Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Die Artikel über Kobryn: Altertümlicher Kobrynschtschina

Sjamlja naschych prodka ў

Pawodle археалагічных swestak, bei meschach ra±na налічваецца bolsch für 20 nasselenych des Punktes ў, якіх размяшчаліся staraschytnyja стаянкі erhitzend. Археалагічныя пошукі ¸perschynju былі prawedseny ў 1889 pawodle rasparadschennja galo¸naga кіраўніцтва paweta ў Pas Grodsenskaj губерні. Мясцовымі жыхарамі і вучонымі war sabrana stellig kalekzyja prylad prazy, pradmeta ў pobytu, зброі і іншых retscha ў perschabytnaga tschalaweka.

Perschyja людзі ў getych мясцінах з'явіліся prykladna 14 tyssjatschagoddsja ў tamu, bei kanzy staraschytnaga kamennaga dem Jahrhundert (werchnjaga палеаліту). Менавіта perad getym magutny ледавік, schto der Anleihe ў po¸natsch Belarus і, adyscho ў ja Skandynaw іі, patschalossja pazjaplenne клімату. Tagatschasnyja pljam±ny ішлі s pa¸dn±waga sachadu і sachadu, ruchajutschyssja der Pas далінах heftig rek. Ja patschatku sjarednjaga kamennaga dem Jahrhundert (мезаліту, 9-5 тысячагоддзі ja unserer Zeitrechnung) jany ¸scho des Guten асвоілі землі ¸sjago sachodnjaga Palessja і Panjamonnja. Pastupowa staraschytnyja pljam±ny набылі спецыфічныя, charakternyja толькі für іх, ryssy, якія праяўляліся ў die Formen wyrabu prylad prazy і sbro і, канструкцыі schytla і d. Археалагічньм snachodk і, wyja¸lenyja archeolagam A.W. І owam auf Kobrynschtschyne ў 1998-2000 Uwerse — prylady prazy неалітычнага tschalaweka (4 tyssjatschagoddse ja unserer Zeitrechnung); bei сярэдзіне — bajawaja stein- sjakera «шнуравіко ў» (patschatak das 2-Hektar tyssjatschagoddsja ja unserer Zeitrechnung) і das Fragment глінянага garschka (der X. Art.) ; унізе — дзіцячая zazka s wolawa s яўрэйскімі лічбамі (der XVI. Art., snojdsena ў die Stunde der Erdarbeiten auf ploschtschy Swabody ў Kobryne).

Такія Die Komplexe wutschonyja nasywajuz археалагічнымі культурамі. Bei dadsenym wypadku gaworka ідзе ab t.sw. свідэрскай die Kulturen, jakaja ў 10-7. tyssjatschagoddsjach ja unserer Zeitrechnung sajmala sutschasnuju Masow_ju (Polschtscha) і sachodnjuju Weißrussland. Асноўнымі заняткамі свідэрскіх pljam±n былі paljawanne, rybalo¸stwa і збіральніцтва. Bei poschukach bagatych дзічынай ugoddsja ў jany peryjadytschna пакідалі abschytyja мясціны. Палявалі perawaschna pry dapamose die Krümmung і strel s крамянёвымі наканечнікамі. 3 kremenju выраблялі і prylady prazy: raszy, skrebly, naschy, sjakery і інш., und s rago ў і kaszej — z±sly, die Harpunen і rybalo¸nyja кручкі. 3 dapamogaj getych prylad людзі апрацоўвалі die Schalen schyw±l, шылі skuranoje adsenne.

Bei die Stunde мезаліту pljam±ny рабілі swaje стаянкі wady, auf pjastschanych pagorkach erhitzend. Swytschajna будавалі некалькі schytla ў (s scherdak, gallja, der Schalen), bei якіх praschywala adna mazjarynskaja radawaja abschtschyna. Auf Kobrynschtschyne snojdsena pakul адзіная solche stajanka (für 5 km auf pa¸notschny ¸schod die Hölle Ds_w_na, wosera Ljuban erhitzend).

Знаходкі археалагічнай экспедыцыі M.M.Krywalzew_Tscha ў заходнім Paless_ (2000 — 2001). Uwerse (1-6) — kramjan±wyja wyraby perschabytnych ljudsej, snojdsenyja das Jh. Ds_w_n erhitzend; bei сярэдзіне — kra-mjan±wyja сякераклін (slewa) і шліфаваная sjakera, snojdsenyja das Jh. Ds_w_n wa ¸rotschyschtschy Kaloda erhitzend; унізе — kamennyja matyka (slewa) і sjakera, snojdsenyja das Jh. Ліпава erhitzend.

Bei kanzy sind das 5-Hektar tyssjatschagoddsja ja unserer Zeitrechnung auf Paless_ patscha¸sja kamenny das Jahrhundert (неаліт) neu. Rybalo¸stwa nabywaje perscharadnaje snatschenne, apjaredschwajutschy paljawanne. S'ja¸ljajezza гліняны der Geschirre, paljapschajezza aprazo¸ka kamenju, косці і dem Horn, paschyrajuzza віды prylad, павялічваецца і kolkasz паселішча ў, und taksama schytla ў bei іх.

Bei 4-3. tyssjatschagoddsjach ja unserer Zeitrechnung Kobrynschtschynu насялялі pljam±ny n±manskaj die Kulturen. Jaje admetnaja асаблівасць — wastradonny гліняны der Geschirre s arnamentam, schto die Anwehung і ў sja гарызантальнымі den Pässen і, ist s dapamogaj grebenja häufig. Trapljajuzza і perschyja, sroblenyja s kremenju sjarpy, schto swedtschyla ab patschatku semljarobstwa, und, відаць, і жывёлагадоўлі. Sustrakajuzza ў getych slajach і wyraby іншых суседніх der Kulturen, napryklad, прывіслінскіх pljam±n s sachadu, schto рухаліся auf Palesse. Неалітычныя старажытнасці auf тэрыторыі Kobrynskaga ra±na wyja¸leny ў некалькіх meszach: kramjan±wyja наканечнікі strel і іншыя prylady snojdseny ў sgadanaj stajanzy Ds_w_na ў pjastschanych kar'erach erhitzend, das Jh. Chabow_tschy erhitzend. Bei Warscha¸sk_m археалагічным музеі sacho¸wajezza kaszjany наканечнік straly, snojdseny ў тарфяніку das Jh. Літвінкі erhitzend. Неалітычнае паселішча skladalassja s некалькіх жытлаўхацін, bei якіх maglo schyz ja дзесяці tschalawek. Tschaszej іх будавалі ist auf sjaml і, ale sustrakajuzza і paglyblenyja (sjamljank і), und taksama auf paljach einfach. Пасярэдзіне rasmjaschtschalassja невялікае агнішча, abkladsenaje камянямі.

Bei patschatku das 2-Hektar tyssjatschagoddsja ja unserer Zeitrechnung amal ussju terytoryju Belarus_ sajmajuz шматлікія pryschlyja pljam±ny блізкіх археалагічных der Kulturen. Geta ў die Stunde der Kultur schnurawoj керамікі (гліняны der Geschirre arnamentawa¸sja адбіткамі der Schnur). «Schnuraw_k і» выказвалі і den Pfahl ваяўнічасць: даволі tschastyja знаходкі шліфаваных sjaker s прасвідраванымі адтулінамі. Tamu іх jaschtsche nasywajuz плямёнамі bajawych sjaker. ne¸sabawe сталі wykarysto¸wazza і prylady s Bronze. «Schnuraw_k і» прынеслі auf mjaszowyja землі bronsawuju die Epoche. Bei 1. palowe das 2-Hektar tyssjatschagoddsja ja unserer Zeitrechnung вядучымі формамі гаспадаркі stanowjazza semljarobstwa і schyw±lagado¸lja.

Auf тэрыторыі Kobrynschtschyny, jak і ¸s±j pa¸dn±wa-sachodnjaj Belarus і, wylutschana paleskaja grupa schnurawoj керамікі. Tagatschasnyja schychary сяліліся der Pas pjastschanych uswyschschach і nadpopla¸nych terassach. Іх schytly swytschajna паглыбляліся ў sjamlju (katlawan 2,5x5) і абкружаліся сценкамі sa slupo ў. Njaboschtschyka ў хавалі ў gruntawych ці padkurgannych pachawannjach bei skurtschanym становішчы. Bei магілу клалі wyraby s керамік і, bajawyja sjakery s kamenju і Bronze. Tschaszej für ¸s± trapljajuzza kamennyja шліфаваныя sjakery (асабліва ў pa¸dn±waj tschastzy ra±na). Bei schul- музеі ў Nawass±lkach, які stwary ў mjaszowy настаўнік гісторыі A.Dronez, wysta¸lena bolsch für 40 такіх pradmeta ў.

Bei сярэдзіне das 2-Hektar tyssjatschagoddsja ja unserer Zeitrechnung wa ¸schodnjaj Polyptschy, pa¸notschnaj Ukra_ne і pa¸dn±waj Belarus_ сфарміравалася t.sw. тшцінецкая археалагічная die Kultur (naswa die Hölle polskaga паселішча Tschz_nez). Jaje прадстаўнікі ¸scho mozna былі swjasany s semljarobstwam. Іх prylady der Pas-ranejschamu вырабляліся s kamenju (kremen), adnak paschyry¸sja assartyment і bronsawych wyraba ў: кінжалы, bransalety, шпільк і, пярсцёнкі. Bei арнаментацыі глінянага das Geschirr зніклі адбіткі der Schnur, perawaschala asdablenne ў wygljadse paralelnych der Traber, schto апяразвалі гаршкі ў werchnjaj tschastzy. Daretschy, многія даследчыкі лічаць прадстаўніко ў тшцінецкай die Kulturen продкамі der Slawen.

Sljado ў praschywannja ljudsej bei bronsawym dem Jahrhundert auf Kobrynschtschyne snojdsena даволі schmat: auf lewabjareschschy Fluss Muchawez, nepadal±k die Hölle des Jh. Turnaja, tschakajuz сваіх dasledtschyka ў паселішчы эпохі Bronze w±ssak Akzjabr, An_skaw_tschy, Waratyn_tschy, Kustow_tschy, Ліпава erhitzend, Sind Rudsez, Mjaf±daw_tschy, Pryluk і, Chudl_n і інш Klein. Typowyja wyraby bronsawaga dem Jahrhundert (kamenny malatok, kramjan±wy die Sichel і bajawyja sjakery) wyja¸leny auf berase Fluss Kobrynka auf sachad die Hölle des Jh. Кісялёўцы. Das Jh. Garadsez bei тарфяніку snojdseny apratscha bajawych sjaker рэшткі dubowaga tscho¸na erhitzend.

Auf es ist schade, die Stunde, які prypadaje auf aposchnjaje tyssjatschagoddse ja unserer Zeitrechnung, bei заходнім Paless_ praktytschna nicht wywutscha¸sja.

Die Epoche schalesa auf Paless_ patschalassja ў der VII. Art. ja unserer Zeitrechnung Syraw_na — balotnaja das Erz — war pobatsch. Schalesa wyrabljalassja ў невялікіх die Ofen-domn_zach, bei якія wurde das Erz і dra¸njany wugal beladen. Скуранымі мяхамі pras saplo раздзьмухвалі agon, даводзілі temperaturu ў solcher petschy ja 700–1200 °s, dastatkowuju für выплаўкі porystaj schalesnaj massy — kryzy.

Patschatak schalesnaga dem Jahrhundert ў заходнім Paless_ swjaswajuz s uschodnepamorskaj археалагічнай kulturaj. Adnak этнічная prynaleschnasz pljam±n sastajezza njajasnaj. Adny даследчыкі лічаць іх den Slawen і, іншыя — германцамі ці балтамі. Tamu nicht wyraschana і pytanne, якія pljam±ny насялялі Kobrynschtschynu paslja den II. Art. unserer Zeitrechnung, калі ¸schodnepamorskaja die Kultur спыніла swa± існаванне. Pras getu terytoryju tady peramjaschtschalassja mnostwa pljam±n, bei t.l. goty, гепіды і інш. Der Komplex іх staraschytnaszej (II–IV Art. unserer Zeitrechnung) atryma ў naswu welbarskaj археалагічнай die Kulturen. Jana знікае ў den IV. Art. unserer Zeitrechnung Chuttschej für ¸s± jaje pljam±ny былі асіміляваны mjaszowym насельніцтвам.

Wyrab s schalesa trywalych prylad dawa ў magtschymasz staraschytnamu tschalaweku smjalej nastupaz auf ljassy, sawa±¸wajutschy nowyja ploschtschy für passewa ў. Bei выніку gaspadartschaj дзейнасці patscha¸sja prazes dem Zerfall perschabytnych адносін і s'ja¸lennja вялікіх patryjarchalnych sjamej.

Perschyja stalyja паселішчы der Slawen узнікаюць bei заходнім Paless_ ў VI–VII Art. Nelga ¸pe¸nena skasaz, s якімі мясцовымі плямёнамі ім dawjalossja sustrezza. Moscha, geta былі патомкі des Kelten ў, gota ў ці jazwjaga ў — спрэчкі ab getym jaschtsche prazjagwajuzza. Napryklad, bei заходнееўрапейскіх пісьмовых крыніцах der Stamm jazwjaga ў (sudowa, судзіны) упамінаецца ¸scho ў den II. Art. unserer Zeitrechnung jak das Volk, schto schy ў nedse auf ¸schod die Hölle Віслы. Daretschy, bei mjaszowaj тапанім іі njaredka sustrakajuzza naswy typowa neslawjanskaga pachodschannja. Pakul schto археолагамі snojdsena ¸sjago некалькі stein- kurgano ў bei bassejne Fluss Ljasnaja, якія swedtschaz ab прысутнасці hier bei даўнія die Stunden jazwjaga ў.

S'ja¸lenne der Slawen bei заходнім Paless_ swjaswajezza s rassjalennem pljam±n duleba ў. Pawodle летапісу, bei patschatku den VII. Art. jany «... schiwjachu durch dem Bug, wo heutzutage welynjane...». Adsjul, prasso¸wajutschyssja Pas Mucha¸zy, duleby дасягнулі Kobrynschtschyny. Prynams і, старажытнасці VI–IX Art. wyja¸leny das Jh. Bassjatsch і auf Kobrynsk_m samtschyschtschy erhitzend. Ale kantschatkowych wywada ў der Pas pytannjach ab plemjannoj прыналежнасці насельніцтва Breszkaga Pabuschscha і Kobrynschtschyny pakul njama. Auf padobnyja пытанні adkas moguz daz dalejschyja археалагічныя даследаванні.

Prawedsenyja раскопкі pakasal і, schto ў davon die Stunde Malen s грунтавымі sustrakajuzza пахаванні spalenych astanka ў pad курганамі. Jak і ranej, bei іх ist металічных retscha ў klein. Толькі ў nekatorych trapljajuzza kolzy s bronsawaga drotu, schalesnyja naschy і інш. Ploschtscha slawjanskaga schytla dassjagnula 30 м2. Petschy s гліны і kamenju размяшчаліся tschaszej bei recht dalejschym die Hölle uwachoda kuze. Njaredka schytla будаваліся клеці für sacho¸wannja sboschscha erhitzend. Sustrakajuzza і іншыя gaspadartschyja budynk і, nawat ramesnyja майстэрні. Den 3 IX. Art. auf Paless_ paschyry¸sja gantscharny der Kreis. Jaschtsche sjarod стараславянскіх помніка ў VIII–IX Art. trapljajuzza kultawyja збудаванні — капішчы s выявамі язычніцкіх ідала ў, слядамі rytualnych агнішча ў і kamjanjam_-achwjarn_kam_.

Beim X. Art. s prynjazzem хрысціянства ў палескіх der Slawen adbywajezza pastupowy perachod die Hölle abradu trupaspalennja ja trupapalaschennja pad курганамі. Auf Kobrynschtschyne sachawalassja толькі 5 могільніка ў, bei якіх налічваецца bolsch für 20 kurgano ў. Geta невялікія kruglyja nassypy wyschyn±j die Hölle 0,4 ja 1,5 m, dyjametram 4–15 m Samy вялікі могільнік знаходзіцца das Jh. Sas_my erhitzend. 12 kurgano ў rasmeschtschany ў den Wald, auf ¸schod ist die Hölle і, wa ¸rotschyschtschy Malodtscha gewichtig. Jana wyzjagnuty lanzuschkom usdo¸sch prawaga beraga Fluss Dachla¸ka. Mjaszowyja schychary nasywajuz іх «шведскімі магілам і». Padobna, jak і schychary das Jh. Кісялёўцы nasywajuz «французскімі магілам і» die Grabhügel wa ¸rotschyschtschy Jam_schtscha. Adnak археалагічныя раскопкі nicht пацвердзілі getyja narodnyja die Legenden. Bei kurgannych могільніках pachawany die Slawen X–XIII Art., продкі sutschasnych schycharo ў.

Auf es ist schade, bolschasz kurgano ў nicht sachawalassja. Jana pastupowa разбураліся pryrodaj і асабліва gaspadartschaj dsejnaszju tschalaweka. Менавіта ў апошнія дзесяцігоддзі зніклі могільнікі w±ssak Bassjatsch, Gruschawa, Mazy erhitzend. Адзінкавыя пахаванні засталіся jaschtsche w±ssak Salesse і Ілаўск erhitzend.

Bei pachawannjach славянскіх воіна ў akramja sjaker trapljajuzza naschy, наканечнікі kop'ja ў і strel, pajasnyja spraschk і, mjatschy. Bei мужчынскіх pachawannjach snachodsjaz крэсівы, tatschylnyja brusk і, bronsawyja і schalesnyja гузік і, рэшткі dra¸ljanych w±dser, bei якія клалі achwjarnuju dem Igel. Bolyy rasnastajny інвентар schanotschych pachawannja ў: schkljanyja, kamennyja і металічныя pazerk і, bronsawyja pjarsz±nk і, bransalety, упрыгожанні s serabra. Jak правіла, bei haut- den Grabhügel pachawany адзін njaboschtschyk. Den Stunden trapljajezza der Pas 2–3 і der Schmerzen шкілета ў. Sustrakajuzza і die Grabhügel ohne pachawannja ў — kenatafy, якія насыпаліся paslja trysny der Pas swajaku, schto prapa ў ohne westak ці загіну ў auf tschuschyne.

Паселішчы Die Slawen X–XIII Art. auf Paless_ des Pas-ranejschamu размяшчаліся auf ¸swyschschach rek, as±r і sjarod balot erhitzend. Adbywajezza pastupowy perachod die Hölle pa¸sjamljanak ja land- srubnych damo ў. pobatsch знаходзіліся gaspadartschyja pabudowy rosnych kanstrukzyj. Jana і складалі паселішча, swytschajna невялікае, ussjago ja dsessjatka сядзіб. Pra¸da, sustrakajuzza і вельмі bujnyja: 80–100 сядзіб.

Bei X–XIII Art. auf meszy staraschytnych паселішча ў узнікаюць perschyja garady — Bjaresze і Пінск (der XI. Art.), Kamjanez і Kobryn (der XIII. Art.), choz geta datawanne pawodle perschaga пісьмовага ўпамінання. Besumo¸na, jany з'явіліся ist ranej stellig. Dsjakujutschy archeolagam, якія правялі шурфаванні nepadal±ku die Hölle der Brücke zeras Muchawez, bei ніжніх die Schichten былі snojdseny абломкі керамічнага das Geschirr, wyrablenaga ja сярэдзіны den XI. Art. Geta asnatschaje, schto ўзнікненне Kobryna treba schukaz bei bolsch глыбінных wjakach. Nowyja звесткі ab staraschytnaj Kobrynschtschyne prynjassuz nastupnyja археалагічныя раскопкі.

Und. W ў

***

Bei Іпацьеўскім летапісе, які skladseny ў kanzy ist der XIII. Art., gesagt: «Se as, Fürsten Wolodimer, Sohn Wassilkow, Enkel Romanow, schreibe ich die Urkunde: hat jesm der Fürstin, nach den Bauch die Stadt den Kobryn sowohl mit den Menschen, als auch mit dem Tribut, kako bei mir dajali, tako und nach mir at dajut der Fürstin meine gegeben...». So beim Sommer die 6795 Hölle «stwarennja dem Licht», sgodna s летапіснай tradyzyjaj, ці ў 1287, княгіня Wolga Ramana¸na atrymala der Pas завяшчанні Kobryn. Geta perschaje wjadomaje auf сённяшні dsen пісьмовае ўпамінанне pra gorad. Usn_k Kobryn jaschtsche ranej. Bei Іпацьеўскім летапісе ±n pa¸staje jak gorad, schto ¸scho skla¸sja auf po¸natschy Walynskaj sjaml і, für Prypjazzju.

Bei kanzy den VII. Art. auf тэрыторыі sutschasnaj Kobrynschtschyny апынуліся славянскія pljam±ny duleba ў, якіх s po¸dnja адцяснілі качэўнікіавары (obry). Археолагі mjarkujuz, schto менавіта adsjul, s pa¸dn±waga sachadu, patschalossja tady aswajenne славянамі terytory і, jakaja potym budse nasywazza Belarussju. Awary, відаць, jaschtsche do¸ga гналі ¸zekatscho ў, якія адыходзілі auf sachad і auf po¸natsch, і чынілі über імі ўсялякі das Gelärm. 

 

Kobryn bei patschatku XIII mit. Pawodle maljunka, wyykananaga ў Beldsjarschprajekze.

Pra geta moschna merkawaz den Pas "Apowesz_ мінулых gado ў», skladsenaj 1113 Njads і ў auf, schto нашчадкі duleba ў, rassejanych awaram і, buduz schukaz meszy bjaspetschnyja і зацішнью erhitzend. I ¸wes die Stunde budse majatschyz perad імі wobras slawesnaga "obryna", які ¸wekawetschy¸sja ў padannjach, bei naswach urotschyschtscha ў і паселішча ў. Adnak patschynajutschy s kanza der VII. Art. magutnasz awarskaj dsjarschawy, schto раскінулася ў pa¸notschnym wurde Prytscharnamor ' і, Pas Duna_ і den Balkan, reska padaz, und ў die 790. Lumpen jana kantschatkowa war суседзямі zerschlagen. Tyja awary, якія дабраліся ja Palessja, netschakana зніклі. 3 nagody getaj падзеі летапісец Nestar skasa ў die geflügelte Phrase:« Погібоша, aki obry ». Chuttschej für ¸s±, іх скасіла nejkaja эпідэмія. Ale sljady іх прысутнасці засталіся: s±ly Abryna і ist Abrowa die Hölle Zeljachan, Abro¸ski Wulka (Івацэвіцкі ra±n), Abrowy (Іванаўскі ra±n), Abryna (Karel_zk_ ra±n) unweit. Padobna gutschyz і naswa das Selbsthektar gorada Kobryn. Magtschyma, perschapatschatkowa паселішча hieß Obrsch (Obryn), und patschatkowaja літара"Zu"з'явілася pasnej jak ukasanne auf prynaleschnasz. Nicht wykljutschana, schto hier snachods і ў sja нейкі zentr, kudy paduladnaje насельніцтва прыносіла даніну:« ging zu Obrynu ».

Perschaje пiсьмовае ўпамiнанне Kobryna (1287) auf staronzy Iпацьеўскага летапiсу

Dabei die Stunde wa Uschodnjaj Je¸rope адбываліся вялікія падзеі. Galo¸naj s іх war es ¸twarenne Кіеўскай Rus_. Auf prazjagu IX–X Art. jaje terytoryja rasze, фарміруецца staraschytnaruskaja narodnasz, jakaja pastupowa ¸kljutschaje ¸se ўсходнеславянскія pljam±ny die Hölle wjarcho¸ja ў des Dons ja Pabuschscha. Развіваюцца feadalnyja адносіны, stwarajezza адміністрацыйны aparat, s'ja¸ljajuzza perschyja sakanada¸tschyja die Akte. Узнікаюць garady, tschaszej für ¸s± dort, dse ja getaga ¸scho існавалі паселішчы і dse князі ўзводзілі ¸mazawann і, замкі.

Калі staraschytnakobrynskaja abschtschyna нічым bolyd, akramja rybalo¸stwa і paljawannja, nicht sajmalassja, jenen, weragodna, hier so ніколі і nicht s'jaw і ў sja gorad. Adnak die Hölle des Sommers ja des Sommers pad націскам gaspadartschych patreb schycharo ў der Wald adstupa ў den Schnurrbart der Fernen. Jago mesza займалі ¸saranyja ist і, tschastka абшчынніка ў перасялілася auf bolsch addalenyja seml і, з'явіліся s±ly gefallen. Эканамічныя поспехі прывялі ja tago, schto pra wurde Kobryn wjadoma für jago межамі fern. I hier scha з'явіліся nowyja ¸ladary. Zjaper gaspadarom tutejschych паселішча ў, sjamel, rek і ljasso ў hundert ў selbst вялікі кіеўскі der Fürst.

Bei kanzy den X. Art. terytory і, sasselenyja валынянамі і buschanam і, увайшлі ў das Lagerhaus staraschytnaruskaj dsjarschawy. Hier utwarylassja Ulads_m_ra-Walynskaje knjastwa. Bei 983, pawodle padannja, paslja paspjachowaga pachodu auf jazwjaga ў Fürst Ulads_m_r bei вусці Mucha¸za, які ¸padaje ў der Bug, pabudawa ў krepasz, pry jakoj wyras gorad Berasze. Und wyschej Pas Mucha¸zy, prykladna ў adnym дні schljachu, знаходзілася toje паселішча, dse ўзнік Kobryn. Ale pakul geta naswa nicht фігуравала ў пісьмовых крыніцах.
 

 

           Старажытнарускiя woiny-druschynniki

Walynski sjamlja ў dalejschym neadnojtschy пераходзіла s der Hände bei den Händen і, станавілася ¸ladannem kago-nebuds s den Fürst ў Rurykaw_tscha ў. Bei dem XII. Art. jana раздрабілася auf scherag adassoblenych udsela ў, sjarod якіх знаходзілася і Beraszejski sjamlja. Adnak bei kanzy stagoddsja Fürsten Ramanu Msz_slaw_tschu ¸dajezza sno ў den Schnurrbart geta ab'jadnaz. Utwarajezza Gal_zka-Walynskaje knjastwa. Галіцкая druschyna njaredka suprawadschala des Fürsten ў die Stunde paljawannja ў bagatych auf swera ljassach auf po¸natsch die Hölle Prypjaz_. Magtschyma, bei die Stunde adnoj s такіх pajesdak знакаміты паляўнічы apynu¸sja auf beragach Mucha¸za і spyn і ў sja ў паселішчы, jakoje schawalassja ў pa¸notschnym pameschschy jago вялікіх uladannja ў. Azan і ў schy abaronnaje snatschenne getaj mjaszowasz і, ±n sagada ў узвесці auf wostrawe, utworanym deltaj Kobrynk і, samak. Mjarkujuz, schto такім ў patschatak gorada, pakul jaschtsche nicht wjadomaga летапісцам. Satoje ¸nuk Fürsten Ramana, Ulads_m_r Was_lkaw_tsch, dakumentalna saswedtschyz bei 1287 realnaje існаванне gorada Kobryna.

Den XIII. Art. prynjasse цяжкія выпрабаванні Rus_. Bei die 1240 Lumpen jaje terytoryja budse sachoplena den mangola-Tataren і, якія dassjagnuz Кіева, Gal_tscha і Ulads_m_ra-Walynskaga. Sno ў, jak pa¸tyssjatschy gado ў tamu, людзі buduz schukaz сховішча für Prypjazzju, bei getych ljasnych і балоцістых die Ränder. Bei выніку насельніцтва hier павялічыцца, wyrasze kolkasz паселішча ў землеўладальніка ў і, такім tschynam, das Lager bolsch trywalym snatschenne gorada jak gandl±wa-ramesnaga zentra. Warta ўлічваць і wygadnaje геаграфічнае становішча Kobryna auf wjadomym jaschtsche ў старажытнасці wasser- schljachu s Baltyjskaga ў Tschornaje der Seuche: Вісла— der Bug — Muchawez — Піна — Prypjaz — der Dnepr. Pry getym s Mucha¸za ў Піну даводзілася dasta¸ljaz sudny wolakam. Менавіта auf getym adresku і ўзніклі такія тапонімы, jak Mucha¸lok_ (мухавецкія wolak і) — naswa sjala, і ist Waloka – невялікі schnell, які ¸padaje ў Muchawez s uschodu.

Fürst Uladsimir Wasilkawitsch des Pas raze Ljasnoj. S maljunka M.S.Samokischa

Fürst Ulads_m_r Was_lkaw_tsch, які waloda ў Kobrynam bei 2. palowe der XIII. Art., wjadomy jak будаўнік abarontschych umazawannja ў auf po¸natschy Walynskaj зямлі. Іпацьеўскі летапіс adsnatschaje, schto ў 1275–1276 Ulads_m_r Was_lkaw_tsch pabudawa ў auf den Zugängen ja Beraszja wartawuju weschu, und andere — auf raze Ljasnoj. Bei getym meszy, dse hundert ў uswyschazza «die Stütze kamen» (Weiß wescha, jakaja sachawalassja ja naschych ds±n), ±n sasnawa ў gorad «... Auf der leeren Stelle und naretsche der Name ihm Kamenez». Chuttschej für ¸s±, nicht ў abydseny ¸wagaj і Kobryn, bei якім, відаць, taksama вяліся die Arbeiten des Pas ўмацаванні des Schlosses.

Kankurentam bei barazbe für Gal_zka-Walynskuju spadtschynu der Vorsprung і ў польскі karol Kas_m_r des III. Wjal_k_ (1333–1370), які sachap і ў bei 1349 garady Lwo ў, Gal_tsch, Ulads_m_r-Walynsk і, Berasze, pazjasn і ў schy s Walyn_ saproschanaga sjudy auf knjaschanne Ljubarta Geds_m_naw_tscha (1340–1382). Auf dapamogu Ljubartu паспяшаліся starejschyja braty Kejstut і Algerd. Bei выніку dswjuch der Krieg ў Kas_m_r des III. Wjal_k_ wymuschany ў пакінуць groß tschastku сваіх uladannja ў. Sgodna s den Traktaten 1366, які pazwjardscha ў sind Ljubarta auf Walynskaje knjastwa, karol adma¸lja¸sja die Hölle сваіх das Recht ў auf Berasze, Kamjanez, Darag_tschyn, Meln_k і Belsk, «sowie — auf Kobryn mit powetom, Olgerdu gehörend» recht.

L.R.Kaslo ў

Die Kommentare


Die Kommentare


Die Titel der Artikel

Die Suche



Unsere Partner