Les articles sur Kobryn : la culture Spirituelle

Chez «Zborn_kou national pesen' Kobrynskaga і Slon_mskaga paveta ў Grodzenskaj goubern і», skladzenym настаўнікам narodnaga вучылішча Міхаілам Andreev_tcham Ramanov_tcham, pryvedzena 68 pesen', запісаных chez Kobrynsk_m pavetse. Syarod іх ljubo¸nyya, syamejna-bytavyya, рэкруцкія, гістарычныя. Ljubo¸naya і syamejna-bytavaya лірыка ахоплівае typovyya temy : ljubo ў, rasstanne, syamejnae jytsts± (шчаслівае ці nya¸dalae), patchoutsts і, zvyazanyya z рознымі аспектамі jytstsya.

La montagne mien, gore, nystchastnaya la part,
poorala дівчінонька myslen'kamy le champ,
TCHornymy otchyma oui j valotchyla,
Droubnyn'kymy slezon'kamy tout le champ zrosyla.
Цвітэ gretchka oui j цвіт opadae,
Et vje mene mouj mylen'kyj sur вік pokydae.
Oj лытіла ptytsya, распустывші kryl'tsya,
Ah nyma і ny boude mogo tchornobryvtsya.
Oj лытіла la paonne, à sadon'kou est tombée,
Ah nyma і ny boude de qui moi kokhala.
Oj tu, syvyj l'aigle, es haute лытаішь,
Возмі mene sur svy kryl'tsya — zanesy de tu connais.

* * *

L'heure-est temps oj les obscénités
Droujyny choukaty,
Посіяв jyto,
Nema à qui jaty.
Ідэ нічка temna,
Hi avec kym rozmovlyaty.
Oj maech toi au fils
Du cheval more.
Poujdy jusqu'à staen'ky,
Rozmovlyaj jusqu'à lui,
Donne konevy сіна
Selon samy коліно,
Donne lui à la redevance Jusqu'à au côté.
Oj si la redevance із ' ість,
Sur сіновы lyaje,
Et мні au jeune
Pravdon'ky ne skaje.
Oj chez tebe, le cheval,
Jovtyj хвіст і gryva.
Byjy dorogoju
Jusqu'à la mienne dyvtchyno.
Vje en cachant le chemin
TCHerotym s'est couverte,
Vje en cachant дівчына
Il y a longtemps en mariage пійшла.
Oj, найшлі косарі
Par celle-là tcherot ізжалы,
Vje tienne дівчыну
ІНШЫ les gars vzyaly.
Moi le thuya le chemin de Rojeju otytchou,
Moi дівчыну
I vers собі pryklytchou.

***

Oj toi, kalynouchka,
Oj toi tchyrvonaya,
TCHogo dans la prairie zatsvyla.
Oj toi, molodytsya,
Oj toi jeune,
TCHogo toi ainsi змарніла ?
TCHy tebe matchokha,
TCHy natal les obscénités
Sur tchoujbynou a rendu ?
Oj sur tchoujynou,
Chez velykou sept,
Oui à velykou la famille.
La famille velykaya
Vetcheraty сіла,
Et je donne l'eau.
Oj je sortirai, je sortirai,
La jeune elle-même
Oui pour sont nouvelles les portes.

***

Oj je jetterai un coup d'oeil là-bas,
Ici podyvljusya,
Tout la contrée étrangère.
Oj pokotchou moi
Donne srebnyj perst±notchok
Oui selon высокій des montagnes і,
Oj tchy ne прыйідэ
En lavant les obscénités rodna
Sur poradon'kou chez moi.
Oj стоіть, стоіть
La mienne rodna les obscénités
Pour pletchymy chez mene.
Koly tob і, donju,
Oui la part est malheureuse,
Cela vernysya jusqu'à mene.
Oj nakrasoujsya
Oui j se promène
Au moins jusqu'à rotchok chez mene.
Oj déjà bo mn і,
En lavant les obscénités rodna
Ne дівоцкая krasa.
Oj накінь lui
Білу наміточку
Oui sur моі du cheveu.

Рэкруцкія песні

Ne le bruit і, ne шумі doubrovouchka la verte.
Ne les pleurs, ne les pleurs rekrouttchyna la jeune.
Du mari jona vyprovajala,
À zel±nomou гаіченьку est restée debout.
zaboulasya jona du mari popytaty
TCHy zvelych' tchy ne zvelych' мні pogoulyaty.
Zbyraj бесідоньку, le yack zbyrala.
Non zbyraj бесідонькі z dvorakamy
Oui zbyraj бесідонькі avec старікамы.
Bo дворакі radou radyat' non une telle,
Zvedout' tebe z rozoumou jeune,
Et старікі radou radyat' potykhen'kou,
Dovedout' tebe jusqu'à rozouma moloden'kou.

***

Oj pry mory oui jy pry synemou
Platche les obscénités oui selon synovy,
Qui sur l'économie recueillir,
Qui à soldatouchky rendre.
Najstarchogo — à celui-là діток tchoreda,
À seredn±go — jona est jeune.
Et najmenymogo jenyty il est temps.
Le frère najstarchyj vykouplyatsya,
Et срэдній vymovlyatsya,
Et les obscénités platche, rozbyvaetsya :
- Pojdy, le fils, ізмыю la tête.
- Iзмый, matko, собі ne mn і,
Vje мні soudylos' наістыся зымлі.

Znatchnae mestsa ў жыцці belarouskaga du peuple zajmala tantsaval'nae mastatstva. Amal' chto cutané radasnaya padzeya soupravadjalasya aux danses і, якія est fréquente былі зліты ў adno tselae z pesnyaj. Raznastajnyya les danses выконваліся sur вяселлі. Près de s. Pav_tstse sur вяселлі свахі выконвалі karagod "Zazoulejka" :

Oj, літыла zozoulen'ka tchyrez le jardin, tchyrez le jardin.
Je pensais, je me marierai і vyrnous' en arrière.

Le yack лічаць dasledtchyk і, vybar getaga de la danse non vypadkovy. Vobraz «zyazjul і» сімвалізуе ў беларускім fal'klory janotchy soum. Oui _ljustratsyjna-vyya¸lentchykh адносіцца la danse de "Jabka", зафіксаваны ў s. Navas±lk_. La danse pouvait vykonvats' адзін tchalavek ці некалькі. Le danseur абапіраўся sur padlogou выцягнутымі ¸perad рукамі і наскамі des pieds і перабіраючы рукамі і nagam і, khoutka praso¸va¸sya pa krouze. Pry getym ±n padskokva ў le yack le crapaud, vystoukva ў далонямі і наскамі ў le tact mouzytsy і d. Калі ў les danses ўдзельнічалі 2 tchalavek і, другі le danseur padskokva ў sur lyajatchym perchym. Pry getym ±n stara¸sya pradougledzets' temp yago roukhou, зрабіць nekatoryya камічныя трукі. Chez якасці mouzykal'naga soupravadjennya oui «Jabk і» выкарыстоўвалі le plus za¸zyatouju la Polonaise, tchastsej pour ¸se ainsi de gala chabaso¸kou.
 

• Goukanne vyasny. Koupalle
• Гульнi, les danses, прыпеўкi, загадкi
• Vyasel'naya abradnasts'
• Z fal'klornaj spadtchyny Kobrynchtchyny
• L'histoire kobrinskikh des temples
• Kalyady sur Kobrynchtchyne
• Kalyandarnyya abrady
• Кобрынскi l'ordre
• Les légendes, kazk і, padann і, гульнi
• Majstry narodnaj творчасці
• Narodnyya і дзіцячыя ¸zornyya kalektyvy
• Паселiшчы, jyll±, gaspadartchyya paboudovy
• Pakhavanne і памінкі. Abradnasts'
• Les métiers i ram±stvy
• Renesansavaya meblya ў Belarous_
• Sa des biens ў narodnaj movy
• Tradytsyjnyya заняткі насельніцтва
• CHtchadravanne kalyadnaga du troupeau
• Rebrousser chemin