Die hervorragenden Persönlichkeiten

Iван Lagadsjuk-Bojz_k (wjadomy jak Іван der Hopfen (1897-1974), newjadomy paet Kobrynschtschyny

Iван Bojz_k нарадзіýся 5 сакавіка 1897 ý sjale Chabow_tschy, Kobrynskaga ra±na, bei sjaljanskaj sjam ' і. Ja patschatku Perschaj suswetnaj закончыý volkseigen украінскую die Schule. Bei beschanstwe sjam'ja трапіла ý Tomsk, dse Iвана прызвалі ý zaristisch армію. Ale nicht ý akopy. Spatschatku ±n вучыýся in den Kursen прапаршчыкаý, und зімой 1917-1918 in 6 monatlichen Kursen настаýнікаý pry інстытуце ý Tomsk.

Бацькі Iвана загінулі ý beschanstwe dort bei dal±kaj Сібіры. Iван вярнуýся ja dem Haus адзін. Гаспадаркі war es nicht, ale die Hütte ý віхуры wajny nicht sgarela. So і працаваý auf зямлі. Калі «pryjschl і» paljak і, krychu pasnej, bei 1926 godse ±n stwaraje бібліятэку ý rodnaj w±szy, satym dramatytschny der Zirkel s mjaszowaj моладзі. Bei nastupnym godse ý Chabow_tschach adkrywajezza філіял kobrynskaga kaaperatywa "Seljanska Samopom_tsch". Збірае falkl±r rodnaga dem Rand. Жэніцца, bo калі ý 1932 godse pryjasdschaje настаýнікам bei w±sku Balaty, Kobrynskaga ra±na, so ý іх sjam ' і быý der Sohn s 1924 naradschennja, які хадзіý bei die Schule Malen s ma±j размоýцай, Al±naj Pjatroýnaj Lewaj, s 1926, jakaja і s±nnja schywe dort, bei Balatach, і помніць getaga schkolnaga «кіроýцу», bo auf від ±n быý вельмі prywabny. Des Mais war субяседніца skontschyla ý Balatach 4 klassy polskaj die Schulen, ale wutschylassja 5 гадоý, bo ý 4 klasse patrebna nawutschazza 2 Lumpen. Zwei Male ý tydsen bei die Schule прыходзіý ks±nds і das Gesetz Boschy чытаý auf polskaj mowe, und rasmowa ішла pra каталіцызм, und nicht pra праваслаý'е.

Häuser gawaryl і, auf trassjanzy, менавіта darauf mowe, auf jakoj gaworaz і s±nnja. Bei настаýніка war Bojzika і prygaschunja schonka. Jaje вучаніца Aljona помніць bei prygoschaj schljapzy. Быý bei іх і agarod, і кароýка, і свінн і, bo schonka настаýніка war вельмі працавітай.

Und wos калі прыйшлі Sawety, bei die Schulen пачалі wutschyz auf ruskaj mowe. Den I. Schnurrbart нічога, mowu Bojz_k помніý, bo ý Сібіры навучаýся і жыý amal 5 гадоý. Ale ý 1940 godse NKWD auf kobrynschtschyne арыштоýвае 30 настаýнікаý. Бойцік areschtu pasbjagaje. Paschanzawala.

Und калі прыйшлі die Deutschen ý 1941 godse, ±n вярнуýся ý Chabow_tschy і працаваý dort настаýнікам, wykladajutschy ýжо украінскую mowu.
3 усіленнем faschystskaga teroru ýступае ý sind UPA über (Ukra_nskaja Paýstantschaja Arm_ja), іх meta – barazba für nesaleschnasz supraz njamezkaj і sawezkaj akupazyj froh.

Некалькі слоý pra UPA. Bei восені 1942 ý аколіцах der Dörfer Dyw_n i Chabow_tschy, Kobrynskaga ra±na, арганізуецца perschaja Hundert UPA. Аглавіý jaje Sjargej Katsch_nsk_ (Astap). Perschy der Kampf s den Deutschen і, und satym партызанамі jany правялі ý getych мясцінах.
Amal den Schnurrbart getyja паýстанцы былі забіты, bo баі чырвонаармейцаý s атрадамі UPA der Pas ljassach вяліся ja 1953.

Ale ýлетку 1944 Iван Bojz_k раптоýна знікае. Jak высветлілася – bei эміграцыю. Nicht salodkaj spatschatku war, эміграцыя verheimlichend. Быý ±n auf den Arbeiten bei нямецкіх die Alpen. Satym трапіý уАнглію, und paslja ý SSCHA. Pra sjam'ju ý Ameryzy mir nicht wjadoma. Ich weiß tolk і, schto pamer ±n bei 1974 godse, pachawany ý Baund Bruku (den Staat Nju-Dschersi) і paslja смерцi jago radnju ý Chabow_tschach nicht шукалi. Auf jago магiле стаiць помнiк, auf якiм выбiты jago slowy:

Krasso nesbagnuta, Pol_ssja,
Ist in ujaw і, jak і in sn і heilig!...

Bei Ameryzy выйшлі dswe paetytschnyja кнігі ýжо Івана des Hopfens – "Gom_n Pol_ssja" (1960) і «Іду s kobsoju» (1962). ussja jago паэзія пранікнута любоý'ю ja rodnaga dem Rand, ja wurde Ukra_ny, ja землякоý, і ані adnago die Wörter ab dem Sohn і schonzy, jakaja ý tych Chabow_tschach angetroffen.

S±nnja успамінае Еýдакія Мікалаеýна Akul_k, 1923 naradschennja, schycharka вёскі Chabow_tschy: «Iван знік калі uns вызвалілі die Hölle немцаý bei 1944 wurde Schonka Anastas_ja auf gaspadarzy s synam Was_lem angetroffen. Schyla ціхенька. Калі ýтварыýся kalgas prazawala schtschyra, і маýчала. Ja ljudsej war добразычлівай. Ale няшчасці nicht пакідалі getuju schantschynu. Sawezki ýлада nicht tschapala schantschynu, und des Sohnes вывезлі. Auf s±nnja njama ні Nasz і, ні jaje Sohnes Was_lja, і newjadoma dse ±n быý. Ale выжыý, і вярнуýся ý Chabow_tschy. Schonka prygaschunja Nadseja. Нарадзілі drei dsjazej. Жылі і працавалі ý kalgasse, bei tych scha Chabow_tschach. Памерлі ý 80, мінулага dem Jahrhundert. Auf s±nnja schywyja ýнукі Івана des Hopfens, so назваýся іх dsed, трапіýшы ý Ameryku. Іван і der Glaube ý суседнім kalgasse, Galja ý Dyw_ne, auf chlebapjakarn і».

Ich nicht schukala ix. Ich leite nicht, jak ім spadabajezza гісторыя іхняга dseda. Daretschy, bei брэжнеýскія die Stunden ix dsed перадаваý schonzy Nasz_ падарункі. Bo многія ездзілі für акіян, асабліва werujutschyja pratestanty. Schonku ja sjabe nicht прасіý, selbst sjudy jechaz баяýся. Знаý, nicht darujuz.

Ich dem Mai некалькі вершаý Івана des Hopfens (Iвана Bojzika). Werschy змястоýныя. I ні uns судзіць ab jago schyzz±wych pastupkach: страляý, ale nicht цэліýся. Dselja getaga ±sz der Gott. Dsjarschawa s іменем Ukra_na auf s±nnja prysnala jago знакамітым paetam beraszejschtschyny. Ale ±n scha unser – кобрынскі.

Mynula молодість, jak dim.
Ich poproschtschaw tob і, Pol_ssja.
Чі ti побачіш chotsch сліди
Моіх пісень bei Tschornol_ss_.

Verzeih mene, schtscho ich, твій sin.
Dir so вирікся, verlassen.
Schtscho two ї nisi umgetauscht
Auf ці альпіскі werchowini.

Jak prijmesch du, werde ich mich umdrehen.
Gespalten minetsja sch лихоліття
Schtschob den Frühling вільну wenn auch eine
Two§m podichati повітрям.

І ліс saschurenyj, strumki
Dytynstwa jeden дозвілля
Живиці Der Geruch jene terpki
Jaki ljubiw bis zu божевілля.

Nina Martschuk, 2010



• Іван der Hopfen
• Über Івана des Hopfens
• Мiж dwoma свiтами
• Tob і, Pol_ssja
• Wiederzukommen