Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Bo nous aimons ce Polissya j movou

Jusqu'à 115-littya z du jour narodjennya Volodimira Kita¾vs'kogo

OUkra§ns'ky chante Volodimir Kita¾vs'ky étant né 15 tchervnya à 1896 sort sur хуторі poblizou les villages de Stovpi Kobryns'kogo повіту, teper la région de Berestejs'ko de Jabink_vs'ky ї області Біларус і, chez родині ounter-of_tsera російсько ї arm і ї Ігната Івановича Kita¾vs'kogo і chlyakhtyanki Anni Vasil_vni Keskevitch. Khrestili Volodimira chez церкві сусiднього les villages de Vejki.

Дід poeta Іван pique ayant acheté pour sina Ігната poblizou les villages de Stovpi de 20 dîmes землі chez місцевого поміщика. Là і oselivsya d'un coup z rodinoju sur хуторі. poryad bouv la halte sur залізниці Varsovie-Berest'-Moscou. zajmalisya zemlerobstvom, trimali la maigreur, mali malen'kou пасіку z bdjolami і deux вітряні mlini, poboudouvali grand дім, vivaient zamojno. Ici chez Івана Kita¾vs'kogo est né deux passe au bleu - Ігнат і Petro.

Mati poeta Anna Keskevitch boula dotchkoju du scribe із Kamentsya-Litovs'kogo Vasilya Keskevitcha. des' chez XVI сторіччi jogo l'ancêtre otrimav chlyakhetstvo pour військові les mérites під l'heure Лівонсько ї війни z Іваном Groznim. Chez dodatok jusqu'à ts'ogo ayant remporté la terre poblizou Kamentsya-Litovs'kogo. Anna svo¾mou чоловікові tr'okh синів a mis au monde : Volodimira, Pierre і de Fiodor.

potchatkovou освіту Volodimir otrimav vdoma. Jogo mati boula освіченою жiнкою, навіть connaissait frantsouz'kou movou. Потім khloptchika віддали sur navtchannya jusqu'à Berestejs'ko ї чоловічо ї гімназ і ї. Là вiн vtchivsya d'un coup z майбутнім oukra§ns'kim poetom par Dmitrom Levtchoukom (Фальківським). Ale гімназію Kita¾vs'ky non закінчив. Невдовзі potchalasya percha світова війна. Влітку à 1915 sort potchavsya nastoup німецько ї arm і ї, kozaki pognali поліщуків vglib des Rosées і ї, spaljujutchi §kh domi.

Ішли le mi зі smoutkom à dalekou Ros_ju,
zdavalos', навіки свій le bord zalichiv …
Et наші оселі свічками горіли …

(із вірша "Bat'k_vchtchina")

La patrie potrapila jusqu'à oukra§ns'kogo мiста Kherson, là Volodimir pratsjuvav хатнім vtchitelem. Звідти ont appelé junaka jusqu'à діючо ї arm і ї. Volodimir Kita¾vs'ky sloujiv chez 17 Фінляндському au régiment і ayant obtenu jusqu'à ounter-of_tsera. Bouv двічі des blessures.

Zgodom sloujiv chez TcHervon_j arm і ї. Bouv serjozno des blessures près du droit la main, і після лікування, pour vlasnim prokhannyam, bouv відправлений sur le robot jusqu'à khersons'ko ї лікарн і, là sur півдні Oukra§ni chtche vivait jogo mati. Sur on regrette, bat'ko vje est mort від gripou, à bras droujini. Chez Kherson_ chante зустрів і svo є perche spravjn є kokhannya – krasounju Aksinju. Поезія ts'ogo періоду non zbereglasya.

Ale війна закінчилася. Pique надійшов дозвіл sur povernennya біженців sur батьківщину, mati poeta takoj potchala zbiratisya. A vendu ¾dinou zberejenou сімейну цінність – Zoloty khrest діда Івана, yaky à celle-là otrimav pour хоробрість chez війні z par les Turcs chez 1877-1878 rr. Pour одержані гроші ont acheté le cheval, віз, збіжжя – і po§khali jusqu'à Stovp_v.

Cet axe nezabarom en arrière ont tourné
Sur ті les lieux de l'incendie à nous рідних khatok,
De lichen' kropiva свій la feuille rozvinoula
І est vague вітала par celle-là notre tournant.

(із вірша "Bat'k_vchtchina")

Se sont tournés vje à іншу kra§nou – je Flatterai. De la ferme de V_d нічого non zalichilosya. Volodimir Kita¾vs'ky vlachtovou¾t'sya sur le robot sur залізницю. Bere près de la banque le crédit і je serai є novy дім. Ale jogo l'âme zalicha¾t'sya près de Kherson і, là jive kokhana. І він вирішу є ta¾mno peretnouti le cordon і дістатися jusqu'à Kherson. Non vijchlo, bo zatrimali польські prikordonniki. potalanilo, chtcho chtche ne jugeaient pas. Ont tourné jusqu'à khati і ont puni protyagom au sort chtchodnya відмічатися sur поліцейській дільниці.
A été mené zabouti kokhanou Aksinju, і doumki самі les polyzéros sur папір.

Moi ici, ti là.
Moi, moje, більше sili à mai
І zata§v à собі sans bord,
Ljubov la mienne,
À розпуці і відчаю.

(із вірша «Gouknou chtche une fois»)

Ale jittya jchlo svo¾ju tchergoju. Відбив місцеву krasounju Oulyanou (chez дівоцтві Mendel'tchouk), chtcho boula zamoujem chez сусідньому селі Gliboke – її чоловік bouv sur заробітках à Amerits_. Celle-là і le Volodimir Kita¾vs'ky lui-même bouv visoky і krasivy paroubok. Vivaient spotchatkou chez Stovpakh, ale nakopitchivchi трішки des sous і ayant pris le crédit près de la banque, ont acheté la terre celle-là дім chez grand селі à Tevl і, de boula est pas grande залізнична станція. Volodimir prodovjouvav pratsjuvati sur залізниці.

І pisav вірші dovgimi zimovimi vetchorami, celle-là tchitav §kh aux compatriotes. Вірші Volodimira Kita¾vs'kogo droukouvalis' chez львівському прокомуністичному tchasopisou «Вікна» (1929-1930 rr.). Anton Tsvid ainsi kharakterizouvav jogo творчість chante : «Chez поезіях ts'ogo періоду (« Місто "," Bezrob_tn і "," Tartak »celle-là інш і) prostejou¾t'sya chtchire співчуття de l'auteur jusqu'à prignoblenogo ljudou, le froid chez ставленні jusqu'à міста, de selyanin, osoblivo par celle-là, chtcho zalichivsya sans землі celle-là l'âne і, vimoucheny prodavati svo ї робочі les mains, zalivati nedolju à chinkou okovitoju.

Chez віршах "Narostannya", "le Chaume" відчутні революційні motivi, очікування la foreuse і, le yack onovit' світ. Pisav Volodimir Kita¾vs'ky і ліричні вірші [присвячені дружині celle-là доньці Galin_. - les Autobus], poez і ї релігійно ї les sujets («Aujourd'hui passionné soubota») sur російській mov і ».

Chante koristouvavsya par l'autorité sered selyan les villages de Tevl і, celui-là de la fétidité obrali Volodimira Kita¾vs'kogo війтом гміни. L'axe le yack jogo тоді (20 січня 1933 roubles) kharakterizouvala pol's'ka vlada (Derjavny архів Berestejs'ko ї області F. 3. Op. 1. Spr. 79. Ark. 4) :

Kitajewski Wlodzimierz, syn Ignacego i Anny, urodzony dn. 16.VI.1896 r. czlonek Sejmika, prawoslawny, kawaler, posiada 2 kl. Szkoly miejskiej rosyjskiej, z zawodu rolnik, posiada 4 dziesieciny ziemi we wsi Stolpy, pow. Kobrynskiego, do organizacji politycznej nie nalezy, byly czlonek, Sel-Robu, obecnie czlonek B.B. [Bezpart_jnogo au bloc співпраці z l'ouryadom.-autobus] Wymieniony, pod wzgledem moralnym cieszy sie opinja ujemna, gdyz jako kawaler od czasu wybrania go na stanowisko wojta uwiodl zone Myszkowca ze wsi Gleboka, gm. Tewle, z ktora w obecnej chwili zyje wspolnie. Obecnie na polu politycznem i spolecznem zadnej dzialalnosci nie przejawia. Rezerwista pospolitego ruszenia z bronia.

Sur la Ghanéenne гмiни односiльчани i вiйт (V.Kitaevs'ky, visoky, бiля stovpa). Тевлi, 1937-1938 rr.

Sur посаді війта Volodimir Kita¾vs'ky dopomagav aux compatriotes, zakhichtchav §kh інтереси à pol's'kikh інстанціях, domagavsya відкриття oukra§ns'ko ї chkoli chez селі. Звісно, tse non spodobalos' польській vlad і, le yack і pisannya віршів oukra§ns'koju movoju, і à першій нагоді pozbavili mets v_jta-oukra§ntsya.

Поліца ї prijchli, mo ї вірші znajchli
І à l'échange tej z par lui-même ont pris.

(із вірша «moi après la charrue khodjou...»)

Étant devenu chante znovou pratsjuvati sur залізниці drogovim (колійовим majstrom).

Voseni à 1939 sort vje à радянській владі selyani les villages de Tevl_ obrali Volodimira Kita¾vs'kogo golovoju s_l'-pour, ale probouv sur тій посаді nedovgo, bo jogo ne pouvait pas vlachtouvati політика novikh khazya§v, які zaprovadili teror proti місцевого naselennya. Скінчивши місячні вчительські koursi, chante pratsjuvav par le professeur chez селі la Fistule і, ale par рік jogo звільняють : khtos' доніс, chtcho pour Pol'chtch_ він obiravsya війтом. Prodovjouvav pisati вірш і, nadsilav §kh jusqu'à Мінська, ale là українські poez і ї нікому non bouli потрібн і, celui-là a été mené pisati liche російською. Chante ayant donné навіть zayavou jusqu'à Sp_lki письменників BRSR.

À кінці au quarantième sort de Volodimir Kita¾vs'ky захворів sur zapalennya легенів – ayant pris froid під l'heure velosipednikh po§zdok jusqu'à Kobrynya. Pour deux tijn і, chez новорічну ніч, poeta n'est pas devenu.

pokhovany він sur кладовищі les villages de Tevl_. La tombe zbereglasya і doglyanouta. Sur nadgrobkou selon-ros_js'ki est écrit : «repose Ici le poète Vladimir Ignatovitch Kitaevsky 1896-1941». Ainsi, він bouv справжнім poetom-samooukom із au peuple. Le détachement d'Oulyana Ostap_vna Kiga¾vs'ka a éprouvé чоловіка sur 52 sorts, ainsi і non vijchla oudrouge заміж. Vona pokhovana poroutch зі svo§m soupoutnikom jittya.

Du yack la part tvortchogo dorobkou poeta ? Par півроку після смерті poeta німці ont attaqué Radyans'ky l'Union і vje 23 tchervnya bouli à Tevlyakh. Jul_ya Ostap_vna poklala a enterré les manuscrits віршів svogo чоловіка chez відро і à la terre. TSe vryatouvalo tchastinou творів, bo під l'heure війни згорів дім і tout, chtcho là boulo. des' chez 60-t_ les sorts sin poeta V'yatcheslav Kita¾vs'ky повіз батьківські les manuscrits jusqu'à Мінська, ale §kh là non prijnyali – non білоруський chante. Тоді don'ka Galina Kita¾vs'ka chez 80-t_ les sorts відвезла україномовні les manuscrits jusqu'à Ki¾va. Zaraz de la fétidité là зберігаються chez Central souverain à l'arkh_v_-muse ї літератури j mistetstva Oukra§ni (le fonds 117). Російськомовні poez і ї зберігаються донині chez V'yatcheslava Kita¾vs'kogo.

Sur l'épi de XX art. non boulo sur Pol_ss_ jodnogo oukra§ns'kogo culturel oseredkou. La noblesse boula під vplivom pol's'ko ї koul'touri, netchislenna інтелігенція і священнослужителі – російсько ї. Тільки пінські поміщики Sk_rmounti і Kourjenets'k_ chez protivagou русифікац і ї поліщуків stvorili «Rousins'ky lementar» sur основі narodnikh говірок. TCHomou oukra§ns'ka поезія відродилося sur Pol_ss_ під pauvre selyans'kimi стріхами ? TCHomou est devenu take le merveille : poyava ціло ї pleyadi selyans'kikh poet_v-samoouk_v : Volodimir Kita¾vs'ky, Stepan Semenjuk, Mikola Kolosoun ? De la fétidité non mali est décent ї освіти і ne vivaient pas chez stolitsyakh, le yack Taras Chevtchenko. Звісно, ці selyani, zokrema Volodimir Kita¾vs'ky, aimaient рідну movou, народні zvitcha ї і milou поліську la terre.

Kokhajte, aimez vi, добрі selyane,
TSe au mille ce Pol_ssya j movou.
Pratsjujte, apprenez...
L'esprit se rassemblez,
Dénigre промінь освіти zasya є dans le bord!...

(із вірша "Bat'k_vchtchina")

Ale вирішальну le rôle chez піднятті національно ї свідомості поліщуків zrobila діяльність sur Pol_ss_ chez 20-t_ les sorts de XX art. oukra§ns'ko ї прокомуністично ї des pupitres і ї «Сіль-Роб» celle-là culturel tovaristva "Prosv_ta". Українські (іноді non зовсім chtchir і) і соціальні gasla «Сіль-Роба» znajchli відгук chez поліського selyanina, rozboudili jogo prispanou національну свідомість і poetitchnou à la douche. Відомий дослідник nachogo au bord de Volodimir Leonjuk piche : «Pour sombre, збайдужілого jusqu'à vlasnikh des problèmes de Pol_ssya національний і movny вибір V.Kita¾vs'kogo є своєрідним par l'exploit».

Proponou¾mo читачеві добірку oukra§ns'kikh поезій Volodimira Kita¾vs'kogo, які chtche ніде non droukouvalisya (зі zberejennyam movnikh osoblivostej). Boudemo сподіватися, chtcho невдовзі z'yavit'sya sur світ percha poetitchna збірка talanovitogo поліського poeta.

Oleksandr Iльїн, Hiна Mарчук. 

OUkra§ns'ky tchasopis Підляшшя «Sur le Boug і Narvoju», 3/2011

Volodimir Kita¾vs'ky : Вiршi


Tjurma

De nous ділять sur les balayures deux світи
De nous ділять ці стіни товсті
Ці Les fenêtres chez gratakh spovit і,
Ці Les portes залізні jy les châteaux.
De nous ділять deux світи, deux світи
KHto vidoumav à toi tjurma
Гніють Là _zgnanniki-d_ti
Гніють і strajdajut' darma!
De nous ділять deux світи, deux світи
Oden z de ceux-ci zovet'sya tjurma
Гніють Là _zgnanniki-d_ti
Гніють і strajdajut' darma!


6/Х 1929 roubles de Stolpi

Sur zgadkou

Le yack тінь, le yack le brouillard, le yack le rêve
Majnouv par celle-là l'heure
Усмішковато...
І острій біль, palky vogon'
Sur вік zostavsya t
Aux douches роспятій
Moi tchouv - non tchouv les gâchettes ti :
Ah boude vje...
Ходім Jusqu'à la maison...
L'axe boude dochtchik znov ідти
Мні bajdouje...
Bo moi z par toi
TCHi зрозуміла ti à l'échange
Tout smoutok і
Jourbou sans bord
Bo moi kokhav pique à toi
Kokhav сильній
Le yack всіх kokhaju
Et potchomou à l'échange jourba
Grize і §st'
Le yack rja залізо
І smoutne сіреньке jittya
Le yack le rêve іде
Daremno gine!
Et potchomou ? OUzna¾ch ti
La raison tout
Le yack pokokhala
Le yack boude vje, ah boude vje
Moi tchouv non tchouv...
Le yack ti kazala!


1929 roubles

La cuisinière

Moi бідна le d_vtcha-orphelin
Je sers від malen'ka chez le seigneur
Je sers - je ne vis pas.... bo chtche moi
Nits' bon à світі ne connaissait pas
Pratsjuju chtchoden' sur панів
Sur кухні mon tout du le robot
І svyata nema - chtcho à котлі
mordoujus' à печі à духоті.
Je sens bien des fois із кімнат
Zgouki plivout' forgop'yana...
І klitchout' à l'échange, і manyat'
koudis' vdaletchin' мні neznanou...
І klitchout', le yack à сні... À yakijs' le bord
Vesely, свобідний, les ignorances
nema là серіт... ні панів...
Ні krivdi... ні сліз ні печалі...
Sur, le ciel, zmiloujs', ordonne
І donne мні землі z trois voloki
porvati jit'¾vi les bas
Kripats'ko ї гірько ї долі...
Je me déchire стрімчу jusqu'aux gens
Bajajutchi spravjn'ogo chtchastya
Bo klitche à l'échange і zovet'
Chez світ potchouttya mo є yasne!
Moi бідна le d_vtcha-orphelin
nenatche des panamas est vendue à forfait
Je sers je ne vis pas - bo chtche moi
Nits' bon à світі ne connaissait pas.
Le dégât gotouju des panamas...
Boude - svyato... всі à роботі...
Je sens dzvenit' fortop'yan...
mordoujus' au fourneau à духоті.


21/IV 1930 roubles

Відлет бусенів

Du blé vje pomololi, snopi ont promené
Тільки jovt і є le chaume...
Vje s'est achevé літо і осінь soumlivo
Est venue doucement sur les champs.
І jajvoron à небі il y a longtemps non chtchebetche
Svyato minoulo Іллі...
KHotch sonetchko yasne chez небі bliskoutche
Тільки Ne pas sécher риллі...
L'axe paset'sya à небі le yack le duvet pavoutinnya
Joliment kositchit' l'oseraie.
Fonds le chaume, travitsi bour'yan і botvinnya
CHovkom вбіраючи chlyakh...
Ah mily мій le frère poglyan' sur levadou...
zbilisya au troupeau бусні
І journo provodyat' yakous' là naradou
Bouti §m znov à чужині...
L'axe zaraz зірвуться і au ciel polinout'
Krila rozpravlyat' svo ї...
Sans cri tichkom de la fétidité pomandroujut'
À даліч pour la mer à ірий
І soumno à останній ici une fois sur kra ї
À небі de la fétidité zakroujlyajut'.
Non всі batch, non всі batch, tourner z tchoujini.
Krila sur морі zradyat'...
Pour cela ainsi dovgo provodyat' naradou
Sto§t' §m jittya відлет...
Oj donne prirodo, khotch tikhou le temps
Vikhor nikhaj §kh minet'...
Bouvajte est sain і, bouz'ki tchornokril і,
Par le mal non zgadoujte de nous...
Legati orlyati jusqu'à ceux-là ї kra§ni
De odpotchinok jde de vous.