I.Khmel'

Вибранi статтi sur oukra§ns'kikh письменникiв

öÀÂ_É ODRATCH SUR TL_ SVO¶KH ТВОРІВ

Ні Une tchastina oukra§ns'kikh des terres non є taka zanedbana naoukoju, публіцистикою, golovno літературою, le yack de Pol_ssya. Sur n'ogo zagal'no najut', chtcho là les marais j les lacs, chtcho поліщуки khodyat' selon трясовині à postolakh, chtcho là l'obscurité і злидні. Навіть etnologi досі zamalo ouvagi приділювали тій такій чарівній, khotch і вбогій, нашій землі. À celui-là chez Fiodor Odratcha, sur yakogo je veux pisati, vistoupa є deyake огірчення і celle-là regrette jusqu'à oukra§ns'kogo gromadyanstva z celui-là le mandat d'amener, chtcho первісна j kazkova kra§na à nous prizabouta. TSe tim patche de nous vraja є, chtcho Oukra§ns'kim Pol_ssyam цікавилися навіть pis'menniki сусідніх народів. pol's'ka pis'mennitsya Vanda Vas_levs'ka опублікувала tchimalo репортажів sur Pol_ssya. Mar_ya Rodz¾v_tch écrivait цілі crée sur Pol_ssya, et російський chante Korotichevs'ky tvoriv ліричні вірші z jittya Пінщини j, s'étant inscrit пізніше jusqu'à комуністично ї des pupitres і ї, droukouvavsya à bol'chevits'komou часописі "la Vérité Pol¾sky". Білоруси majut' твір "À глуші Pal¾ssya" Yakouba Kolosa, yaky non bouv par l'autochtone Pol_ssya і étant né sur білоруській етнографічній teritor і ї. KHotch білорусини majut' pretens і ї jusqu'à Pol_ssya, tsentral' ne Pol_ssya ne voyait pas ні un viznatchnogo білоруського pis'mennika ані vtchenogo.

Найвизначнішим poetom Pol_ssya bouv Dmitro Fal'k_vs'ky, znichtcheny moskovs'kimi par les bolcheviks, l'auteur tchoudovogo tvorou "Pol_ssya", chtcho zatchina¾t'sya par les mots :

Otcheret bouv мені pour koliskou,
Dans les marais moi étant né і зріс.
J'aime khatkou поліську,
J'aime свій замріяний ліс.

Поліщук Ol'kh_vs'ky, etnograf і l'archéologue, tchimalo prisloujivsya pour рідного Pol_ssya. OUrojenets' de Pol_ssya central, le docteur Іван Сідорук, viznatchny філолог, pratsju є sur еміграц і ї à ryamkakh NTCH. Pour Pol'ch_ pisav гарні побутові і злободенні v_rch_-satiri celle-là poez і ї Stepan Stepanjuk, помішуючи §kh chez різних tchasopisakh і les revues de Galitchini, bo sur Pol_ss_ oukra§ns'kikh vidavnitstv non boulo. Чудові вірші pisav і droukouvav §kh chez газеті "Notre jittya" sur Підляшші під redakts і є ju du docteur Vavrisevitcha d'O.Kolosoun z-p_d Divina. Jogo bat'ko bouv par le professeur pour tsars'kikh часів. Синові 1919 рік perechkodiv закінчити l'école; він étant revenu sur le village j осів sur вбогій господарці. TSej talanovity chante-samoouk bouv par le commandant поліц і ї pour німців і à 1943 році цілу stanitsju завів jusqu'à OUPA.

Jusqu'à паростків Pol_s'ko ї mouzi le service religieux tej zarakhouvati вірші V.Kata¾vs'kogo, chtcho §kh він droukouvav chez львівських совєтофільських "Вікнах", khotch non bouv совєтофілом. Est mort від les phtisies. Les Polonais toute l'heure переслідували Кіндрата Bl_daya, yaky ayant donné zloviti sur voudkou brekhlivo ї bol'chevits'ko ї propagandi. Ale pique Sov¾ti zajnyali Pol_ssya, Bl_daj roztcharouvavsya j ayant écrit вірш, de virazno batchimo protisov¾ts'ke nastavlennya :

S'apaise, dokoutchlivy вітре, se calme, -
Non moutch mogo sertsya jusqu'au bord!
Bo z du chagrin grave, nevol і, jourbi
Moi і ainsi déjà sili non à mai!...
Le yack teper à kajdanakh spinilisya le mi, -
Cela j найближчі всі de nous pozabouli...

Molody, talanovity pis'mennik z Kobrynya Oleksander Gav non mav закінчено ї vichtcho ї освіти. Pisav гарні оповідання і novel і, які tej droukouvav chez "Вікнах", bo bouv радянофіл. Zaginouv sur l'épi війни à 1939 sort chez L'vov_ від bombarde.

Z Kobryns'kogo повіту pokhodiv tej M.Stots'ky, obdarovany літературним khistom. Bouv yakijs' l'heure chez ZSA, et dans 20 sorts étant revenu jusqu'à рідного les villages. Pique les bolcheviks zajmali Pol_ssya, vi§khav en arrière jusqu'à ZSA, de ювілейний комітет près de New York vidav jogo збірку віршів "Rodn_k", sur on regrette, non oukra§ns'koju movoju napisanikh. Іван Khm_l' (Vasil' Lagodjuk-Bojt_k) pereklav sur oukra§ns'kou movou jogo вірш "Khto moi ?" j помістив chez svo§j збірці "Gom_n Pol_ssya". Хміль, останній predstavnik Pol_s'ko ї Mouzi, est mort chez 1974 rots і, yaky, крім dvokh сбірок поезій, "Gom_n Pol_ssya" (1960) celle-là "Іду pour kobzoju" (1962), nous ayant donné цінну le livret "Oukra§ns'ke Pol_ssya", chtcho sur канві svogo jittya poda є цікавий pobout, tradits і ї і borot'bou à Pol_ssya pour рідні les droits. Pratsjuvav sur elle ціле jittya, zbirajutchi етнографічні матеріяли sur північно — західну tchastinou Pol_ssya, golovno Kobrynchtchinou. Perebouvajutchi sur еміграц і ї à Avstr і ї, Angl і ї і ZSA, dopovnjuvav далі ті матеріали par les notes, chtcho §kh діставав від земляків. Обидві jogo збірки присвячені рідному Pol_ssju і підкреслюють oukra§ns'ky le caractère t і є ї kra§ni. Est gaillard le sort près des combats OUPA j est mort sur 78 році jittya, 27 січня à 1974 sort. Sur jogo могилі à Bavnd Broukou zdvigneno pam'yatnik, sur yakomou vibito jogo les mots :

Kraso nezbagnouta, Pol_ssya,
Svyata à ouyav і, le yack і à sn і!...

12 років à celui-là à Toront_ закінчив est insolent jittya talanovity pis'mennik par la génération z oukra§ns'kogo Pol_ssya, Fed_r Odratch. Z jogo smertju notre література velikou vtratou, bo bouv він a porté à uns із найвизначніших представників поліського регіоналізму à істор і ї oukra§ns'ko ї літератури. Zalichiv à nous dosit' bagatou літературну spadchtchinou. Він передусім новеліст і повістяр, ale ayant écrit tej tchimalo нарисів, репортажів і ayant donné okremou розвідку sur Pol_ssya. Pique à останній світовій війні passe au bleu j les filles de Pol_ssya zapovnili déguise Pol_s'ko ї Січі і dans les laves OUPA luttaient pour vizvolennya svo є ї peu ї батьківщини j рідно ї Oukra§ni, aktivnou le sort chez боротьбі ayant pris tej Odratch, pratsjujutchi par le rédacteur "Інформатора". Після війни pis'mennik емігрував і est vivant sperchou à Німеччин і, потім chez Mantchester_ à Angl і ї, et вкінці s'étant installé dans Kanad і, de j закінчив sur 52 році svo є boujne jittya. Kineny vajkoju doleju chez крутіж vo¾nnikh подій і nezvitchnikh obstavin, Odratch sur чужині non міг zabouti рідного Pol_ssya, celui-là prisvyativ jomou velikou tchastinou svo є ї tvortchosti, між іншим najkrachtchy свій твір, повість "ChTcHebetoun".

Prijchov Fed_r Odratch (spravjn є прізвище Cholom_ts'ky) sur світ 13 jovtnya à 1912 sort à Місятичах sur Pol_ss_. Закінчивши університет chez Вільн і, redagouvav "Kovel's'k_ Віст і". Pisati potchav chtche à Рідному Kra§1, ale ces tout non zbereglosya par vo¾nnou завірюху. droukouvatisya potchav chez 1942 rots і, et traînant jogo droukovanim tvorom sur еміграц і ї boula poboutova повість "À doroz і", chtcho її voyait vidavnitstvo "Peremoga" à Argentin_ à 1954 sort. pomerly récemment sur еміграц і ї поліській chante-vo§n Іван Khm_l' poprochtchav Odratcha sur le chemin вічности otsim віршем :

Відлетів L'aigle zarano
Chez éloigné le bord, -
"CHTCHebetoun" tse notre поліський,
Sur чужині сірій.

Jogo le gazouillement, v_ra-p_snya, -
Mov nezlamna kritsya! -
ChTcHo Pol_ssya — oukra§ns'ka,
Рідна Nous zemlitsya!...

ChTcHo Fal'k_vs'ky, Storojenko,
Sidorouk, Ol'kh_vs'ky -
Passe au bleu вільні stepou j à la forêt,
Вірли українські.

Dénigre la terre de Tob_ kanads'ka
Facile boude par le duvet!
Ainsi, le yack est vivant, nasnajouj,
Le frère, nous nezlamnim par l'esprit!...

Chez svo¾mou найбільшому творі sur Pol_ssya "ChTcHebetoun zmaljuvav l'auteur krasou j nedolju t і є ї vbogo ї, ale чарівно ї nacho ї землі celle-là її l'iniquité під pol's'koju zajmanchtchinoju після I-о ї світово ї війни. Pour її la volonté він borovsya aux rangs d'OUPA, et pique tchervony na§znik, sur зміну pol's'komou j німецькому, zajmav jogo рідне Pol_ssya, Odratch пішов sur tchoujinou j s'étant installé à 1953 році dans Toront_. Sered bajdoujogo j froid довкілля non zradjouvavsya і під vplivom tougi pour Pol_ssyam potchav sur чужій землі pisati sur рідну la terre, sur її бідний, ale tchesny le peuple, sur її davninou. Pisav, chtchob zaspoko§ti celle-là chez pour рідною kra§noju, non majutchi est grand ї sur і ї, chtcho gloukhe j kholodne oukra§ns'ke довкілля podba є sur vidannya jogo творів. TSe on voit z narisou"Botokoudi", de zobrajena la part oukra§ns'kogo pis'mennika sered bajdoujikh земляків sur еміграц і ї. Pis'mennik Kopiljuk — tse par celle-là botokoud. Le yack відомо — kaje l'auteur — botokoudi вирізнялися від normal'nikh des gens tim, chtcho mali m'yaky l'échine і douje гнучкі chi ї; m'yaky l'échine spriyav ботокудові elyastitchno vklonyatisya jusqu'à zeml і, et gnoutchka chiya zroutchno povertala la tête toudi, koudi vkazav palets' est fort ї ljudini. Botokoudi mali домішку à l'iode à l'abri і, chtcho nasitchouvav yazik, dans ceux-là botokoud ganiv la moustache svo є рідне, et zakhopljuvavsya par l'étranger. Ale khotch Kopiljuk nalejav jusqu'à la génération ботокудів, la nature non obdarouvala jogo timi risami. À celui-là les compatriotes potchali jogo навіть ouvajati pour virodka. TCHoujutchi tse, Kopiljuk non гнівався, chtche і z гордістю zarakhovouvav à lui-même jusqu'à la tribu ботокудів. Znajutchi le bien svo§kh земляків, він навіть non zvertavsya jusqu'à eux, chtchob dopomogti jomou vidati jogo le roman. ouves' фінансовий tyagar poklav він sur svo ї вбогі письменницькі des épaules і, pozitchiv près de la banque гроші j vidav pour eux le livret. Розіслав її botokoudam, ale majje всі примірники sont revenus, et sur pakounkou bouv rozrakhounok pochti pour повернені posilki.

Bouv Odratch aktivnim par le membre bagat'okh oukra§ns'kikh tovaristv і організацій. Le yack колишній le membre OUPA piche sur OUPA à deyakikh tvorakh, napriklad, à повісті "À doroz і" і à нарисі "Nevdala viprava" (à збірці "Півстанов après le village"). À ostann'omou творі povstanets' Doubovy aux instructions є німецьким грабіжникам, chtcho §kh OUPA zlovila, rozdyagnoutisya, et потім doda є : "Et teper la marche jusqu'à Louts'ka! Et vi, groupenfjurere, mousite відповісти devant la cour pour enfoncé povstantsya і pour грабіж selyan!". Zdivovany à tels blagorodnim vtchinkom, ayant dit німець Gajge : "Divny ici le bord і предивні ici les gens. TCHi воні справді banditi ? Le yack doumati, tchi mojna §kh nazvati par les bandits!".

Zmal'ovoujutchi svogo du héros de tête Vasilya Groudka à "ChTcHebetoun і", Odratch відступив від svogo poperedn'ogo bon à la méthode à зображуванні postatej. TSe est grande chkoda. Par le prototype de Vasilya bouv, mabout', l'auteur lui-même. Vasil' ma є тільки самі позитивні risi, et tse podtverdjou є à nous starou la vérité, chtcho sur lui-même le plus pisati vajko. Z автобіографічних podrobits' творів Odratcha navedemo chtche une : Odratch chez "ChTcHebetoun і" zgadou є vieux діда Oulyanitcha, yaky la moitié svo є ї de la jeunesse pratsjuvav віддано sur "берлінах". Le yack він bouv molody, odn і є ju roukoju klav sur les omoplates всіх хлопців chez селі.

Одрачеві statt і, новелі j повісті droukouvalisya à tchasopisakh і les revues sur всіх les terres poselennya sur еміграц і ї. Chez Вінніпезі à 1955 sort vijchlo jogo "Notre Pol_ssya", le livret, le yack є majje довідником sur une z найгарніших des domaines oukra§ns'ko ї землі.

À повісті "À doroz і" golovnim gero¾m є Petro Bez_menny, yaky chez 1944 році іде sur еміграцію, perejivajutchi à дорозі різні nebezpeki j perechkodi. poroutch n'ogo batchimo groupou oukra§ns'kikh повстанців celle-là des gens із запілля німецького na§znika. Ici vistoupajut' побіч à lui-même 2 різних світи; z d'un à côté les gens, які готові posvyatitisya pour батьківщини, z de l'autre — dorobkevitch і, les profiteurs і звичайні споживачі хліба. Jusqu'à traînant, крім Bez_mennogo, nalejit' povstanka Est gai celle-là інші tchleni OUPA. Voukhnal' і Rozal_ya prochtchajut'sya à sur і ї, chtcho pour le printemps зійдуться znovou j poberout'sya. Écroulaient 2 фіри; une sur схід, l'ami sur захід і ont transporté z par lui-même 2 vognika nevgasno ї l'amour, молодечі mr і ї і великі сподівання. Ale la part priznatchila §m іншу rozv'yazkou : des' après le front de Rozal_ya s'est trouvée dans les mains NKVD, le yack її zgan'bilo, skatouvalo j пострілом à potilitsju pozbavilo jittya, et Voukhnal' zaginouv chez зустрічі z bol'chevits'kimi par les maquisards. Vostann є divlyatchis' sur рідні brûle і vtirajutchi sl'ozi z des yeux, doumav Bez_menny :" CHlyakhi, chlyakhi sans кінця, sans міри, і sur eux tchorny roukhomy le voyageur — bezpritoul'ny осамітнений мандрівник ". povstanets' Віра vislovlju є свій poglyad sur majboutn є, pique Німеччина скапітулю є. Sur її doumkou, зміна політичного doumannya neminoutcha sur Zakhod_ j сьогоднішня ворожість moje переміниться à симпатію. Pensait ainsi тоді est grande tchastina українців, ale, sur on regrette, гірко roztcharouvalasya. Et втім, povstanets' Віра zda є собі spravou, chtcho OUPA mousit' prodovjouvati borot'bou, bo іншого vikhodou nema є. Vona kaje :" Dobrov_l'nimi par les esclaves non boudemo, bo tse vje projdeny stan. Повстанці zalichat'sya dans le Bord j далі vojuvatimout', et les mis, емігранти, ma¾mo інформаціями і propagandoju popoulyarizouvati à світі borot'bou OUPA ".

Protilejny табір reprezintoujut' chez повісті le directeur kooperativi Pourkhavka z жінкою Mourtseju і sloujnitseju Pr_s'koju. De la fétidité тікають devant les bolcheviks, chtchob ryatouvati non тільки svo є jittya, ale j... меблі. TSe типові dorobkevitch і, pour yakikh батьківщина є тільки poustoju frazoju. vganyajutchis' pour матеріяльними dobrami, la fétidité навіть non znajchli à l'heure sur vivtchennya літературно ї movi j послідовно rozmovlyajut' galits'kim діялектом.

Збірка оповідань "Півстанок après le village" ma є невідповідальний le titre, bo ici акція відбувається non тільки sur les villages і, ale і à міст і, et крім celui-là le sujet ayant pris l'auteur із jittya non тільки українців, ale j інших народів : німців, англійців, хорватів, чехів maigrement. Ainsi naziva¾t'sya perche оповідання збірки і nazvou jogo переніс l'auteur tchomous' sur цілу le livret. Je veux ici zvernouti ouvagou sur оповідання "l'Appel du sang", yakogo дія відбувається chez Praz_ j відноситься jusqu'à vza¾min oukra§ns'ko — tches'kikh. Chez зденаціоналізованого vje Pep_ka відізвалася oukra§ns'ka l'abri, pique він пішов sur le concert oukra§ns'kikh бандуристів. Він 2 godini сидів sur концерті і plakav, потім, mov p'yany, bloukav voulitsyami, et étant revenu jusqu'à khati, ayant déclaré, chtcho він déjà non Pep_k і non le Tchèque.
Kourt Klyajst і Gajnts Ціге jivout' à oukra§ns'komou селі і skoutchajut' ("Півстанок après le village"). Часті bo ї, які spalakhoujut' між німцями j oukra§ns'kimi povstantsyami, roblyat' §khn є jittya дедалі tyajtchim. De la fétidité vtratchoujut' віру à Німеччину і dbajut' тільки sur svo ї svravi.

Повість Comme "ChTcHebetoun" ayant appelé Boris Oleksandr_v poemoju sur чарівне Pol_ssya, sur yakomou l'auteur зріс і le yack він znav z vijnyatkovoju докладністю. KHotch ici, à oukra§ns'komou des villages і, panoujut' krajnya безпросвітність і le besoin, Odratch non песиміст. À останніх розділах t і є ї повісті є надія і віра à нові вітри, chtcho шумітимуть sur Pol_ssyam, à novou зміну, chtcho prijde sur місце temnikh, khotch і bouvalikh chez світі Jukhimts_v і Garapnik_v. І zroujnovana selyanami la khata de Vasilya Groudka, le yack вкінці selyani berout'sya відбудувати — tse le symbole krachtcho ї boudoutchini jogo батьківщини. Golovna le problème "ChTcHebetouna" — tse le problème prikrogo potchouttya menchevartosti j les esclavages sered земляків Vasilya, et свідси zlobne недовір'я і la haine jusqu'à odinits', chtcho siloju svogo au caractère abo догідніших obstavin vibilisya z §kh calleux j sombre seredovichtcha.

Vasil' Groudok 14-l_tn_m par le gars пішов z à la maison à світ pour очі : chez likovikh postolakh, chez samorobnikh chtanyakh і бідній свитині. Пішов z поліського les villages sur південь (jusqu'à Lvov), назустріч кращій долі. Et mati zalichilasya vdoma à біді. "Dénigre-èmee moi des sous zaroblju, mamo, тоді boudemo jiti, le yack le seigneur la horde, celle-là koupimo le sac du tourment питльованої2, celle-là boudemo les pâtés §sti". Mati selon 3 місяцях est morte. À 9 sorts étant revenu Vasil' освіченим і bagatim. Посумнів, n'ayant pas trouvé матері. "Ainsi l'axe de l'essentiel à droite — deux metri zeml і!" — cheptav sur mogiloju mami. Він blouka є par le village j chouka є le point svogo ditinstva. Ale de la fétidité teper якісь non ainsi і, які bouli давніше : de la fétidité de l'acier nemov chirch і, більше втоптані. Z рідного les villages віяло teper par le froid! Doumav pobouti à селі 3 місяці j jiti à хаті le tonton Gnata. Ale ledve 2 тижні міг chez тій хаті vitrimati, khotch pour jogo гроші ayant acheté собі dyad'ko le champ de blé, et цілу la patrie de Vasil' zodyagnouv і est généreux obdarouvav. Bouv prinevoleny être transféré jusqu'à khati l'île d'Evt_kh_ya. Pique rozkazav l'île d'Evt_kh і є ві sur svo ї прикрі perejivannya, à celle-là ayant dit : "Vi ont été régénérés sur півдні і навіть ne pouvez pas batchiti à lui-même chez sincère світлі. Starch і, зрозуміло, zazdryat' і nenavidyat' de vous, et молодші napevno zakhotchout' піти par votres слідами. Z le don nouveau із nous vieillissons, d'avance batchou tse. TCHou є mo є sertse, chtcho à селі boude pour olot". Et pique Vasil' spitav, chtcho ma є robiti, tchi тікати тоді z les villages, svyachtchenik відповів :" Навіщо Vous утікати z les villages ? CHTCHo ma є statis', stanet'sya навіть tod і, pique j de vous non boude. À ous'omou закономірність, et sur закономірністю le Dieu lui-même ".

Gero ї оповідань і повістей Odratcha відрізняються здебільшого pozitivnimi risami. À оповіданні "Ljudina sans dol і" kaje le seigneur F jusqu'à la Légère odeur : "Vi є z est calme, від yakikh відвернулася la part. Et les gens sans долі moi chanouju, bo j pour l'échange vona ніби matchoukhoju". Stary Tours'ky à оповіданні "Moum_k" (збірка "Est quittée oselya"), yaky jive sur квартирі chez vdovi пані ne pas payer à Patrits і ї і місяцями комірного, bo propiva є le sou і, est content ojenivsya із par celle-ci. Ale vona jogo non khotche, bo jive spominami sur небіжчика чоловіка. Non zvajajutchi sur tse, Patr_ts_ya, vmirajutchi, baja є à заповіт і, chtchob Tours'kogo zalichili à її хаті sans platchennya tchinchou, ale він mousit' perestati piti горілку. À тій збірці à оповіданні "Між par les compatriotes" висміюва є Odratch plazounstvo і хрунівство, risi, які ainsi était mené souvent jomou спостерігати à nos емігрантів. Наші робітники à канадській фабрищі підлещуються formanam і bosam, змінюють svo ї імена і прізвища. Остаффі (tse notre Ostap!) kaje jusqu'à Pavel :" Pique ti vje ici, mousich bouti тутешнім; тільки крейзі4 boude vpiratisya і trimatisya starokrajovikh дурощів. L'axe ім'я Ostap zanadto moujits'ke, et Ostaff і, celle-là chtche j 2 "f", tse vje тобі non jarti ". Taky samy є Dj_m, notre lemko від Krinits_. Non zvajajutchi sur ce tout, всі дістали sur yalinkou lejd оф3, et sur §kh місце prijnyali novopriboulikh голляндців. Chez повісті à" ChTcHebetoun "ayant dit Gnat jusqu'à Vasilya, pique tsej jomou radiv non ponijouvatisya devant le seigneur :" ponijennyam mojout' gidouvati pani, et мужикові abi гроші jusqu'à кишені. Otvestvennost' est grande, devant дітьми otvestvennost'. Le moniteur Garapnik і sekretar Jukhimets' рішили prognati Vasilya z les villages, bo він "pribouvchi à notre village, les gens selon всім aux règles potchav non решпектувати5, ніс, поділам, potchav ougorou derti. Chez hardi sostoyan і ї rozkol ayant fait між par les gens, la méchanceté j la haine посіяв між starimi і malimi, капосників підкупив, sur mirnikh des gens ayant affecté. Namoviv d'un mauvais Pilipa, chtchob des gens celle-là doubinoju періщив. OUkra§ns'kimi bogoprotivnimi par les journaux khati zasipav, le fretin nats'kouvav proti les gouvernements, Oukra§nou yakous' vozglasiv celle-là oumi nous rajeunissons nerobam par celle-ci засмітив".

Chez "Півстанку après le village" німецький des guerroyeurs Ціге soromit'sya de celui-là, chtcho німецьке військо перемінилося à бандитів і krivdit' oukra§ns'kikh selyan. Він дійшов jusqu'à juste visnovkou, chtcho "rousi" німецькими par les mains tomber dans la misère svo§kh противників, українців. Він релігійний і prier, tchogo zazdrit' jomou l'ami Kourt, yaky non moje prier, bo, movlyav, la prière tse pokora, et "le mi sur ceux-là, chtchob bouti par le seigneur celle-là інших oupokorjuvati". Ціге kaje : "Німеччина propade, bo banditi de l'acier її провідниками." Opov_dannya "Ank_tsa — tse la satire sur англійську toupou дрібничковість. Анкіца, la Croate-em_grantka, non moje dovgo pobouti chez винаймленій des khatas і, bo англійцям la moustache chtchos' non podoba¾t'sya. Vona zaljubki rozkazou є sur Zagreb, de її bat'ko bouv posadnikom, і містечко Gl_na, de vona est petit віллю. TSe найприємніша le sujet jdlya cutané емігранта, bo тоді він corne sur khvilinou peresta є bouti сірою, нікому non потрібною ljudinoju, peretvorjujutchis' il est simple au prince, tchi généreux добродія.

Non zabouv Odratch і sur le chagrin жидів, le yack a été mené §m perejiti par heure ostann'o ї війни. TSya le sujet vistoupa є à "Nesamovitomou la rade і" (збірка "Півстанок après le village"). Ici rozkazav l'auteur dosit' неправдоподібну подію. Після війни mtchit' po§zd z Avsbourgou jusqu'à Nuremberg. Naproti de l'auteur kounya є jid, et sur jogo golovoju est grande валіза. L'auteur підозріва є, chtcho tse paskar і khotche nav'yazati z par lui rozmovou, ale znajutchi oukra§nofobstvo жидів, poda є à lui-même pour le Tchèque. Gide rozkazav jomou подію, le yack нібито sko§lasya à Bogoum_n_ à 1944 році. Groupou 13 жидів, chez yako ї bouv і notre jid, mali німці розстріляли. Celle-là raptom est devenu chtchos' nesamovite. Des guerroyeurs Вільде vkhopiv zzadou pour la gorge le guerroyeur Tsojge, zvaliv tsogo z ніг, et jidam kazav pereodyagnoutisya sur вермахтівців. Vdajutchi jida z Pol'chtch і, ayant pris sur lui-même rolju le commandant j повів жидів sur схід. Les bolcheviks ont inséré §kh jusqu'à TcHervono ї Arm і ї і kazali діяти à Soudetakh sur les dos німців, le yack червоні partizani. À березні à 1945 sort groupa дісталася jusqu'à Bavar і ї, de її zakhopila капітуляція німців. Du "Commandant" Вільде альянти6 arechtouvali j mali souditi à Njurnberz_. І l'axe jidi transportaient pour n'ogo харчі celle-là рішили boroniti devant la cour.

À повісті "À doroz і" dotorknouvsya pis'mennik ganebno ї ролі поляків і фольксдойтшів7 pour німецько ї okoupats і ї. De la fétidité vislougovoujut'sya німцям, chtchob sur cutané кроці nichtchiti українців. Osoblivo les Polonais à ролі "банполіцаїв" dajut'sya aux signes à nos gens, відбираючи khartch і, pobivajutchi українців, znevajajutchi §kh.

"CHTCHebetoun" ma є tchimalo le riz літератури, le yack naziva¾mo poboutovoju. Pique à тій повісті rozmovlyajut' поліські selyani, le mi ayant fermé очі j non batchitchi §kh, selon мові і au style пізнаємо окремі postat і, napriklad, bon і juste діда Кіндрата, chtcho відцурався les gens і projiva є chez глуші sur Stirom, kajoutchi : "les Gens — пліснява zemna, la populace гріховна!", pridourkouvatogo, ale вірного j bezmejno відданого le serviteur Pilipa. Pique les gens тікали від Vasilya, le yack від tchoujo ї ljudini, Pilip kaje jusqu'à n'ogo : "Ici nema des gens, panitchikou, ici la maigreur. Грішники est ignoble і, le père tse kazav. Ga, moje, direz, brechou ?". Вірну la caractéristique est calme temnikh selyan z §kh rabs'koju vdatcheju ayant donné Misjun, pique Vasil' des exactions de l'athlète Ostrokola. Він ayant dit jusqu'à Vasilya :" Le mi batchimo, chtcho ti sil'ny і відважний. Les gens à toi, zvitchajno, boudout' boyatisya. Ale tchi boudemo le mi à toi ljubiti ? N і, le mi à toi non boudemo ljubiti! Pour ceux-là, chtcho ti vje non taky, le yack du mi. Devant sil'nim par le seigneur du mi khilimo golovi, bo le mi призвичаєні khilitis'; de tels, le yack de Tsimbal's'ky (le commandant pol's'ko ї поліц і ї) les mis est détesté, ale le mi bo§mos' §kh і tej khilimo golovi. Boudemo à toi boyatis', bo ti sil'ny і відважний, ale golovi devant toi non boudemo khiliti, bo ti pique bouv taky, le yack і le mi. І tchim більше ti boudech rozkidati le sou і, tim більше boudemo à toi ненавидіти. Onde par celle-là, chtcho bouv par le berger і розбагатів! — skajout' les gens ". TCHi le service religieux dodati, chtcho otou au riz ma є est grand tchastina nachogo суспільства ?!

JUstou tourmenter privid "Pan¾nki" j vona khotche висповідатись. Ale pique l'île d'Evstakh_j kazav §j nasampered pereprositi Vasilya pour всі заподіяні krivdi, vona ні pour chtcho à світі non khotche de celui-là zrobiti, bo "він prantsjukom nemitim бігав pique selon vigon і". Дійсно, nagadou¾t'sya à nous motto повісти : ніхто non moje bouti par le prophète chez svo§j батьківщині. Prignoblju є de nous підлота de la vieillesse ce Garapnika багатія du scribe Jukhimtsya. Traînant kaje sur Vasilya : "ainsi, ljudkove, selon ділам netchestivy pribouv près du village! Moi, ljudkove, підкопався jusqu'à n'ogo z іншого au côté. Gazeti заборонені oukra§ns'k і! Vi zna¾te, chtcho jogo la clavette є pour ceux-là! À droite prosten'ka : jusqu'au commandant Tsimbal's'kogo. Ainsi і ainsi, le seigneur le commandant. Бунтівник près des villages і, la révolte є proti derjavi, gazeti заборонені tchita є aux gens!" Et drougy l'axe au yack "оцінку" oui є Vasilev_ : "Moujits'ky sin, celle-là chtchob ainsi збагатів, tse підозрітєльно, ljudkove!"

À повісті "ChTcHebetoun" ma¾mo z d'un à côté розкішну поліську la nature, якій l'auteur prisvyatchou є bagato місця j ouvagi, z de l'autre — l'obscurité, безпросвітність, забобонність і злидні поліщуків. Усі одрачеві постаті est vivant і, z pozitivnimi j negativnimi risami à одній і тій особі. Ostrokol, yaky ненавидів Vasilya, відколи tsej jogo des exactions, potchav jusqu'à n'ogo підлабузнюватися, pique pobatchiv, chtcho Vasil' vplivova ljudina, bo zavdyaki jomou khimerny amerikans'ky divak-m_l'joner Піктус obdarovouvav des gens. Et le Vasil' lui-même l'axe le yack s'ébahir sur svo§kh des hommes du même village і §khn є l'esclavage :" Свій, movlyav, mousit' bouti тільки par le moujik, — non cm і є skinouti z ніг postoli і vzouti tchereviki. Namoul les esclavages щільно prikriv усі tchesnoti chez votres sertsyakh. CHkoda мені est calme pisan' pour vachogo du bien. Je crie sur tout світ — поможіть, ryatoujte beztalannikh земляків, et ті les compatriotes поспішають sur Stir, chtchob à l'échange vbiti. Moje khotchete, chtchob je znovou ouzouv postoli, chtchob skaliv zoubi jusqu'à suis calme, chtcho gnoblyat' усіх de nous ? Non dotcheka¾te! Prijde l'heure, chtcho скигління votre j зігнуті spini boudout' vipravlyati par les hêtres. Je vje batchou suis calme novikh des gens; de la fétidité prijdout' à vous sur зміну. Деякі z de ceux-ci déjà vityagajut' svo§kh батьків z-p_d печі pour voukha ".

Prostodouchny дід Кіндрат non moje зрозуміти мрій і zmagan' chlyakhetnogo Vasilya; він la pensée є, chtcho tse "Pan¾nka Vasilev_" a été annoncé. Sur tse Vasil' : "Tse non Pan¾nka, tse tej non taka собі дівчина, tse khtos'... zda¾t'sya, tse — мрія, tse sontse, tse bezmejjya chtchastya j les joies. TSe квітка, найчарівніша roukhoma квітка ts і є ї zeml і, le yack s'est jetée à лісову gouchtchavinou, chtchob non stati jertvoju commandant тиранів". Ici prigadou¾t'sya à nous Міцкєвича apoteoza narodn'o ї пісні j tradits і ї z de "Conard Valenroda". Non vikljutchene, chtcho vona vplinoula sur Odratcha, bo zdobouvajutchi vichtchou освіту chez Вільн і, мусів notre pis'mennik de la noblesse crée Міцкєвича.

CHTCHob krachtche зрозуміти golovnou провідну doumkou "ChTcHebetouna", prigadaju, chtcho pique Vasil' ayant quitté déjà le village j nevdyatchnikh земляків, selyani khotchout' jomou podyakouvati pour tout est bon. Тоді ayant dit jusqu'à eux l'île d'Evtikh_j : "moi bezmejno chtchaslivy, chtcho vi впізнали de celui-là, khto prijchov jusqu'à vous із chtchirim sertsem. À vrai dire, trokhi запізно, ale krachtche пізно, le yack ніколи".

Одрачеві поліщуки tse діти prirodi, які majut' svo ї повір'я і zaboboni, свій okremy світ, yakogo non mojout' зрозуміти les gens z освітою. À celui-là дід Кіндрат kaje jusqu'à Vasilya : "le Mi khotch і non vtchen і, par contre zna¾mo bagato! À польовій квітці zmojemo pobatchiti усміх Yangola Gospodn'ogo, chez білій chovkovits і, chtcho la croissance aux marais, nous est donné углядіти sl'ozou à Mat_nki Pretchisto ї. Teplimi vetchorami, під golim par le ciel, tchou¾mo віддих землі svyato ї. Et onde, batchite, le yack повільно gasne vochtchad' ? TSe і le signe, chtcho demain boude du bien le temps, et tchervony місяць zavjdi віщу є spekou. Тільки le tremble l'heure zradjou є. TSya lepetoukha non povinou¾t'sya à la voix de Gospodn'omou, celui-là chelestit' listyam, pique le service religieux j non le service religieux. À celui-là j сік ma є гіркий, paskoudny".

Krasa j поезія Pol_ssya — tse yakas' la force de Boja, est donnée поліщукам pour важкі дні праці aux marais і moklyakakh. Là співають усі — старі j est petit і, бір і ліс, ptakhi j komakhi, sontse j l'eau, квіти j persécute, otcheret і ліле ї z latattyam selon zatokakh des lacs, і повітря nasitchene par l'odeur §kh. Ayant dit D.Fal'k_vs'ky :

І non le merveille, chtcho est aimé zmalkou
Boujnou l'eau і буйні пісні :
Notre sertse — tse sertse ribalki,
Et jittya notre — le livre борні...

Le yack sin Pol_ssya Odratch є pristrasnim ribalkoju і mislivtsem. Ribal'stvo jy mislivstvo — tse jogo улюблені par ceux-là, yakim він bagato приділю є місця jy à l'heure. Він zna є всі поліські jy канадські ribi, zaljubki ma є kartini mislivs'kogo j ribal's'kogo jittya. Votchman John aimer souvent rozkazouvati svo ї рибальські prigodi. Ribal'stvou jy mislivstvou ayant consacré pis'mennik bagato місця osoblivo à "ChTcHebetoun і" і à збірці "Est quittée oselya" ("Dozv_llya sur le lac", "Кінець сірому", "Z voudkami à місячну ніч" celle-là ін.).

Crée F.Odratcha пронизані khristiyans'kim par l'esprit і glibokoju релігійністю. Ті motivi osoblivo est fort підкреслені à оповіданнях "Dvo є вибранців", "Prigoda sur les bouleaux і", "Prigoda à ліс і", et z більших творів chez повісті "ChTcHebetoun". À ostann'omou творі дід Кіндрат povtcha є Vasilya, du service religieux choukati de Christ : "Choukaj Jogo скрізь, bo Він ousjudi le vrai. Prie і choukaj Jogo між lanami, sur les oignons, à ljuds'kikh poglyadakh, chez vlasnomou серці. Тільки Він тобі pomoje. Ніхто non zmoje dati тобі chaleureux spokoju, внутрішньо ї les joies, крім N'ogo".

Pavlo chez шпиталі (оповідання "Dvo є вибранців") jde les morts, bo лікарі vje non mojout' jomou pomogti. Stary El'jot domaga¾t'sya operats і ї, ale лікарі jomou відмовляють, bo vona douje riskovana. І l'axe poyavlya¾t'sya à кімнаті svyachtchenik. Sl'ozi jy molitovna ревність svyachtchenika ont vissé par miracle zdorov'ya obidvom : sur третій le jour після operats і ї Pavlo tchitav chez ліжку le livret, et stary El'jot sans відома sestri виліз із ліжка і хотів іти dodomou. Він ayant dit jusqu'à лікаря : "Vi zdivovan і, les soufres ? KHotchete de la noblesse la raison mogo vizdorovlennya ?" Віни підніс palets' ougorou і ayant donné encore : "un Grand Dieu sur небі і мізерна, немічна ljudina sur землі. Tse Jogo la volonté!"
Деякі постаті Odratcha схильні jusqu'à містицизму. Odratch mav усі дані bouti par le psychologue. Chez tvorakh jogo povno narodnikh вірувань. Pique kouvala zozoulya, mati kazala Vasilev і, chtcho tse душі mertvikh літають zozoulyami і vorojat' jivim, скільки років §m chtche jiti. Vasil' znav, chtcho tse тільки повір'я, prote ті les mots mami tchomous' jogo khviljuvali. Він ayant dit jusqu'à lui-même sur могилі est gros і, pique ayant mis §j pam'yatnik :" Non під tsim cher pam'yatnikom tienne mati. Vona zozouleju літа є selon gayakh, et ti, sinou, choukatimech її між вітвями zelenimi, між квітами sur лісових galyavinakh, dans les ceps au-delà de Stirom, chez jitakh kolosistikh, і ti її, sinou, ніколи j ніколи non znajdech ". Поліщуки tverdyat', chtcho sur Velikden' опівночі yakijs' khlopets' sur vert погорбі під verboju співа є" Christ voskres ", et à Strasnou P'yatnitsju tantsjujut' sur болоті чорні паничі z par les queues. À" Pol_s'k_j kazts і "дід Marko vm і є rozmovlyati z par les mouettes, bo ніколи non стріляв jusqu'à eux і okhoronyav їхні гнізда devant шуліками. Z vdyatchnosti pour tse à la fétidité ont montré місце, de ptakhi svyatkoujut' Velikden'. Chez дні Strastej Khristovikh ribalki tchoujut' selon celle-là бік Stirou yakijs' жалісний спів, chtcho ¾dna¾t'sya z par le bruit vert listya. TSe білий лебідь Go-èmeiens oplakou є les tourments de Christ. Pique apparaître Pan¾nka, venir pochest' sur la maigreur. Вчені les gens à tse non вірять, bo — sur doumkou поліщуків — la science, khotch і просвіща є rozoum, celle-là vbiva є віру j sertse. Дід Dasjuk batchiv Pan¾nkou vlasnimi otchima. pobatchiv la corde la demoiselle à tchornomou. Vona повільно minala jogo, et він tremblait, le yack chez пропасниці. Par les bouches tremtyatchimi cheptav : "Oui voskresnet le Dieu і roztotchat'sya vrazi Jogo." Tsya la prière vryatou є cutané від est sale ї sili. Pique він déjà minouv cette demoiselle, цікавість jogo spokousila. Ayant regardé en arrière j обімлів : à panni bouli цибаті les pieds z korov'yatchimi ratitsyami. TSe boula Pan¾nka. Par le flux poklala à селі selon хлівах la maigreur, les pleurs і голосіння zalichila pour lui-même.

Et otse perekaz sur Gr_khovnou bezodnju : Чоловік poganyav волів dovgoju pougoju і mougikav собі під par le nez. Même raptom chez небі vibila 12 année. Tvarini z jakhou rvonoulisya z borozni, l'araire viskotchila z землі. Sur церкві spalakhnoulo радісне світло, zadzvonili dzvoni. La terre zdrignoulasya, і чоловік potchav zapadatisya під la terre. Sur celui-là місц і, de він des bandes, outvorilasya gliboka прірва, chtcho jy zalichilasya jy понині. Потім сусідні les villages ont appelé її Gr_khovnoju bezodneju. Ceux-là le village a échoué під la terre : la terre z gourkotom rozstoupilasya jy poglinoula всі khati jy des gens.

Свій світогляд vikazou є Odratch chez svo§kh tvorakh bezposeredn'o abo poseredn'o par les bouches svo§kh gero§v. Він souvent ljubou¾t'sya prirodoju, її krasoju і spoko¾m. І à ts'omou tej viyavlya¾t'sya jogo релігійність. Він kaje : Радість moje dati людині тільки krasa prirodi, bo крізь tsju krasou promovlya є її Tvorets' ("Oselya sur річкою"). Ignoblement d і є t'sya z ljudinoju, pique vona біду є à zlidnyakh, bo тоді наріка є і skiglit'. Ale chtche гірше bouva є, pique ljudina jive à надмірному dobrobout і, bo тоді є samopevnoju і gordoju. À повісті "À doroz і" par les bouches de Bez_mennogo l'auteur viskazav свій poglyad sur нинішню політику jy zanepad моралі à політичному житті. Він kaje : Всі досвіди історичних chakhrajstv znajchli свій viyav chez нашій добі. KHristiyans'ky захід підтриму є moralement j матеріяльно найзапекліших мучителів rozp'yatogo de Christ. Et les mis, oukra§nts і, sto§mo цілком самітн і, non ma¾mo приятелів. CHTCHopravda, le mi ma¾mo віру à peremogou j bajannya bitisya, et jusqu'à cela chtche j okrilenou je balaie, ale samoju вірою і chlyakhetnimi намірами chtche ніхто ніколи non переміг. Навіть, chtchob osyagnouti peremogou à ім'я pravdi, svobodi і de la justice, non mojemo à наші tchasi обійтися sans підступу, хитрощів, brekhn і, взагалі — sans chakhrajstva.

Non zvajajutchi sur tout, світогляд de l'auteur життєрадісний. Згідно z par lui, jittya sans mr і ї, sans sur і ї celle-là doukhovo ї les joies, tse ніяке jittya. CHTCHopravda, golovny le héros de "ChTcHebetouna", Vasil' Groudok, під vplivom ударів, які jogo стрінули, є dekoli песимістом і la pensée є, chtcho sincère chtchastya nema є між par les gens, zate est crâne vistoupa є між par ceux-ci le yack nerozloutchny співмандрівник ljudini. Він kaje : "Sur le yack мізерна l'âme ljudini! KHotchech і non mojech, pragnech і ніколи non osyagnech. Pryamou¾ch jusqu'à balaie j potrapich sur манівці. Sur ljudino, ljudino!..."

Національна свідомість поліщука zavdyaki na§znikam douje est faible. Навіть білорусини, khotch самі non majut' національно ї nezalejnosti, namagajut'sya vinarodoviti поліщуків. Et l'axe du mot de Jur_ya Lipi z "Priznatchennya Oukra§ni" : "Sv_dom_st' поліщука sur traînant poglyad мінімальна. Celle-là le yack priglyanoutisya blijtche, être venue втішно stverditi, chtcho tsya свідомість est ferme, le yack skelya, liche gliboko zakhovana".

Golovna prikmeta поліщука tse ljubov jusqu'à рідного Pol_ssya і рідного au bord. Sur tse і свідчить вірш Dm. Фальківського :

CHTCHo à nous тропіки jy пишні pampasi!
L'axe zaglyan'te vi à la forêt vierge jusqu'à nous!...
Moi oddav bi pour non ї відразу -
І le Tibet, і l'Oural, і le Caucase.

Véridiquement, garno j chtchiro оспівав Pol_ssya поліський solovejko Fal'k_vs'ky chez svo¾mou bezsmertnomou творі "Pol_ssya". Et потім він pisav, déjà vikoupivchis' від obloudi, khitan' і гріха, spov_d'-zapov_t :

J'adorerai nizen'ko jitam -
Vi простіть à l'échange, prodigue sina!
Prigadaju minoule z bolem...
Rozkajou, chtcho à селянській душі
Non oumrout' ні volochki, ні le champ!

Pique zmoskovchtchena popadya dokorya є Doudikov і, chtcho він rozmovlya є moujits'koju movoju, він est fier відповіда є : Vivez між svo§mi avec les gens, et відцуралися від svogo рідного!... ("Est charmée krinitsya"). À "Dozv_ll_ sur le lac" l'auteur prochtcha є Gajdoukov_ сві jogo pomilki j khibi celle-là ouvaja є jogo veletnem, bo par ce Gajdak 15 років від podroujjya z Klyavd і є ju okhoronya є svo§kh дітей від vinarodovlennya celle-là від moskovs'kikh впливів.

Je pense, chtcho à Odratcha le service religieux підкреслити le yack pozitivnou au riz de celui-là le fait, chtcho on ne voit pas à n'ogo visokoparnogo патріотизму j propagandivnogo fal'chou l'abandon de soi-même, які інколи ainsi prikro vrajajut' nous chez "dokoumental'nikh" tvorakh. À 1939 році Sov¾ti priloutchili velikou tchastinou Pol_ssya, et dans celui-là jy Пінщину, jusqu'à sov¾ts'ko ї Білоруси. TSe à celui-là, chtcho Moscou vibrala собі Pol_ssya pour русифікаційний бастіон, z yakogo khotche bezposeredn'o vplivati z d'un à côté sur oukra§ns'kou Volin', et z de l'autre — sur білоруські p_vn_tchno-zakh_dn_ землі. Ale khto pobouvav sur Pol_ss і, mousit' pogoditisya z par le fait, chtcho поліщук chez глибині душі potchouva є à lui-même oukra§ntsem, et jogo la terre — tse tchastina Oukra§ni.

Нерідко vistoupa є à Odratcha іронія, osoblivo tod і, pique він kharakterizou є чужинців, chtcho z par ceux-ci stikajut'sya українці. Chez німців підкреслю є він набундюченість, et à англійців зарозумілість і le pédantisme, українців proklyatou au riz plazouvannya devant tchoujintsem, chez чехів і хорватів добродушність maigrement. À оповіданні "Botokoudi" au fléau є slabe à українців зацікавлення knijkoju, і à ts'omou zmal'ovou є nedolju nachogo pis'mennika sur скитальщині. À оповіданні "Matern_ti le département" (збірка "Est quittée oselya") він kaje jusqu'à droujini z посмішкою : "Cause jusqu'à оптимізму поважні. Pique notre політика bezsil'na, les vareniks jy goloubtsyami napevno zavoju¾mo Zakh_d!"
Non au mariage є à tvorakh Odratcha chibenitchnogo goumorou. De khotchbi à такій сцені : Pletnik demander à l'île d'Evtikh_ya, chtchob ayant puni svo¾mou слузі Pilipov_ dati jomou (Pletnikov і) opoudalo відьми, yakim він khotche "vrozoumiti" жінку. Він kaje : "Grand інтерес moi à mai jusqu'à ts і є ї відьми. Je mettrai otak chez відчинених les portes, la femme le henné pop jusqu'à non ї і je dirai : Onde ta mort!" Ale Pilip non khotche dati opoudala, kajoutchi : "moi teper à mai jusqu'à non ї ¾nteres. Горобців onde boude мені lyakati".

Dobry znavets' поліського folkl'orou, Odratch garno насліду є народні голосіння. Pique Vasil' pokidav le village celle-là jchov chez світ choukati krachtcho ї dol і, mati zalichilasya, ridajutchi : "Nav_chtcho мені boulo à toi roditi sur світ De Dieu, Vasiletchkou dorogen'ky ? Навіщо мені boulo davaati тобі ці les sourcils sobolin і, ці очі карі sur les tourments і strajdannya тобі jy des échanges і, sur посміховище aux gens celle-là poganim ?"

Jorstoka la part priznatchila Pol_ssju bouti осамітненою і zaboutoju zemleju. OUkra§ns'ka еміграція est coupable більше зацікавитися t і є ju nachoju zemleju, sur le yack Іван Khm_l' pisav sur чужині :

Je m'oublierai l'heure, лігши spati,
І vmit' — le village jy zeleny gaj!
Ditinstvo, le Druze і, bat'ko, mati,
polin latattya і rozmaj...

Полісся рідне, рідні gat і, -
Пахучі bori celle-là ga ї!
І ті l'axe постаті krilat і,
CHTCHo ліс §kh віттям ouma§v...
("Oukra§ns'ke Pol_ssya")

Est content і є mo, chtcho sin de Pol_s'ko ї à Zeml і, Fed_r Odratch, s'étant mis à parler jusqu'à nous selon-oukra§ns'ki j pisav sur Pol_ssya, bo всі дотогочасні окремі публікац і ї sur celle-là чарівну à notre terre bouli писані різними par les auteurs tchoujoju movoju celle-là souvent із chkodoju pour nous. Les Polonais навіть stvorili sur Pol_ss_ novou "націю toutejchikh", інші dobatchouvavli тільки вбогі s'est assise z §kh ekzotikoju.

Iван Bodnarouk



• Іван l'Ivresse
• Sur Івана de l'Ivresse
• Мiж dvoma свiтами
• Tob і, Pol_ssya
• Rebrousser chemin