Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Тобі, Полісся

Kobryń → wybitny osobistość

Поет- упівець, rodzaj із Полісся(Берестейщина). Його drę віршовану спробу було надруковано ще w 1918 році. Переслідуваний u " демократічній" Польщі za los w українському національному русі : його пісання конфісковувались, декілька разів був заарештованій. U червні 1941 rock був вімушеній покинуті drużyna і mały сина, przedarłszy się з боєм із власної хаті з оточення. Товаришував з poręczyciel UPA Іваном Галайдою (pseudo), який загинув u bój з німецьким zagon u 1943 році. U другій половині 1944 rock na nakaz командування UPA Іван Хміль пройшов з bój na Захід(przez Словаччину do Австрії).

Тобі, Полісся
Jak дім aromatyczny із kadzę
Jak pachnę квіток Твоїх гаїв
Складаю, Батьківщино miły
Тобі оцей свій вільний спів.
Прийми його, jak dar від сина
Jak серця люблячого dar!
Stąpam po Твоїх руїнах -
Зложить вінок na Твій вівтар.
U співі цім - ciężki знемога
І mało w нім niebiosa краси
Його że натхнула віра do Бога
Ten бреньк sierp і дзвін koszę...
І krzyk веселій nad błoto -
Лебідок, czajka, żuraw;
Упівський stopień, що krew моттом
Озброїв walczę і pole...
І шелест лістя złoty
З legenda Твоїх лісів -
Wąs, що є й було święty
Від незапам'ятніх часів!.
Любов і віра - це że і ліки
Що wszystek булі Твоїм dobro
Що wszystek об' єднує навіки
Ty із степом і Дніпром!
Таж Львів і pagórek і ця рівнина -
Сукупність гір, степів, nizina -
Це że Мати nasz Україна
Від Щари й Прип' яті po Дін.
Прийми że і піснею потішся
Jak діти цвітом повесні
Красо незбагнута - Полісся
Święty w уяві, jak і w сні...
Walczę, змагайсь, щоб żyję під сонцем
Вростай u ziemia, jak граніт!
І wszystek na південь u віконце
Dziwię się, віконуй заповіт!.
І gadam дрімучим bor
Щоб швідше вірватісь з okowy
І wszystek тягнісь, jak хміль угору
Нову відроджуючи dach!
Тоді Ти станеш jak Господар
Під синьо-жовтій sztandar свій
Тобі twój це каже врода
І ten одвічна prawda дій.

Посмертне
Г. Т.
Ти знаєш, brat, де kłuję się
Удвох зустрілись мі з ty?
Це że tam мов сестрі objąłem się
Розлога Прип'ять із Піною...
Це прадідів ziemia stary
Kraj деревлян з поліщуками
Розкішний dół аж do Дніпра
Співає bor, лісами.
Пишніють скрізь łania квіток
Що wszystek do сонця w буйнім ритмі
Свій простягають цвіт, listek
Немов прочані na молитві...
Де by ja nie вмер - запам'ятай:
Отам де крісами мінялись
Мій trup ті, brat, поховай
Щоб мі з ziemia nie розсталісь!
І щобі nie була сліпа
Mój grób w оцій драмі:
Trzy літери святі " UPA"
Ти rzuciłem tam stal na камінь.
Tenże jak з надпінських puszcza і плес
Ввесь нарід вірушить do bój, -
ja duch зліну з- під niebiosa
І stan w лаві знов під зброю!.
Полісся, 1943

Хміль Іван

Повстанська ліра. Львів. Меморіал. 1992. - 160 стор.

Nawigacja







Our partners