Versão em português 中文版本 日本語版
Polish version La version française Versione italiana
Русская версия English version Deutsch Version

Про Івана Хмеля

Відомий український поет - емігрант, діяч берестейської «Просвіти» Іван Хміль (літературний псевдонім) народився 21 лютого (5 березня) 1897 року в селі Хабовичі Кобринського повіту. На батьківщині Йван ледве встиг закінчити народну школу, як почалася світова війна. Вона виселила родину Бойтіків у місто Томськ (Росія), де Івана призвали в російську армію. Навчався на курсах прапорщиків, а пізніше, взимку 1917 — 1918 років, — на 6-місячних курсах народних учителів при інституті в Томську. Повернувшись на батьківщину, яка на той час увійшла в склад Української Народної Республіки, Іван Бойтік працює на власному господарстві.

Іван ХмільПісля вторгнення Польщі юнак бере активну участь у створенні українських культурно - освітніх установ — спочатку бібліотеки - читальні у Хабовичах (1926 р.), наступного року в організації відділу кобринської кооперативи «Селянська Самопоміч», у створенні драматичного гуртка і постановці популярних п’єс на рідній мові «На перші гулі» та «Бувальщина». Іван Бойтік бере також участь у проведенні плебісциту (референдуму) за українську мову навчання у початкових класах по селах Полісся (1932 р.) У цей час починає збирати й записувати фольклор свого рідного краю.

Записи його з часом стануть сторінками автобіографічно - етнографічних нарисів «Українське Полісся» (Чікаго, 1976 р.)1939 року Іван працює учителем в українській школі в селі Болота, навчається на курсах української мови при Берестейському обласному Відділі освіти. На протязі наступного, 1940 року всі українські школи на Берестейщині «народна» влада переводить на білоруську мову викладання, силові структури тієї влади ведуть переслідування українських учителів. Перед самою війною НКВД схопило 30 українських педагогів. Іванові Бойтіку та ще одному вчителеві з Берестя чудом вдалося уникнути арешту. Коли загроза з боку «народної» влади минула, Іван працює в українській школі в рідних Хабовичах, бере участь у діяльності відновлених українських установ м.Кобриня — кооперативи «Селянська Самопоміч», театрально - драматичної студії. З посиленнем фашистського терору проти мирного населення вступає в ряди УПА. 14 липня 1944 року Іван прощається з рідними й вирушає в далеку тривожну дорогу еміграції. Перебував у гітлеровському застінку в Тірольських Альпах, як каторжанин працював на спорудженні тунелів у горах. Після німецької капітуляції перед ним простелився дальший шлях у Англію і США.

В Америці вийшли дві поетичні книги Івана Хміля — «Гомін Полісся» (Вінніпег, 1960 р.) й «Ιду з кобзою» (1962 р.) Перший вірш у збірці «Гомін Полісся» позначений 1918 роком. У згадані видання увійшли вірші,написані на Поліссі, а також створені на еміграції. Поезія Івана Хміля просякнута любов’ю до рідного краю, до України, земляків – працьовитих і ширих людей. До краси незбагненної Полісся звернені слова поета, викарбовані на пам’ятнику на його могилі в Бавнд Бруку (штат Нью – Джерсі). Помер Іван Хміль (Бойтік) 27 січня 1974 року.

За повідомленням з Посольства України в Республіці Білорусь, творча спадщина І. Хміля включена до Державної програми України «Повернуті імена» для опублікування матеріалів про життя і творчість письменника в окремій книзі, що готують до видання в рамках згаданої Програми.

Навигация





Наши партнеры

Виртуальное путешествие по всему городу Кобрину

воздушный винтовой компрессор