V.Kitaevsky

ВСI LE MI DE ZAVEMOSYA BRATTYA

DU CHAUME
Pour serpi, pour serpi, pour serpi!
Vje поспіла il y a longtemps tsarina
Celle-là j jovt і є, le yack vosok vona …
Il est temps de serrer celle-là v'yazati à snopi.

Vje il est temps, vje il est temps, vje il est temps
Fauche à nous celle-là serpi aiguiser,
Vijti всім, le yack un, à une mit',
Pratsjuvati, chtchob coulait із tchola …

S'étonne – l'axe le grain, l'axe le grain,
Le yack l'eau із kolossya tetche.
Sontse sécher jogo і petche …
Oj, jents і, soromno, soromno!

TCHogo attendez vi chtche і qui ?
Озовіться, jents і, kosar і,
CHTCHo jdete sur le chaume, zlidar і,
Sur vves' світ golosno, golosno!

CHTCHo jdete enlever tsarinou
Тісним stro¾m au rang, le yack mour!
CHTCHo jusqu'à праці le sifflet vje zagouv
І l'appel tout сім’ю, tout сім’ю.

Tout сім’ю … Oj, est grand vona –
D'un coup всі khoutko кінчим du chaume,
Nous faucherons tout і зіжнем jusqu'à la gerbe –
Vje поспіла il y a longtemps tsarina …

Pour serpi, pour serpi, pour serpi!
Peremoga jusqu'à krachtchogo jde,
L'axe le sifflet bezoupinno goude,
Bo vje jnout', oubirajut' snopi!

L'USINE
Lui, loin, sur ovid і,
On voit à yasny le jour calme, -
mov grand tchorny la souche, -
chtchos' take sur краєвиді.

Kra¾vid par celle-là obgorta є
Par le dème tchornim, natche ніч.
Là yakas' est grande піч,
Mov petel'nitsya est tombée є.

L'heure à calme повітрі
rozda¾t'sya відтіля
гомін veletnya-tchmelya
Sur усі tchotiri вітри.

Le gay, bien des fois à l'échange attirait
Ceux-là гудіння à далечінь,
de vzdvigavsya au ciel le dème
Sur vajkikh zagouslikh krilakh, -

І jusqu'à vetchora від la blessure
doumav, mariv moi bien des fois,
Le yack двірську le bétail la passe
Sur large pans'kikh lanakh :

І à qui tse là potreba
Tout ougorou, vgorou gnati,
stovp poloum'ya rozkladati –
vgorou, vgorou même jusqu'au ciel!

І à qui de celle-là tchorny le dème
Sur vajkikh navislikh krilakh ?
… le Gay, bien des fois à l'échange attirait
À poloum'yanou далечінь
1929 roubles

KOTCHEGAR
Під kremeznimi par les chaudières
À topkakh palakhtit' vogon',
Des vins yarit' palky prokl'on,
Lije le froid yazikami …

Z піддувала pada joujel',
Le gay, goude vogon', goude!
Kotchegara, connais, l'appel,
CHTCHob davav avant la chauffe вугіль …

Kotchegar non spit', pratsju є :
Par le croc печі v_dtchinya -
Boukha звідтам poloum'ya,
À і є, à і є і ljutou є …

Kotchegar вугілля charger,
Jusqu'à pletchej la robe de chambre s'est collée,
Z loba ll¾t'sya tchorny піт,
À голові choumit' і tourner …

KHmaroju і z vouglya la poudre
À легені лізе і presser,
À кочегарці тій sto§t'
І lyaga є à ніс і la gorge …

nema à l'heure kotchegarou
Z легнів la poudre v_dpljuvat' -
Jomou le service religieux pratsjuvat',
CHTCHob dans les chaudières підняти à la vapeur.

CHouflju він non vipouska є
Із svo§kh mozol'nikh des mains,
І gorit' nevpinny roukh,
Natche vtomi des vins non zna є.
1929 roubles

TARTAK
nenatche chtche vtchora грізною стіною
Considérablement stoyav temny ліс
і zazdro khovav він revnivy stroumotchok
À могутніх обіймах svo§kh.

Et нині ici golo … Odsounouvs' ліс temny,
Ayant perdu un liche pnyak.
De visokh il y a une belle lurette stroumotchok vesely,
sto§t' là pokhmoury tartak.

vves' ліс pere§v він, le yack en cachant potchvara,
Le yack le reptile, він sokotche, vichtchit',
Là pratsya virou є від la blessure
j jusqu'à пізньо ї ночі kipit'.

Par les chiens vijut' gatri, tsirkoulyarki,
І par le brouhaha ’ ¾t'sya §kh le son.
Робітнику, vvaga! Oublie svo ї skargi,
Bo à la khata chtche vernech sans mains!

Jijatch і ї buvaient à toi non chkodoujut'
і vmit' обірвуть p'yastouki,
і далі ітимуть en avant nevmolimo
bliskoutchim par la pression de la lime.

І діткам petit ostane sur zgadkou
Est grande tratchinnya la montagne,
bo ti non zboudou¾ch §m est nouveau ї khatki –
À чужій boude jiti сім’я.

Adieu навіки, ліси віковічн і!
Dénigre violemment la croissance la jeune bois!
Des odes la blessure jusqu'à ночі là vi є невтішно,
Sokotche і stogne tartak.
1929 roubles

ÜÀÇÉÄÜ_Æì_
Obchoukom, obchoukom …
khodoju tikhoju
choukati праці jdemo -
dochtchikom
dochkoul'nim, kholodnim
De nous probira є il y a longtemps.

Jdemo rodinoju,
праці chouka¾mo
Est affamée дітвора kritchit'
obchoukom, obchoukom _
moje, zakhotche khto
La force robotchou acheter …

nema à nous roboti, ні chaud dakhou,
La famine à nous chlounki vsouchiv.
Jdemo бездомні
Selon kovzkomou au froid,
De la caresse non jdemo
і rostimo à серці
vperty, rozpoutchlivy zriv.
1930 r

LA CUISINIÈRE
Moi бідна d_vtcha-sirotina
Je sers від malen'ka chez le seigneur,
Je sers je ne vis pas, bo chtche moi
Nits' bon à світі ne connaissait pas.

Pratsjuju chtchoden' sur панів,
Sur кухні mon tout du le robot,
І svyata nema, chtcho à kotl і,
mordoujus' à печі à духоті.

Je sens bien des fois із кімнат
Zgouki plivout' fortep'yana
І klitchout' à l'échange і manyat'
koudis' à далечінь мні non znanou.

І klitchout', le yack à sn і, à yakijs' le bord,
Vesely, свобідний, les ignorances,
nema là сиріт, ні панів,
Ні krivdi, ні сліз, ні печалі.

Sur, le ciel, zmiloujs', prokaji,
І donne залізну мені la volonté,
porvati життьові гужі
Кріпацько ї гірко ї долі.

Je me déchire, стрімчу jusqu'aux gens,
Bajajutchi spravjn'ogo chtchastya,
Bo klitche à l'échange і l'appel,
Chez світ potchouttya mo є yasne!

Moi бідна le d_vtcha-orphelin,
nenatche des panamas est vendue à forfait,
Je sers je ne vis pas, bo chtche moi
Nits' bon à світі ne connaissait pas.

Le dégât gotouju des panamas,
Bouden', svyato – tout au robot і,
Je sens dzvenit' fortep'yano,
mordoujus' à печі à духоті.
27 travnya 1930 roubles

LA BLANCHISSEUSE
À мраці à задвірку
Fonds l'axe à сутерині
Le feu крізь віконце blichtchit',
Cela jourko de l'instant є звідтіля
промінне
KHto là ? Sirotina
Non spit' ?

Cela мійськая la blanchisseuse
бідна vdovitsya
Odejou кінча віджимать.
Et il est gentil і une paire кігтями
тісняться
À легені celle-là de la poitrine,
nema tchim dichat'.

La peau sur pal'tsyakh vje
Tout a lavé,
CHTCHe khvilju celle-là vistoupit'
L'abri.
Et le rêve її exterminer, exterminer
від La blessure,
Mais la forêt vdovitsya, oh, la forêt
свій Le rêve.

La forêt celle-là zgadou є au mille
junatstvo
Svo є chtche bezjourne jittya.
Koudi vona a été enfoncée – nenatche
À bagatstvo ?
Zgadou є, celle-là tyajko зітха,

Et là sur поверхні
Chez тій сутерині
Splyat' solodko-solodko всі.
À м’якій celle-là білій перині
Праці змореній vdovits і,
Всіх бідних жінок взагалі.

SELYANIN
Je hurle, je trouble півзагона
konikom gorbatim,
À sertse le pieu, la douche le fourneau,
Par les interlignes sans pour
Стій boulany! Годі rvati!
J'allumerai tsigarkou
CHTCHe podola¾m zorati
tsju zelenou latkou.

Ainsi tchi syak, non dans les forces vivement
сім’ю prokormiti
Fonds orati sans обіду
Le service religieux j відпочити.

Босі J'essuie les pieds,
Celle-là ploujok bidotchy
І entre пальці zakladaju
Спріли Celle-là болячі.

nedokourki vivertaju,
Siplju jusqu'à tsigarki.
Bo les tabacs vje non ma є
Самосію – chtrafi

***

BAJSTRJUK
TCHi bouv dans l'échange bat'ko je ne connais pas
Celle-là la noblesse jogo je ne veux pas!
Bo mami і мені des vins zradiv
Віддав Sur znevagou, sur gloum.

Він L'échange pour mami ayant quitté,
Et des' est éloigné ouchoug,
CHTCHob zraditi moje, chtche j à l'ami,
Fonds dati мні nazvou – bajstrjuk.

CHTCHob bouv moi pour la mami-servante,
La charge j потіха à житті.
Bouvalo, zaplatche, prigorne
Fonds être chapitré z est calme des échanges і,

Prigorne à tcholo поцілу є,
Pardonne, мій sinotchkou, pardonne …
Ti d'un coup зі par moi gorju¾ch,
Bezbattchenkom virostech ti,

Lich boudout' dans toi одинокі
Мозолисті Les mains – majno
Katchatimech горі високі
Ti vkotich §kh à la mer sur le fond.

Ti boudech палаців zavzyattya
Ti zvatis' non boudech bajstrjuk,
Bo всі le mi zovemosya brattya,
Jivemo z mozolistikh des mains.

ÙÄÉì_ LES MAINS
Благословені чорні les mains,
Дорогоценні mozol і,
Липкі від гразі celle-là mazjuki,
Брудні від au pus celle-là zeml і!

Les mains порепані celle-là est grossier і,
Se sont enflés krov'ju, prouti des veines,
Chez безконечнім дійсним le travail і,
Real'nikh творців мрійних діл.

Звідки Se sont mis divovijn і,
Міста, le village celle-là de la fabrique ?
Bliskoutchikh le rail стіжки залізн і,
Celle-là paroplavi j літаки ?

Звідки Se sont mis par miracle prats і,
Надбані protyagom à літ ?
Безліч Les voitures celle-là різні retch і,
CHTCHo à nous радіти sur vves' світ!

Tout ayant inventé mozok творчій
Ale yaky tse bouv bi skrout!
Le yack bi pour геніяльніх творців,
Non boulo bi mozolistikh des mains.

Les mains мозолисті celle-là est grossier і,
Tvoryat' sur світі tout est bon,
Ledachtchim celle-là грабіжним jmenyam,
CHTCHo діють l'iniquité, сіють est méchant …

Les mains мозолисті celle-là грубі
Кігтям грабіжним interner la cour!
La terre de P_d_jmout' celle-là vrotchisto
Prapor svobodi voznesout'!

Z НОВIМ PAR LE SORT
Vivoroj менi, chtchob de la noblesse,
YAky рiк je serai mati ?
À сiчнi вiзьмуть pour podatki
Z khati рiзнi ї les saints frusquins.

À ljutim prijdout' de la fétidité znovou,
Zaberout' тобi la vache.
À березнi ti znov sur dratchkou.
Vinesech prodati le ballottement.

À квiтнi prijdout' chtche jidi,
Zaberout' тобi chtani.
Pour ceux-là, le frère, à ma ї,
Boudech batchit', le yack chez ra ї.

ÉÄÜ_ÆìÊÈ
Робітник Non посіда є
Ані khati, ні Zeml_
Sur dolonyakh мозолі
Ліш odn і, le yack власність ma є

І pour tchogo мозолі ті
Se sont enfoncés à тіло, chtcho golki
Est grand ainsi і, ainsi jorstki
À крові спеченій сповиті

Робітник, batch, chtcho є sili,
Хліба tchornogo kousen'
Zaroblya є sur chtchoden'
Par les callosités krovavimi

Sois sain par celle-là. KHto pratsju є,
De l'impulsion є мозолі
Chez bezkrovnomou bo ї
І суспільство tout chanou є

Le gay, ozvisya, робітниче,
De nous bagato всіх братів
Поміж ланів, між станів
І sur морі і à повітрі

Selon kopal'nyakh velitcheznikh,
Celle-là selon goutakh, de vogon',
Brûler одіж, brûler скроні
Aux usines всіх kremeznikh
S. Кітаєвський

PRATSJUJ ІВАНЕ
Pratsjuj Іване, le seigneur kazav,
І non zvajaj sur vtomou,
Chez le Dieu à nous taky la loi,
À jogo письмі au sacré

Même Біг шість d'on robiv
pokoul' скінчив au robot,
Spotchiv тільки à svoly mets
Від праці celle-là klopotou.

Іван spinivs' sur borozn і,
- ¶mos' le seigneur, річ de l'ami,
CHTCHo tvoriti yazikom,
Cela non perti de la charrue.

Moi après la crosse nous bénissons
Le radium поспішати
Ale chtcho le Dieu robiv
À vos'my le jour j dev'yaty ?

LA PRISON
De nous ділять sur les balayures deux світи,
De nous ділять ці стіни tovst і,
Ці Les fenêtres chez gratakh spovit і,
Ці dver і, залізні les châteaux.

De nous ділять deux світи, deux світи,
KHto vidoumav à toi tjurma ?
Gnijut' là ізганники діти,
Gnijut' і strajdajut' darma.

Pour ceux-là lich, chtcho sertse à eux se battait,
Боліло, strajdalo сильніш,
CHTCHo l'abri à eux, le yack сірка кипіла,
CHTCHob jiti всім krachtche, гарніш.

CHTCHo à la douche всім відкрили,
Najkrachtchouju doumkou,
Pour ceux-là, chtcho ljudstvo tous aimaient
Sajajut', proboryat' à tjurmou.

De nous ділять deux світи, deux світи,
Non b'jut'sya sertsya nos en mesure,
Là les fenêtres chez grati spovit і,
Là kogos', le yack трупів gnoyat'.

Oj prijde, nastane l'année,
Pique de nous rozsoudit' jittya,
Pique tsya tjurma-domovina
Одійде koudis' à zabouttya.

І en mesure sertsya наші zab'jut'sya
Всі boudemo vivre, le yack brati,
Nasil'stvo і війни znesout'sya,
Jittya, мерщій de nous rozsoudi.

De nous ділять deux світи, deux світи
Un z de ceux-ci zovet'sya tjurma,
Gnijut' dans eux ізгнанники діти
Gnijut' et strajdajut' darma!

***

І zgadavchi чорні дні
Помсті L'abri, à la fois, загоріла
rozbivajut'sya kajdani
Jusqu'à borbi de nous khtos' l'appel
Par celle-là prizi, le yack дзвін goude
Sur large майдані

8.11.1929р. V.Kita¾vsky.

poglyan'mo SUR LUI-MÊME
poglyan'mo sur lui-même, tchogo tse le mi варті
TCHi mojemo jiti, chtchob світ non khryasit'
TCHi тільки jivemo pour pans'kikh lich жартів
z de nous non cm і є t'sya і chtcho à nous robit'.

L'axe ti nezavidny, l'axe ti gospodare,
Ostann єє le blé jusqu'à міста повіз.
Ayant vendu pour безцінок jidam sur le marché і,
lapnouvsya! Celle-là пізно, повісив свій ніс.

І l'axe z de ce chagrin ayant bu горілки,
Fonds khodich selon місту, le yack en cachant la peste.
Zabouv бідолаха, chtcho jdout' à toi дітки,
¶m koupich gostintsya ? Non koupich darma!

Zabouv, chtcho il y a une belle lurette, il y a une belle lurette nema є,
Ні Les sels, ні gazi, nema сірників.
À tvo§j халупині chtcho le jour viglyada є,
Le yack primara est crâne зі de chacuns кутків.

Et ainsi ne pas convenir! Jusqu'à біса tse varto!
Mais l'axe paroubotstvo vje, mabout', la fétidité
À lui-même non popoustyat' sur батькові jarti
Fonds piti горілку pour гроші сімь ї.

Z БІЖУЧО Ї ХВИЛІ
Ah dobry à vous вечір, chanovna публічність
Le yack pojiva¾te ? Всім je vous salue.
Vieux, petit, le yack kaje преличність,
Дівчинкам, khloptsyam, povajnim aux papas.

De, à vous tchouvati ? Tout est crâne staren'ke
Sto§t' pour pletchima, fonds de nous garder.
Fonds jde, le yack de celui-là дідько vono proklyaten'ke
CHTCHob le mi lich спіткнулись, chtchob nous écraser

Oj je connais, je connais всі vos bobos
tchogo vi хотіли і chtcho de vous гнітить
І chtcho взагалі à nous, batch, z cela ї бідачки,
Non tout à nous jouritis', et le service religieux robit'.

Sur le mal, les balayures, la fétidité іще krachtche,
nap'jut'sya jusqu'à змія, lobi собі b'jut'
Sur улиці khodyat', le yack du canard ледащі
Bortsyami pour la volonté à lui-même всі zovout'.

Et l'axe і дівчата, ainsi гарні par lui-même
Tout notre потіха, notre makovy цвіт,
Crier vereskotchout', nenatche vodoju
¶kh khtos' _z-pour la vase des pigeonnes облів.

Lich la bruyère z noujdoju, le yack хміль povilisya
Sur nos s'est affaissé і, sur notre biche
І d'un coup, le yack brattya, la fétidité se sont embrassés
De nous avant la décadence dovodyat' de la fétidité.

Il est temps jusqu'à освіти, il est temps vje jusqu'au livret,
À vous chtchiro z par l'amorce, selyani, aller,
Zabouti горілку, zabouti інтрижки
dobitis' rozvoju svyato ї balaie!

Et тільки à освіти pour nous peremoga
À цій nachy завзятій життєвій борьбі
À науці і праці jusqu'à chtchastya le chemin
Jusqu'à скарбів grand, koul'touri Zeml_.