Das Dorf gorodez
Колішні palazawa-parkawy der Komplex. Mjastetschka Garadsez, pawodle prazy pol-skaga dasledtschyka Mareka Gasdawa («Tegu-torjum Dawnej Ziemi Brzeskiej»), upam_-najezza ў летапісах s 1287 Naleschala ja Kobrynskaj ekanom іі, rasmjaschtschalassja über den Kanälen Karale¸sk_m (paslja 1846 Kanal nasywajezza Dnjapro¸ska-Bugsk і).
1465 кобрынскімі князямі hier erhitzend war pabudawana Ільінская zarkwa. Des Kattes-l_zkaja парафія ўзнікла ў Garadzy Malen s uswjadsennem kasz±la pras fundazyju karalja Ulads_slawa IV.
Bei 1563 war bei Garadzy prawedsena karale¸skaja рэвізія, pawodle jakoj uperschy-nju з'явіліся запісы pra naswy вуліц Garad-za (Kobrynski, Pryschachozki, Пінская, Gruscha¸ski, Ілінская, Grob і інш.).
Bei 1586 Garadsez perajscho ў der Pas spadtschy-nicht karalewe Ganne Jagelontschyk, datschze die Strafe-linke des Gutscheines і Schyg_monta des I. Staroga. Ganna, jak і jaje maz і, war akty¸naj і metanak_ra-wanaj bei вырашэнні gaspadartschych і палітычных spra ў, der Kreide рэфарматарскі der Geist. Kab stymuljawaz развіццё ramjastwa, gandlju і ў zelym усіх gaspadarak, neu karalewa 5 studsenja 1589 асабіста ¸rutschyla die Kobras-also, і Garadzu прывілей auf die Rechte samak_ra-wannja (Magdeburgskaje des Rechtes). Ale Garadzu war dadsena die Rechte mez ulasny der mag_-Straten jak адміністрацыйны das Organ ulady nicht.
Kasz±l Dabraweschtschannja Najswjazejschaj Dsewy Mary_ ў das Jh. Garadsez. Funda-wany ў 1633 karal±m Ulads_slawam des IV. Wasaj. Bei 1723 sind pabudawany dra¸ljany 6a-rotschny der Tempel, bei 1865 — 1866 — murawany, які 22 кастрычніка 1866 ў pad prawasla¸nuju zarkwu, паколькі існуючая struchlela (апошні ramont ў prawedseny ў 1858) ergriffen. Perabudowu ажыццяўлялі ў 1871 архітэктары Tschekmassa ў, Kadrunza ў і M.Bartasche¸sk_. Bei 1918 wernuty katol_-kam.
Kasz±l (nicht sachawa¸sja), weragodna, ў uswedseny ў «gatytschnym styl і». ў wyraschany адзіным pramawugolnym ab'±mam. Uja¸lja ў saboj 3-nefawuju 2-weschawuju базіліку s pramawugolnaj апсідай і бакавымі сакрысціямі ў meschach адзінай die Säle. Pry perabudowe s der Fassade былі snjaty 8-grannyja schatrowyja weschy, über zentralnym рызалітам uswedsena 8-grannaja zelt- званіца, und über dacham апсіды — 8-granny schatrowy die Trommel; plastyka der Fassade ў nabyla charak-ternuju arkaturu, sakamary, пілястравуюі panelnuju krapo¸ku. Іканастас stworany ў 1867 pawodle prajekta інжынера Kadrun-zawa.
Prawasla¸naje kultawaje будаўніцтва XIX — patschatku den XX. Art. фінансавалася і stymuljawalassja dsjarscha¸naj vom Staatsschatz. Adnak, tradyzyjna, stellig tschastka srodka ў auf будаўніцтва jak каталіцкіх, so і prawasla¸nych des Tempels ў pastupala ў wygljadse achwjara-wannja ў. Prawasla¸nych des Tempels ў war es bolyn tamu, schto prawasla¸naje насельніцтва dam_-nawala über каталіцкім.
Napryklad, prawasla¸ny manastyr Swjatoga Spassa ў Kobryne ў pabudawany auf сродкі aposchnjaga kobrynskaga des Fürsten Івана Sjam±naw_tscha. Які paslja Breszkaj zarko¸naj un іі 1596 hundert ў уніяцкім і ў ім rasmjasz і ў sja базыльянскі orden.
Pazwjardschennem getaga der Tatsache sluschyz і toje, schto sabor Aljaksandra Ne¸skaga ў Kobryne ў pabudawany ў 1868 auf сродкі tschassowaabawjasanych sjaljan Kobrynskaga paweta і byloga начальніка dem Rand Pa¸notschna-Sachodnjaga Grafen M.M.Mura¸±wa.
Bjasspretschnym dokasam s'ja¸ljajezza і ja-kument, які знаходзіцца ў nowaj экспазіцыі Kobrynskaga wajenna-g_starytschnaga des Museums імя A.W.Suworawa. Geta падпісны ліст № 46020 auf sbor dobraachwotnych achwjarawannja ў auf будаўніцтва ў Kobryne Grodsenskaj губерні nowaj murawanaj Ist Suwora¸skaj zarkwy Heilig-petra-pa¸la¸skaj. Толькі 1. suswetnaja wajna перашкодзіла aschyzzja¸lennju prajekta.
Католікі будавалі die Tempel wykljutschna auf ахвяраванні. Adnym s pryklada ў tago s'ja¸ljajezza wytrymka s danjassennja міравога пасрэдніка grodsenskamu gubernataru: «Bei wydatkach auf будаўніцтва kasz±la ў das Jh. der Stein... sjaljane rymska-katal_zkaga werawysnannja ўдзельнічаюць ахвяраваннямі і padwosam будаўнічага materyjalu ohne skladannja damowy». Achwjarawanne groschaj auf ¸swjadsenne kasz±la ¸s±j gramadoj лічылася naleschnaj і boga¸godnaj sprawaj. Ranejschy dra¸ljany kasz±l beim Jh. der Stein tradyzyjna ў sind pad zarkwu і ў 1873 nawat naby ў званіцу ergriffen. Будаўніцтва nowaga kasz±-la patschalossja ў schn і ў ні 1901
Beim Jh. Ківацічы auf meszy sgare¸schaga kasz±la ў 1939 war pabudawana капліца, jakaja існуе і zjaper.
Каталіцкія dra¸ljanyja капліцы былі ў w±skach Ілаўск (Swjatoga Kas_m_ra) і Asjaty, murawanyja — auf могілках bei Kobryne, Astrom_tschach, Paljaz_tschach.
Die Informationen über Gorodze
Wjadoma s der XII. Art., sgadwajezza ў 1142, bei die Stunde княжацкіх міжусобіц. Bei 1286 wa-lynsk_ Fürst Ulads_m_r Was_lkaw_tsch bei ducho¸naj gramaze sawjaschtscha ў vom Pfahl schonzy Wolse Ramana¸ne Malen s Kobrynam і sjalo Garadsez. Pasnej Garadsez — gorad bei wottschynnym уладанні den Fürst ў Kobrynsk_ch, s patschatku den XVI. Art. bei ліку каралеўскіх «hundert-lowych ma±ntka ў». Bei 1563 Garadsez — gorad і der Hof Kobrynskaj ekanom іі (s 1532), s 1566 bei Breszk_m wajawodstwe EINSCHL. Bei goradse iснавалi rynak, 5 вулiц, Pryschychozki, Пінская, Gruscha¸ski, вуліца ¸sdo¸sch zarkwy), Ільінская zarkwa (der Kreide 2 wolnyja валокі sjaml і), swysch 193 gaspadarak (pawodle dasledawannja ў Ju.A.Jak_mow_Tscha, 205 dwaro ў), pradmesze, agarody. Bei dwary Garadsezk_m меліся ja-Geburt, 2 mlyny, achowa. Wolasz Garadsezkaga dwara skladalassja s 2 wojta¸stwa ў (dachod die Hölle воласці — 275 kop 11 Groschen ў). Bei 1589 karalewa Ganna Jagelonka darawala goradu Magdeburgskaje des Rechtes ohne ulasnaga k_rawan-nja: Garadsez der Pas ўсіх sprawach padparadko ¸-wa¸sja Kobrynskamu магістрату. Bei 1597 bei goradse 60 walok sjaml і, s якіх 57 былі "naplaze", 1 naleschala wojtu, 2 — zarkwe; меліся rynak, Ільінская zarkwa, das Haus swjatara, agarody, mlyny, 5 p і ў nych і 1 mjadowaja der Strafen-Arschlöcher. Auf тэрыторыі dwara свіран, das Haus tscheljads і, die Küche, pjakarnja, stajn і, die Tenne, stadola. Bei 1618 gorad налічва ў 222 pljazy, s якіх збіралася dachodu 218 kop і 13 Groschen ў. Bei 1633 дзейніча ў Garadsezk_ kasz±l, für jakoga pawodle ліста karale¸skaga рэвізора Ja.Walow_Tscha былі admerany 15 "asselych" і 3 "pustyja" валокі зямлі ў sjale Gruschawa. Bei 1742 Ільінская уніяцкая zarkwa karys-talassja 2 вольнымі валокамі sjaml і, bei 1789 pad zarkwoju лічылася 13 "frei" plja-za ў. Paslja 1757 Garadsez — mjastetschka, zentr Garadsezkaga des Schlüssels (уваходзілі вёскі Asmalow_tschy, Wugly, Gruschawa, Kamen Karale¸sk і, Chudl_n і Tschal_schtschaw_tschy). Bei 1784 апошні польскі karol Stan_sla ў A¸gust naweda ў mjastetschka der Pas darose auf Grodsensk_ der Sejm. Adnatschassowa karol Malen sa світаю agledse ў pabudawany der Kanal Karale¸sk_, prajecha ў der Pas den Kanal auf spezyjalnym boze 0,25 wjarsty ja drugoga der Schleuse. 3 1795 bei skladse Ras_jskaj імперы і, bei Kobrynsk_m paweze, s 1801 Grodsenskaj іуберні. Bei schn і ў ні 1820 schychary і sjaljane mjastetschka adma¸lja-l_sja wpsonwaz павіннасці auf karysz der Pfähle. ўладальніка. 24 schn і ў nja ў war Garadsez pryby ў кобрынскі земскі спраўнік, adpra¸lena wajennaja kamanda ў 50 tschalawek. Bei 1860 mjas-tetschka, 149 dwaro ў, prystan, ja 1866 dsej-n_tschala каталіцкая парафія. Bei 1878 1264 schychary, paschtowaja stanzyja; bei 1876 ist bei Garadsez perawesena dra¸ljanaja zarkwa s das Jh. der Stein-Schljachezk_ (sachawalassja ja naschaga der Stunde) heilig-Vasen-Njassenski. Bei 1886 zentr Garadsezkaj wolasz і, 74 dwary, 1331 schychar, walasnoje pra¸lenne, 2 zarkwy (bei 1888 2576 верніка ў), 2 сінагог і, die Schule, 4 kramy, 3 sajesnyja dwary, 2 wetranyja mly., піцейны das Haus. mjastetschka syrawar-nja, wetrany mlyn erhitzend. Bei 1890 bei mjastetschku 822 дзесяціны зямлі. Ma±ntak Garadsez, uladan-nicht P.Schtera, 5800 дзесяцін зямлі (Malen s 4 falwarkam і). Bei 1897 mjastetschka, gandl±waga schljachu Kobryn — Пінск, Pales-kaj tschygunk і, des Kanals Dnjapro¸ska-Bugskaga erhitzend; 279 dwaro ў, 275 schylych damo ў, 1691 schychar, 2 zarkwy, 2 яўрэйскія малітоўныя die Damen, сінагога, narodnaje вучылішча (bei 1889/90 nawutschalnym godse war es 82 chloptschyk і, 20 dsja¸tschynak, bei 1892/93 @En 89 chloptschyka ў, 17 dsja¸tschynak; bei 1905/06 185 chloptschyka ў, 15 dsja¸tschynak), walasnoje pra¸lenne, mjaschtschan-skaja ¸prawa, poschta, chlebasapasny магазін, 14 kram, 4 wetranyja mlyny, 4 kusn і, den zagel. Betrieb, 3 піцейныя die Damen. Bei dsen Swja inde Trojzy праводзіліся кірмашы. pobatsch s mjastetschkam знаходзіліся adnajmennyja: ma±ntak (pry tschygunzy), 7 dwaro ў, 51 schy-char; pass±lak (tschygunatschnaj stanzy і erhitzend), 6 schycharo ў; das Haus і mlyn, 3 schychary — ula-dann_ P.P.Schtera. Pry den Kanal Dnjapro¸ska-Bugsk_m існавала плаціна № 1 s acho¸nym den Häusern 2. ¸tschastka Breszka-L_to¸skaga addsjalennja Kowenskaj akrug і, 8 schycharo ў. Bei 1905 bei mjastetschku 2949 schy-charo ў, bei ma±ntku 22 schychary, kas±nnaj плаціне — 7. 3 1921г.у skladse Polyntschy, zentr гміны Kobrynskaga paweta das paleska-Hektar wajawodstwa. Mjastetschka і falwarak auf-l_tschwal_ 99 dwaro ў, 688 schycharo ў, tschygunatsch. stanzyja Garadsez — 10 dwaro ў, 65 schy-charo ў. Bei 1931 Garadsezki гміна nal_tschwa-la 418 км2, 58 nasselenych des Punktes ў, 9500 schy-charo ў. Bei 1932 bei Garadzy ў das pabudawa. Haus Narodny (wurde des Saals sa szenaj), pascharnaje depo geweht, s 1928 дзейнічала b_bl_ja-teka (знаходзілася ў pljaban іі), 611 кніг auf polskaj mowe, 82 tschytatschy. 3 1939 bei BSSR, s 15.01.1940 bei Antopalsk_m ra±ne Bresz-kaj woblasz і, s 12.10.1940 zentr selsa-weta, s 08.08.1959 bei Kobrynsk_m ra±ne. Bei 1940 mjastetschka, 305 dwaro ў, 1153 schychary, 2 ParaHals mlyny, ruskaja njapo¸naja sjared-njaja die Schule, фельчарскі der Punkt, die Hütte-tschytal-nja, kaaperaty¸naja la¸ka. Bei Garadsezk_ selsawet уваходзілі 34 nasselenyja die Punkte (578 dwaro ў, 2410 schycharo ў). Auf 01.01.1999 ist gewichtig, 574 dwary, 1461 schychar, будынкі wykankoma selsaweta і адміністрацыі kalgassa-kamb_nata імя Dsjarschynskaga (bei 1977 budynka ¸stano¸leny die Büste F.E.Dsjarschynskagas erhitzend), der Klub, бальніца, kafe, sjarednjaja die Schule, дзіцячы der Garten, ambulatoryja, apteka, бібліятэка, магазін.
Помнік архітэктуры — Heilig-wasnja-Senski zarkwa (1799).
Помнік Auf brazkaj магіле 20 воіна ў 12. gwardsejskaj stralkowaj дывіз іі, ±n uschano¸waje taksama pamjaz 78 semljako ў, якія загінулі ў barazbe s гітлераўцамі ў 1941-1945
Unsere projety: Touristischer Kobryn | Intellektueller Kobrynschtschina
Alle Rechte sind © 2011-2015 geschützt. Alle Darstellungen sind mit ihren Rechtsinhabern geschützt.
Beim Kopieren der Materialien ist die aktive Verbannung auf http://ikobrin.ru obligatorisch.