschorami, під golim vom Himmel, tschu¾mo віддих землі ist es ї heilig. Und onde, batschite, jak повільно gasne woschtschad? Ze і das Zeichen, schtscho morgen bude des Guten das Wetter, und tscherwoni місяць sawschdi віщу є speku. Тільки die Espe von der Stunde sradschu є. Zja lepetucha nicht powinu¾tsja der Stimme Gospodnomu, jenem schelestit listjam, spalte treba j nicht treba. Jenem j сік ma є гіркий, paskudni".

Krassa j поезія Pol_ssja — ze jakas ist die Kraft Boscha, поліщукам für важкі дні праці nach die Sümpfe і mokljakach gegeben. Dort ist співають усі — старі j і, бір і ліс, ptachi j komachi, sonze j das Wasser klein, квіти j vergifte, otscheret і ліле ї s latattjam nach satokach der Seen, і повітря nassitschene vom Geruch §ch. D.Falk_Wski gesagt:

І nicht ist das Wunder, schtscho smalku beliebt
Bujnu das Wasser і буйні пісні:
Unser serze — ze serze ribalki,
Und schittja unser — das Buch борні...

Jak sin Pol_ssja Odratsch є selbst pristrasnim ribalkoju і misliwzem. Ribalstwo j misliwstwo — ze jogo улюблені davon, jakim він bagato приділю є місця j der Stunde. Він sna є всі поліські j канадські ribi, saljubki ma є kartini misliwskogo j ribalskogo schittja. Wotschman John oft roskasuwati swo ї рибальські prigodi zu mögen. Ribalstwu j misliwstwu pismennik bagato місця ossobliwo in "Schtschebetun і" і in збірці gewidmet "Ist osselja" ("Dosw_llja über dem See", "Кінець сірому", "S wudkami in місячну ніч" jene ін Verlassen.).

Schaff F.Odratscha пронизані christijanskim vom Geist і glibokoju релігійністю. Ті motiwi ossobliwo підкреслені in оповіданнях "ist Dwo є вибранців", "Prigoda auf der Birken і", "Prigoda in ліс і", und s більших творів bei повісті "Schtschebetun" stark. In ostannomu творі дід Кіндрат powtscha є Wassilja, halt treba schukati Christus: "Schukaj Jogo скрізь, bo Він ussjudi der Wahre. Bete і schukaj Jogo між von den Damhirschen, auf den Bogen, in ljudskich pogljadach, bei wlasnomu серці. Тільки Він тобі pomosche. Ніхто nicht smosche dati тобі herzlich spokoju, внутрішньо ї die Freuden, крім Nogo".

Pawlo bei шпиталі (оповідання "Dwo є вибранців") schde die Tode, bo лікарі wsche nicht moschut jomu pomogti. Stari Jeljot domaga¾tsja operaz і ї, ale лікарі jomu відмовляють, bo wona dusche riskowana. І die Achse pojawlja¾tsja in кімнаті swjaschtschenik. Slosi j molitowna ревність swjaschtschenika priwernuli durch ein Wunder sdorow'ja obidwom: auf третій der Tag після operaz і ї Pawlo tschitaw bei ліжку das Buch, und stari Jeljot ohne відома sestri виліз із ліжка і хотів іти dodomu. Він bis zu лікаря gesagt: "Wi sdiwowan і, ist grau? Chotschete der Noblesse den Grund mogo wisdorowlennja?" Віни підніс palez ugoru і dodaw: "der Große Gott auf небі і мізерна, немічна ljudina auf землі. Ze Jogo der Wille!"
Деякі постаті Odratscha схильні bis zu містицизму. Odratsch maw усі дані buti vom Psychologen. Bei tworach jogo powno narodnich вірувань. Spalte kuwala sosulja, mati kasala Wassilew і, schtscho ze душі mertwich літають sosuljami і woroschat schiwim, скільки років §m schtsche schiti. Wassil snaw, schtscho ze тільки повір'я, prote ті die Wörter mami tschomus jogo chwiljuwali. Він bis zu sich auf могилі mater і gesagt, spalte, §j pam'jatnik gestellt:" Nicht під zim von teuerem pam'jatnikom deine mati. Wona sosuleju літа є nach gajach, und ti, sinu, schukatimesch її між вітвями selenimi, між квітами auf лісових galjawinach, in den Reben neben Stirom, bei schitach kolossistich, і ti її, sinu, ніколи j ніколи nicht snajdesch ". Поліщуки twerdjat, schtscho auf Welikden опівночі jakijs chlopez auf grün погорбі під werboju співа є" ist Christus ", und in Strasnu P'jatnizju tanzjujut auf болоті чорні паничі s von den Schwänzen auferstanden. In" Pol_sk_j kasz і "дід Marko wm і є rosmowljati s tschajkami, bo ніколи nicht стріляв bis zu ihnen і ochoronjaw їхні гнізда vor шуліками. S wdjatschnosti für ze dem Gestank haben місце, halt ptachi swjatkujut Welikden vorgeführt. Bei дні Strastej Christowich ribalki tschujut danach бік Stiru jakijs жалісний спів, schtscho ¾dna¾tsja s vom Lärm grün listja. Ze білий лебідь Go ge.t oplaku є die Qualen Christus. Spalte, Pan¾nka zu erscheinen, poschest auf die Magerheit zu kommen. Вчені die Menschen in ze nicht вірять, bo — auf dumku поліщуків — die Wissenschaft, chotsch і просвіща є rosum, jene wbiwa є віру j serze. Дід Dassjuk batschiw Pan¾nku wlasnimi otschima. pobatschiw strunku die Frau in tschornomu. Wona повільно minala jogo, und він schüttelte sich, jak bei пропасниці. Vom tremtjatschimi Mund scheptaw: "Ja wird der Gott і rostotschatsja wrasi Jogo auferstehen." Zja Gebet wrjatu є haut- від ist ї sili unsauber. Spalte він schon, jene Frau, цікавість jogo spokussila vergangen. j обімлів umgeschaut: in panni buli цибаті die Beine s korow'jatschimi ratizjami. Ze bula Pan¾nka. Vom Strom poklala in селі nach хлівах die Magerheit, das Weinen і голосіння salischila hinter sich.

Und oze perekas über Gr_chownu besodnju: Чоловік poganjaw волів dowgoju pugoju і mugikaw собі під von der Nase. Gar raptom bei небі wibila 12 Zeit. Twarini s schachu rwonulissja s borosni, der Hakenpflug wiskotschila s землі. Auf церкві spalachnulo радісне світло, sadswonili dswoni. Die Erde sdrignulassja, і чоловік potschaw sapadatissja під die Erde. Darauf місц і, halt він der Haufen, utworilassja gliboka прірва, schtscho j salischilassja j понині. Потім сусідні haben die Dorfer її Gr_chownoju besodneju genannt. Jener ist das Dorf під die Erde durchgefallen: die Erde s gurkotom rosstupilassja j poglinula всі chati j der Menschen.

Свій світогляд wikasu є Odratsch bei swo§ch tworach besposseredno abo posseredno vom Mund swo§ch gero§w. Він ist ljubu¾tsja prirodoju, її krassoju і spoko¾m oft. І in zomu tesch wijawlja¾tsja jogo релігійність. Він kasche: Радість mosche dati людині тільки krassa prirodi, bo крізь zju krassu promowlja є її Tworez ("Osselja über річкою"). Schlecht spalte d і є tsja s ljudinoju, wona біду є in slidnjach, bo тоді наріка є і skiglit. Ale schtsche гірше buwa є, spalte ljudina schiwe in надмірному dobrobut і, bo тоді hundert є samopewnoju і gordoju. In повісті "In doros і" vom Mund Bes_mennogo der Autor wiskasaw свій pogljad auf нинішню політику j sanepad моралі in політичному житті. Він kasche: Всі досвіди історичних schachrajstw snajschli свій wijaw bei нашій добі. Christijanski захід підтриму є ist es j матеріяльно найзапекліших мучителів rosp'jatogo Christus moralisch. Und mi, ukra§nz і, sto§mo цілком самітн і, nicht ma¾mo приятелів. Schtschoprawda, mi ma¾mo віру in peremogu j baschannja bitissja, und bevor schtsche j okrilenu wehe ich, ale samoju вірою і schljachetnimi намірами schtsche ніхто ніколи nicht переміг. Навіть, schtschob ossjagnuti peremogu in ім'я prawdi, swobodi і der Gerechtigkeit, nicht moschemo in наші tschassi обійтися ohne підступу, хитрощів, brechn і, взагалі — ohne schachrajstwa.

Nicht swaschajutschi auf allen, світогляд des Autors життєрадісний. Згідно s von ihm, schittja ohne mr і ї, ohne über і ї jene duchowo ї die Freuden, ze ніяке schittja. Schtschoprawda, golowni der Held "Schtschebetuna", Wassil Grudok, під wpliwom ударів, які jogo стрінули, hundert є dekoli песимістом і die Duma є, schtscho wahr schtschastja nema є між von den Menschen, sate keck wistupa є між von ihnen jak neroslutschni співмандрівник ljudini. Він kasche: "Über jaka мізерна die Seele ljudini! Chotschesch і nicht moschesch, pragnesch і ніколи nicht ossjagnesch. Prjamu¾sch bis zu wehe j potrapisch auf манівці. Über ljudino, ljudino!..."

Національна свідомість поліщука sawdjaki na§snikam dusche ist schwach. Навіть білорусини, chotsch самі nicht majut національно ї der Unabhängigkeit, namagajutsja winarodowiti поліщуків. Und die Achse des Wortes Jur_ja Lipi s "Prisnatschennja Ukra§ni": "Sw_dom_st поліщука auf perschi pogljad мінімальна. Jene jak prigljanutissja blischtsche, втішно stwerditi zu fallen, schtscho zja свідомість ist fest, jak skelja, lische gliboko sachowana".

Golowna prikmeta поліщука ze ljubow bis zu рідного Pol_ssja і рідного dem Rand. Über ze і свідчить вірш das Dezimeter. Фальківського:

Schtscho uns тропіки j пишні pampassi!
Die Achse schauen Sie wi in den dichten Wald bis zu uns hinein!...
Ich oddaw bi für nicht ї відразу -
І Tibet, і der Ural, і der Kaukasus.

Wahr, garno j schtschiro оспівав Pol_ssja поліський solowejko Falk_wski bei swo¾mu bessmertnomu творі "Pol_ssja". Und потім він pissaw, schon wikupiwschis від obludi, chitan і гріха, spow_d-sapow_t:

Ich werde nisenko schitam anbeten -
Wi простіть mene, verloren sina!
Prigadaju minule s bolem...
Roskaschu, schtscho in селянській душі
Nicht umrut ні woloschki, ні das Feld!

Spalte smoskowschtschena popadja dokorja є Dudikow і, schtscho він rosmowlja є muschizkoju mowoju, він ist відповіда є stolz: Sie Leben між swo§mi von den Menschen, und відцуралися від swogo рідного!... ("Ist krinizja") Angezaubert. In "Dosw_ll_ über dem See" der Autor proschtscha є Gajdukow_ сві jogo pomilki j chibi jene uwascha є jogo weletnem, bo jenen Gajdak 15 років від podruschschja s Kljawd і є ju ochoronja є swo§ch дітей від winarodowlennja jene від moskowskich впливів.

Ich denke, schtscho in Odratscha treba підкреслити jak positiwnu dem Reis jene die Tatsache, schtscho ist es in nogo wissokoparnogo патріотизму j propagandiwnogo falschu der Opferbereitschaft, які інколи so prikro wraschajut uns bei "dokumentalnich" tworach nicht sichtbar. In 1939 році Sow¾ti prilutschili weliku tschastinu Pol_ssja, und darin j Пінщину, bis zu sow¾tsko ї Білоруси. Ze jenem, schtscho Moskau wibrala собі Pol_ssja für русифікаційний бастіон, s jakogo chotsche besposseredno wpliwati s einen der Seite auf ukra§nsku Wolin, und s anderen — auf білоруські p_wn_tschno-sach_dn_ землі. Ale chto pobuwaw auf Pol_ss і, mussit pogoditissja s von der Tatsache, schtscho поліщук bei глибині душі potschuwa є sich ukra§nzem, und jogo die Erde — ze tschastina Ukra§ni.

Нерідко wistupa є in Odratscha іронія, ossobliwo tod і, spalte він charakterisu є чужинців, schtscho s von ihnen stikajutsja українці. Bei німців підкреслю є він набундюченість, und in англійців зарозумілість і der Pedantismus, українців prokljatu dem Reis plasuwannja vor tschuschinzem, bei чехів і хорватів добродушність toschtscho. In оповіданні "Botokudi" der Peitsche є slabe in українців зацікавлення knischkoju, і bei zomu smalowu є nedolju naschogo pismennika auf скитальщині. In оповіданні "Matern_ti das Departement" (збірка "Ist osselja" Verlassen) він kasche bis zu druschini s посмішкою: "verursache bis zu оптимізму поважні. Spalte unsere політика bessilna, warenikami j golubzjami napewno sawoju¾mo Sach_d!"
Nicht der Ehe є in tworach Odratscha schibenitschnogo gumoru. Von chotschbi in такій сцені: Pletnik die Insel Jewtich_ja zu bitten, schtschob swo¾mu слузі Pilipow_ dati jomu (Pletnikow і) opudalo відьми, jakim він chotsche "wrosumiti" жінку bestraft. Він kasche: "Groß інтерес ich dem Mai bis zu z і є ї відьми. Ich werde otak bei відчинених die Türen stellen, das Weib die Pophenna bis zu nicht ї і werde ich sagen: Onde der Tod deine!" Ale Pilip nicht chotsche dati opudala, kaschutschi: "Ich teper dem Mai bis zu nicht ї ¾nteres. Горобців onde bude мені ljakati".

Dobri snawez поліського folkloru, Odratsch garno насліду є народні голосіння. Spalte Wassil pokidaw das Dorf jene jschow bei світ schukati kraschtscho ї dol і, mati salischilassja, ridajutschi: "Naw_schtscho sch мені bulo dir roditi auf світ Gottes-, Wassiletschku dorogenki? Навіщо sch мені bulo dawaati тобі ці die Augenbrauen sobolin і, ці очі карі auf die Qualen і straschdannja тобі j men і, auf посміховище den Menschen jene poganim?"

Schorstoka der Anteil prisnatschila Pol_ssju buti осамітненою і sabutoju semleju. Ukra§nska еміграція ist більше зацікавитися t і є ju naschoju semleju, über jaku Іван Chm_l pissaw auf чужині schuldig:

Ich werde von der Stunde, лігши spati vergessen werden,
І wmit — das Dorf j seleni gaj!
Ditinstwo, drus і, batko, mati,
polin latattja і rosmaj...

Полісся рідне, рідні gat і, -
Пахучі bori jene das Hektar ї!
І ті die Achse постаті krilat і,
Schtscho ліс §ch віттям uma§w...
("Ukra§nske Pol_ssja")

Ist і є mo, schtscho sin über Pol_sko ї Seml і froh, Fed_r Odratsch, bis zu uns nach-ukra§nski j pissaw über Pol_ssja angesprochen, ist bo всі дотогочасні окремі публікац і ї darüber чарівну unsere Erde buli писані різними von den Autoren tschuschoju mowoju jene із schkodoju für uns oft. Die Polen навіть stworili auf Pol_ss_ nowu "націю tutejschich", інші sch dobatschuwawli тільки вбогі die Dorfer s §ch jeksotikoju.

Iван Bodnaruk



• Іван der Hopfen
• Über Івана des Hopfens
• Мiж dwoma свiтами
• Tob і, Pol_ssja
• Wiederzukommen